Ухвала

від 18.05.2020 по справі 922/532/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"18" травня 2020 р.Справа № 922/532/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВК-Агрокомплект , с. Берека,

до Комунального підприємства Харківської обласної ради Облземпроект , м. Харків,

про стягнення суми в розмірі 1 034,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю СВК-Агрокомплект , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Комунального підприємства Харківської обласної ради Облземпроект про стягнення суми в розмірі 1 034,00 грн.

25 лютого 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СВК-Агрокомплект залишено без руху. Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви. 05 березня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду, позивач, скерував на адресу суду заяву про усунення недоліків (вх. №5826).

10 березня 2020 року, ухвалою господарського суду Харківської області, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/532/20. Розгляд справи № 922/532/20 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Господарський суд Харківської області, виконуючи обов`язкові до виконання процесуальні вимоги законодавства України, спрямовував на адресу відповідача судову кореспонденцію, однак дана судова кореспонденція поверталась на адресу суду із відміткою установи поштового зв`язку - інші причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . 08 квітня 2020 року судом направлено до відділення поштового зв`язку лист-запит із проханням направити до суду інформацію щодо поштового відправлення, скерованого на адресу відповідача. 12 травня 2020 року від поштової установи надійшов лист-відповідь (вх. № 10716) за змістом його останній інформує суд про те, що відповідна судова кореспонденція була видана у доставку листоноші, проте за вказаною адресою адресата не було знайдено.

23 квітня 2020 року, суд встановивши невідповідність поданої позивачем позовної заяви, застосував механізм залишення позовної зави без руху, обумовлений частиною 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, та залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СВК-Агрокомплект" - без руху надавши позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: документу, який регулює порядок прийняття документів від осіб, які виявили бажання брати участь у земельних торгах Комунального підприємства Харківської обласної ради "Облземпроект", затверджений органом місцевого самоврядування; порядок проведення земельних аукціонів на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області; договіру про участь в аукціоні; інформацію щодо результатів проведення земельних торгів щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3834 га з кадастровим номером 63245781500608:000:0055, розташованої на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області.

13 травня 2020 року на адресу суду від позивача надійшов лист, який за своєю суттю є заявою про усунення недоліків, відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України. В даній заяві позивач, виконуючи вимоги ухвали суду від 23 квітня 2020 року, зазначає про відсутність у нього договіру про участь в аукціоні, вказує інформацію про переможця земельних торгів та вказує на відсутність документу, який регулює порядок прийняття документів від осіб, які виявили бажання брати участь у земельних торгах Комунального підприємства Харківської обласної ради "Облземпроект", затверджений органом місцевого самоврядування та порядку проведення земельних аукціонів на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області, оскільки не є розпорядником такої інформації.

Розглянувши дану заяву, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. При цьому, за змістом статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, положеннями пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, зважаючи на імперативність вимог пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає зміст (предмет) і підставу позову.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Такі обставини складають юридичні факти, що тягнуть за собою певні правові наслідки.

Поряд із цим, підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

У позовній заяві позивач вказує, що спірні правовідносини виникли через прийняттям ним 10 жовтня 2019 року участі у земельних торгах щодо права оренди земельної ділянки площею 7,3834 га з кадастровим номером 63245781500608:000:0055, розташованої на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області.

Виконавцем зазначених торгів виступило - Комунального підприємства Харківської обласної ради Облземпроект .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ними були виконанні перед відповідачем всі зобов`язання щодо формування необхідного пакету документів для участі земельних торгах, в яких не зміг прийняти участь. На дату подання позову, як зазначає позивач, суму гарантійного внеску йому повернуто не було, а тому спираючись на норму статті 135 Земельного кодексу України, звернувся до суду із вимогою до відповідача про стягнення з останнього суми гарантійного внеску.

Згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи, суд має самостійно перевірити доводи сторін щодо предмету та підстав позову.

Так, згідно з пункту 5 статті 135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та виконавцем земельних торгів за рахунок коштів, що сплачуються організатором як винагорода виконавцю, та реєстраційних внесків учасників торгів. Земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки (пункт 1 статті 138 Земельного кодексу України).

23 квітня 2020 року залишаючи позовну заяву без руху суд зазначив про необхідність надання позивачем, в тому числі документу, який регулює порядок прийняття документів від осіб, які виявили бажання брати участь у земельних торгах Комунального підприємства Харківської обласної ради "Облземпроект", затверджений органом місцевого самоврядування, та порядку проведення земельних аукціонів на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області. Необхідність подання до суду вказаних документів зумовлена тим, що земельні торги (аукціон, конкурс) за своїм правом змістом представляють собою не одноразову дію, а комплекс певних дій, які проводяться окремими організаціями та складаються із підготовчої частини, безпосередньо торгів і дій, які є наслідком проведення таких торгів (укладення договорів, тощо).

Отже, в разі вирішення спору пов`язаного із поверненням гарантійного внеску, внесеного за умовами проведених земельних торгів, суду, з метою повного та всебічного розгляду справи, необхідно вивчити, в тому числі правила, за якими було проведено відповідні земельні торги, та встановити механізм регулювання земельних правовідносин між організатором земельних торгів та його учасниками.

На противагу цьому та в порушення вимог процесуального законодавства України, позивач не надав документу, який регулює порядок прийняття документів від осіб, які виявили бажання брати участь у земельних торгах Комунального підприємства Харківської обласної ради Облземпроект та порядок, який регламентує проведення земельних аукціонів на території Верхньобишкинської сільської ради Первомайського району Харківської області, та є таким, що не в повному обсязі виконав вимоги ухвали суду від 24 квітня 2020 року.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

В системному тлумаченні норм процесульного законодавства вбачається, що завдання суду у судовому процес є захист прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, шляхом неупередженого вирішення спору, на підставі наданих сторонами доказів в порядку статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Що стосується загальної теорії доказів і доказування, то позиція ЄСПЛ виходить з теорії рівності зброї , тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, що підтверджує, наприклад, справа Рожков проти РФ від 31 жовтня 2013 року. Сам принцип рівності зброї передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Так, рішеннями ЄСПЛ у справах „Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands" від 27 жовтня 1993 року (пункт 33), та „Ankerl v. Switzerland" від 23 жовтня 1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні „справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.

В даному випадку позивач здійснює дії, які по суті нівелюють визначний нормами процесуального законодавства принцип "дотримання балансу інтересів сторін", адже бажає, щоб суд по суті став його адвокатом та захищав виключно його інтереси, шляхом винесення рішення без вивчена всього об`єму нормативної бази, який регулює спірні правові відносини між сторонами в даній справі.

Надана судам роль в ухваленні судових рішень полягає в розвіюванні тих сумнівів у тлумаченні, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба у з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (пункт 65 рішення ЄСПЛ від 11 квітня 2013 року у справі Вєренцов проти України , заява № 20372/11; пункт 93 рішення від 21 жовтня 2013 року у справі Дель Ріо Прада проти Іспанії , заява № 42750/09).

З огляду на зазначене, позивачем, в порушення імперативних вимог процесуального законодавства України, не надано витребуваного судом пакету документів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, що свідчить про відсутність у позивача зацікавленості щодо поданого ним позову.

При цьому, позивач ухвалою суду від 23 квітня 2020 року був попереджений про правові наслідки не виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо суддею, встановлено, після відкриття провадження у справі, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, законодавцем передбачено механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до пункту 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що позовна заява позивача підлягає залишенню без розгляду.

Суд також відзначає і те, що залишення позову без розгляду жодним чином не порушує право позивача на справедливий суд в розумінні норм статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке залишення позову без розгляду здійснюється судом через недоліки, які мали місце з боку позивача при поданні позовної заяви у цій справі, та у зв`язку з їх не усуненням.

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Крім того, згідно частини 2 статті 226 ГПК України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно частини 2 статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За пунктом 4 частини 1 статті 7 ЗУ "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відповідно, судовий збір не підлягає поверненню позивачеві.

На підставі викладеного та керуючись статтями 176, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю СВК-Агрокомплект - залишити без розгляду.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю СВК-Агрокомплект , що згідно частини 4 статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду в порядку статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 18 травня 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко