Постанова

від 14.05.2020 по справі 545/38/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/38/19 Номер провадження 22-ц/814/1149/20Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

імена (найменування) сторін:

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Атман , Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант

розглянув в порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Атман"

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області, ухвалене 18 лютого 2020 року у складі судді Кіндяка І.С.

по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Атман , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та просив стягнути з ТОВ Фірма Атман матеріальну шкоду в розмірі 137 507,86 грн. та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн.; стягнути з ТДВ СК Альфа-Гарант матеріальну шкоду у розмірі 31 031,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 07 вересня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF XF, д/н НОМЕР_1 , з причепом RRONE ZZF, д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ Фірма Атман на підставі свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 , допустив зіткнення з його автомобілем VOLKSWAGEN LT 35, д/н НОМЕР_4 .

Вказував, що внаслідок ДТП йому було заподіяно матеріальної шкоди у розмірі 134 007,86 грн. та моральної шкоди у розмірі 30 000 грн. Окрім того, він зазнав збитків у формі упущеної вигоди на загальну суму 98 000 грн., оскільки втратив можливість здати свій автомобіль в оренду ОСОБА_3 .

Зазначав, що автомобіль DAF XF, д/н НОМЕР_1 , з причепом RRONE ZZF, д/н НОМЕР_2 , (власник ТОВ Фірма Атман ) був застрахований у ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант , яка здійснила страхову виплату на суму 67 968,80 грн.

Вказував, що розмір страхової виплати менший за розмір завданих йому збитків, тому невідшкодована матеріальна та моральна шкода має бути стягнута з відповідачів у судовому порядку.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Фірма Атман на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 33 144,53 грн.

Стягнуто з ТДВ СК Альфа-Гарант на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 31 031,20 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку окремо один від одного оскаржили ТОВ Фірма Атман та ТДВ СК Альфа-Гарант , просили скасувати його та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення ухвалене у справі не відповідає вказаним вимогам.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 07 вересня 2018 року о 06 год. 30 хв. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем DAF XF, д/н НОМЕР_1 , з причепом RRONE ZZF, д/н НОМЕР_2 , який належить ТОВ Фірма Атман на підставі свідоцтва про реєстрацію т/з НОМЕР_3 , скоїв зіткнення на зустрічній полосі для руху з автомобілем VOLKSWAGEN LT 35, д/н НОМЕР_4 , яким керував ОСОБА_1 та який належить йому на праві власності.

У результаті зіткнення транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження.

Згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області у справі № 545/2331/18 від 02 жовтня 2018 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340.00 грн.

Автомобіль DAF XF, д/н НОМЕР_1 , з причепом RRONE ZZF, д/н НОМЕР_2 застрахований у ТДВ СК Альфа-Гарант згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/ 1607854 з лімітом відповідальності у розмірі - 100 000 грн, розміром франшизи - 1000 грн.

Згідно Аварійного сертифікату 62-D/46/5 (а.с.136 том 1), ринкова вартість автомобіля Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_4 до моменту ДТП становить 187 624.80 грн; вартість відновлюваного ремонту автомобіля Volkswagen LT 35 д.н.з. НОМЕР_4 становить 265 345.20 грн.

Відповідно до результатів дослідження № 76-D/47/5 від 30 листопада 2018 року про оцінку пошкодженого транспортного засобу ринкова вартість пошкодженого VOLKSWAGEN LT 35, д/н НОМЕР_4 на дату дослідження становить 118 656 грн.

Квитанцією ПАТ КБ ПриватБанк від 13 грудня 2018 року (а.с. 27 том 1), підтверджено, що ТДВ СК Альфа-Гарант здійснено на користь ОСОБА_1 страхову виплату у розмірі 67 968,80 грн.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду про наявність підстав для стягнення з відповідачів заподіяної позивачу матеріальної шкоди понад суму страхового відшкодування.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У пункті 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень статті 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, враховуючи, що витрати на відновлювальний ремонт автомобіля VOLKSWAGEN LT 35, д/н НОМЕР_4 перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, він вважається фізично знищеним. Вказана обставина визнана сторонами по справі.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 має бути відшкодована різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що залишено поза увагою місцевого суду.

Отже, для визначення розміру відшкодування правове значення має вартість транспортного засобу до та після ДТП, а не вартість відновлювального ремонту.

Положенням пункту 34.2 статті 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно із пунктом 34.3 статті 34 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , якщо представник страховика (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

Розмір завданої позивачу шкоди був оцінений страховиком та позивачу виплачене страхове відшкодування на підставі ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Позивач не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для перевірки розміру виплаченого відшкодування, не спростував визначеного страховиком зазначеного розміру, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування страховою компанією визначений неправильно.

25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ТДВ СК Альфа-Гарант із заявою про страхове відшкодування.

Згідно умов даної заяви (абз. 4), позивач підтвердив свою згоду із способом та розміром збитку, розрахованого страховиком.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна

Враховуючи, що страховик та потерпіла особа (позивач) за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування, розмір страхового відшкодування було правомірно встановлено без проведення експертизи.

Отже, дії страховика по визначенню розміру страхового відшкодування та по його виплаті ОСОБА_1 були правомірними. Останній отримав страхове відшкодування у повному обсязі, а підстави для стягнення додаткових коштів відсутні.

Виходячи з викладеного, внаслідок порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, місцевим судом ухвалено помилкове рішення про задоволення позовних ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з нього підлягають стягненню судові витрати відповідачів, пов`язані зі сплатою судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Атман" - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Атман , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Атман" судові витрати у розмірі 499,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" судові витрати у розмірі 1057,20 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.Ю. Кузнєцова

Судді С.А. Гальонкін

Л.М. Хіль