Ухвала

від 27.07.2020 по справі 545/38/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 липня 2020 року

м. Київ

справа № 545/38/19

провадження № 61-9980ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Атман , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Атман (далі - ТОВ Фірма Атман ), Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (далі - ТДВ Страхова компанія Альфа-Банк ),

третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди.

Позовна заява мотивована тим, що 07 вересня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки DAF XF , державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ Фірма Атман , допустив зіткнення з автомобілем марки VolkswagenLT 35, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Полтавського районного суду Полтавської області

від 02 жовтня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля марки DAF XF, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ Фірма Атман , була застрахована у ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант , яке здійснило страхову виплату на суму 67 968,80 грн.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Volkswagen LT 35, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 265 345,20 грн.

Позивач вказував, що внаслідок ДТП йому було заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 134 007,86 грн та моральну шкоду - 30 000 грн. Крім того, він зазнав збитків у формі упущеної вигоди на загальну суму 98 000 грн, оскільки втратив можливість здати свій автомобіль в оренду.

Посилаючись на те, що розмір страхової виплати менший за розмір завданих йому збитків, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ Фірма Атман матеріальну шкоду у розмірі 137 507,86 грн та моральну

шкоду - 30 000 грн; стягнути з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант матеріальну шкоду - 31 031,20 грн.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року (у складі судді Кіндяка І. С.) позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Фірма Атман на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 33 144,53 грн.

Стягнуто з ТДВ Страхова компанія Альфа-Гарант на користь

ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 31 031,20 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року

(у складі колегії суддів: Кузнєцової О. Ю., Гальонкіна С. А., Хіль Л. М.) рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 18 лютого 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

12 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду

з касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду

від 14 травня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій даній справі є відшкодування матеріальних збитків, при цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі . Тобто ціна позову у загальному розмірі становить 198 539,06 грн (137 507,86 + 31 031,20 грн + 30 000 грн), яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі Зубац проти Хорватії , заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпункту в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, яким визначено, що справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки позивач був позбавлений єдиного джерела доходу у зв`язку зі знищенням його транспортного засобу. Також, скаржник вказує, що на його утриманні перебувають дружина та діти, проте, вказана обставина не може бути достатньою підставою для відкриття касаційного провадження відповідно до підпункту в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Крім того, Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, оскільки посилання в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням, та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі Азюковська проти України , заява № 47921/08, від 09 жовтня 2018 року ).

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а , б , в , г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК Українисуд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду від 14 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Атман , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , третя особа - ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної шкоди та упущеної вигоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

В. С. Висоцька

А. І. Грушицький