Вирок

від 18.05.2020 по справі 145/795/18

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 145/795/18

Провадження №1-кп/145/7/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Тиврівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3

представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Тиврівського районного суду Вінницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010110000108 від 15.03.2013 року, відносно вчинення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем с.Кошлани Оратівського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, із вищою освітою, раніше не судимого,

кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,

встановив:

ОСОБА_8 , маючи злочинний намір на заволодіння майном ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод», упродовж травня-серпня 2012 року, умисно, шахрайським шляхом ввівши в оману посадових осіб ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод», під приводом виконання комплексу робіт по демонтажу старого та прокладці нового водогону товариства, заволодів майном товариства, а саме: демонтованими трубами старого водогону вартістю 63195,30 грн, чим завдав значної матеріальної шкоди ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод».

ОСОБА_8 достовірно знаючи, що ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» бажає провести комплекс робіт по демонтажу старого та прокладці нового водогону пластиковою трубою 90 мм протяжністю 1,3 км від кар`єру №5 до заводу в травні 2012 року, маючи умисел на заволодіння майном товариства, переслідуючи мету наживи та корисливі спонукання, звернувся до директора ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» ОСОБА_9 , пообіцявши йому надати допомогу у проведенні зазначених робіт, без реального наміру та можливості це зробити.

Будучи впевненим у порядності ОСОБА_8 , директор ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» ОСОБА_9 , 05.05.2012 за адресою розташування ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод»: м. Гнівань, вул. Промислова, 5, уклав з останнім договір на виконання робіт.

Згідно умов зазначеного договору ОСОБА_8 зобов`язувався власними або залученими силами виконати в термін протягом 3 місяців комплекс робіт по демонтажу старого та прокладці нового водогону пластиковою трубою 90 мм протяжністю 1,3 км від кар`єру №5 до заводу, а ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» прийняти виконані роботи і повністю сплатити їх вартість, шляхом передачі у власність ОСОБА_8 25% труб демонтованого водогону.

Продовжуючи свої злочинні дії, направлені на заволодіння майном ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод», а саме: трубами старого водогону товариства, ОСОБА_8 на початку серпня 2012 року, створюючи видимість виконання умов зазначеного договору, розпочав роботи по демонтажу старого водогону, демонтувавши труби довжиною 630 метрів вагою 84 388,5 кг.

Після цього ОСОБА_8 , не маючи наміру продовжувати роботи згідно укладеного договору, припинив демонтаж труб водогону, передавши частково їх ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» в кількості 33,5 тон, про що укладений відповідний акт від 20.08.2012 року.

У свою чергу, ОСОБА_8 , з корисливих спонукань самовільно без відома ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» решту демонтованих труб водогону вагою 35 108,5 кг реалізував невстановленим слідством особам, а отриманими від реалізації коштами розпорядився на власний розсуд.

Згідно висновку експерта № 333 від 28.03.2018 ринкова вартість чорного металобрухту вагою 35 108,5 кг станом на травень 2012 року могла складати 63195,30 грн.

В результаті злочинних дій, ОСОБА_8 заволодів майном товариства, а саме демонтованими трубами старого водогону вартістю 63195,30 грн. якими розпорядився на свій власний розсуд, чим завдав ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» значної матеріальної шкоди, що у 100 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та спосіб, ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету повторного протиправного збагачення, вступив у попередню змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою отримання права на чуже майно, а саме частини земельної ділянки з кадастровим номером №0524510500:01:045:0003 та розташовану на ній під`їзну колію № 20, які належать на праві приватної власності Приватному підприємству «Яско» на підставі договору купівлі-продажу №16/12/11 від 16.12.2011, укладеного між ПП «Яско» та ОСОБА_10 , шляхом протиправного розширення меж земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0004.

Реалізуючи свій єдиний злочинний умисел на придбання права на майно ПП «Фірма Яско», ОСОБА_8 , достовірно знаючи про те, що на частині земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0004, належної особі, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, не знаходиться майно ПП «Фірма Яско», переслідуючи мету відшукання засобів, необхідних для заволодіння правом на зазначене майно шляхом обману, в серпні 2015 року повідомив особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, про необхідність звернення до Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру із письмовою заявою щодо поділу належної їй земельної ділянки.

У подальшому, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, будучи обізнаною про злочинні наміри ОСОБА_8 у протиправному придбанні права на майно ПП «Фірма Яско», 20.05.2015, реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, діючи усвідомлено та розуміючи, що своїми діями, шляхом надання знарядь та засобів, усуває перешкоди та сприяє ОСОБА_8 у безпосередній реалізації останнім їх спільного злочинного умислу, звернулась до Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру із письмовою заявою щодо поділу зазначеної земельної ділянки, таким чином сприяючи вчиненню злочину, шляхом усунення перешкод.

Продовжуючи реалізацію заздалегідь розробленого плану дій, спрямованих на незаконне отримання права на майно шляхом обману, ОСОБА_8 повторно, за пособництва особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом обману, умисно повідомив інженеру-землевпоряднику Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру ОСОБА_11 неправдиві відомості про дійсні межі земельної ділянки з кадастровим номером №0524510500:01:045:0004, включивши до них частину земельної ділянки площею 0,055 га від загальної площі належної на праві приватної власності ПП «Яско» земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0003, а також те, що вказані ним межі земельної ділянки узгоджені із суміжним власником та користувачем землі, а саме з ПП «Фірма Яско» та те, що розташована в протиправно розширених межах земельної ділянки залізнична під`їзна колія №20 перебуває у непридатному для використання стані, а кінцевою метою поділу земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0004 є передача однієї із трьох новоутворених частин у власність ПП «Фірма Яско».

Маючи на виконанні технічне завдання щодо поділу зазначеної земельної ділянки, інженер-землевпорядник ОСОБА_11 в порушення покладених на неї службових обов`язків, виготовила технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером №0524510500:01:045:0004, належної ОСОБА_10 , розташованої на території АДРЕСА_2 , в якій містяться завідомо неправдиві відомості, у тому числі щодо дійсних меж земельної ділянки №0524510500:01:045:0004, в результаті чого зазначену земельну ділянку поділено на три окремі земельні ділянки з кадастровими номерами №0524510500:01:045:0024, 0524510500:01:045:0025, 0524510500:01:045:0026. При цьому, земельна ділянка з кадастровим номером №0524510500:01:045:0024 площею 0,055 га повністю утворена внаслідок внаслідок звуження меж та зменшення площі земельної ділянки з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0003 на 0,055 га.

У подальшому, інженер-землевпорядник ОСОБА_11 , яка за вказаним фактом ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2017 звільнена від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.358 КК України у зв`язку з дійовим каяттям, передала технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки ОСОБА_8 для подальшого використання та на підставі якої 26.08.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером № 0524510500:01:045:0024 площею 0,055 га за особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Таким чином, внаслідок протиправного усвідомленого повідомлення неправдивих відомостей про фактичні межі земельної ділянки з кадастровим номером 0524510500:01:045:0004 та її подальшого поділу на три земельні ділянки, ОСОБА_8 , за пособництва особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, шляхом обману придбав право на майно ПП «Фірма Яско», а саме на частину земельної ділянки з кадастровим номером №0524510500:01:045:0003 площею 0,055 га, якій внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 присвоєно кадастровий номер № 0524510500:01:045:0024 та на якій розміщена залізнична під`їзна колія №20, стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів та вартість якої згідно висновку експерта № 5 від 07.02.2018 станом на 21.08.2015 могла становити 54450 гривень, таким чином завдавши ПП «Фірма Яско» матеріальної шкоди на вищезазначену суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 винуватістьв інкримінованихйому кримінальнихправопорушеннях,передбачених ч.2ст.190КК Українине визнав,показав,що у 2011 році ним було укладено угоду з ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» на демонтаж старого водогону, після чого він мав прокласти новий водогін. З цією метою він винайняв робітників, техніку та приступив до виконання робіт. Ним було демонтовано приблизно 30% водогону та зупинено виконання робіт через те, що лісгосп не надав дозволу.

Він повідомив директора ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод», що за таких обставин роботи виконувати не буде та на вимогу власника та засновника товариства ОСОБА_12 передав йому в якості неустойки 5000 доларів США (частково власні та частково позичені). Письмових документів про передачу вказаної суми немає, дані кошти на виконання договору до каси товариства не вносив. У нього ще вимагали кошти і з цього приводу він звертався до міліції. Однак справу було закрито.

Виконання робіт по демонтажу водогону контролювали ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Демонтовані труби вивозили машинами товариства на його територію. На частину демонтованих труб було оформлено акт-приймання передачі, ще на частину демонтованих труб близько 35000 кг, які теж було вивезено на територію товариства акт приймання-передачі оформлено не було. Він не розривав договір на виконання робіт по демонтажу, претензій з приводу його виконання, в тому числі про зарахування 35000 кг демонтованих труб, нікуди не направляв.

Показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 він вважає неправдивими.

Щодо заволодіння майном ПП «Фірма «Яско» пояснив, що земельну ділянку придбав у 2004 році у ОСОБА_13 , у 2010 році подарував її доньці ОСОБА_10 . Іншу, суміжну земельну ділянку придбав у ОСОБА_14 . У 2015 році донька захотіла поділити земельну ділянку на три частини, оскільки до цього поділ був неможливий.

У 2012 році він познайомився з ОСОБА_6 , який купив у його доньки земельну ділянку площею 0,12 га (придбану у ОСОБА_14 , суміжну із земельною ділянкою 0.05 га). На цій земельній ділянці була під`їзна колія довжиною 85 м, яка не була обгороджена парканом.

Після цього, ПП «Фірма «Яско» робила реконструкцію колії, продовживши на 27 м та у 2013 році обгородила вказану земельну ділянку без його відома. Про це було складено відповідний акт працівниками Гніванської міської ради.

Необхідність продовження колії була викликана виробничою необхідністю для подачі та розвантажування трьох вагонів. При цьому, на його думку, ОСОБА_6 заволодів його земельною ділянкою, 20.05.2013 року він мав врегулювати це питання зі ОСОБА_6 , однак не врегулював.

Він неодноразово відвідував територію, де відбувалось будівництво нафтобази ПП «Фірма «Яско», дозволяв користуватись належною йому суміжною земельною ділянкою. З приводу земельного спору є звернення з позовною заявою до Тиврівського районного суду, однак цивільна справа ще не розглянута, а її розгляд зупинено.

Щодо поділу земельної ділянки до спеціалістів зверталась його донька. Під час розподілу земельної ділянки присутній не був. Покази свідка ОСОБА_11 вважає неправдивими.

До показаньобвинуваченого судвідноситься критичноі невизнанняним своєївинності увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2 ст.190 КК України, розцінює як бажання уникнути відповідальності за скоєне, оскільки вони є непослідовними та нелогічними, а також повністю спростовуються зібраними в судовому засіданні доказами в їх сукупності, аналізі та співставленні, а саме: показаннями свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 , потерпілого ОСОБА_6 , а також письмовими доказами.

Потерпілий ОСОБА_6 показав суду, що він - директор ПП «Фірма «Яско», яким на прилюдних торгах було придбано стару нафтобазу. Після придбання нафтобази познайомився з ОСОБА_8 , який запропонував придбати залізничну колію та земельну ділянку. На той момент залізнична колія і земельна ділянка була повністю огороджені парканом.

Залізнична колія була в аварійному стані і її довжина не продовжувалась, а замінювались тільки шпали.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки було оформлено нотаріально, та на той час координат земельної ділянки не було і чітко межі встановити було неможливо.

Після придбання земельної ділянки з залізничною колією, було виготовлено технічну документацію і отримано дозвіл на будівництво. Будівництво об`єкта тривало майже рік. ОСОБА_8 спостерігав за проведенням будівництва, і ніяких претензій з цього приводу не висловлював. Працівники, які здійснювали будівництво, перевдягались на належній йому сусідній ділянці. По завершенню будівництва необхідно було вирішити питання заміни старого паркану на стороні, протилежній від земельної ділянки ОСОБА_8 , і він запропонував купити у нього старі залізобетонні конструкції за половину їх вартості. ОСОБА_6 з ним розрахувався, передавши йому 3500 доларів США, однак ОСОБА_8 паркан не поставив. Натомість він показував об`єкти, де знаходяться залізобетонні конструкції, які, як з`ясувалося пізніше, йому не належали.

Він запропонував ОСОБА_8 перенести паркан від його земельної ділянки, щоб потім на його місце встановити інший, на що він погодився. Коли почали виконувати ці роботи, ОСОБА_8 звернувся із заявою до міліції про крадіжку паркану і його було повернуто на те саме місце. Для виготовлення паркану було придбано залізобетонні конструкції на заводі залізобетонних конструкції, а ОСОБА_8 отримані за паркан кошти так і не повернув.

Після цього, ОСОБА_8 пропонував йому купити у нього суміжних 60 соток землі, однак він відмовився. Після отримання відмови ОСОБА_8 повідомив, що у нього є уловка, оскільки він, ОСОБА_6 , заліз на його територію і звернувся з заявою до суду.

У зв`язку з цим були направлені відповідні заяви до міліції та прокуратури, за результатами яких порушено кримінальні провадження. Після цього ОСОБА_8 пропонував подарувати йому земельну ділянку, однак він відмовився.

Під час виготовлення проектних документів, пов`язаних з будівництвом нафтобази, ніяких зауважень до земельної ділянки не було, паркан під час будівництва не переносився і знаходиться у старих межах, а довжина колії не змінювалась. Під час поділу земельної ділянки інженер-землевпорядник на територію не заходила.

Свідок ОСОБА_16 показав суду, що у 2012 році працював у ОСОБА_8 на демонтажу труб у лісі, біля шиноремонтного заводу. Виконання робіт контролював ОСОБА_8 . Демонтовані труби вантажили на автомобілі, однак чиї ці автомобілі, йому невідомо. Роботи було припинено, оскільки їх виконання заборонили працівники лісгоспу. Скільки метрів прокопали, не пам`ятає. Хто в подальшому викопував труби, йому не відомо.

Свідок ОСОБА_22 показав суду, що у 2012 році у м.Гнівань, у лісі, він разом з ОСОБА_16 та екскаваторником копали чавунні труби. Дані роботи виконував на прохання ОСОБА_8 . Тривалість виконання цих робіт, довжину трубопроводу, діаметр труб та кількість демонтованих, не пам`ятає. Вважає, що вивезення демонтованих труб здійснювалось автомашиною шиноремонтного заводу. Часом приїздили двоє осіб, які дивились на виконану ними робу. Зі слів інших йому відомо, що це були люди з шиноремонтного заводу. Роботи по демонтажу труб не було виконано повністю, оскільки виникла сварка між ОСОБА_8 та шиноремонтним заводом, причин якої він не знає. ОСОБА_8 давав комусь гроші, однак за що і кому не знає, сам грошей не бачив, і як передавались теж.

Свідок ОСОБА_9 показав суду що у 2011-2012 роках він працював директором ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод». У цей час до нього звернувся ОСОБА_8 з проханням про допомогу. ОСОБА_8 почав самовільно викопувати труби водогону, протяжність три нитки, довжиною по 1 км. Даний факт було виявлено міліцією і він просив його виручити, щоб узаконити його роботу. ТОВ пішло йому назустріч, було укладено договір на демонтаж старого та прокладення нового водогону. За виконану роботу ОСОБА_8 мав забрати собі 25% труб, а їм передати 75%. Під час виконання робіт ОСОБА_8 привіз одну партію труб, про що було складено акт приймання передачі. Потім почалися затримки. Другий акт приймання передачі не підписав. Отримані від ОСОБА_8 частково труби вони здали на металобрухт, а іншу частину труб вагою 35108,5 кг ОСОБА_8 вивіз, куди - йому невідомо.

Про передачу доларів йому нічого не відомо.

Розрахунки по кількості неповернутих труб було зроблено відповідно до специфікації, чавун, з якого були виготовлені труби корозії не піддається.

Свідок ОСОБА_17 показав суду, що йому відомо про укладення договору між ОСОБА_8 та шиноремонтним заводом. ОСОБА_8 найняв його, щоб викопати труби. Виконували роботи протягом 2-3 тижнів і викопали приблизно 200-300 метрів труби, що складає десь 15%. Від заводу були представники ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , однак непостійно. Викопані труби вивозили на завод. Під час виконання робіт, їх проведення заборонили працівники лісгоспу. Між ОСОБА_8 та шиноремонтним заводом був спір, вимагали кошти неустойку. Кошти вимагав ОСОБА_25 . ОСОБА_8 у нього позичив 3000 доларів.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що він є власником ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод». 5-6 років тому, директор ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» повідомив йому про те, що крадуть труби водопроводу. У зв`язку з цим подали заяву до міліції. Потім ОСОБА_8 почав просити підписати з ним договір, оскільки на момент, коли він почав копати трубопровід, ніякого договору між ним та заводом не було і запевнив, що компенсує шкоду. Після цього, уклали договір та роботи виконували працівники ОСОБА_8 . На демонтажі труб не був жодного разу. Якусь частину труб ОСОБА_8 привіз, вона була оприбуткована, іншу частину труб не поставив. Ніяких коштів в якості неустойки від ОСОБА_8 він не отримував.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що він працює директором ТОВ «Промбудсервіс». Про договір між ОСОБА_8 та шиноремонтним заводом йому нічого не відомо. Йому здавали труби, швелер з бази ОСОБА_8 , однак це було давно і деталі він уже не пам`ятає. Серед них були і чавунні труби.

Свідок ОСОБА_26 показав суду, що він працює у ПП «Фірма «Яско» заступником по безпеці. У 2012-2013 роках ПП «Фірма «Яско» придбала нафтобазу. Йому відомо, що ОСОБА_6 дав ОСОБА_8 кошти за купівлю бетонних плит для паркану, який, як він пояснював, знаходиться на належних йому об`єктах незавершеного будівництва. Однак ОСОБА_8 плити не поставив та отримані за них кошти не повернув. ОСОБА_6 розрахувався з ОСОБА_8 за земельну ділянку. На цій земельній ділянці була розташована нафтобаза та під`їзні колії огороджені плитами. У місці, де розташована під`їздна колія, територія була огороджена старим парканом, який після придбання не переносився. Після реконструкції нафтобази її було здано в експлуатацію без будь-яких зауважень, в тому числі до земельної ділянки. Оформленням документів, щодо купівлі- продажу земельної ділянки не займався. До під`їзної колії має доступ тільки ПП «Фірма «Яско», ОСОБА_8 доступу до колії не має.

Свідок ОСОБА_20 показав суду, що він працює начальником АЗС ПП «Фірма «Яско». До нього підходив знайомив на ім`я ОСОБА_27 та просив вирішити зі ОСОБА_6 питання відносно ОСОБА_8 , щоб він відмовився від судових справ.

Свідок ОСОБА_28 показав суду,що він- заступник директора ПП «Фірма «Яско». «Фірмі «Яско» запропонували купити нафтобазу у м.Гнівань по вул. Промислова, 15. Після придбання бази робили на ній реконструкцію, також придбали поруч під`їзну колію, якій теж робили реконструкцію та здали в експлуатацію. З ОСОБА_8 знайомий давно, він представляв інтереси дружини чи доньки як власників земельної ділянки. Коли купували земельну ділянку, на неї був державний акт, однак документації про землеустрій не було. У зв`язку з цим, під час купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_8 пояснив, що межі земельної ділянки співпадають із встановленим парканом. Земельна ділянка з під`їзною колією складала один майновий комплекс та була огороджена парканом. Довжина колії 102 м, і її довжина не змінювалась, так як для змін довжини колії необхідно було б виготовляти іншу технічну документацію та отримувати новий дозвіл на її використання.

Свідок ОСОБА_11 показала суду, що нею, як інженером-землевпорядником у травні 2015 року розроблялась технічна документація поділу земельної ділянки. За виготовленням технічної документації до неї звертався ОСОБА_8 , а земельна ділянка із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, належала його доньці ОСОБА_10 . Вона з ОСОБА_8 зустрічалась двічі: коли привозив і коли забирав документи. Ще зустрічалась, коли виїздила на земельну ділянку. Обмінний файл на земельну ділянку погоджував ОСОБА_8 . Заяву на виготовлення технічної документації та на виконання робіт від імені ОСОБА_10 підписував ОСОБА_8 . Він пояснював, як необхідно поділити земельну ділянку, а також те, що хоче віддати земельну ділянку ОСОБА_6 .

Залізниця до державного акту не входила, в державному акті координати земельної ділянки зазначені не були. Земельну ділянку ділили по паркану, який знаходиться на межі поділу. За парканом земельну ділянку вона не досліджувала.

ОСОБА_10 до вирішення питання зміни цільового призначення земельної ділянки не бачила взагалі.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В силу ч.1 ст.23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані,отримані упередбаченому цимКодексом порядку,на підставіяких слідчий,прокурор,слідчий суддяі судвстановлюють наявністьчи відсутністьфактів таобставин,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьдоказуванню.Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Також винуватість ОСОБА_8 підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, зокрема:

заявою директора ПП "Фірма "Яско"" ОСОБА_6 до прокуратури Вінницької області від 26.07.2017 р. про вчинення кримінального правопорушення, щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань проведення розслідування за ст.190 та ст.358 КК України відносно ОСОБА_8 за фактом незаконного заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою та фактом організації підроблення офіційного документу;

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2017 року (номер інформаційної довідки 107542331), та інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2017 року (номер інформаційної довідки 107548586);відповідно до відомостей у яких власником земельної ділянки площею 0,6000 га, кадастровий номер 0524510500010450004, яка розташована в АДРЕСА_3 , є ОСОБА_29 ;

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2017 року (номер інформаційної довідки 107553091), відповідно до якої власником складу паливно-мастильних матеріалів та земельної ділянки площею 0,6663 га, кадастровий номер 0524510500:01:045:0018, які розташовані у АДРЕСА_4 , є ПП "Фірма "Яско"";

інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2017 року (номер інформаційної довідки 107545487); відповідно до якої власником майнового комплексута земельноїділянки площею0,45га,кадастровий номер0524510500:01:045:0028в АДРЕСА_2 , є ОСОБА_30 ;

Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно Серії НОМЕР_1 , відповідно до якого склад паливно-мастильних матеріалів в м.Гнівань Тиврівського району, по вулиці Фрунзе, 15, на праві приватної власності належить ПП "Фірма "Яско""; (розпорядженням міського голови №13-Р від 17.02.2016 "Про перейменування вулиць та провулків м.Гнівані та с.Грижинці вулиці Фрунзе перейменовано у вулицю Вінницьке шосе");

Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №10031993 від 26.09.2013, зведеним актом вартості будинків, господарських будівель та споруд від 25.04.2013, схематичним планом земельної ділянки складу паливно-мастильних матеріалів, відповідно дояких під`їзнаколія 20№98входить доскладу вказаноговище об`єкта;

інформацією зДержавного реєструречових правна нерухомемайно таРеєстру праввласності нанерухоме майно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майнащодо об`єктанерухомого майнавід 16.01.2018року (номерінформаційної довідки110665619), відповідно до якої земельна ділянкаплощею 0,055га,кадастровий номер0524510500:01:045:0024в АДРЕСА_2 належить ОСОБА_10 ;

висновком судової оціночно-земельноїекспертизи №190від 07.06.2019, відповідно до якого вартість земельної ділянки із кадастровим номером

0524510500:01:045:0024, площею 0,055 га, розташованої по вул. Фрунзе, 17 м.Гнівань Тиврівського району Вінницької області станом на 21.08.2015 могла становити 54 450 грн;

заявою директораТОВ "Гніванськийшиноремонтний завод" ОСОБА_31 до ГніванськогоМВМ уВінницькій областівід 14.03.2013про відкриттякримінального провадженнящодо ОСОБА_8 з яким, відповідно до заяви 15.05.2012р. ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» уклало договір на виконання робіт по демонтажу старого та прокладці нового водогону пластиковою трубою протяжністю 1,3 км від кар`єру №5 до заводу. В результаті проведених робіт ОСОБА_8 було демонтовано частину водогону з чавунних труб в кількості 49280,00 кг. на суму 93 632,00 грн. (виходячи з вартості металобрухту 1,90 грн. за 1 кг). У результаті невиконання взятих на себе згідно договору зобов`язань ОСОБА_8 не виконав на сьогоднішній день умови по прокладці нового водогону, а також, привласнивши матеріальні активи на суму 177 840,00 грн, не виконав умови договору у частині розрахунків з ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод»;

свідоцтвом №100079099 від по реєстрацію платника податків від 23.11.2007 року ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» ;

свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» №822797 від 09.11.2007 року ;

довідкою АБ №555257 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» від 12.11.2012 року;

статутом ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» ;

договором на виконання робіт від 15.05.2012, укладений між ТОВ "Гніванський шиноремонтний завод" та ОСОБА_8 ,

Актом від20.08.2012р. про те, що у відповідності до умов Договору від 15.05.2012 р., укладеного між ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» та фізичною особою ОСОБА_8 фізична особа ОСОБА_8 здав на ТОВ «Гніванський ШРЗ» 33,5 тон демонтованих чавунних труб;

протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 25.12.2017 року, та описом речей і документів, які були вилучені на підстави ухвали слідчого судді від 25.12.2017 року, а саме: кримінальне провадження №42015020000000215, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3.ст.358 КК України в 2 томах, технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки;

протоколом оглядумісця подіївід 26.12.2016року, а саме: частини території нафтобази ПП ""Фірми "ЯСКО"" в м.Гнівань Тиврівського району, по вулиці Фрунзе, 15, а також фототаблицями до нього;

протоколом тимчасовогодоступу доречей ідокументів від24.04.2017року,та описомречей ідокументів,які буливилучені напідстави ухвалислідчого суддівід 21.04.2017року, а саме: технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 0524510500:01:045:0004 ОСОБА_10 яка розташована в АДРЕСА_2 ;

протоколом огляду від 25.04.2017 року, об`єктом якого є технічна документація із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 0524510500:01:045:0004 ОСОБА_10 яка розташована в АДРЕСА_2 ;

постановою від 25.04.2017 року про визнання вищезазначеної технічної документації речовим доказом ;

заявою заступника директора ПП «Фірма «Яско» ОСОБА_21 від 28.03.2017 року про добровільну видачу технічного паспорта на виробничий будинок в АДРЕСА_4 ;

свідоцтвом №155995 від 31.05.2011 про право власності ПП «Фірма «Яско» на майно у АДРЕСА_4 ;

витягом з Державного реєстру правочинів №9952444 від 31.05.2011 року ;

витягом про Державну реєстрацію прав №30214541 від 07.06.2011 року ;

технічним паспортом на виробничий будинок ПП «Фірма «Яско» у м.Гнівані, по вул. Фрунзе 15 ;

договором купівлі-продажу №16/12/11 від 16.12.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_29 передала у власність ПП «Фірма «Яско» під`їзну колію №20, що примикає до під`їзної колії №18 стрілкою №73 на ст.Гнівань, а ПП «Фірма «Яско» прийняло та оплатило вартість ПК;

актом приймання-передачі від 19.12.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_29 передала, а ПП "Фірма "Яско"" прийняло та повністю розрахувалося за під`їзну колію;

технічною документацією залізничної під`їзної колії ПП «Фірма «Яско», затвердженою 21.06.2012 року ;

договором купівлі-продажу земельної ділянки від 24.11.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_10 передала у власність ПП «Фірма «Яско» земельну ділянку площею 0, 1200 га , розташовану у м.Гнівань, по вул. Фрунзе, 17;

сертифікатом серії ІУ №164131420147 Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 21.05.2013 року, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта "Реконструкція з розширенням складу паливно-мастильних матеріалів по вул.Фрунзе, 15 в м.Гнівань Вінницької області" проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації;

висновком постійно діючої комісії з розгляду питань, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою Тиврівської РДА №46 від 31.10.2011 року про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП "Фірма "ЯСКО"" для комерційного використання;

актом №1 готовності об`єкта до експлуатації від 14.05.2013 року по АДРЕСА_2 ;

технічною документацією із землеустрою земельної ділянки ОСОБА_10 , що розташована у АДРЕСА_2 ;

проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Фірма «Яско» для комерційного використання по вул. Фрунзе 15 у м.Гнівань зі змінами ;

технічною документацією із землеустрою, що посвідчує право оренди земельної ділянки для комерційного використання ПП «Фірма «Яско» у м.Гнівань, вул. Фрунзе 15 ;

проектом землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, що знаходиться у власності ОСОБА_10 з ведення особистого селянського господарства на для розміщення інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції у м.Гнівань, вул. Фрунзе 17 від 2015 року ;

матеріалами інвентаризаційної справи №2248, за адресою: м. Гнівань, вул. Вінницьке шосе (Фрунзе), 17;

договором від 30.08.2012 року, укладеним між ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод» та ТОВ «Пром Мет» ;

розрахунком вартості недоотриманого доходу ТОВ «Гніванський шиноремонтний завод»;

довідкою ТОВ "Гніванський шиноремонтний завод", відповідно до якої станом на 01.01.2013р. балансова вартість внутріплощадочних мереж промводопостачання становить 47633,12 грн;

розрахунком вартості чавунного водогону від кар`єра №5 до заводу;

висновком експерта №333 від 28.03.2018 року, відповідно до якого ринкова вартість чорного металобрухту вагою 35108,5 кг станом на травень 2012 р. могла становити 63195,30 грн;

інформаційною довідкою ТОВ «КОМПАНІЯ ТРІМ» про вартість металобрухту станом на травень 2012 року ;

інформаційною довідкою ТОВ «Пром Мет» про вартість металобрухту станом на травень 2012 року ;

інформаційною довідкою ТОВ «Елітметторг» про вартість металобрухту станом на травень 2012 року.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 01.06.2017 р., відповідно до якої ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.358 КК України, у зв`язку із дійовим каяттям, та встановлено, що маючи на виконанні технічне завдання, щодо поділу земельної ділянки, перебуваючи в приміщенні службового кабінету Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, що розміщене за адресою: м. Вінниця вул. Келицька 63, в порушення покладених на неї службових обов`язків, діючи з єдиним умислом спрямованим на внесення до офіційного документу неправдивих відомостей, а саме до технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки кадастровий №0524510500:01:045:0004, склала пояснювальну записку, шляхом внесення до неї власноручно друкованих записів, які містять завідомо неправдиві відомості, а саме про те, що межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплені бетонною огорожею; межі, розмір, конфігурація та площа на місцевості відповідає правовстановлюючим документам на землю; межі земельної ділянки узгоджені із суміжними власниками землі та землекористувачами, тоді як на частині вказаної ділянки проходить введена в експлуатацію та діюча залізнична колія, належна ПП «Фірма Яско»; стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів, належні ПП «Фірма Яско» та частина земельної ділянки огороджена бетонним парканом, належним ПП «Фірма Яско».

Після внесення недостовірних відомостей в пояснювальну записку, ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, затвердила своїм підписом та печаткою установи, вказану пояснювальну записку, яка містила завідомо неправдиві відомості, достовірно знаючи про те, що вказані в ній відомості не відповідають дійсності.

В подальшому продовжуючи свій єдиний злочинний умисел в серпні 2015 року (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_11 , маючи на виконанні технічне завдання, щодо поділу земельної ділянки, перебуваючи в приміщенні службового кабінету Подільського Державного підприємства геодезії, картографії та кадастру, що розміщене за адресою: м. Вінниця вул. Келицька 63, в порушення покладених на неї службових обов`язків, діючи з єдиним умислом спрямованим на внесення до офіційного документу неправдивих відомостей, а саме до технічної документації із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 0524510500:01:045:0004, склала перелік обмежень у використанні земельної ділянки, шляхом внесення до нього власноручно друкованих записів, які містять завідомо неправдиві відомості, а саме про те, що на вказаній земельній ділянці відсутні будь які обмеження, тоді як на частині вказаної ділянки проходить введена в експлуатацію та діюча залізнична колія, належна ПП «Фірма Яско»; стаціонарні трубопроводи для перекачування нафтопродуктів до резервуарів, належні ПП «Фірма Яско» та частина земельної ділянки огороджена бетонним парканом, належним ПП «Фірма Яско».

Після внесення недостовірних відомостей в перелік обмежень у використанні земельної ділянки, ОСОБА_11 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, затвердила своїм підписом та печаткою установи, вказаний офіційний документ, яка містила завідомо неправдиві відомості, достовірно знаючи про те, що вказані в ній відомості не відповідають дійсності.

Суд вважає, що посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 на те, що висновки експерта №5 від 07.02.2018 та №333 від 28.03.2018 є неналежними доказами, так як не встановлено довжину викопаних ОСОБА_32 труб, є безпідставними, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у заволодінні майном товариства, а саме: демонтованими трубами в кількості 35108 кг, а не протяжністю водогону.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердив, що ним було викопано та вивезено труби у кількості приблизно 35000 кг, про що акт із шиноремонтним заводом не складено.

Також суд вважає, що посилання ОСОБА_8 та його захисника на те, що він виконав п.7.1. договору шляхом оплати 5000 доларів США. шиноремонтному заводу є безпідставними, оскільки дані обставини не підтверджені допустимими та належними доказами, а навпаки спростовуються показаннями ОСОБА_12 .

Показання свідка ОСОБА_17 , який знаходиться у дружніх відносинах із ОСОБА_8 , не можуть бути підтвердженням факту повернення коштів шиноремонтному заводу за викопані труби, оскільки вони також не підтверджені доказами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_8 повинен нести відповідальність за ч.2 ст.190 КК України, оскільки заволодів чужим майном шляхом обману, що завдало значної шкоди потерпілому, та за ч.2 ст.190 КК України, оскільки придбав право на майно шляхом обману, кваліфікуючою ознакою злочину є повторність.

Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_8 (раніше несудимий, позитивно характеризується за місцем проживання), обставин, що пом`якшують покарання, та таких, що обтяжують його відповідальність, в судовому засіданні не встановлено.

Суд також враховує, що обвинувачений винуватість не визнав, шкоду не відшкодував, що є підставою вважати спробою уникнення відповідальності та небажанням стати на шлях виправлення.

Відповідно до досудової доповіді про обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеної Тиврівським районним відділом філії ДУ "Центр пробації", ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченому оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_8 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

Згідно положень ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003, за №7 «Про судову практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Вимоги дотримання справедливості кримінального покарання, закріпленні у ст.10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст.14 Міжнародного акту про цивільні та політичні права 1966 року, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справи застосовують Конвенцію та практику суду, як джерело права.

Так у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини», (37568/97, 3 жовтня 2002 року) зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому, як попередження, і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стан злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

На основізасад законності,справедливості,обґрунтованості таіндивідуалізації покарання, керуючись ст.ст.50, 65 КК України, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, та приходить до висновку, що його виправлення і перевиховання неможливо досягти без ізоляції від суспільства.

Стягнути з обвинуваченого витрати за проведення експертизи.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 371, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_8 визнати винним в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.190 КК України, і призначити покарання - 2 (два) роки позбавлення волі, взявши його під варту з зали суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з моменту затримання.

Речові докази: технічну документаціюіз землеустроющодо поділуземельної ділянкикадастровий номер0524510500:01:045:0004,яка розташованав АДРЕСА_2 ,залишити присправі.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави за проведення оціночно-земельної експертизи 5720 гривень, судової товарознавчої експертизи - 429 грн., а всього 6149 (шість тисяч сто сорок дев`ять) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів обвинуваченим - з моменту вручення йому копії вироку, рештою учасників процесу - з моменту його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Тиврівський районний суд Вінницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги, судове рішення набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_33