Постанова

від 13.05.2020 по справі 331/2617/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 травня 2020 року

м. Київ

справа № 331/2617/19

провадження № 51-226км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «ПМК» на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року про закриття апеляційного провадження щодо ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за

№ 32019080000000022.

Зміст судових рішень івстановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2019 року

ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «МП «ПМК» в особі директора ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 19липня 2019 року щодо ОСОБА_6 .

Вимоги касаційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі директор ТОВ «МП «ПМК»просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Вважає ухвалу апеляційного суду незаконною та необгрунтованою, оскільки в мотивувальній частині ухвали місцевого суду від 19 липня 2019 року, у сформульованому ОСОБА_6 обвинуваченні, серед іншого фактично встановлено здійснення товариством незаконної діяльності, як підприємства-контрагента, щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахункам підприємства, а тому вказане судове рішення безпосередньо стосується прав та інтересів ТОВ «МП «ПМК», яке відповідно до ч. 2 ст. 24 КПК України вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила залишити ухвалу апеляційного суду без зміни.

Від ТОВ «МП «ПМК» надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без участі їх представника.

Обвинувачений ОСОБА_6 був належним чином повідомлений про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явився, повідомлення про поважність причин неприбуття до Суду від нього не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.

Як вбачається з ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права.

Згідно з ч. 5 ст. 288 КПК України ухвала суду про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 393 КПК України, апеляційну скаргу мають право подати інші особи у випадках, передбачених цим Кодексом.

Із приписів ч. 2 ст. 24 КПК України слідує, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції України не може бути обмежено (Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, Рішення від 25 квітня 2012 року № 11рп/2012).

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року

№ 11рп/2012 право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України).

За Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11рп/2007 перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право на звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізовано, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

З урахуванням наведеного Верховний Суд України у постанові від 3 березня 2016 року № 5-347кс15 зробив висновок про те, що відсутність «інших осіб» у вичерпному переліку суб`єктів оскарження, передбаченому ст. 394 КПК України, не є перешкодою у доступі до правосуддя та зверненні до суду вищої інстанції, за умови, що судове рішення стосується їхніх прав, свобод та інтересів.

У доктрині права преюдиції це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

У ст. 90 КПК України зазначено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили та яким встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України й міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Отже, підставою для оскарження судового рішення згідно з ч. 2 ст. 24 КПК України до суду вищої інстанції особою, яка не брала участі в судовому розгляді, є те, що це судове рішення стосується її прав, свобод та інтересів, а саме: воно містить інформацію щодо цієї конкретної особи із зазначенням прізвища, ім`я та по-батькові або її можна ідентифікувати за певними, належними їй ознаками, і цим рішенням установлено факти щодо оцінки конкретних дій цієї особи, які матимуть безспірне значення для вирішення кримінальної справи щодо неї.

За ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 липня 2019 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, кримінальне провадження закрито. Із тексту ухвали слідує, що ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання грошової винагороди, за попередньою домовленістю з невстановленою особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, створив з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «МАТІН ГРУП» (ЄДРПОУ 39617489), без мети здійснення подальшої господарської діяльності. Невстановлена особа, відносно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи реквізити та діючи від імені ТОВ «МАТІН ГРУП» у період з листопада 2017 року по лютий 2018 року забезпечила прикриття незаконної діяльності підприємства-контрагента ТОВ «МК «ПМК» (код 37494275) щодо ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемних угод та документального оформлення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємства, складанні від імені службових осіб ТОВ «МАТІН ГРУП» первинних документів щодо реалізації металобрухту, які заблоковано, оскільки з початку діяльності підприємства придбання металобрухту не встановлене.

Отже, ухвала суду від 19 липня 2019 року щодо ОСОБА_6 безпосередньо стосується прав та інтересів ТОВ «МП «ПМК», яке реалізуючи конституційне право й керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі ст. 7, ч. 6 ст. 9, ч. 1 та 2 ст. 24 КПК України, вправі звернутися до суду вищої інстанції з оскарженням цього судового рішення.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що слушно зазначено у касаційній скарзі, а тому згадане судове рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі

п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, під час якого суду слід усунути порушення, зазначені у цій постанові, та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 цього Кодексу.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП «ПМК»задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 листопада 2019 року про закриття апеляційного провадження щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3