Рішення

від 13.05.2020 по справі 540/408/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/408/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Нікітенко А.В.,

за участю:

представника позивача - Бобрусь О.В.,

представника відповідача - Подпалої Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн Девелопмент Груп" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 р. № 0000190522,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн Девелопмент Груп" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 р. № 0000190522.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" від 16.08.2019 р. № 112/21-22-14-06/41149605 про безтоварність господарських операцій з ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Сафіна ЛТД". Вважає такі висновки протиправними, оскільки господарські операції з даними контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а отримані від цих підприємств товари використані в рамках господарської діяльності позивача. Окремі недоліки в первинних документах, а також відсутність товарно-транспортних накладних не може свідчити про відсутність реального вчинення господарських операцій. Податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від його господарських та виробничих можливостей. У платника податків відсутній обов`язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Наявність у податкового органу будь-яких сумніві щодо господарської діяльності контрагентів-постачальників є підставою для проведення перевірок, а не притягнення до фінансовий санкцій позивача. З посиланням на приписи ст.ст.198, 201 ПК України позивач вважає, що ним обґрунтовано сформовано податковий кредит з ПДВ, оскільки господарські відносини з ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Сафіна ЛТД" були реальними та відповідали нормам ПК України.

Ухвалою від 18.02.2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 16.03.2020 р. о 13:00 год.

06.03.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що під час проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" встановлено порушення вимог п.п.44.1, 44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, а саме: в січні-квітні 2018 року завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 102937 грн., в тому числі за січень 2018 року - 33043 грн., за лютий 2018 року - 10342 грн., за березень 2018 року - 8552 грн., за квітень 2018 року - 51200 грн. Підставою таких висновків стало те, що позивачем лише документувалося оформлення господарських операцій з ТОВ "Алан Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва - ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД" без фактичного їх здійснення. Згідно баз даних ЄРПН вищевказані контрагенти не здійснювали придбання товарів, які в подальшому реалізовано на адресу ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп", що свідчить про відсутність реального (законного) джерела походження реалізованого товару, оскільки неможливо продати товар, який не був придбаний або вироблений на власних виробничих потужностях. Крім того, надані позивачем видаткові накладні не відповідають вимогам первинного документа, так як складені з порушенням ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік". Позивачем не надано документів щодо перевезення придбаного товару, а тому неможливо підтвердити поставку цих товарів від ТОВ "Алан Гарант", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Сафіна ЛТД". Вказані контрагенти позивача не мають необхідних матеріальних та трудових ресурсів для здійснення господарських операцій в задекларованих ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" обсягах. Для здійснення приймання, навантаження, розвантаження та перевалки вантажів необхідні складські приміщення та промислові території. Однак згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначені підприємства не мають власного або орендованого нерухомого майна, земельних ділянок та відсутні на балансі основні засоби. Сукупність вищевикладених фактів свідчить про правомірність позиції відповідача та про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Ухвалою від 16.03.2020 р. за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 08.04.2020 р. на 14:00 год.

Ухвалою від 08.04.2020 р. за клопотанням представника позивача відкладено розгляд справи на 13.05.2020 р. на 10:00 год.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з вказаних у відзиві підстав.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 05.08.2019 р. по 09.08.2019 р. посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Алан-Гарант" (код 37631187) за січень-лютий 2018 року, ТОВ "Хелоніда" (код 39012579, попередня назва ТОВ "Логістична Група") за березень 2018 року, ТОВ "Сафіна ЛТД" (код 41521508) за квітень 2018 року та подальшого використання (реалізації, списання) придбаних товарів та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт від 16.08.2019 р. № 112/21-22-14-06/41149605.

У висновку акту перевірки зазначено, що в порушення п.п.44.1, 44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" за січень-квітень 2018 року завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 102937 грн., що призвело до заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.18) за період січень-квітень 2018 року на загальну суму ПДВ 102937 грн., в тому числі: за січень 2018 року - 33043 грн., за лютий 2018 року - 10342 грн., за березень 2018 року - 8352 грн., за квітень 2018 року - 51200 грн.

Даний висновок ґрунтується на нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Сафіна ЛТД", оскільки згідно наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних базах контролюючого органу, вказані підприємства не декларують придбання товару, який в подальшому реалізовано ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп", у них відсутні основні фонди, складські приміщення, власне або орендоване майно, трудові ресурси, а надані позивачем документи (видаткові накладні) містять недоліки в їх оформленні, а тому не можуть вважатися документами первинного бухгалтерського обліку, позивачем не надано документів на перевезення придбаних товарів.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2019 № 0000190522, яким позивачу збільшено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість на 128671,25 грн., з яких за основним платежем на 102937 грн., за штрафними санкціями на 25734,25 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі - Положення № 88), встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників (п.2.15 Положення № 88).

З викладеного слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст.71 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків сформовано податковий кредит на підставі документів, які містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивач повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Як вбачається з акту перевірки, позивач протягом січня-квітня 2018 року мав взаємовідносини з ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва - ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД", від яких відображав придбання будівельних матеріалів.

Зокрема, ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" відображено у бухгалтерському обліку господарські операції з: ТОВ "Алан-Гарант" по придбання у січні-лютому 2018 р. будівельних матеріалів на загальну суму 260311,20 грн., в тому числі ПДВ - 43385,20 грн.; ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група") по придбанню у березні 2018 року будівельних матеріалів на загальну суму 50112 грн., в тому числі ПДВ - 8352 грн.; ТОВ "Сафіна ЛТД" по придбанню у квітні 2018 року будівельних матеріалів на загальну суму 307200 грн., в тому числі ПДВ - 51200 грн.

Так, між позивачем та ТОВ "Алан-Гарант" 20.02.2018 р. було укладено договір купівлі-продажу (а.с.64 т.1), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Асортимент, кількість та ціна товару кожної конкретної партії вказується в рахунку-фактурі, яка є невід`ємною частиною даного договору (п.п.1.1, 1.2 договору).

Згідно п.п.2.1, 2.2 договору продавець повинен повністю передати товар покупцю частинами згідно заявою покупця. Передача товару покупцю відбувається на умовах самовивозу. Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: видаткова накладна, рахунок-фактура, податкова накладна.

На підтвердження отримання від вказаного контрагента будівельних матеріалів (цемент, пінопласт, клей для пінопласту) позивачем надано рахунки на оплату від 29.01.2018 р. № КВ000000003, від 27.02.2018 р. № КВ000000011, видаткові накладні від 29.01.2018 р. № 2, від 27.02.2018 р. № КВ000000009, податкові накладні від 29.01.2018 р. № 11, від 27.02.2018 р. № 23 (а.с.51-54, 57-60 т.1).

19.03.2018 р. між позивачем та ТОВ "Логістична Група" укладено договір купівлі-продажу товару (а.с.65 т.1), відповідно до якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Документи на товар, які продавець повинен надати покупцю: накладна на відпуск товару, видаткова накладна на оплату товару, податкова накладна. Спосіб доставки товару: на умовах самовивозу (п.п.1.1-1.3 договору).

На підтвердження отримання від вказаного контрагента будівельних матеріалів (цемент, пінопласт, пісок, щебінь) позивачем надано рахунок на оплату від 22.03.2018 р. № 9, видаткову накладну від 22.03.2018 р. № 9, податкову накладну від 22.03.2018 р. № 155 (а.с.55-56, 61-62 т.1).

У квітні 2018 року позивачем відображено придбання у ТОВ "Сафіна ЛТД" будівельних матеріалів (пінопласт), на підтвердження чого надано накладну від 16.04.2018 р. № 93, податкову накладну від 16.04.2018 р. № 57 (а.с.49-50, 63 т.1).

Дослідивши вказані документи, суд погоджується з доводами контролюючого органу, що ці документи не підтверджують отримання будівельних матеріалів від вищевказаних контрагентів.

Так, позивачем документувалося отримання від ТОВ "Алан-Гарант" у січні 2018 року цементу - 200 шт., пінопласту - 1180 шт., клею для пінопласту - 270 шт., у лютому 2018 року цементу - 300 шт., пінопласту - 300 шт.; від ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група") у березні 2018 року цементу - 350 шт., пінопласту - 170 шт., піску - 22 тонни, щебеня - 10 тонн; від ТОВ "Сафіна ЛБТ" у квітні 2018 року пінопласту - 150 м3.

Для здійснення господарських операцій в таких об`ємах необхідно мати відповідні фізичні, технічні та технологічні можливості.

Позивачем як під час перевірки, так і до суду не надано договір з ТОВ "Алан-Гарант" за січень 2018 року, з ТОВ "Сафіна ЛТД", у зв`язку з чим відсутня можливість дослідити сутність господарських операцій з придбання будівельних матеріалів.

Згідно умов договорів купівлі-продажу від 20.02.2018 р. з ТОВ "Алан-Гарант" (п.2.1) та від 19.03.2018 р. з ТОВ "Логістична Група" (теперішня назва ТОВ "Хелоніда", п.1.3 ), поставка товару здійснюється на умовах самовивозу, тобто силами позивача.

В той же час, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 105 за січень-квітень 2018 року у ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" транспортні засоби відсутні, згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік основні засоби на початок 2018 року у позивача відсутні (а.с.91 т.1).

За даними Єдиного реєстру податкових накладних позивач у січні-квітні 2018 року не отримував послуг з транспортування вантажів та оренди транспортних засобів.

У судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити яким чином та хто перевозив будівельні матеріали, звідки їх забирали. Зробив припущення, що можливо керівник підприємства наймав транспорт, проте жодних доказів на підтвердження цих припущень до суду не надано.

Що стосується наданих до суду договорів позики транспортних засобів від 01.03.2018 р. № 1/03, а саме автомобілів NISSAN QASHQAI, ГАЗ 2752 (а.с.156-163 т.2), то дані транспортні засоби є легковим та легковим вантажопасажирським, а тому технічно не можуть використовуватися для перевезення великогабаритних вантажів, враховуючи що в цей період (березень-квітень 2018 року) позивачем було задекларовано придбання 5 тонн цементу (350 шт. х 25 кг), 32 м3 (17 м3 у ТОВ "Логістична Група" + 15 м3 у ТОВ "Сафіна ЛТД") пінопласту, 22 тонни піску, 10 тонн щебеня.

Також суд зауважує, що вищевказані операції передбачають значний обсяг трудовитрат та наявності працівників. Між тим, згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2018 року загальна чисельність працівників ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" становить 2 особи: директор та комерційний директор (а.с.92 т.1).

Вищевикладене свідчить про відсутність у позивача необхідного управлінського та технічного персоналу для завантаження, розвантаження та транспортування будівельних матеріалів у зазначених обсягах.

Крім того, відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно у ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" відсутнє власне або орендоване майно, земельні ділянки. Між тим, для зберігання цементу, піску, клею, пінопласту, щебеня у придбаних об`ємах потрібно мати складські приміщення, промислові території. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності можливостей для зберігання будівельних матеріалів позивачем не надано.

Стосовно наданого до суду договору оренди нежитлового приміщення від 01.03.2018 р. (а.с.167-168 т.2), то згідно з його умовами ОСОБА_1 передала в користування ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" частину нежитлового приміщення 65 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. В той же час у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І-ІІ квартали 2018 року відсутня ознака "106" - надання майна в лізинг, оренду або суборенду, а відповідно до декларації з податку на додану вартість за березень 2018 року відсутні відомості щодо придбання послуг у не платників ПДВ (а.с.89 т.1).

Позивачем не надано доказів виконання даного договору, зокрема сплати орендної плати.

Окрім цього, контролюючим органом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , права власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Таким чином, взаємовідносини між позивачем та ОСОБА_1 щодо оренди нежитловим приміщень не підтверджено.

Оскільки встановити фактичне місце та час завантаження, розвантаження, перевезення, зберігання цементу, клею, пінопласту, піску, щебеня неможливо, то суд погоджується з доводами контролюючого органу про неможливість підтвердження поставки будівельних матеріалів від ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група"), ТОВ Сафіна ЛТД".

Також суд враховує те, що: ТОВ "Алан-Гарант" відповідно до фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік не має на балансі основних засобів, згідно бази даних "НАІС ДДАІ" МВС України транспортні засоби у власності відсутні, протягом 2018 року не подавало до контролюючого органу податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ); ТОВ "Хелоніда", ТОВ "Сафіна ЛТД" відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відсутнє нерухоме майно та земельні ділянки, згідно бази даних "НАІС ДДАІ" МВС України транспортні засоби у власності відсутні, що свідчить про відсутність у контрагентів позивача фізичних, технічних та технологічних можливостей для вчинення господарських операцій з постачання будівельних матеріалів.

При цьому суд зауважує, що основним видом діяльності ТОВ "Алан-Гарант" є оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, ТОВ "Хелоніда" - оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, ТОВ "Сафіна ЛТД" - виробництво іншого електричного устаткування, а за результатами моніторингу Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.7-21, 25-37, 41-69 т.2) ТОВ "Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД" з моменту їх реєстрації не здійснювали придбання будівельних матеріалів (цемент, пісок, клей, пінопласт, щебінь), реалізацію яких задокументовано у січні-квітні 2018 року на адресу ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп".

Тобто, встановлено факт відсутності законного джерела походження будівельних матеріалів та отримання їх саме від ТОВ Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД".

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність формування податкового кредиту січня-квітня 2018 року по взаємовідносинах ТОВ Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД" та не надано доказів, які спростовують висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій з цими контрагентами.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено належними та достатніми доказами факт неправомірного формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ Алан-Гарант", ТОВ "Хелоніда" (попередня назва ТОВ "Логістична Група"), ТОВ "Сафіна ЛТД", а тому позовні вимоги ТОВ "Дизайн Девелопмент Груп" про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 р. № 0000190522 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -

вирішив :

Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн Девелопмент Груп" (73025, м.Херсон, вул.Пилипа Орлика, 15, офіс 306, код ЄДРПОУ 411449605) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73026, м.Херсон, просп.Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 4314320) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 р. № 0000190522.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до пп.15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 травня 2020 р.

Суддя О.І. Бездрабко

кат. 111030400