ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
19 травня 2020 року м. Київ № 640/6961/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом Громадської організації Захисник громадських прав
до Державної служби геології на надр України
третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ФерроМет1
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Громадська організація Захисник громадських прав звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ФерроМет1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.
Через Відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян Окружного адміністративного суду м. Києва позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить:
- заборонити Державній службі геології та надр України вчиняти будь-які дії спрямовані на підготовку й видачу спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю ФерроМет1 з метою видобутку корисних копалин (вапняк) без проведення аукціону в межах Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області;
- заборонити Державній комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України розглядати будь-які питання та виносити рішення щодо погодження на отримання Товариством з обмеженою відповідальністю ФерроМет1 спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки північна і південна частини Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області;
- заборонити Державній службі геології та надр України видавати Товариству з обмеженою відповідальністю ФерроМет1 спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин (вапняк) без проведення аукціону в межах ділянки північна і південна частини Мар`янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову можливе настання негативних наслідків, що можуть істотно ускладнити або унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також, зазначає про очевидні ознаки протиправності оскаржуваного наказу.
Дослідивши матеріали справи, виходячи з меж заявленого клопотання, системного аналізу положень чинного законодавства України і матеріалів справи, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому, небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд вказує, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких воно звернулося до суду, шляхом подання позовної заяви.
Крім того, оглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що до розгляду даної справи по суті та з наданих наразі позивачем документальних доказів неможливо зробити висновок про очевидну протиправність оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень (відповідача). В той же час, наявність очевидних ознак протиправності рішень відповідача може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту заяви про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Громадської організації Захисник громадських прав про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, передбаченими ст. ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П. Васильченко
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2020 |
Оприлюднено | 20.05.2020 |
Номер документу | 89294339 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Васильченко І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні