Ухвала

від 18.05.2020 по справі 826/19769/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

Київ

справа №826/19769/16

адміністративне провадження №К/9901/791/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. в порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА ВІЛЛА" до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, треті особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018,

в с т а н о в и в:

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову апеляційного суду, прийняту в цій справі.

Разом з касаційною скаргою відповідачем було подано й заяву про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки таке ухвалено судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду зазначеної касаційної скарги у складі судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Мороз Л.Л.

Ухвалою Верховного Суду від 12.02.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу, а також заперечень щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду.

У поданих до Верховного Суду відзивах на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛА ВІЛЛА" проти задоволення вищевказаної заяви відповідача заперечило, оскільки вважає таку необґрунтованою. Просила у її задоволенні відмовити.

Так, згідно з приписами частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 КАС України, з`ясовано, що скаржник порушує питання про розгляд справи за його участю, вирішуючи яке, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В свою чергу, частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Справами ж незначної складності, за визначенням пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Вичерпний і остаточний перелік випадків, у яких передбачено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, наведено у частині четвертій статті 12, а також у частині четвертій статті 257 КАС України, втім дана справа не належить до жодної з категорій, вказаних у названих нормах процесуального закону.

В той же час, згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, скаржнику подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - відзив на касаційну скаргу і заперечення щодо поданого відповідачем клопотання про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання стосовно участі у розгляді справи, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

На переконання Верховного Суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання відповідача про розгляд цієї справи за його участю належить відмовити.

За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа, на підставі частини третьої статті 340 КАС України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи подану Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області заяву про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду, вирішує, зокрема, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Питання, пов`язані з зупиненням виконання судового рішення врегульовані й статтею 375 КАС України, за приписами частини першої якої суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм процесуального закону, зупинення виконання оскаржуваних судових рішень є правом, а не обов`язком суду касаційної інстанції та стосується рішень, що можуть виконуватись і виконуються.

При цьому, зважаючи на положення статті 129-1 Конституції України, якою визначено що судове рішення є обов`язковим до виконання, яке забезпечується державою, зупинення виконання оскаржуваних у касаційному порядку судових рішень на підставі статей 340, 375 КАС України може застосовуватись судом у виняткових випадках за наявності на те вагомих і переконливих доводів, підтверджених доказами, або існування об`єктивних для цього обставин й здійснюватися таким чином, щоб не допустити порушення прав інших учасників справи.

Наведені ж відповідачем доводи в обґрунтуванні вимог поданої ним заяви не свідчать про наявність обставин, які б відповідали вказаним вище критеріям і могли б зумовити виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

До того ж, вказана заявником аргументація на підтримку вимог про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення зводиться до його незаконності, однак питання перевірки правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права є предметом касаційного перегляду судових рішень і не може вирішуватись на стадії відкриття касаційного провадження у справі або ж підготовки справи до касаційного розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у даному випадку передбачених процесуальним законом підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, а тому подана відповідачем заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 262, 340, 344, 375 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Київській області про розгляд справи за його участю.

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління Держгеокадастру у Київській області про зупинення виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2018.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) з 19.05.2020.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко