Ухвала

від 15.05.2020 по справі 308/5786/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5786/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , представника третьої особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт гр. ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 26.03.2020 року по справі №308/576/19,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, ОСОБА_2 , представник третьої особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт гр. ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про скасування арешту майна.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання дійшов до наступного висновку.

Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

В клопотанні вказано, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 26 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22019070000000049, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 367, ч. 2 ст. 201-1 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна задовольнити. Накладено арешт на документи та речі вилучені згідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 р., що проводився на митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці державної митної служби України, а саме: CMR №1130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з низ пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації.

Заявник зазначає в поданому клопотанні, що «Власником вказаних предметів відповідно до товаросупровідних документів є ФОП ОСОБА_3 ». Вказуючи в клопотанні про наявність укладених договорів (контракту) з «DP work s.r.o.». Разом із тим жодних документів до матеріалів клопотання не надає, не надано доказів, які підтверджують той факт, що володільцем, власником майна на яке накладено арешт є ОСОБА_3 з якою було укладено договір про надання правової допомоги від 05.05.2020 року. Документів, на підтвердження того, що ОСОБА_3 займається підприємницькою діяльністю, а також про сферу її діяльності не надано до матеріалів клопотання. Так, до матеріалів клопотання додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_3 , адвокатом ОСОБА_2 . Жодних інших анкетних відомостей в такому не зазначено.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Дана норма передбачає чіткий перелік осіб, які мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування з клопотанням про скасування арешту майна повністю або частково.

При дослідженні вказаного клопотання встановлено що на підтвердження доводів ініціатором звернення не надано жодних доказів.

Обґрунтовуючи доводи свого клопотання заявник не надав слідчому судді всіх необхідних доказів та зі змісту клопотання встановлено, що переклав обов`язок по збиранню цих доказів на слідчого суддю.

При цьому слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості самостійно збирати будь-якого роду докази, документи.

Нормою частини 6ст. 9 КПК Українипередбачено, що у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1ст. 7 КПК України.

Приймаючи до уваги, що заявником до клопотання не додано належних доказів, які вказують на те, що він являється особою, яка у відповідності до ст.174 КПК України має право звернутись з клопотанням про скасування арешту майна, вважаю, що клопотання слід повернути особі, яка його подала.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що клопотання, про скасування арешту майна слід повернути особі яка його подала.

Зважаючи на обмежені строки розгляду клопотання про скасування арешту майна, які визначені ч.2 статті 174 КПК України та те, що нормами КПК України не передбачено обов`язку слідчого судді по збиранню доказів для розгляду клопотань сторін кримінального провадження чи інших учасників процесу, відтак матеріали клопотання належить повернути заявнику.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 304 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , представника третьох особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт гр. ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 26.03.2020 року по справі №308/576/19 повернути особі, яка його подала.

Повернення клопотання не позбавляє власника майна або володільця такого права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1