Ухвала

від 09.07.2020 по справі 308/5786/19

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5786/19

1-кс/308/2970/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 розглянувши клопотання представника третьої особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт - гр. ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області,-

В С Т А Н О В И В:

Представник третьої особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт - гр. ОСОБА_5 , адвокат ОСОБА_3 , звернувся із клопотанням до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 від 26.03.2020 задоволено клопотання слідчого в ОВС 2 відділення слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області майора юстиції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22019070000000049, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст 367, ч. 2 ст. 201-1 КК України, погоджене прокурором. Накладено арешт, зокрема на документи та речі вилучені згідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 р., що проводився на митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці державної митної служби України, а саме: СМR №1 130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03 2020 року до договору №1Л від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17 01.2020 року (в 4-ох екземплярах), Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації.

Однак адвокат вважає, що накладений арешт на вказані предмети повинен бути скасований, з тих підсав, що на його думку арешт накладено без врахування обставин справи, які мали істотне значення для вирішення цього питання, тобто необгрунтовано, а також, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно похальної частини клопотанні адвокат просить слідчого суддю: скасувати накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.03,2020 по справі № 308/5786/19 арешт щодо такого майна: СМR №1130058 в 5 екз., Рахунок (інвойе) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року, Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації.

Адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав, просив скасувати арешт майна, вважає такий безпідставним, окрім того вважає що в застосуванні арешту майна відпала потреба.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає що є всі підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Просив врахувати, що арешт майна є виправданим потребами досудового розслідуванням засобом забезпечення кримінального провадження. Вказав на те, що майно на яке накладено арешт є речовим доказом, окрім того станом на день розгляду клопотання не проведено призначену згідно постановою слідчого товарознавчу експертизу лісоматеріалів. Разом із тим зазначив, на необхідність арешту майна, з метою забезпечення у тому числі спеціальної конфіскаціївідповідно доч.2ст.170КПК України. Окрім того, прокурор подав через канцелярію суду письмові заперечення на клопотання.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, та додані до нього матеріли, слідчий суддя приходить до наступного висновку:

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. За змістом ч.3ст.174 КПКу разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Прокурор, слідчий суддя, суд, інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами.

При розгляді клопотання слідчий суддя встановив, що ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, накладено арешт на документи та речі вилучені згідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 р., що проводився на митному посту «Ужгород» Закарпатської митниці державної митної служби України, а саме: CMR №1130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з низ пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації; Вантажний автомобіль марки «Iveco» р.н. НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 ; Причіп марки «Krone» р.н. НОМЕР_3 кузов НОМЕР_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Так, арешт на вказане у клопотанні майно було накладено з метоюзбереження речовихдоказів,а такожнаявністю ризиків,передбачених ч.1ст.170КПК України.Окрім тогопри розглядіклопотання пронакладення арештуна зазначенемайно слідчому суддябуло наведенодостатньо підставдля застосуваннятакого видузаходу забезпеченнякримінального провадженняяк арештмайна.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, врахував : правовупідставу дляарешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому арешт на майно, а саме CMR №1130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з низ пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації; Вантажний автомобіль марки «Iveco» р.н. НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 ; Причіп марки «Krone» р.н. НОМЕР_3 кузов НОМЕР_4 було накладено правомірно з дотриманням вимог процесуально законодавства.

КПК України передбачає, зокрема абз.2 ч.1 ст. 174 КПК України, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Однією із загальних засад кримінального провадження, визначених п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України, є розумність строків. Відповідно до ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Згідно ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданій стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об`єктивно необхідною для кримінального провадження.

На день розгляду клопотання, ініціатором звернення не доведено, що у рамках даного кримінального провадження відпала потреба у застосуванні такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна а саме: CMR №1130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з низ пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації.

Доводи адвоката ОСОБА_3 про те, що в даному кримінальному провадженні проведені всі необхідні експертні дослідження для яких потрібен був належний йому автомобіль матеріалами клопотання не доведено, під час розгляду клопотання таких не надано.

При цьому, за змістом ч. 3ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст.98 КПК Україниречовим доказам.

Слідчий суддя вважає, що обставини, які стали підставою для накладення арешту на майно продовжують існувати, необхідність накладення арешту є об`єктивно необхідною для кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя при розгляді даного клопотання вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

Враховуючи те, що речі, вилучені під час огляду 18.03.2020 року, можливо, зберегли на собі сліди вчинення злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані, як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, є необхідними для проведення низки слідчих дій, приходжу до висновку про обґрунтоване накладення арешту на зазначене майно. З матеріалів кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав вважати, що арештоване майно має суттєве значення для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна.

Щодо доводів адвоката про необґрунтованість накладення арешту на майно, оскільки таке не може бути предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 201-1 (зокрема і ч. 2 цієї статті), та зазначені предмети не можуть слугувати доказами такого злочину, оскільки не відповідають критеріям встановленим ст. 98 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне вказати, наступне.

Відповідно до постанови слідчого від 20 березня 2020 року речі та предмети, а саме: CMR №1130058 в 5 екз.; Рахунок (інвойс) №2 від 17.03.2020 року до договору №1 від 01.03.2020 року; Специфікацію до рахунку №2 від 17.01.2020 року (в 4-ох екземплярах); Фітосанітарний сертифікат №60/07-6048/АЕ-191051; Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з низ пиломатеріалів для здійснення експортних операцій №ЗК 587606; Вантаж у вигляді 14 пачок обрізного пиломатеріалу згідно специфікації; Вантажний автомобіль марки «Iveco» р.н. НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 ; Причіп марки «Krone» р.н. НОМЕР_3 кузов НОМЕР_4 , які вилучені згідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 р., приєднано до кримінального провадження №22019070000000049 в якості речових доказів.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 201-1 КК України відповідальність настає за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України.

При цьому, в рамках даного кримінального провадження було проведено експертизу, згідно висновку експертів за результатами проведення наукової експертизи пиломатеріалів від 18.05.2020 встановлено, що вилучені в ході огляду місця події лісоматеріали не могли бути виготовлені із сировини (лісоматеріалів) вказаних у сертифікаті про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій ЗК №587606 від 13.03.2020 року.

Вказане, на думку слідчого судді, підтверджує обґрунтованість накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів.

Разом із тим слід зазначити, що постановою слідчого від 24.06.2020 року у даному кримінальному провадженні призначено товарознавчу експертизу лісоматеріалів до проведення якої залучено експертів Закарпатського НДЕКЦ МВС України. Станом на день розгляду даного клопотання така не проведена.

Зазначене вказує на те, що в арешті майна на разі не відпала потреба, оскільки такий захід забезпечення кримінального провадження необхідний для забезпечення проведення вказаного експертного дослідження.

З вказаного вбачається, що слідчі дії в обсязі, необхідному для встановлення об`єктивної істини по справі, тривають, вилучене майно необхідно зберегти. В разі скасування арешту майна можуть бути втрачені суттєві докази, які можуть бути спотворені чи знищені.

Слідчий суддя виходить з принципу пропорційності, оскільки на даній стадії досудового розслідування збереження автомобіля, деревини та інших документів, які будуть відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, превалює над правом ОСОБА_5 володіти своїм майном.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядкуст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Доводи заявника, що в даному кримінальному провадженні нікому не пред`явлено підозру, не можуть бути взяті до уваги, оскільки арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч.3ст.170 КПК України, може бути накладений незалежно від суб`єкту, що є його власником, процесуального статусу останнього, розміру шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, можливості застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, посилання заявника на те, що арешт на майно завдає йому надмірного обмеження права власності та ставить його в тяжке матеріальне становище, оскільки використання таких документів та деревини є джерелом його доходів, є недовеним належними та допустимими доказами.

При цьому, CMR№1130058в 5екз.;Рахунок (інвойс)№2від 17.03.2020року додоговору №1від 01.03.2020року;Специфікацію дорахунку №2від 17.01.2020року (в4-охекземплярах);Фітосанітарний сертифікат№60/07-6048/АЕ-191051;Сертифікат пропоходження лісоматеріалівта виготовленихз низпиломатеріалів дляздійснення експортнихоперацій №ЗК587606;Вантаж увигляді 14пачок обрізногопиломатеріалу згідноспецифікації відповідає критеріям, зазначеним встатті 98 КПК України, як речового доказу в кримінальному провадженні, зокрема, встановлені обставини вказують на те, що такі могли бути використані як знаряддя та предмет вчинення правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що адвокатом у клопотанні не наведено, та при розгляді клопотання у судовому засідання не встановлено належних підстав які б беззастережно свідчили, про те що на даний час в подальшому застосуванні арешту майна у даному кримінальному провадженні відпала потреба, натомість при розгляді клопотання доведено його необхідність.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об`єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Разом із тим слідчий суддя вважає, що підставою для скасування арешту майна не може бути лише саме твердження власника, користувача майна що в арешті відпала потреба так, як і сам по собі факт звернення власника чи володільця майна, до слідчого судді з відповідним клопотанням.

При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що рішення прийняте слідчим суддею про накладення арешту на майно було обґрунтовано, та такий захід забезпечення кримінального провадження було застосовано за результатами об`єктивного розгляду клопотання про накладення арешту на майно, з дотримання процесуального законодавства та таке було виправдано потребами досудового роздування кримінального провадження на відповідному його етапі.

Слід зазначити при цьому, що на даний час досудове розслідування в даному кримінальному провадженні триває, відомостей про те що у рамках вказаного кримінального провадження відповідній особі повідомлено про підозру, слідчому судді не надано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання не містить обґрунтування та відповідних доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба та що арешт накладено необґрунтовано, що є єдиним підставами згідно чинного КПК України, для скасування арешту майна.

В свою чергу згідно ч. 2 ст.219 КПК Украни, строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.

На данийчас досудоверозслідування кримінальногопровадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 22019070000000049 від 21.05.2019 р. за ч.2 ст. 201-1, ч. 2 ст. 367 КК України, триває, відомостей про те що у рамках вказаного кримінального провадження відповідній особі повідомлено про підозру, слідчому судді не надано.

Натомість, слідчий суддя вважає за необхідне вказати, що вбачається потенційна загроза та шкода для кримінального провадження в разі скасування арешту та повернення вилученого майна власнику.

Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.

А тому, з огляду на викладене, у зв`язку із відсутністю правових підстав для скасування арешту майна на даний час, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.107,174,309,372, ст.376ч.2КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи власника майна щодо якого вирішено питання про арешт - гр. ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_3 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1