Рішення

від 14.05.2020 по справі 333/3606/19

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/3606/19

Провадження №2/333/197/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2020 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Круглікової А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача 2 ОСОБА_2 ,

представник відповідача 2 ОСОБА_3

розглянувши матеріали цивільної справи

за позовом: ОСОБА_4 , АДРЕСА_1

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю Таксомоторна компанія , 69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, буд. 23А,

відповідача 2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

відповідача 3: приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС , 03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, Агентство Запоріжжя-2 , 69005, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 56, пр. 46,47,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1: ОСОБА_5 , АДРЕСА_3

про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 92 162 грн., моральної шкоди у розмірі 16 000 грн., страхового відшкодування у розмірі 4 945,81 грн. Та витрат на оплату експертного висновку у розмірі 2 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Таксомоторна компанія (надалі - ТОВ Таксомоторна компанія ), ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС (надалі - ПрАТ СГ ТАС ) про солідарне відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 92 162 грн., моральної шкоди у розмірі 16 000 грн., страхового відшкодування у розмірі 4 945,81 грн. та витрат на оплату експертного висновку у розмірі 2 000 грн. Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що 27.02.218 р. біля буд. АДРЕСА_4 по пр. Соборному АДРЕСА_5 . АДРЕСА_6 відбулась ДТП, внаслідок якого автомобіль ОСОБА_1 отримав пошкодження. Як вказував позивач, за наслідками ДТП відкрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , яке згодом закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, з направленням в подальшому адміністративних матеріалів до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 р. провадження у справі № 333/3049/18 закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Під час досудового слідства ОСОБА_2 надавав пояснення, що з січня 2018 р. працював водієм в ТОВ Таксомоторна компанія та здійснював пасажирські перевезення за маршрутом № 99. Позивач зазначала, що ПрАТ СГ ТАС , в якому застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 виплатило їй страхове відшкодування в розмірі 95 054,19 грн. Решту суму заподіяних збитків ОСОБА_2 та ТОВ Таксомоторна компанія в добровільному порядку відмовляються погасити. У зв`язку з чим, позивач звернулась з позовом до суду за захистом своїх прав та просить суд відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 92 162 грн., моральну шкоду в розмірі 16 000 грн., страхове відшкодування в розмірі 4 945,81 грн. та витрати на оплату експертного висновку в розмірі 2 000 грн.

Позивач та її представник в судових засіданнях підтримали заявлені вимоги повністю з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача 1 в судові засідання жодного разу не з`явився, причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду від останнього надходило.

Відповідач 2 проти заявлених вимог заперечив повністю, про що зазначив у відзиві на позовну заяву, зазначив, що не є належним відповідачем за заявленими вимогами оскільки відсутня постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності. Також, вказував, що під час ДТП працював водієм в ТОВ Таксомоторна компанія , рухався по встановленому маршруту № 99 та знаходився у трудових відносинах із вказаним підприємством. А тому, на думку відповідача 2, саме ТОВ Таксомоторна компанія зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану її працівником ( ОСОБА_2 ) під час виконання трудових обов`язків. Крім того, пояснював, що солідарна відповідальність учасників процесу в даному випадку не передбачена, жодних доказів на підтвердження розміру моральної шкоди та витрат на проїзд в маршрутних таксі позивачем не надано. З огляду на викладене, відповідач 2 та його представник просили суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 3 у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні вимог, пред`явлених до ПрАТ СГ ТАС , вказуває, що відповідно до Звіту, проведеного ТОВ ЕАК Фаворит ринкова вартість автомобіля Toyota Corolla д.р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу становить 180 100 грн. При цьому, вартість матеріального збитку склало 273 590 грн. Отже, враховуючи, що вказаний автомобіль фізично знищено оскільки вартість відновлювального ремонту перевищила ринкову вартість транспортного засобу, то ПрАТ СГ ТАС відшкодувало ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП, що в сукупності становило 93 490 грн.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 в ході розгляду справи надав суду пояснення, згідно з якими належний йому транспортний засіб Volkswagen LT, реєстраційний номер НОМЕР_2 був переданий ТОВ Таксомоторна компанія за довіреністю від 19.12.2016 р. з відповідними правами, визначений у вказаній довіреності.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення позивача, відповідача 2, представників позивача та відповідачів 2, 3, третьої особи, судом встановлені наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

27 лютого 2018 р. о 13 год. 00 хв. в м. Запоріжжі, пр. Соборний, 66, водій ОСОБА_2 , керуючи автобусом Volkswagen LT, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під час здійснення випередження автомобіля ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_6 , недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв з ним зіткнення, після чого некерований автомобіль ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_3 , продовжив рух та скоїв зіткнення з автобусом Mercedes Sprinter, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , після чого скоїв наїзд на припаркований автомобіль Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмовані пасажири автобуса Mercedes Sprinter ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , чим порушив вимоги п. 13.1, 13.3. Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактом зазначеної вище ДТП, Дніпровським ВП ГУНП в Запорізькій області порушено кримінальне провадження № 12018080050000718 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою про закриття кримінального провадження від 31.05.2018 р. слідчим Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області кримінальне провадження за № 12018080050000718 від 28.02.2018 р. за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю водіїв ОСОБА_2, ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та пасажирів ОСОБА_8 і ОСОБА_11 закрито у зв`язку з відсутністю в діях водіїв складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України.

Із змісту вказаної вище постанови слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області слідує, що копію цієї постанови разом з копіями матеріалів направлено начальнику управління патрульної поліції м. Запоріжжя для притягнення водія ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 КУпАП.

Постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 р. провадження у справі № 333/3049/18 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито внаслідок закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

При розгляді справи по суті спору, судом враховано норми ч. 2 ст. 38 КУпАП, за змістом яких, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Отже, з правового аналізу положень ст. 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Відтак, така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18.

Таким чином, оскільки постановою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22.08.2018 р. провадження у справі № 333/3049/18 закрито внаслідок закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП, а не на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 під час скоєння 27 лютого 2018 р. о 13 год. 00 хв. в м. Запоріжжі по пр. Соборному, 66 дорожньо-транспортної пригоди підтверджується матеріалами цієї справи.

Також, судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного суду від 05.09.2019 року у справі №234/16272/15-ц, згідно з яким при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Як встановлено судом, власником автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на час скоєння ДТП, була ОСОБА_12 (після укладення шлюбу прізвище змінено на ОСОБА_13 ), тобто позивач у цій справі.

Також, із змісту свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 (а.с. 148) слідує, що власником транспортного засобу Volkswagen LT , д.р.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 , який на підставі довіреності від 19.12.2016 р. уповноважив ТОВ Таксомоторна компанія вчиняти дії та правочини щодо вказаного транспортного засобу.

Матеріали справи свідчать, що на час скоєння ДТП транспортний засіб Volkswagen LT , д.р.н. НОМЕР_2 , що перебував під керуванням ОСОБА_2 , був застрахований ТОВ Таксомоторна компанія (страхувальник) в ПрАТ СГ ТАС на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.02.2018 р. № АМ5611546.

Даний факт не заперечувався представником відповідача 3 в ході розгляду цієї справи.

Відповідно до Звіту щодо визначення вартості матеріального збитку, спричиненого володільцю колісного транспортного засобу від 26.03.2018 р. № 3600, проведеного ТОВ Експертно-Асистуючою Компанією Фаворит , вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 292 923,71 грн. та ринкова вартість вказаного транспортного засобу складає 273 590 грн . Вбачається, що вказаний вище Звіт складено ОСОБА_14 , який має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності та свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів. 19.10.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до ПрАТ СГ ТАС із заявою про страхове відшкодування. 22.01.2019 р. оцінювачем ТОВ Експертно-Асистуючою Компанією Фаворит ОСОБА_14 за замовленням ПрАТ СГ ТАС складено Звіт про визначення ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу № 5929 , відповідно до якого вартість пошкодженого транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , станом на дату оцінки, складає 180 100 грн. 23.01.2019 р. ПрАТ СГ ТАС на підставі страхового акту № 2437В/45/2019, розрахунку суми страхового відшкодування та Звіту про визначення ринкової вартості пошкодженого транспортного засобу від 22.01.2019 р. № 5929 виплачено ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 93 490 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 23.01.2019 р. № 3305. Даний факт не заперечувався позивачем в ході розгляду цієї справи. 04.03.2019 р. судовим експертом автотоварознавцем ОСОБА_15 складено висновок експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості КТЗ № 04/03, за змістом якого вартість автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на дату оцінки 01.03.2019 р., аварійно пошкодженого при ДТП, відповідає утилізаційній вартості та складає 94 100 грн. Згідно з квитанції від 01.03.2019 р. № 802517, ОСОБА_16 сплачено ОСОБА_15 2000 грн. за надані послуги з проведення автотоварознавчого дослідження. Позивачем ( ОСОБА_1 ) заявлені вимоги про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 суми збитків, завданих внаслідок ДТП, а саме: в сумі 79 490 грн. не відшкодованої матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, 12 672 грн. понесених транспортних витрат та 2000 грн. понесених витрат на оплату експертного висновку.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець. Однак за змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Отже, аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. За таких обставин, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. У свою чергу, після того, як роботодавець здійснить відшкодування шкоди він у порядку регресу (статті 1191 ЦК України) отримає право вимоги до свого працівника та зможе пред`явити до нього відповідну вимогу. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц. Як вбачається з матеріалів справи, станом на 27 лютого 2018 р., тобто на час скоєння ДТП, ОСОБА_2 працював водієм в ТОВ Таксомоторна компанія та здійснював перевезення пасажирів на транспортному засобі Volkswagen LT , д.р.н. НОМЕР_2 , за маршрутом № 99. Даний факт підтверджувався ОСОБА_2 в ході розгляду цієї справи. Отже, судом встановлено, що ОСОБА_2 , який 27 лютого 2018 р. керував транспортним засобом Volkswagen LT , д.р.н. НОМЕР_2 , перебував в трудових відносинах з ТОВ Таксомоторна компанія та заподіяв відповідну шкоду саме у зв`язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків. Наведені вище обставини не спростовані відповідачем 1 в ході розгляду цієї справи. Таким чином, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у цій справі, оскільки він керував транспортним засобом Volkswagen LT , д.р.н. НОМЕР_2 , у зв`язку з виконанням покладених на нього трудових обов`язків, а тому саме ТОВ Таксомоторна компанія , як володілець вказаного транспортного засобу на підставі довіреності від 19.12.2016 р., зареєстрованої в реєстрі за № 2381 (а.с. 146), має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником. З огляду на зазначене, судом відмовляється у задоволенні заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_2 збитків, завданих внаслідок ДТП, а саме: в розмірі 79 490 грн. не відшкодованої матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу, 12 672 грн. понесених транспортних витрат та 2000 грн. винесених витрат на оплату експертного висновку. Відповідно до ст. 1192 ЦПК України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1). Збитками, зокрема є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3). З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог в частині стягнення з ТОВ Таксомоторна компанія 79 490 грн. не відшкодованої матеріальної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу та 2000 грн. витрат на оплату експертного висновку оскільки вказані вимоги ґрунтуються на нормах чинного законодавства України та підтверджуються зібраними у справі доказами. При цьому, розглянувши вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача 1 понесених в період з березня 2018 р. по червень 2019 р. транспортних витрат в сумі 12 672 грн., суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині у зв`язку з недоведеністю оскільки жодних доказів на підтвердження понесених витрат позивачем до матеріалів справи не додано. Також, розглянувши вимоги позивача про солідарне відшкодування з ТОВ Таксомоторна компанія та ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 16 000 грн., суд виходить з наступного. Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1). Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п. 3 ч. 2). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3). Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування (ч. 4). Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 5). Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Згідно з п. 8 наведеної вище постанови Пленуму, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП), якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 оскільки така шкода була заподіяна під час виконання останнім своїх трудових обов`язків. Враховуючи засади розумності, виваженості та справедливості, душевні страждання, які ОСОБА_1 зазнала у зв`язку із пошкодженням її майна, тривалий час необхідний для відновлення свого порушеного права, а саме з відшкодування реальної вартості пошкодженого автомобіля Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення з ТОВ Таксомоторна компанія 16 000 грн. моральної шкоди. Крім того суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги до ПрАТ СГ ТАС , виходить з наступного. Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентуються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Статтею 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно з ст. 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (…). Статтею 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди . Як встановлено вище матеріалами справи та вбачається із Звіту ТОВ Експертно-Асистуючою Компанією Фаворит від 26.03.2018 р. № 3600, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Corolla, реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 292 923,71 грн., а ринкова вартість вказаного транспортного засобу складає 273 590 грн. Отже, матеріалами справи підтверджено, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим, транспортний засіб Toyota Corolla, д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до норм Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вважається таким, що є фізично знищеним. Пунктом 30.2. ст. 30 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів визначено, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди . Матеріали справи свідчать, що з огляду на п. 30.2. ст. 30 наведеного вище Закону, ПрАТ СГ ТАС виплачено ОСОБА_1 різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, що становило 93 490 грн. (93 490 грн. = 273 590 грн. (ринкова вартість до ДТП) -180 100 грн. (ринкова вартість після ДТП). Таким чином, враховуючи наведені вище норми чинного законодавства України, страховик за договором обов`язкового страхування в даному випадку в спірних правовідносинах відповідає у межах різниці між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ПрАТ СГ ТАС , виплативши позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 93 490 грн. в повному обсязі виконало свої зобов`язання перед ОСОБА_1 в порядку, встановленому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно до умов полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.02.2018 р. за № АМ 5611546. У зв`язку з чим, правові підстави для стягнення з ПрАТ СГ ТАС 4 945,81 грн. страхового відшкодування та 2000 грн. витрат на оплату експертного висновку відсутні. А тому, у задоволенні вимог заявлених до ПрАТ СГ ТАС судом відмовляється. Також, судом при розгляді справи по суті спору враховано норми ст. 541 ЦК України, за змістом яких солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов`язання. При цьому, суд виходить з того, що наведені вище норми чинного законодавства України, які регламентують порядок відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП не передбачають солідарного обов`язку винної особи, страховика та страхувальника щодо відшкодування такої шкоди, завданої майну потерпілого, що узгоджується із правовим висновком, викладеним в Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 308/3162/15-ц від 20.06.2018 року. З огляду на викладене, заявлені вимоги позивача про солідарне стягнення з відповідачів у цій справі матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. А тому, відхиляються судом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір в сумі 1 739,48 грн. покладається судом на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Таксомоторна компанія (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, буд. 23А, код ЄДРПОУ 32715983) задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Таксомоторна компанія (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, буд. 23А, код ЄДРПОУ 32715983) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_7 ) - 79 490 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста дев`яносто) грн. збитків, завданих внаслідок ДТП, 2000 (дві тисячі) грн. витрат на оплату експертного висновку, 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди та 1 739 (одну тисячу сімсот тридцять дев`ять) грн. 48 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Таксомоторна компанія (69092, м. Запоріжжя, вул. Дачна, буд. 23А, код ЄДРПОУ 32715983) відмовити.

У задоволенні вимог до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) та приватного акціонерного товариства Страхова група ТАС (03062, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 65, Агентство Запоріжжя-2 , 69005, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 56, пр. 46,47, код ЄДРПОУ 30115243) відмовити.

Повне рішення складено 19.05.2020 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя А.В.Круглікова