Вирок

від 19.05.2020 по справі 534/1416/18

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

Справа № 534/1416/18

№ 1-кп/534/18/20

19 травня 2020 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський судПолтавської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

потерпілих ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12017170080000872 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Клепачі, Лубенського району, Полтавської області, розлученого, маючого на утриманні малолітніх доньок: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді водія у приватному підприємстві «Поло-Інвестбуд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

26.08.2017, приблизно о 14 год. 15 хв., в світлий час доби, ясну погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Горького в с. Піддубне м. Горішні Плавні, зі сторони м. Кременчука в напрямку перехрестя вул. Горького Строни м. Горішні Плавні Полтавської області, керуючи вантажним сідловим тягачем марки «DAF» моделі «XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Renders» моделі «SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_6 .

В цей саме час, в попутному напрямку, попереду вантажного сідлового тягача, по правому краю проїзної частини, керуючи мопедом марки «Suzuki» моделі «Lets 4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався мопедист ОСОБА_8 , який також перевозив у якості пасажира ОСОБА_7

Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій вантажного сідлового тягача ОСОБА_6 , наближаючись до перехрестя вул. Горького Строни в м. Горішні Плавні, під час виконання маневру обгону мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4» р.н. НОМЕР_3 , не переконався в безпечності виконуваного маневру обгону, не витримав безпечного бокового інтервалу, тим самим порушив вимоги п. 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху України», а саме:

13.1.Водій залежно від швидкості руху , дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та інтервалу;

13.3. Під час обгону, випередження , об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, та допустив зіткнення правою задньою частиною напівпричепа з лівою боковою частиною мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4».

В результаті зіткнення водій мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4» ОСОБА_8 та пасажир мопеда ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до Горішньоплавнівської міської лікарні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 89 від 28.02.2018 у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: травма лівої верхньої кінцівки з обширною скальпованою раною нижньої третини лівого плеча та лівого передпліччя, пошкодженням м`язів згиначів лівої кисті, пошкодженням лівої променевої артерії, пошкодженням капсули лівого ліктьового суглобу та відкритим вивихом лівого передпліччя. Вказана травма лівої верхньої кінцівки ускладнилась травматичним шоком тяжкого ступеню, що підтверджується даними представленої медичної документації, та за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупих твердих предметів в результаті тертя та здавлення з перерозтягненням шкіри. Вказаний механізм тілесного ушкодження дає підстави вважати, що міг мати місце неповний переїзд колесом (придавлювання колесом) лівої верхньої кінцівки.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 88 від 27.02.2018 у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: обширної скальпованої рани на зовнішній поверхні лівого стегна з переходом на зовнішню, передню та внутрішню поверхню лівого колінного суглобу та задньо-зовнішню поверхню лівої гомілки; скальпована рана на тильній поверхні лівої кисті та променево-зап`ясткового суглобу; рани на передньо-зовнішній поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу, на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки; закритий вивих лівого передпліччя.

Тілесні ушкодження у вигляді скальпованих ран на лівій верхній та лівій нижній кінцівках утворились від дії тупих твердих предметів в результаті тертя та здавлення з перерозтягненням шкіри, що могло мати місце при неповному переїзді колесом (придавлювання колесом) лівої верхньої та нижньої кінцівки. Тілесні ушкодження у вигляді ран на правому гомілково-ступеневому суглобі та правій гомілці утворились від дії тупих предметів по механізму тертя, що могло мати місце при ковзанні даними анатомічними ділянками по дорожньому покритті. Закритий вивих лівого передпліччя утворився від дії тупого твердого предмету, не виключена можливість внаслідок непрямого впливу. Спільність механізму та часу утворення виявлених тілесних ушкоджень робить доцільним можливість кваліфікувати їх по ступеню тяжкості в єдиному комплексі як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 378 від 05.09.2018, в умовах заданої пригоди водій автомобіля «DAF XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Renders SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , мав технічну можливість уникнути зіткнення з мопедом марки «Suzuki моделі «Lets 4» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_8 , шляхом виконання вимог п.п. 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху України».

В заданій дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «DAF XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом «Renders SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_6 , вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю.

Суд рахує, що визнання обвинуваченим своєї вини відповідає фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч.3ст.349 КПК України, дослідження доказів, окрім характеризуючих даних обвинуваченого, вирішує за недоцільне. Вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК Україниє доведеною повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило одному потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а іншому тяжкі тілесні ушкодження.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченоговідсутні.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, наявність обставин що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність на утриманні у обвинуваченого двох неповнолітніх дітей, стан здоров`я обвинуваченого, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення та після, думку потерпілих.

З огляду на викладене, враховуючи тяжкість вчиненого, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

За змістомст.85 КК Українина підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2ст.1 Закону України "Про застосування амністії в Україні"амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України, Кримінального Кодексу Українита цьогоЗакону.

07.09.2017 року набрав чинностіЗакон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Законупоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до п. "в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня2016 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи, які на момент вчинення злочину не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

З матеріалів кримінального провадження вбачається: що обвинувачений має на утриманні двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вчинив кримінальне правопорушення, яке є необережним злочином і не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення вчинив до дня набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодозастосування відноснообвинуваченого ОСОБА_6 амністії,передбачених ст.4ЗаконуУкраїни "Прозастосування амністіїв Україні" та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_6 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.

Обвинувачений ОСОБА_6 дав згоду на застосування відносно нього амністії.

Суд роз`яснює обвинуваченому наслідки застосування амністії, а саме: в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Прокурором в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області заявлено цивільний позов до ОСОБА_6 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 11553 грн. 87 коп. У судовому засідання прокурор підтримав свої позовні вимоги повністю. Обвинувачений позовні вимоги прокурора про відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілих визнав повністю.

Судом встановлено, що витрати держави на стаціонарне лікування потерпілих становлять 11553 грн. 87 коп.

При вирішенні цивільного позову прокурора суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.2ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, а шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1ст. 1188 ЦК України).

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 року №4 роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦКУкраїни, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу.

Згідно правової позиції висловленої Верховним Судом України при розгляді справи №6-183цс14 від 03.12.2014, законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен доказати факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову прокурора про стягнення матеріальної шкоди у сумі 11553 грн. 87 коп.

В ході розгляду справи потерпілими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до обвинуваченого пред`явлено цивільні позови про відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями майнової шкоди та компенсацію моральних збитків, які вони підтримали в судовому засіданні.

Так потерпіла ОСОБА_7 прохає стягнути з ОСОБА_6 на її користь майнову шкоду в розмірі 16712 грн. 61 коп. та 150000 грн. моральної шкоди. Потерпілим ОСОБА_8 пред`явлено до обвинуваченого вимогу виключно про відшкодування моральної шкоди в розмірі 200000 грн.

Розмір майнової шкоди обґрунтовано потерпілою ОСОБА_7 витратами на лікування, які повністю підтверджено приєднаними до матеріалів кримінального провадження копіями фіскальних чеків та квитанцій на придбання лікарських засобів.

Відшкодування моральної шкоди обґрунтовано потерпілими душевними стражданнями, яких вони зазнали в результаті дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння ним тілесних ушкоджень, тривалістю лікування та значним погіршенням здоров`я. Обвинувачений ОСОБА_6 цивільні позови потерпілих визнав повністю.

Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що вимоги потерпілих є обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду, визначених ст.ст.1166, 1167 ЦК України, майнова та моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підтвердження розміру майнової шкоди суду надані належні докази, тому вимога потерпілої ОСОБА_7 підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовів потерпілих в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з того, що факт заподіяння такої шкоди є доведеним і очевидним, оскільки являється наслідком злочинних дій з боку обвинуваченого ОСОБА_6 . Разом із тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, що підлягає стягненню з обвинуваченого, суд враховує тяжкість вчиненого ним злочину та ступень його вини, характер і глибину завданих потерпілим страждань, а також той факт, що вчинений ОСОБА_6 злочин є необережним і останній надавав потерпілим допомогу , відшкодувавши в добровільному порядку 127700 грн. Виходячи з засад розумності та справедливості, враховуючи також стан здоров`я та майновий стан обвинуваченого, реальну можливість відшкодування завданої ним шкоди за рахунок наявного у нього майна, беручи до уваги перебування на утриманні останнього двох неповнолітніх дітей, суд вважає, що розмір суми, достатньої для компенсації заподіяної моральної шкоди, має становити для кожного з потерпілих по 50000 грн.

Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Згідно ухвали слідчого судді від 01.09.2018 (а.с.127-128) накладено арешт на вантажний сідловий тягач марки «DAF» моделі «XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Renders» моделі «SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_11 , який не обвинуваченим по даній справі, а тому суд вважає за необхідне зняти арешт із вказаного автомобіля з напівпричепом.

Процесуальні витрати в сумі 1144 грн., пов`язані із залученням експерта підлягають стягненню із обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів належить вирішенню відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі .

На підставі п.«в» ч.1ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання.

Речові докази по справі:

-автомобіль DAF XF 95.430 загальновантажний сідловий тягач-Е державний номерний знак НОМЕР_1 разом з напівпричепом державний номерний знак НОМЕР_2 залишити власнику ОСОБА_11 (а.с.127-129);

-мопед «Suzukі Lets 4», д.н.з НОМЕР_3 залишити власнику ОСОБА_8 (а.с.125);

-оптичні диски залишити при матеріалах кримінального провадження, що знаходяться у сторони обвинувачення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави витрати на проведення судової автотехнічної експертизи в сумі 1144 грн.

Скасувати арешт вантажного сідлового тягача марки «DAF» моделі «XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Renders» моделі «SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_11 , накладений ухвалою слідчого судді від 01.09.2018 (а.с.127-128).

Цивільний позовпрокурора Горішньоплавнівськоговідділу Кременчуцькоїмісцевої прокуратуриподаного вінтересах державив особіфінансового управліннявиконавчого комітетуГорішньоплавнівської міськоїради Полтавськоїобласті задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави в особі фінансового управління виконавчогокомітету Горішньоплавнівськоїміської радиПолтавської області11553,87грн.на відшкодуваннявитрат державина стаціонарнелікування потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінального правопорушення.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 16712,61 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 50000 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілим роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя ОСОБА_1