ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 534/1416/18 Номер провадження 11-кп/814/844/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2020 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі
судового засідання ОСОБА_5
з участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №12017170080000872 від 27.08.2017, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.05.2020 відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Клепачі, Лубенського району, Полтавської області, розлученого, маючого на утриманні малолітніх доньок: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого на посаді водія у приватному підприємстві «Поло-Інвестбуд», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком ОСОБА_7 засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі п.«в» ч.1ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році»звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання.
Цивільний позов прокурора задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області 11553,87 грн. на відшкодування витрат держави на стаціонарне лікування потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від кримінального правопорушення.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 16712,61 грн. та 50000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_11 відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в розмірі 50000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати пов`язані з залученням експертів на суму 1144 грн.
Відповідно до ст.100 КПК України вирішено долю речових доказів.
За вирокомсуду 26.08.2017, приблизно о 14 год. 15 хв., в світлий час доби, ясну погоду без опадів, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Горького в с. Піддубне м. Горішні Плавні, зі сторони м. Кременчука в напрямку перехрестя вул. Горького Строни м. Горішні Плавні Полтавської області, керуючи вантажним сідловим тягачем марки «DAF» моделі «XF 95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Renders» моделі «SKM 34.33A» реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_7 .
В цей саме час, в попутному напрямку, попереду вантажного сідлового тягача, по правому краю проїзної частини, керуючи мопедом марки «Suzuki» моделі «Lets 4» реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухався мопедист ОСОБА_11 , який також перевозив у якості пасажира ОСОБА_10
Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій вантажного сідлового тягача ОСОБА_7 , наближаючись до перехрестя вул. Горького Строни в м. Горішні Плавні, під час виконання маневру обгону мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4» р.н. НОМЕР_3 , не переконався в безпечності виконуваного маневру обгону, не витримав безпечного бокового інтервалу, тим самим порушив вимоги п. 13.1., 13.3. «Правил дорожнього руху України», а саме:
13.1.Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримуватись безпечної дистанції та інтервалу;
13.3. Під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху, та допустив зіткнення правою задньою частиною напівпричепа з лівою боковою частиною мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4».
В результаті зіткнення водій мопеда марки «Suzuki» моделі «Lets 4» ОСОБА_11 та пасажир мопеда ОСОБА_10 отримали тілесні ушкодження та були госпіталізовані до Горішньоплавнівської міської лікарні.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 89 від 28.02.2018 у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: травма лівої верхньої кінцівки з обширною скальпованою раною нижньої третини лівого плеча та лівого передпліччя, пошкодженням м`язів згиначів лівої кисті, пошкодженням лівої променевої артерії, пошкодженням капсули лівого ліктьового суглобу та відкритим вивихом лівого передпліччя. Вказана травма лівої верхньої кінцівки ускладнилась травматичним шоком тяжкого ступеню, що підтверджується даними представленої медичної документації, та за цим критерієм відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Виявлене тілесне ушкодження утворилось від дії тупих твердих предметів в результаті тертя та здавлення з перерозтягненням шкіри. Вказаний механізм тілесного ушкодження дає підстави вважати, що міг мати місце неповний переїзд колесом (придавлювання колесом) лівої верхньої кінцівки.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 88 від 27.02.2018 у ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: обширної скальпованої рани на зовнішній поверхні лівого стегна з переходом на зовнішню, передню та внутрішню поверхню лівого колінного суглобу та задньо-зовнішню поверхню лівої гомілки; скальпована рана на тильній поверхні лівої кисті та променево-зап`ясткового суглобу; рани на передньо-зовнішній поверхні правого гомілково-ступеневого суглобу, на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки; закритий вивих лівого передпліччя.
Тілесні ушкодження у вигляді скальпованих ран на лівій верхній та лівій нижній кінцівках утворились від дії тупих твердих предметів в результаті тертя та здавлення з перерозтягненням шкіри, що могло мати місце при неповному переїзді колесом (придавлювання колесом) лівої верхньої та нижньої кінцівки. Тілесні ушкодження у вигляді ран на правому гомілково-ступеневому суглобі та правій гомілці утворились від дії тупих предметів по механізму тертя, що могло мати місце при ковзанні даними анатомічними ділянками по дорожньому покритті. Закритий вивих лівого передпліччя утворився від дії тупого твердого предмету, не виключена можливість внаслідок непрямого впливу. Спільність механізму та часу утворення виявлених тілесних ушкоджень робить доцільним можливість кваліфікувати їх по ступеню тяжкості в єдиному комплексі як ушкодження середньої тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров`я.
У поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати в частині задоволення цивільних позовів потерпілих та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цивільних позовів потерпілим відмовити повністю.
Необхідність ухвалення такого рішення обвинувачений мотивує тим, що добровільно відшкодував потерпілим 127700 грн., у період з листопада 2018 по травень 2020 року щомісячно добровільно перераховував потерпілій ОСОБА_10 кошти, всього перерахував 29000 грн., тобто набагато більше ніж потерпілі витратили на своє лікування.
Крім того, обвинувачений посилається на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, а саме: отримує невелику заробітну плату, утримує двох доньок та хвору матір похилого віку, а тому розмір моральної шкоди, який він має сплатити потерпілим за вироком суду, є непосильним для нього.
Заслухавши доповідь судді, пояснення: обвинуваченого ОСОБА_7 , який просив задовольнити апеляційну скаргу, прокурора ОСОБА_6 , який заперечив проти задоволення апеляційної, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Як вбачається з журналу судового засідання та аудіозапису перебігу судового засідання, який міститься на технічному носії інформації, на якому зафіксоване судове провадження в суді першої інстанції, фактичні обставини кримінального правопорушення ніким з учасників судового провадження не оспорювалися і докази відносно них, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджувалися, а тому висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин, які не оспорюються і в апеляційній скарзі, згідно з положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України, перевірці апеляційним судом не підлягають.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо відмови у задоволенні цивільного позову в повному обсязі, колегія суддів оцінює критично, оскільки розмір такого відшкодування визначено судом з урахуванням обставин, що мають значення відповідно до вимог ст. ст.23,1167 ЦК України, роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та засад розумності і співмірності.
Виходячи зі змісту 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, котрий вчинив суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК і при цьому застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.
Із систематичного аналізу норм закону випливає, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, у порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При цьому, суд виходив з того, що заявлена моральна шкода - 50000 грн. кожному з потерпілих, обумовлена значним і тривалим ушкодженнями здоров`я тяжких тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_12 та тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілої ОСОБА_10 , тобто через ушкодження здоров`я, зазнали значних і тривалих душевних страждань, що не оскаржується учасниками судового розгляду.
Також, визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає відшкодуванню, місцевим судом вже було враховано, зазначене у апеляційної скарзі добровільне відшкодування обвинуваченим ОСОБА_7 обом потерпілим у розмірі 127700 грн.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи розмір добровільно відшкодованої шкоди та позовних вимог потерпілих, які просили стягнути на свою користь 200000 грн. та 150000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції застосовуючи принципи розумності, виваженості і справедливості, обґрунтовано стягнув з обвинуваченого на користь кожного з потерпілих моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
За таких обставин вимоги обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову у задоволені позовів потерпілих, є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки на переконання суду, саме у сумі - 50000 грн. (кожному ж потерпілих) моральна шкода у сукупності відповідатиме характеру і обсягу спричинених страждань потерпілим та іншим негативним наслідкам, що настали та не призведе до безпідставного збагачення, а тільки компенсує завдану моральну шкоду.
Посилання апелянта, на тяжкий майновий стан, а саме невеликі заробітки, на думку апеляційного суду, не є тими обставинами, які б давали підстави для зменшення розміру моральної шкоди, виходячи із обставин його вчинення.
Отже, безумовних підстав, передбачених ст. 409 КПК України, для зміни ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_7 як про це ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 408, 418 КПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 без задоволення, вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 19.05.2020 відносно нього без змін.
Касаційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2020 |
Оприлюднено | 13.02.2023 |
Номер документу | 92729200 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Полтавський апеляційний суд
Захожай О. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні