Постанова

від 18.05.2020 по справі 37/12

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа № 37/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Попков Д.О., суддя Стойка О.В.

секретар судового засідання Євтушенко Є.В.

за участю представників:

від стягувача - Новікова В.Р. (адвокат), за довіреністю та свідоцтвом;

від боржника - не з`явився;

приватний виконавець - не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі , м. Краматорськ вх. № 1159 Д/З на ухвалу господарського суду Донецької області від 10.03.2020 р. у справі № 37/12 (суддя - Величко Н.В., повний текст складено та підписано 16.03.2020 р.)

за позовом Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі , м. Краматорськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ісіда , м. Запоріжжя

про стягнення 1 166 136,71 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 07.09.2010 у справі № 37/12 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісіда" (далі - ТОВ Ісіда , боржник) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго" заборгованість з орендної плати за серпень-вересень 2007р. у сумі 759 886,06 грн., пеню за порушення строків перерахування грошових коштів в сумі 81 221,49грн., інфляційну індексацію в сумі 291 159,72 грн., 3% річних в сумі 33 869,44 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 11 661,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,96 грн.

На виконання цього рішення 08.11.2010 судом видано два накази:

1) про стягнення з ТОВ "Ісіда" на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" заборгованості, пені, інфляційних втрат та 3 % річних;

2) про стягнення з ТОВ "Ісіда" на користь Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" судових витрат.

Обидва накази суду були пред`явлені стягувачем - Акціонерним товариством ДТЕК Донецькі електромережі до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексію Вікторовичу.

З метою примусового виконання наказу суду у справі 37/12 про стягнення основної заборгованості приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 59595890, а з метою примусового виконання іншого наказу у цій справі щодо стягнення судових витрат - виконавче провадження № 59594063.

16.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексієм Вікторовичем винесено постанову про повернення виконавчих документів стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В цих постановах також вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 16.09.2022.

Не погоджуючись з такими діями приватного виконавця (винесення постанов від 16.09.2019 № 59595890 та № 59594063 про повернення виконавчих документів стягувачу), стягувач звернувся до суду зі скаргами б/н від 25.09.2019 (вх. №19550/19) та б/н від 25.09.2019 (вх. № 19549/19) на дії приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича, в яких просив:

- визнати бездіяльність приватного виконавця в частині неперевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття ВП;

- визнати бездіяльність приватного виконавця в частині непроведення перевірки не рідше ніж один раз на два тижні рахунків боржника;

- визнати бездіяльність приватного виконавця в частині перевірки майнового стану боржника;

- визнати бездіяльність приватного виконавця в частині непроведення звернення стягнення на нерухоме майно, належне боржнику, що розташоване за адресою: Донецька обл., Добропільський р-н, с. Новоукраїнка, вул. Мінеральна, 3;

- визнати постанову № 59595890 від 16.09.2019 р. та постанову № 59594063 від 16.09.2019 р. про повернення виконавчого документа стягувачу передчасними та такими, що винесені з порушенням норм ЗУ Про виконавче провадження ;

- зобов`язати приватного виконавця скасувати постанову № 59595890 від 16.09.2019 р. та постанову № 59594063 від 16.09.2019 р. про повернення виконавчого документа стягувачу й поновити ВП.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.10.2019 у справі №37/12 відмовлено у задоволенні даних скарг стягувача.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019:

- ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2019 у справі № 37/12 скасовано в частині відмови в задоволенні скарг АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" б/н від 25.09.2019 (вх. № 19549/19) та б/н від 25.09.2019 (вх. №19550/19);

- в цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено скаргу;

- визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича в частині не перевірки майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження;

- визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича в частині перевірки майнового стану боржника;

- визнано постанову №59594063 від 16.09.2019 та № 59595890 від 16.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу передчасними та такими, що винесені з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження";

- зобов`язано приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича скасувати постанову №59594063 від 16.09.2019 та постанову № 59595890 від 16.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу та поновити виконавче провадження відповідно;

- в іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 16.10.2019 у справі № 37/12 залишено без змін.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, приватний виконавець звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Літвиненку Олексію Вікторовичу у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №37/12; касаційну скаргу та додані до неї документи повернуто заявнику.

26.02.2020 до господарського суду Донецької області від стягувача надійшли дві скарги б/н від 26.02.2020 (вх. № 4308/20 та вх. № 4306/20) на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича з наступними вимогами:

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність приватного виконавця в частині невиконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №37/12 про скасування постанов від 16.09.2019 про повернення виконавчого документу та відновлення ВП №59595890, № 59594063;

- визнати незаконною та протиправною бездіяльність приватного виконавця в частині невідновлення ВП №59595890, № 59594063;

- зобов`язати приватного виконавця виконати вимоги постанови Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 у справі №37/12 в частині скасування постанов № 59595890 від 16.09.2019, № 59594063 від 16.09.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу та відновити ВП.

Крім того, 05.03.2020 судом першої інстанції отримані клопотання стягувача, в яких АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" просить:

- постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича щодо ознак кримінального правопорушення;

- надіслати до прокуратури Донецької області копію скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича для проведення перевірки обставин, викладених у останній щодо ознак кримінального правопорушення - невиконання судового рішення;

- постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- надіслати до Міністерства юстиції України копію скарги на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко Олексія Вікторовича для вирішення питання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.

Того ж дня - 05.03.2020 приватним виконавцем надано відзив на скарги стягувача, до якого додано постанови від 27.02.2020 про відновлення ВП № 59595890 та № 59594063, винесених на підставі ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження та на виконання постанови апеляційного суду від 02.12.2019.

10.03.2020 господарським судом Донецької області від стягувача отримано заяву про залишення скарги на бездіяльність приватного виконавця відносно виконавчого провадження № 59594063 (з примусового виконання наказу щодо судових витрат) без розгляду, яка ухвалою суду від 10.03.2020 повернута стягувачу без розгляду.

Іншою ухвалою господарського суду Донецької області від 10.03.2020 відмовлено у задоволенні скарг АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" б/н від 26.02.2020, а згадані клопотання про поставлення судом окремих ухвал відхилені.

Ухвала суду мотивована, зокрема, з тих підстав, що незважаючи на порушення приватним виконавцем вимог ч.1 ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження , це порушення ним усунуто самостійно та відновлено ВП №№ 59595890, 59594063 на виконання постанови суду апеляційної інстанції від 02.12.2019, а оскільки стягувачем не пред`явлено накази у справі № 37/12 до виконання органу ДВС чи іншому приватному виконавцю, тому його права не є порушеними.

Щодо клопотань про постановлення окремих ухвал й надсилання копії скарг до вищезгаданих органів місцевий господарський суд зазначив, що винесення окремої ухвали є правом суду незалежно від наявності клопотання сторони, а підстав для постановлення окремої ухвали в даному випадку не встановлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду від 10.03.2020 про відмову у задоволенні скарг, стягувач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати оскаржувану ухвалу;

- прийняти нове рішення, котрим задовольнити скаргу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" в частині визнання незаконною та протиправною бездіяльність приватного виконавця в частині невиконання постанови апеляційного суду від 02.12.2019 у справі № 37/12 про скасування постанови від 16.09.2019 про повернення виконавчого документу та відновлення ВП № 59595890 та зобов`язати приватного виконавця виконати вимоги цієї постанови в частині скасування постанови № 59595890 від 16.09.2019;

- постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця відносно ознак кримінального правопорушення та надіслати до прокуратури Донецької області копію скарги на бездіяльність приватного виконавця для проведення перевірки обставин, викладених у ній щодо ознак кримінального правопорушення - невиконання судового рішення;

- постановити окрему ухвалу щодо приватного виконавця для вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності та надіслати до Міністерства юстиції України копію скарги на бездіяльність приватного виконавця з метою вирішення цього питання.

Скаржник вважає, що постанова суду апеляційної інстанції від 02.12.2019 не виконана, а постанова № 59595890 від 16.09.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу не скасована, в той час як відновлення приватним виконавцем виконавчого провадження більш ніж через два місяці після отримання постанови суду від 02.12.2019 свідчить про свідоме умисне невиконання рішення суду та грубе порушення ЗУ Про виконавче провадження .

Також скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність його порушеного права, та з відсутністю підстав для винесення окремих ухвал стосовно приватного виконавця.

На думку скаржника, внаслідок долучення місцевим господарським судом відзиву приватного виконавця на скарги стягувача без доказів надсилання його стягувачу, порушені процесуальні права "ДТЕК Донецькі електромережі".

У визначений ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 строк, від приватного виконавця надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ним заявлено клопотання про розгляд справи без його участі.

13.05.2020 через канцелярію суду від стягувача отримано відповідь на відзив приватного виконавця.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2020 не визнавалася обов`язковою явка представників учасників апеляційного провадження, а також враховуючи введення постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 (з подальшими змінами) карантину до 22.05.2020, зазначене клопотання приватного виконавця підлягає задоволенню.

Представник стягувача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник боржника та приватний виконавець у судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1-2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Дослідивши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II).

За певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява № 41510/98, п. 27).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява № 71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п. 1 ст. 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S. A." проти Португалії", заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV).

Наразі, оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем.

Проте, цим законом не передбачено процедуру скасування постанов приватного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Як зазначено вище, постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 визнані постанови № 59595890 від 16.09.2019 та № 59594063 від 16.09.2019 передчасними та такими, що винесені з порушенням норм ЗУ Про виконавче провадження , тобто, суд апеляційної інстанції фактично визнав ці постанови неправомірними (незаконними) внаслідок того, що ці постанови порушують вимоги закону.

Оскільки нормами ЗУ Про виконавче провадження не передбачено окремої процедури скасування постанов приватним виконавцем, тому відновлення виконавчого провадження на вимогу суду та на виконання приписів ст. 41 цього закону є ефективним заходом захисту прав стягувача, тому доводи апеляційної скарги про те, що згадана постанова від 02.12.2019 залишилася приватним виконавцем невиконаною відхиляються.

Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу приватним виконавцем додано постанову від 06.04.2020 про закінчення виконавчого провадження № 59595890 та постанову від 06.04.2020 про закінчення виконавчого провадження № 59594063, які мотивовані тим, що стягувач не пред`явив накази суду у справі № 37/12 до виконання у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження згідно з приписами ч. 2 ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження .

В апеляційній скарзі стягувач визнає факт його обізнаності з тим, що виконавчі провадження з примусового виконання згаданих наказів були відновлені приватним виконавцем 27.02.2020, проте доказів їх пред`явлення до виконання приватному виконавцю скаржником суду апеляційної інстанції не надано, а відтак саме по собі скасування постанов приватного виконавця від 16.09.2019 не призведе до будь-яких правових наслідків.

Скаржником не спростовано ґрунтовності висновків суду першої інстанції про те, що після повернення виконавчих документів стягувачеві за постановами від 16.09.2019 стягувач не звертався до органів ДВС або до інших приватних виконавців з метою пред`явлення наказів у справі № 37/12 до виконання, тому відновлення 27.02.2020 виконавчих проваджень приватним виконавцем Літвиненко О.В. не порушило прав АТ ДТЕК Донецькі електромережі щодо можливості примусового виконання рішення господарського суду. При цьому, виключно стягувач мав виконати вимоги ч. 2 ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження та пред`явити приватному виконавцю Літвиненко О.В. накази до виконання у місячний строк, чого ним здійснено не було, тому доводи апеляційної скарги про зворотнє зводяться до довільного тлумачення вимог ЗУ Про виконавче провадження та висновків місцевого господарського суду.

Таким чином, незважаючи на допущене приватним виконавцем порушення вимог ст. 41 Закону України Про виконавче провадження , яке він усунув самостійно до постановлення судом оскаржуваної ухвали, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні скарг стягувача на законних підставах.

Щодо вимог скарги стягувача про постановлення господарським судом окремих ухвал по відношенню до приватного виконавця, враховується наступне.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 246 ГПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких входить притягнення вказаних осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність у діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

За приписами частин 5-7 цієї статті, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Даною статтею також передбачено право оскарження окремої ухвали суду тими особами, яких вона стосується.

Враховуючи, що суд апеляційної інстанції не вбачає в діях приватного виконавця як ознак кримінального правопорушення, так і ознак дисциплінарного проступку, а постановлення окремої ухвали в даному випадку не сприятиме захисту інтересів стягувача, не є ефективним та доцільним механізмом захисту його майнових прав, відсутні підстави для постановлення Східним апеляційним господарським судом окремих ухвал щодо приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Літвиненко О.В., тому апеляційна скарга стягувача в цій частині не спростовує правомірності висновків суду першої інстанції та не підлягає задоволенню.

Посилання скаржника на порушення його процесуальних прав внаслідок долучення місцевим господарським судом до матеріалів справи відзиву приватного виконавця на скарги стягувача без доказів його надсилання учасникам справи також не приймаються до уваги у зв`язку з тим, що:

- по-перше, ст.ст. 339-345 ГПК України не передбачено такого обов`язку виконавця;

- по-друге, ухвалами господарського суду Донецької області від 27.02.2020 визначено лише строк, протягом якого приватний виконавець мав надати письмовий відзив, інших обов`язків на приватного виконавця цими ухвалами не покладено;

- по-третє, скарга розглядається судом першої інстанції у 10-денний строк у судовому засіданні, тому посилання скаржника на ст. 165 ГПК України, якою врегульовано правила подання відзиву на позов у позовному провадженні, не відповідають завданню розділу VІ ГПК України;

- по-четверте, скаржником не доведено, що відзив приватного виконавця містить посилання на невідомі заявнику обставини станом на час його подання, зокрема, щодо відновлення виконавчих проваджень 27.02.2020.

Отже, оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

За приписами ст. 344 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284, 326, 327, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Донецької області від 10.03.2020 р. у справі № 37/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, віднести на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 19.05.2020 р.

Головуючий суддя В.І. Пушай

Суддя Д.О. Попков

Суддя О.В. Стойка