Ухвала

від 18.05.2020 по справі 910/9691/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"18" травня 2020 р. Справа№ 910/9691/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представника згідно протоколу судового засідання від 18.05.2020

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СІНТО-94

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 (повне рішення складено 28.11.2018)

у справі №910/9691/18 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Константа

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТК АЛЬБУС

про повернення нежитлового приміщення шляхом виселення,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Константа (далі - ТОВ Фірма Константа ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТК АЛЬБУС (далі - ТОВ ТК АЛЬБУС ) про виселення відповідача з нежилого приміщення (будинку), розташованого за адресою: 02139, м. Київ, вул. Хорива, буд. 29-А, загальною площею 454, 4 кв. м. та зобов`язання відповідача передати позивачу вказане нежиле приміщення (будинок).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 позовні вимоги ТОВ Фірма Константа задоволено в повному обсязі. Виселено ТОВ ТК АЛЬБУС з нежилого приміщення (будинку), розташованого за адресою: 02139, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 29-А, загальною площею 454, 4 кв. м. Зобов`язано ТОВ ТК АЛЬБУС передати ТОВ Фірма Константа нежиле приміщення (будинок) за адресою: 02139, місто Київ, вулиця Хорива, будинок 29-А, загальною площею 454, 4 кв. м. Стягнуто з ТОВ ТК АЛЬБУС на користь ТОВ Фірма Константа витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 524, 00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 18.09.2019, апеляційну скаргу ТОВ ТК АЛЬБУС задоволено частково, мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 змінено. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 залишено без змін.

04.10.2020 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/9691/18 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2019 у справі № 910/9691/18, які набрали законної сили 27.05.2019 видано відповідні накази.

У жовтні 2019, не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2018, Товариство з обмеженою відповідальністю СІНТО-94 (далі - ТОВ СІНТО-94 ) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ Фірма Константа до ТОВ ТК АЛЬБУС про повернення нежитлового приміщення шляхом виселення - відмовити повністю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ СІНТО-94 , встановлено учасникам справи строк для подачі відзивів, заперечень та заяв. Справу призначено до розгляду.

Розгляд справи здійснювався різними складами суду. Також розгляд справи, за клопотаннями учасників справи, відкладався. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 розгляд справи, з урахуванням карантинних обмежень, було призначено на 18.05.2020.

29.01.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від ТОВ Константа надійшла заява про поновлення процесуального строку для подачі відзиву та сам відзив. Клопотання мотивовано тим, що представник сторони отримав ухвалу суду апеляційної інстанції про відкриття провадження 26.12.2019. У період з 27.12.2019 по 05.01.2020 адвокат сторони перебувала за кордоном, а з 08.012020 по 17.01.2020 - на лікарняному (06 - 07.01.2020 неробочі дні). На підтвердження наведеного адвокатом надано роздруківку авіаквитків та довідки № 9 (лікарняний).

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи відсутність у позивача можливості подати відзив у строк, встановлений судом з об`єктивних причин (перебування адвоката за кордоном та тимчасовою втратою працездатності), суд апеляційної інстанції визнав наведені обставини з пропуску строку обґрунтованими та дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку для подачі відзиву в порядку ст. 119 ГПК України.

У судове засідання 18.05.2020 з`явився представник позивача. Представники скаржника та відповідача у судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлення на адресу скаржника 25.03.2020 та інформацією з офіційного веб-сайту Укрпошти за трек-номером 0411630530156 (отримано 23.03.2020. Жодних заяв, у тому числі про відкладення розгляду справи, до суду не надходило.

Справа значний час знаходилася в провадженні апеляційного господарського суду, у зв`язку з клопотаннями учасників справи про відкладення розгляду справи та карантинними обмеженнями. Справа розглянута в розумні строки з урахуванням обставин справи та карантинних обмежень.

Як вбачається з матеріалів справи ТВО Фірма Константа звернулося до суду з даним позовом до ТОВ ТК АЛЬБУС про виселення відповідача з нежилого приміщення (будинку), мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі договору № 5-2014 від 15.06.2015 він передав відповідачу в оренду нежиле приміщення (будинок). Проте, під час дії договору відповідач неодноразово порушував його умови, а після закінчення строку дії договору не повернув орендоване приміщення позивачу, чим порушив права позивача на вільне володіння та користування своїм майном.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що строк оренди встановлено договором з 01.07.2015 по 16.12.2017 включно (пункт 4.1. договору). Суд першої інстанції, керуючись нормами ст. 626, 759, 317, 319, 763 та 785 Цивільного кодексу України вказав, що договір оренди з 16.12.2017 припинив свою дію, у зв`язку із закінченням строку, на який він укладався, а не внаслідок його дострокового розірвання.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вказав, що він прийняв договір № 5-2014 оренди нежитлових приміщень від 15.06.2015 в редакції відповідача, який в установленому процесуальним законом порядку було долучено до відзиву в суді першої інстанції та оригінали якого оглянуто судом апеляційної інстанції. Водночас, зазначеним договором було погоджено строк його дії до 01.06.2018. Саме в частині встановлення факту припинення договору оренди, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції було змінено, а апеляційну скаргу - задоволено частково. При цьому, суд апеляційної інстанції погодився з висновком Господарського суду міста Києва про відсутність у орендодавця намірів продовжувати дію договору оренди, що засвідчується неодноразовим зверненням позивача до відповідача з повідомленнями про необхідність повернення орендованого майна, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди.

Тобто, як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду даної справи були правовідносини між ТОВ Фірма Константа та ТОВ ТК АЛЬБУС , що виникли з договору оренди нерухомого майна (будівлі), в яких позивач виступав орендодавцем, а відповідач - орендарем.

Північний апеляційний господарський суд встановив, що ТОВ Сінто-94 не брало участі у справі під час її розгляду судом першої інстанції, однак, звертаючись з апеляційною скаргою, посилалося на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про його права та інтереси.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 20.07.2015 між ТОВ Сінто-94 та ТОВ ТК АЛЬБУС було укладено договір суборенди нежитлового приміщення №11/15/0, датований 01.07.2015, розташованого за адресою: 02139, м. Київ, вул. Хорива, буд. 29-А, загальною площею 45, 0 кв. м. Надалі, шляхом укладення додаткових угод, площу було збільшено до 454, 4 кв. м. Так, скаржник зазначає, що за погодженням з ТОВ ТК АЛЬБУС , ним було здійснено поліпшення в орендованому приміщення. Суборендар, за домовленістю, мав право на відшкодування витрачених на ремонт коштів ТОВ ТК АЛЬБУС , або ж зарахування їх в якості орендних платежів. Також скаржник зазначає, що розраховував на можливість довготривалої суборенди, а рішенням про виселення орендаря (ТОВ ТК АЛЬБУС ), на переконання заявника, буде порушуватися його право щодо користування майном. Строк дії договору, згідно з додатковою угодою № 4 від 12.06.2018 до договору суборенди, було продовжено до 01.05.2021.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві зазначає, що суд не наділений повноваженнями скасовувати власні рішення. Посилання скаржника на те, що він не був обізнаний про розгляд даної справи вважає безпідставними, оскільки посадові особи, відповідальні за укладення та виконання договору оренди між позивачем та відповідачем та відповідальні особи ТОВ Сінто-94 є одними і тими самими. Позивач зазначає, що про листування скаржника з відповідачем, укладення додаткових угод, йому не було відомо. При цьому будь-яких погоджень на здійснення поліпшень позивачем не надавалося. Також він зазначає, що строк дії договору суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди, а тому укладення додаткових угод до договору суборенди не можуть змінювати строків дії основного договору оренди.

Порядок розгляду апеляційної скарги, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи встановлено ст. 272 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не береться до уваги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 9/97-ПН-07.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду даної справи були орендні правовідносини, що склалися між ТОВ Фірма Константа , як орендодавцем та ТОВ ТК АЛЬБУС , як орендарем. Спір стосувався наявності підстав для виселення відповідача з орендованого майна.

Натомість скаржник, звертаючись з даною апеляційною скаргою, наявність власного інтересу та можливого порушеного права, мотивує укладеним із відповідачем договором суборенди. Факти вимоги скаржника стосуються компенсації здійснених поліпшень або ж можливості продовження дії договору суборенди.

Відповідно до ч. 1 ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Виходячи з аналізу наведених норм права та обставин справи, правовідносини, що були предметом розгляду даної справи, виникли між ТОВ Фірма Константа та ТОВ ТК АЛЬБУС . Натомість правовідносини, що склалися між ТОВ Сінто-94 та ТОВ ТК АЛЬБУС є правовідносинами суборенди (піднайму). Такий правочин, навіть за умови погодження його укладення позивачем, створює права та обов`язки для його сторін, а саме для ТОВ Сінто-94 та ТОВ ТК АЛЬБУС , а не для орендодавця (ТОВ Фірма Константа ).

А тому всі претензії, вимоги, суперечності, що виникли між сторонами договору суборенди (піднайму) можуть вирішуватися в межа правовідносин між такими сторонами в досудовому, або судовому, у разі не досягнення згоди, порядку. Такий позов може бути заявлений скаржником в межах іншого позовного провадження (нового), а не розглядатися в межах розгляду справи про виселення орендодавця з орендованих приміщень.

При цьому скаржник, звертаючись з даною апеляційною скаргою, сам зазначає про вимогу щодо компенсації витрат за здійснені поліпшення саме до відповідача - ТОВ ТК АЛЬБУС . Відповідно, наявність підстав для стягнення з ТОВ ТК АЛЬБУС витрат на поліпшення, здійсненні скаржником, як і їх наявність та розмір можуть бути предметом іншого позовного провадження. Така вимога не може розглядатися в межах розгляду даної справи.

Щодо продовження строку дії договору суборенди, суд апеляційної інстанції приймає доводи посилання позивача на положення ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України, згідно з якою строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

Під час розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції було встановлено, що договір оренди від 15.06.2015 №5-2014 припинив свою дію 01.06.2018. Відповідно, будь-які угоди щодо можливості продовження дії договору суборенди, укладеного між скаржником та відповідачем після 01.06.2018, в силу приписів ч. 2 ст. 774 Цивільного кодексу України не можуть мати жодних юридичних наслідків. До того ж, жодних доказів погодження такого строку позивачем скаржником не надано.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що: зі змісту оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається, яке саме право ТОВ Сінто-94 і ким порушено, а встановлений правовий зв`язок скаржника з відповідачем свідчить про наявність правовідносин саме між ними та не впливають на розгляд даного спору. Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції питання про права і обов`язки скаржника стосовно сторін у справі судом не вирішувалися. ТОВ Сінто-94 не доведено, яким саме чином оскаржуване рішення за позовом ТОВ Фірма Константа до ТОВ ТК АЛЬБУС про виселення відповідача з нежилого приміщення (будинку), з урахуванням встановлених обставин, вирішує питання про права та обов`язки скаржника.

Способи захисту порушеного права передбачені ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, до яких, зокрема, належить визнання права; припинення дії, яка порушує право, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України). Тобто для захисту майнового інтересу, на який посилається скаржник, особа має право звернутися до суду в загальному порядку.

Таким чином, наявний у скаржника інтерес до спірного приміщення у зв`язку з укладеним договором суборенди, не може впливати на розгляд спору між орендодавцем (ТОВ Фірма Константа ) та орендарем (ТОВ ТК АЛЬБУС ) за основним договором оренду з огляду на те, що правовідносини, що виникли з оренди є первісними по відношенню до правовідносин суборенди. Питання ж строку дії договору оренди превалюють над строком дії договору суборенди в силу закону (ст. 774 Цивільного кодексу України). Питання ж можливої матеріальної компенсації суборендарю за здійсненні поліпшення взагалі не може впливати на розгляд даного спору, як і бути вирішеним у межах даної справи.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що скаржник не є учасником справи, судом першої інстанції не було вирішено питання про його права та обов`язки Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судовим рішенням місцевого суду від 12.11.2018 у даній справі питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника не вирішувалося, у зв`язку з чим апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Сінто-94 підлягає закриттю.

Суд апеляційної інстанції роз`яснює скаржнику право, передбачене п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір , згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст. 2, 4, 234, п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю СІНТО-94 на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/9691/18 закрити.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 19.05.2020

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім