Постанова від 14.05.2020 по справі 904/2919/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020 року м. Дніпро Справа № 904/2919/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А. , Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мельниченко І.Ф.) від 14.11.2019р. (дата складання повного тексту рішення - 25.11.2019) у справі № 904/2919/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Кукурузи Костянтина Вікторовича, м. Дніпро

про відшкодування збитків, завданих внаслідок втрати вантажу, в сумі 288 200,88 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з ФОП Кукурузи К.В. 288 200,88 грн., що складають суму збитків, завданих внаслідок втрати вантажу, перевезення якого узгоджувалось сторонами на підставі укладеного договору - заявки № 588 від 03.06.2019.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" до Фізичної особи-підприємця Кукурузи Костянтина Вікторовича про відшкодування збитків, завданих внаслідок втрати вантажу, в сумі 288 200,88 грн. - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД", в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19 та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне:

- судом першої інстанції не витребувані докази, які відсутні у позивача та необхідні для розгляду справи, зокрема оригінали товарно-транспортної накладної № 7791 від 07.06.2019р. та видаткової накладної № 7791 від 07.06.2019р.;

- матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем та третьою особою перевезення вантажу за товарно-транспортною накладної № 7791 від 07.06.2019р., тому відсутність підпису водія на цій накладній не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про втрату вантажу, який перевозив відповідач за вказаною накладною.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 13.02.2020р.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Кузнецова В.О. у відпустці та неможливістю проведення судового засідання 13.02.2020р., розгляд апеляційної скарги у справі № 904/2919/19 не відбувся.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2020р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 05.03.2020р.

В судовому засіданні 05.03.2020р. по справі оголошено перерву до 23.03.2020р.

Судове засідання, призначене на 23.03.2020р. не відбулося у зв`язку із запровадженням постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року N211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", зі змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215, на всій території України карантину.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020р. розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19 призначено в судове засідання на 14.05.2020р.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу безпідставною, посилаючись при цьому на те, що заявку-договір № 588 від 03.06.2019, на яку, як на підставу укладеного сторонами договору, посилається позивач, ФОП Кукуруза К.В. з останнім не узгоджував та не підписував, послуг з перевезення вантажу за вказаною заявкою позивачеві не надавав, тобто, відповідач заперечує факт укладення зазначеного у позовній заяві договору.

При цьому, відповідач вказує, що ним надавалась послуга позивачу на перевезення вантажу автомобільним транспортом, проте на підставі заявки-договору від 06.06.2019 № 619, яка була виконана в повному обсягу за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019 та оплачена позивачем, а вантаж переданий представнику позивача.

Позивач не забезпечив явку представника до судового засідання та звернувся до апеляційного суду з клопотанням про відкладення судового засідання та проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку введенням постановою КМ України від 11.03.2020 № 211 карантинних заходів та припиненням транспортного сполучення, яке залишено апеляційним судом без задоволення, враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, представник позивача брав участь в судовому засіданні по справі, яке відбулось 05.03.2020р., де підтримав свою правову позицію, а неявка представника позивача не перешкоджає апеляційному перегляду справи, отже підстави для відкладення розгляду справи, а відтак і для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції відсутні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, позивачем у позовній заяві вказано, що 03.06.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" (замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Кукурузою Костянтином Вікторовичем (виконавець, перевізник, відповідач) укладено заявку-договір № 588 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (договір).

За умовами вказаного вище договору сторонами було узгоджено до перевезення автомобілем РЕНО, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_1 , цукор білий кристалічний вагою 22т (440 мішків). Дата, час завантаження: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса подачі транспортного засобу під завантаження: м. Дніпро, вул. Богдана Хмельницького, 122. Вантажовідправник - ТОВ "Цукорагропром". Дата, час розвантаження: 04.06.2019. Місце та адреса вивантаження: м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 37. Вантажоодержувач - ТОВ "Омега".

Позивач також зазначає, що сторонами 07.06.2019 було погоджено заміну транспортного засобу, який вказано в заявці-договорі, та подано до Вантажовідправника - ТОВ "Цукорагропром" заявку № 220 щодо відвантаження через водія відповідача - ОСОБА_2 визначеного в заявці вантажу.

Позивач стверджує, що 07.06.2019 вантаж було завантажено відправником - ТОВ "Цукорагропром". Передача вантажу Перевізнику була оформлена товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019. До перевезення Перевізнику - ФОП Кукурузі К. В. було надано вантаж (цукор білий кристалічний вагою 22т) у автомобіль марки МАН, д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_4 , водієм якого був ОСОБА_2 , проте Вантажоодержувач вказаний вище вантаж, вартість якого відповідно до видаткової накладної № 7791 від 07.06.2019 становить 288 200,88 грн., не отримав, місцезнаходження вантажу невідоме, що вказує на втрату вантажу та і є причиною виникнення спору у даній справі.

Відмовляючи у задоволенні позому місцевий господарський суд, зокрема виходив з того, що позивачем належними доказами не доведено ні факту укладення сторонами заявки-договору № 588 від 03.06.2019, ні передачі відповідачеві до перевезення на його умовах вантажу, як відповідно і не доведено спричинення йому відповідачем збитків, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, на підтвердження обставин спричинення йому збитків внаслідок втрати вантажу, позивачем надано до матеріалів справи не завірену копію заявки-договору № 588 від 03.06.2019 та складеної ТОВ "Цукорагропром" товарно-транспортної накладної № 7791 від 07.06.2019.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2020р. було задоволено відповідне клопотання позивача та витребувано для огляду в судовому засіданні у Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром" оригінал товарно-транспортної накладної № 7719 від 07.06.2019р. та видаткової накладної № 7791 від 07.06.2019р., а у Фізичної особи-підприємця Кукурузи Костянтина Вікторовича оригінал товарно-транспортної накладної № 7719 від 07.06.2019р.

11.02.2020 представником позивача долучено до матеріалів справи оригінал товарно-транспортної накладної № 7719 від 07.06.2019р., згідно з якою: автомобільним перевізником вказано ФОП Кукурузу К.В.; водієм - ОСОБА_2 ; автомобіль марки МАН, д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_4 ; замовником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД"; вантажовідправником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукорагропром"; пункт навантаження: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Героїв Сталінграда, будинок № 122; пункт розвантаження: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Руденко, будинок № 67; кількість отриманого товару - 22,05т згідно з накладною № 7791 від 07.06.2019; загальна сума 288 200.88грн.

Зазначена товарно-транспортна накладна містить підписи відповідальних осіб вантажовідправника та вантажоодержувача про здачу та прийняття товару, втім підпис водія у накладній відсутній, що як правильно вказано судом першої інстанції не відповідає вимогам к оформленню товарно-транспортних накладних, встановлених Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568.

Також, дані зазначені у товарно-транспортній накладній № 7719 від 07.06.2019р. не відповідають даним зазначеним в заявці-договорі № 588 від 03.06.2019, на підставі якої, за твердженням позивача, і здійснювалося перевезення за товарно-транспортною накладною № 7719 від 07.06.2019р.

Так, не засвідчена копія заявки-договору № 588 від 03.06.2019 містить відомості про дату та час завантаження/розвантаження - 04.06.2019, місце та адресу вивантаження - м. Дніпро, вул. Запорізьке шосе, 37, кількість вантажу - 22 т, вантажоодержувач - ТОВ Омега , в той час, як товарно-транспортна накладна № 7719 від 07.06.2019 містить дані про передачу до перевезення вантажу массою 22,05 т, пункт розвантаження - м. Дніпро, вул. Руденко, будинок № 67, вантажоодержувач - ТОВ "Іберіс ЛТД".

До того-ж, у заявці-договорі № 588 від 03.06.2019 узгоджено перевезення вантажу автомобілем РЕНО, д.н.з. НОМЕР_1 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_2 , водієм якого є ОСОБА_1 , в той час як в товарно-транспортній накладній № 7791 зазначено автомобіль МАН д.н.з. НОМЕР_3 , напівпричіп д.н.з. НОМЕР_4 , водій ОСОБА_2 .

Належних доказів, які б свідчили про узгодження сторонами зміни умов перевезення за заявкою-договором № 588 від 03.06.2019 матеріали справи не містять, як і не може бути таким доказом надана позивачем до матеріалів справи копія заявки № 220 від 07.06.2019 (а.с. 46), оскільки вона, як вірно вказано судом першої інстанції, адресована ТОВ "Цукорагропром" та не підписана зі сторони перевізника - ФОП Кукурузи К.В.

Відповідач же заперечує факт здійснення перевезення за заявкою-договором № 588 від 03.06.2019р. та вказує, що за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019р. ним здійснювалося перевезення за заявкою-договором № 619 від 06.06.2019р. (а.с. 139), умови якої відповідають даним товарно-транспортної накладної № 7791 від 07.06.2019р.

При цьому, відповідач стверджує, що передача вантажу, який перевозився за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019р., була здійснена водієм Гаубер О.О. представнику ТОВ "Іберіс ЛТД" - Поліщуку С.В., підпис якого і міститься у товарно-транспортній накладній, що повністю узгоджується з умовами заявки-договору № 619 від 06.06.2019р.

З огляду на вищенаведені обставини справи спірні правовідносини сторін виникли з договору перевезення вантажу.

Так, згідно з ст. 908 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Статтею 924 Цивільного кодексу, яка кореспондується зі статтею 314 Господарського кодексу України, встановлено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно з ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках передбачених законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Отже, підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є правопорушення, яке включає у якості складових елементів: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки (шкоду), причинний зв`язок між ними, а також вину особи, що заподіяла збитки.

Терміном збитки позначаються наслідки правопорушення, які виражаються у зменшенні майнової сфери потерпілого у результаті порушення належного йому права або блага. Протиправною поведінкою (дією або бездіяльністю) є будь-яка поведінка, яка суперечить правовим нормам. Причинний зв`язок - це відповідний об`єктивно існуючий зв`язок між явищами, при якому одне явище, яке передує, при відповідних умовах породжує, викликає інше явище - наступне. Відповідальність за заподіяні протиправною поведінкою збитки виникає при наявності вини особи, що заподіяла збитки.

Як вже вище зазначалось, в обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача збитків, позивач посилається на втрату відповідачем, як перевізником вантажу (цукор білий кристалічний вагою 22т), перевезення якого здійснювалось у відповідності до заявки-договору № 588 від 03.06.2019 та за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019.

Втім, матеріалами справи не підтверджується, що перевезення за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019 здійснювалося саме на виконання заявки-договору № 588 від 03.06.2019.

Відтак позивачем не доведено порушення відповідачем свого зобов`язання з перевезення за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019, а саме втрати вантажу, який перевізник не передав його вантажоодержувачу, оскільки вантажоодержувачем згідно з заявкою-договором № 588 від 03.06.2019 є ТОВ Омега , а за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019 - ТОВ "Іберіс ЛТД", тобто саме позивач.

При цьому, апеляційний суд враховує, що здійснення перевезення вантажу за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019, вантажоодержувачем за якою є ТОВ "Іберіс ЛТД", відповідачем не заперечується, проте позивач вказує у позові про не одержання вантажу за цією накладною не ТОВ "Іберіс ЛТД", а іншою особою, якою виходячи з заявки-договору № 588 від 03.06.2019 може бути лише ТОВ Омега , але яке не є вантажоодержувачем за товарно-транспортною накладною № 7791.

Таким чином, позивачем не доведений належними та допустимими доказами, як сам факт спричинення йому збитків внаслідок втрати вантажу, що перевозився за товарно-транспортною накладною № 7791 від 07.06.2019, яка містить відмітку про одержання вантажу представником позивача, так і протиправність поведінки відповідача та відповідно причинно-наслідковий зв`язок між цими явищами.

За наведених обставин місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що підставою пред`явлення даного позову позивачем є саме неналежне виконання відповідачем заявки-договору № 588 від 03.06.2019 внаслідок не передачі вантажу вантажоодержувачу - ТОВ Омега , а не неналежне виконання відповідачем заявки-договору № 619 від 06.06.2019, умови якої відповідають даним товарно-транспортної накладної № 7791 від 07.06.2019, внаслідок не передачі вантажу вантажоодержувачу - ТОВ "Іберіс ЛТД", тому обставини перевезення відповідачем вантажу за заявкою-договором № 619 від 06.06.2019 не впливають на обгрунтованість висновку суду про необхідність відмови у позові, виходячи з його предмету та підстав.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 14.11.2019р. відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 6 484,53грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2019р. у справі № 904/2919/19 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Іберіс ЛТД".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 19.05.2020 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов