Постанова

від 12.05.2020 по справі 905/1656/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2020 р. Справа № 905/1656/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Стойка О.В. ,

за участі секретаря судового засідання Полупан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Маріупольської міської ради (вх. № 187Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 19 листопада 2019 року по справі № 905/1656/19 (повний текст складено 29.11.2019)

за позовом Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс", м. Маріуполь Донецької області;

до Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області;

про визнання незаконними та скасування рішень Маріупольської міської ради Донецької області № 7/42-4052 від 29.05.2019 та № 7/44-4373 від 05.09.2019, визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року ТОВ "МП Люкс" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Маріупольської міської ради, в якій (з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 79-83) просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/42-4052 від 29.05.2019 Про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Металургів, 47, в Центральному районі міста малому підприємству у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ;

- визнати незаконним та скасувати рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4373 від 05.09.2019 Про повторний розгляд заяви малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" про поновлення строку оренди земельної ділянки по просп. Металургів, 47, в Центральному районі міста ;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 про поновлення строку оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах в редакції, викладеній в тексті позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовує невмотивованою відмовою відповідача в поновленні дії договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер 1412300000:04:007:0005, площею 0,0040 га, що знаходиться за адресою: проспект Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені зазначеним договором. Посилається на те, що 05.03.2019 на підставі п. 3.2 зазначеного договору оренди земельної ділянки в межах визначеного договором двомісячного строку до закінчення дії договору у відповідності до вимог ст. 12 Закону України Про адміністративні послуги звернувся до орендодавця - Маріупольської міської ради з заявою про подовження терміну оренди земельної ділянки до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого у встановленому законом порядку 03.09.2014, що підтверджується описом вхідного пакету документів від 05.03.2019 за вх. № 026-01.27-01484. Орендодавець в місячний строк не розглянув заяву про подовження терміну оренди земельної ділянки. Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 29.05.2019 № 7/42-4052 відмовлено в поновленні строку оренди земельної ділянки, з посиланням на те, що згідно з зауваженням Центральної районної адміністрації міської ради від 21.05.2019, торгівельний кіоск, розташований за адресою: проспект Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя, не відповідає критеріям архетипу тимчасових споруд, договір про утримання прилеглої території у належному санітарному стані згідно з діючими "Правилами благоустрою території м. Маріуполя" з районною адміністрацією не укладено. Позивач вважає вказані в зазначеному рішенні підстави відмови в подовженні строку договору оренди земельної ділянки надуманими та неправомірними. Зазначає, що згідно з паспортом прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя від 03.07.2019, торговий кіоск, що знаходиться на орендованій земельній ділянці відповідає критеріям архетипу тимчасових споруд. Крім того, позивач уклав з Центральною районною адміністрацією міської ради договір на утримання в належному стані об`єкту благоустрою території міста Маріуполя від 18.06.2019. Орендар повторно звернувся до орендодавця із заявою про поновлення строку оренди земельної ділянки та листом від 29.07.2019 надав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014. Орендодавець не розглянув заяву орендаря в строк, передбачений чинним законодавством України. Рішенням Маріупольської міської ради Донецької області від 05.09.2019 за № 7/44-4373 повторно відмовлено в поновленні строку оренди земельної ділянки. Вказане рішення мотивовано тим, що згідно з висновком до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 16.07.2019 № 06-03-06/39-05, земельна ділянка по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя знаходиться у територіальній зоні Г-1 - зона загальноміського центру, ТР-2 (частково) - зона транспортної інфраструктури, ІК-6 - зона охоронюваного цінного історичного планування. Відповідність намірів замовника встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки: в зоні Г-1 - відповідають, відносяться до переважних видів використання території, в зоні ТР-2 - не відповідають. Позивач не погоджується із зазначеним рішенням міської ради, зазначає, що орендні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли наприкінці 1990-х років, проте орендодавець до прийняття оспорюваних рішень про відмову в поновленні договору оренди земельної ділянки жодного разу не заявляв про невідповідність користування орендарем земельною ділянкою відносно територіального зонування, предбаченого рішенням Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 16.07.2019 № 06-03-06/39-05. Позивач посилається на наявність підстав для поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку ст. 33 Закону України Про оренду землі . Зазначає, що протягом дії договору та після закінчення строку оренди належно використовує земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та сплачує орендну плату.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1656/19 (суддя Бокова Ю.В.) позовні вимоги задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/42-4052 від 29.05.2019. Визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/44-4373 від 05.09.2019. Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278, згідно з яким Маріупольська міська рада надає ТОВ "МП ЛЮКС" в оренду земельну ділянку (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:04:007:0005) площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгового кіоску), що знаходиться за адресою: просп. Металургів, 47 в Центральному районі м. Маріуполя, на той самий термін та на тих самих умовах, котрі передбачені договором оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278, та викласти її у наступній редакції:

" Додаткова угода

до договору оренди земельної ділянки б/н від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278

місто Маріуполь, Донецька область,

---

року

Ми, що нижче підписалися: Маріупольська міська рада , (код ЄДРПОУ 33852448), місцезнаходження: м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70, іменована далі "Орендодавець", в особі директора юридичного департаменту Маріупольської міської ради Паська Максима Івановича (РНОКПП НОМЕР_1 ), який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , діючий на підставі розпорядження Маріупольського міського голови "Про надання повноважень з вчинення правочинів" від 23.01.2017 № 23р, з одного боку,

та

Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс" (код ЄДРПОУ 13521858), місцезнаходження юридичної особи: Донецька область, м. Маріуполь, просп. Металургів, буд. 47, прим. 1, 2, свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 12.06.1991, зі змінами 10.02.2011 № 12741070009004981, іменоване далі "Орендар", з другого боку, на підставі положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" уклали цю додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278, про нижченаведене:

1. Пункт 3.1. розділу 3. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ в договорі оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278, викласти у наступній редакції:

" 3.1. Договір укладено (поновлено) на 5 (п`ять) років (з 10.07.2019 по 10.07.2024)".

2. Усі інші пункти договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, зареєстрованого реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області від 03.09.2014 за № 6886278, не змінені цим договором, залишаються без змін.

3. Цей договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий - в орендаря.

4. Зміст ст.ст. 12, 93, 124 Земельного кодексу України сторонам договору відомо.

5. Цей договір набуває чинності відповідно до ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після його підписання сторонами та державної реєстрації.

ПІДПИСИ СТОРІН

Орендодавець Орендар

Маріупольська міська рада Мале підприємства у вигляді

м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70 товариства з обмеженою

(юридична адреса) відповідальністю "Люкс"

код ЄДРПОУ 33852448 код ЄДРПОУ 13521858

м. Маріуполь, просп. Металургів, буд. 47, прим. 1, 2

---

директор

---

Харахаш Л.О.

підпис М.П. підпис М.П.

"

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що 05.03.2019 позивач відповідно до ст. 12 Закону України Про адміністративні послуги звернувся до Центру надання адміністративних послуг із заявою про подовження права оренди землі, тобто орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця про намір подовжити договір оренди землі, як це передбачено умовами п. 3.2 спірного договору оренди від 21.08.2014 та чч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". За вимогами Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради для отримання адміністративної послуги щодо рішення міської ради про подовження терміну оренди земельної ділянки встановлений виключний перелік документів, який має надати орендар, серед яких значиться копія договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку, а не проект додаткової угоди. Таким чином, неподання позивачем до заяви про поновлення договору від 05.03.2019 додаткової угоди зумовлено тим, що самим відповідачем (орендодавцем) встановлені організаційні обмеження з прийняття до розгляду звернень суб`єктів (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб) з питань продовження терміну договорів оренди земельної ділянки. Орендодавець прийняв рішення про відмову в поновленні дії договору оренди землі без надіслання (вручення) орендарю відповідного листа-повідомлення про заперечення щодо поновлення договору оренди землі протягом одного місяця від дати звернення орендаря з відповідною заявою, що не відповідає приписам пп. 4, 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі". Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 та сплачувати орендну плату, про що свідчить наявні в матеріалах справи платіжне доручення № 73 від 25.07.2019 та довідка Департаменту фінансів Маріупольської міської ради від 01.10.2019 № 28.2-23863-28.1, згідно з якою станом на 27.09.2019 у позивача відсутня заборгованість з орендної плати за землю, що свідчить про прийняття відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою. В матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія договору на утримання в належному стані об`єкту благоустрою території міста Маріуполя від 18.06.2019, укладеного між Центральною районною адміністрацією та МП у формі ТОВ Люкс , паспорт прив`язки тимчасової споруди, виданий Головним управлінням містобудування та архітектури Маріупольської міської ради, який дійсний до 31.12.2019. Враховуючи належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, продовження користування нею після закінчення дії договору, відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі протягом місяця після закінчення строку дії договору, здійсення оплати за користування спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та неспростування цих фактів відповідачем, суд дійшов висновку про скасування оспорюваних рішень Маріупольської міської ради, якими неправомірно відмовлено позивачу в поновленні договору оренди землі, орендодавець порушив майнові права орендаря і ці права підлягають захисту в порядку ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з аналізу яких вбачається, що майнові права (право користування майном - оренда) охороняються від неправомірних посягань не лише на саму річ, як об`єкт матеріального світу, а й на майнові права, які полягають у володінні та користуванні даною річчю, та про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 б/н про поновлення строку оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах в редакції, запропонованій позивачем.

На примусове виконання зазначеного рішення Господарським судом Донецької області винесено наказ від 26.12.2019 № 905/1656/19 (а.с. 135).

Маріупольською міською радою 24.12.2018 засобами поштового зв`язку направлено до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1656/19, в якій відповідач просить поновити пропущений строк на подання апеляційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що 05.03.2019 до Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг надійшло звернення МП у формі ТОВ Люкс про подовження терміну оренди земельної ділянки. Але позивач, в порушення вимог ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не надав проекту додаткової угоди до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі, чим позбавив відповідача можливості узгодити істотні умови договору. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що орендодавець не скористався правом надати заперечення відповідно до вимог чч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки листом від 02.05.2019 № 26.6.3-24965-31.1 відповідач повідомив позивача про відсутність наміру поновлювати строк оренди земельної ділянки по просп. Металургів, 47. Після прийняття відповідачем рішення від 29.05.2019 № 7/42-4052 про відмову позивачу в поновленні строку дії договору оренди земельної ділянки від позивача 30.07.2019 надійшов проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про поновлення строку оренди земельної ділянки. 25.06.2019 до Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг надійшло повторне звернення МП у формі ТОВ Люкс про подовження терміну оренди земельної ділянки, у задоволенні якого відповідач відмовив рішенням від 05.09.2019 № 7/44-4373. Таким чином, як вважає відповідач, оскаржувані рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/42-4052 від 29.05.2019 та № 7/44-4373 від 05.09.2019 є обґрунтованими та не підлягають скасуванню.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2020 у справі № 905/1656/19 задоволено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу на 18.02.2020 об 11:00 год.

Позивач - ТОВ "МП Люкс" у відзиві на апеляційну скаргу відповідача та додаткових поясненнях до відзиву не погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що відповідачем порушено право позивача на поновлення договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 на новий строк, оскільки орендар виконав вимоги ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо вчасного звернення до орендодавця з повідомленням про поновлення договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди, належно виконує обов`язки за договором, орендну плату по договору сплачує повністю та своєчасно. Зазначає, що рішенням Маріупольської міської ради від 18.06.2013 № 6/28-3210 затверджено План зонування території м. Маріуполя. Пояснювальну записку до Плану зонування території м. Маріуполя розроблено та опубліковано в 2014 році. Маріупольською міською радою не здійснено оприлюднення в друкованих засобах масової інформації рішення від 18.06.2013 № 6/28-3210 разом з додатками (текстовою та графічною частиною Плану зонування території м. Маріуполя), попри те, що в самому рішенні зобов`язано Головне управління архітектури та містобудування міської ради та відділу зв`язків з громадськістю міської ради забезпечити оприлюднення цього рішення в газеті Приазовський робочий та на офіційному веб-сайті Маріупольської міської ради, що є порушенням ст.ст. 9, 12, 13 Закону України Про доступ до публічної інформації .

В судові засідання 18.02.2020 та 10.03.2020 представник апелянта не з`явився, судом було оголошено перерву до 10.03.2020 та до 24.03.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Істоміної О.А. проведено повторний автоматичний розподіл справи № 905/1656/19 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Барбашова С.В., суддя Стойка О.В.

За приписами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 у справі № 905/1656/19 у зв`язку з запровадженням на всій території України карантину з 12.03.2020 до 03.04.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" перенесено розгляд справи на 28.04.2020 о 10:00 год. та рекомендовано учасникам справи в період карантину подавати до суду всі необхідні документи по справі в електронному вигляді або поштою.

В судовому засіданні 28.04.2020 у зв`язку з відсутністю представників сторін та зважаючи на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 291 подовжено дію карантину на всій території України до 11.05.2020, відкладено розгляд справи до 12.05.2020 о 14:30 год., зобов`язано відповідача - Маріупольську міську раду надати пояснення щодо затвердженого плану зонування м. Маріуполя. Також зазначеною ухвалою рекомендовано сторонам в період дії карантину надавати суду необхідні по справі заяви, пояснення та клопотання в електронному вигляді на електронну адресу суду, поштою, факсом або іншими дистанційними засобами зв`язку. Явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Копії зазначеної ухвали отримані позивачем - 07.05.2020, що підтверджується роздруківкою довідки з офіційного веб-порталу АТ УКРПОШТА про відстеження поштового відправлення № 6102231915159, та відповідачем - 04.05.2020, що підтверджується поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 6102231915140.

На виконання зазначеної ухвали відповідачем - Маріупольською міською радою засобами поштового зв`язку надано додаткові пояснення щодо затвердженого плану зонування м. Маріуполя (вх. № 4430 від 12.05.2020). В наданих поясненнях апелянт зазначає, що затвердження плану зонування території населеного пункту передбаченого Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , є складовою частиною планування території міста та визначає умови та обмеження використання території міста. З наданих пояснень не вбачається жодних обгрунтувань та доводів щодо розміщення спірної земельної ділянки в зоні, непридатній для використання за її цільовим призначенням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", послаблено дію карантинних обмежень, зокрема з 12.05.2020 дозволено відновити діяльність адвокатів, нотаріусів, аудиторів тощо та проведення заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

ТОВ "МП ЛЮКС" свого представника в судове засідання 12.05.2020 не направило, в клопотанні від 27.04.2020 за вх. № 3865, посилаючись на запровадження на всій території України карантину, просило розглянути справу без участі його представника (а.с. 235).

Маріупольська міська рада свого представника в судове засідання 12.05.2020 не направила, правом прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом подання відповідного клопотання у відповідності до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України не скористалася.

У відповідності до ч. 1 ст. 202 та ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на вимоги ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України та те, що карантинні обмеження з 12.05.2020 були послаблені, явка сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, позиція сторін стосовно предмету спору достатньо повно викладена в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду справи впродовж розумного строку, колегія суддів дійшла висновку про можливість здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду за відсутності представників позивача та відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи сторін, викладені в апеляційні скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосуванням норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.08.2014 між Маріупольською міською радою (орендодавцем) та Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю Люкс (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення Маріупольської міської ради від 10.07.2014 № 6/40-4576 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Металургів, 47 у Жовтневому районі м. Маріуполя, площею 0,0040 га, кадастровий номер 1412300000:04:007:0005 (а.с. 14-16).

Орендна плата за землю (платіж) сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки за рік (п. 4.3 договору).

Відповідно до пп. 3.1, 5.1 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, земельна ділянка передається в оренду на 5 (п`ять) років з метою та за цільовим призначенням: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах (експлуатація та обслуговування торгівельного кіоску).

Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір поновлення терміну дії договору. В іншому випадку договір поновленню не підлягає (п. 3.2. договору).

Пунктом 14.2 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 сторони встановили, що договір набуває чинності відповідно до ст.ст. 3, 4, 5 Закону України Про Державну реєстрацію ревучих прав на нерухоме майно та їх обтяжень після його підписання сторонами та державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки від 21.08.2014 зареєстрований Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 03.09.2014, номер запису про інше речове право 6886278, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 26379695 від 04.09.2014 (а.с. 21).

Отже, зважаючи на те, що за умовами договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, перебіг строку дії договору починається з моменту його державної реєстрації, строк дії зазначеного договору сплинув 03.09.2019.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Маріупольської міської ради № 6/48-5405 від 05.06.2015 затверджено перелік адміністартивних послуг, які надаються на виконання Закону України "Про адміністративні послуги", серед яких послуга щодо подовження договору оренди земельної ділянки. Згідно типового бланку з Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради, для отримання зазначеної послуги, суб`єкт звернення має надати документи, згідно з переліком, визначеним для надання відповідної послуги, зокрема:

1. копії документів (для юридичних осіб): свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; статут; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;

2. копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна згідно діючого законодавства (за наявності);

3. копії документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою:

- рішення Маріупольської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду;

- договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законом порядку;

- витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, користуючись своїм правом на поновлення договору, наданим п. 3.2 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014, за 6 місяців до закінчення терміну договору оренди 05.03.2019 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради з типовою заявою на отримання адміністративної послуги на подовження договору оренди земельної ділянки та додав документи за визначеним переліком, що підтверджується описом вхідного пакету документів від 05.03.2019 за вх. № 026-01.27-01484 (а.с. 52).

У відповідь орендодавець листом від 02.05.2019 № 26.6.3-24965-31.1 (а.с. 96) повідомив про відсутність наміру поновлювати строк оренди земельної ділянки по просп. Металургів, 47, в Центральному районі, площею 0,0040 га, без зазначення підстав та причин відмови.

Крім того, рішенням Маріупольської міської ради від 29.05.2019 № 7/42-4052, з порушенням місячного строку, передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відмовлено в поновленні строку оренди земельної ділянки, з посиланням на невідповідність торгівельного кіоску, розташованого за адресою: проспект Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя, критеріям архетипу тимчасових споруд та неукладенням договору про утримання прилеглої території у належному санітарному стані згідно з діючими "Правилами благоустрою території м. Маріуполя" (а.с. 55).

До матеріалів справи позивачем надано договір на утримання в належному стані об`єкту благоустрою території міста Маріуполя від 18.06.2019 (а.с. 25-26), укладений між Центральною районною адміністрацією міської ради та ТОВ "МП Люкс". Метою зазначеного договору є організація належного утримання й раціонального використання обєктів благоустрою, що перебувають на території закріпленої ділянки м. Маріуполь. Строк дії вказаного договору - 31.12.2019.

Також в матеріалах справи знаходиться Паспорт прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя від 03.07.2019 (а.с. 22-23), замовник - Мале підприємство ТОВ "Люкс". Зазначений паспорт прив`язки виданий Головним управлінням містобудування і архітектури Маріупольської міської ради зі строком дії до 31.12.2019.

Орендар повторно звернувся до орендодавця з заявою про поновлення строку оренди земельної ділянки в термін, передбачений ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, листом від 29.07.2019 орендар - ТОВ "МП Люкс" направив орендодавцю проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про поновлення строку оренди земельної ділянки (а.с. 53-54).

Орендодавець в місячний строк, передбачений чинним законодавством України ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповіді на заяву орендаря не надав. Рішенням від 05.09.2019 за № 7/44-4373, тобто через 2 дні після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, повторно відмовив у поновленні строку договору оренди земельної ділянки. Свою відмову мотивував тим, що згідно з висновком до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 16.07.2019 № 06-03-06/39-05, земельна ділянка по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя знаходиться у територіальній зоні Г-1 - зона загальноміського центру, ТР-2 (частково) - зона транспортної інфраструктури, ІК-6 - зона охоронюваного цінного історичного планування. Відповідність намірів замовника встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки: в зоні Г-1 - відповідають, відносяться до переважних видів використання території, в зоні ТР-2 - не відповідають.

Вважаючи рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/42-4052 від 29.05.2019 та № 7/44-4373 від 05.09.2019 не обґрунтованими та такими, що порушують право орендаря на поновлення дії договору оренди землі, ТОВ "МП Люкс" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовними вимогами про визнання незаконними та скасування зазначених рішень Маріупольської міської ради Донецької області та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 про поновлення строку оренди земельної ділянки на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені вказаним договором.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1656/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Статтею 13 зазначеного Закону визначено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Колегія суддів зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Для оцінки правовідносин у даному спорі колегія керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні в справі The Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне застосовувати правові норми та судову практику таким чином, яким вона є найбільш очевидною та передбачуваною для учасників цивільного обороту в Україні.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", від орендаря не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у "мовчазній згоді".

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 21.08.2014, згідно з умовами якого передача земельної діялянки орендарю здійснюється протягом 5 днів після державної реєстрації цього договору по акту приймання-передачі. Доданий до матеріалів справи акт приймання-передачі земельної ділянки кадастровий номер 1412300000:04:007:0005, розташованої за адресою: проспект Металургів, 47, у Жовтневому районі міста Маріуполя, підписаний з боку Маріупольської міської ради начальником юридичного управління Ремпель А.В., з боку ТОВ "МП Люкс" -директором Харахаш Л.А., без дати укладення цього акту (а.с. 20).

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 21) вбачається, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 відбулась 03.09.2014 строком на 5 років.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивач після закінчення строку дії договору оренди належним чином виконує обов`язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір у подальшому користуватися нею за цільовим призначенням, сплачуючи орендну плату.

Керуючись вимогами Закону України "Про адміністративні послуги, рішенням Маріупольської міської ради № 6/48-5405 від 05.06.2015 затверджений перелік послуг, які надаються.

Зокрема, пунктом 27 додатку до рішення Ради передбачено надання адміністративної послуги "Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку".

При цьому, відповідачем встановлено організаційні обмеження з прийняття до розгляду звернень суб`єктів (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб) з питань продовження терміну оренди земельної ділянки, а саме: в типовому бланку Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради для отримання адміністративної послуги "Рішення міської ради про продовження терміну оренди земельної ділянки за наявності діючого договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у встановленому законом порядку" визначено виключний перелік документів, який має надати орендар у цьому випадку, зокрема: копії документів (для юридичних осіб): свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; статут; довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна згідно діючого законодавства (за наявності); копії документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою: рішення Маріупольської міської ради щодо передачі земельної ділянки в оренду; договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у встановленому законом порядку; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто вказаним переліком не передбачено надання орендарем проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про поновлення договору оренди земелі.

Як вже зазначалось вище, орендар - ТОВ "МП Люкс" 05.03.2019, тобто за півроку до спливу строку договору оренди землі (03.09.2019), звернувся до орендодавця - Маріупольської міської ради через Центр надання адміністративних послуг із заявою на отримання адміністративної послуги - рішення міської ради про поновлення договору оренди землі, зареєстрованого у встановленому законом порядку, та надав до вказаної заяви пакет документів згідно типового бланку Центру надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради для отримання відповідної адміністративної послуги, що підтверджується описом вхідного пакету документів від 05.03.2019 за вх. № 026-01.27-01484 (а.с. 52).

Таким чином, орендар належним чином виконав встановлений Маріупольською міською радою порядок надання адміністративних послуг на поновлення договору оренди землі, повідомив орендодавця не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди землі про намір його поновити, як це передбачено умовами п. 3.2 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014.

Судова колегія відхиляє посилання відповідача на неподання орендарем до заяви від 05.03.2019 додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 21.08.2014, оскільки неподання позивачем додаткової угоди в даному випадку було обумовлене встановленими самим відповідачем організаційними обмеженнями з прийняття до розгляду звернень суб`єктів (фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб) з питань поновлення договорів оренди землі.

Законодавцем у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни, підстави для відмови в поновленні договору оренди землі.

Таким чином, саме орендодавцем порушено процедуру реалізації орендарем права на поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навів у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, встановивши у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі № 908/2315/17, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 06.03.2019 у справі № 917/535/18.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на заяву-повідомлення ТОВ "МП Люкс" від 05.03.2019 про подовження терміну оренди земельної ділянки Маріупольська міська рада листом від 02.05.2019 № 26.6.3-24965-31.1 (а.с. 96) повідомила про відсутність наміру поновлювати строк оренди земельної ділянки по просп. Металургів, 47, в Центральному районі, площею 0,0040 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (експлуатація та обслуговування торгового кіоску) на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором оренди землі від 21.08.2014. Свої заперечення орендодавець належно не обґрунтував та не зазначив конкретних посилань на порушення закону, зазначені у заяві-повідомленні або конкретних істотних умов договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Таким чином, орендодавець не скористався правом на узгодження з орендарем істотних умов договору, яке передбачене ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", належно обгрунтованого заперечення у вигляді листа-повідомлення проти поновлення договору оренди землі протягом місячного строку з дати отримання заяви-повідомлення орендарю не направив.

Рішенням від 29.05.2019 № 7/42-4052, тобто з порушення місячного строку з дати отримання заяви-повідомлення орендаря, передбаченого ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", Маріупольська міська рада відмовила в поновленні строку оренди земельної ділянки, мотивуючи свою відмову з посиланням на те, що згідно з зауваженням Центральної районної адміністрації міської ради від 21.05.2019 № 47.3/20374, торгівельний кіоск, розташований за адресою: проспект Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя, не відповідає критеріям архетипу тимчасових споруд, договір про утримання прилеглої території у належному санітарному стані згідно з діючими "Правилами благоустрою території м. Маріуполя" з районною адміністрацією не укладено (а.с. 55).

Згідно з наданою позивачем до позовної заяви копією паспорту прив`язки тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя від 03.07.2019 (а.с 22-23), торговий кіоск, що знаходиться на орендованій земельній ділянці відповідає критеріям архетипу тимчасових споруд. Зазначений паспорт прив`язки

Також позивач до позовної заяви надав копію договору на утримання в належному стані об`єкту благоустрою території міста Маріуполя від 18.06.2019 (а.с. 25-26), який був укладений з Центральною районною адміністрацією міської ради до закінчення строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди (31.12.2019).

Отже, вказані відповідачем в рішенні від 29.05.2019 № 7/42-4052 підстави відмови в подовженні строку договору оренди земельної ділянки спростовуються матеріалами справи.

Наведеними вище положеннями ст. 33 Закону України "Про оренду землі" прямо передбачено механізм погодження умов, на яких він може бути продовжений. При цьому жодна норма не містить як імперативного припису щодо необхідності подання орендарем саме під час первісного звернення з повідомленням про намір поновити договір оренди, так і права орендодавця відмовити у законних вимогах орендаря з огляду на не надання тих чи інших доказів разом з першим зверненням.

Вказаними положеннями навпаки врегульовано порядок узгодження розбіжностей, що виникли між сторонами чинного договору оренди стосовно майбутнього продовження відповідних правовідносин, та надає їм можливість до моменту закінчення строку дії договору врахувати та врегулювати всі зауваження, шляхом надсилання відповідних пропозицій один одному.

Орендар повторно звернувся до орендодавця з заявою про поновлення строку оренди земельної ділянки до закінчення дії договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 та листом від 29.07.2019, тобто не пізніше, ніж за місяць до закінчення (03.09.2019) строку дії договору оренди земельної ділянки, як це передбачено чч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", направив орендодавцю проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки про поновлення строку оренди земельної ділянки (а.с. 53-54).

Таким чином, орендар належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору оренди землі про намір його поновити, як це передбачено умовами п. 3.2 договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 та щодо надання орендодавцю не пізніше, ніж за місяць до закінчення строку дії договору оренди проекту додаткової угоди, як це передбачено чч. 2, 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Орендодавець в місячний строк, передбачений ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", заяву (лист-повідомлення) позивача належним чином не розглянув, заперечення у вигляді листа-повідомлення щодо проекту додаткової угоди до зазначеного договору оренди землі щодо поновлення його на новий строк позивачу не направив, жодних переговорів з метою досягнення з орендарем домовленостей щодо узгодження умов договору на новий строк орендодавцем не велось.

Рішенням від 05.09.2019 за № 7/44-4373, тобто через 2 дні після закінчення строку дії договору оренди та після 2,5 місяців з дня отримання заяви позивача про подовження строку оренди земельної ділянки, повторно відмовив у поновленні строку оренди земельної ділянки. Свою відмову мотивував тим, що згідно з висновком до проекту рішення Головного управління містобудування і архітектури міської ради від 16.07.2019 № 06-03-06/39-05, земельна ділянка по проспекту Металургів, 47, у Центральному районі міста Маріуполя знаходиться у територіальній зоні Г-1 - зона загальноміського центру, ТР-2 (частково) - зона транспортної інфраструктури, ІК-6 - зона охоронюваного цінного історичного планування. Відповідність намірів замовника встановленим видам дозволеного використання земельної ділянки: в зоні Г-1 - відповідають, відносяться до переважних видів використання території, в зоні ТР-2 - не відповідають.

Зазначене свідчить про те, що відповідач не мав наміру поновлювати договір оренди землі з позивачем на жодних умовах, такі дії відповідача під час процедури поновлення договору не можуть бути визнані добросовісними, оскільки відповідач ухилився від участі у передбаченому Законом України "Про оренду землі" процесі врегулювання розбіжностей щодо умов продовження чинного договору оренди, чим безпідставно позбавив позивача, як добросовісного користувача, права на продовження договору оренди.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постановах від 09.07.2019 у справі № 908/2315/18 та від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16.

Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

В силу норм ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (ст. 155 Земельного кодексу України).

Європейській суд з прав людини вказував, що поняття "майно" в розумінні статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод охоплює поняття "правомірні очікування" тобто законні сподівання вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу (справа "Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії").

Суд неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Рисовський проти України", "Беєлер проти Італії" Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").

Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") та сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах "Рисовський проти України", "Лелас проти Хорватії")

Орендарем - ТОВ "МП Люкс" належно виконано обов`язок за договором оренди земельної ділянки від 21.08.2014 щодо своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення вказаного договору оренди землі з наданням проекту додаткової угоди про поновлення строку дії до цього договору.

Порушення орендодавцем місячного терміну для повідомлення орендаря про прийняте рішення надало позивачу підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 позивач продовжив користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, про що свідчить наявні в матеріалах справи платіжне доручення № 73 від 25.07.2019 та довідка Департаменту фінансів Маріупольської міської ради від 01.10.2019 №28.2-23863-28.1, згідно з якою станом на 27.09.2019 у позивача відсутня заборгованість з орендної плати за землю, що свідчить про прийняття відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію договору на утримання в належному стані об`єкту благоустрою території міста Маріуполя від 18.06.2019, укладеного між Центральною районною адміністрацією та МП у формі ТОВ Люкс до закінчення строку дії паспорту прив`язки тимчасової споруди (до 31.12.2019).

Натомість вирішення орендодавцем - Маріупольською міською радою питання про поновлення договору оренди землі відбулось шляхом прийняття рішення від 05.09.2019 за № 7/44-4373, тобто у спосіб, який не передбачений Законом України "Про оренду землі", що суперечить вимогам ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Крім того, вказана в рішенні від 05.09.2019 за № 7/44-4373 підстава для відмови в поновленні строку оренди земельної ділянки, не знайшла свого підтвердження в матеріалах справи.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зазначає, що план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Отже, як вбачається з наведених норм, регулювання господарської діяльності у сфері містобудування не відноситься до мети розроблення плану зонування території. При цьому, план зонування території є невідривно пов`язаним із іншою містобудівною документацією - генеральним планом відповідного населеного пункту та є лише доповненням до його положень, а отже, план зонування території міста Маріуполя не є регуляторним актом, що підтверджується листом від 05.01.2016 № 16/0/2016 Державної регуляторної служби України .

Враховуючи належне виконання позивачем умов договору оренди земельної ділянки, відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, продовження користування орендарем спірною орендованою земельною ділянкою після закінчення дії договору та сплату ним орендної плати за користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 21.08.2014 б/н про поновлення строку оренди земельної ділянки на той самий строк та на тих самих умовах в редакції, запропонованій позивачем.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 зазначеного Кодексу, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому залишає без задоволення апеляційну скаргу відповідача, рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1656/19 залишається без змін.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, зважаючи на те, що судовою колегією відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, плачений за її подання судовий збір відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - Маріупольської міської ради на рішення Господарського суду Донецької області від 19 листопада 2019 року по справі № 905/1656/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 19 листопада 2019 року по справі № 905/1656/19 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.05.2020.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя С.В. Барбашова

Суддя О.В. Стойка