Ухвала

від 20.05.2020 по справі 910/8348/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/8348/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каміа",

ліквідатор - арбітражний керуючий Захарко Іван Ігоревич

Головне управління ДФС у Київській області

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 07.04.2020

у складі колегії суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Копитова О.С., Остапенко О.М.

та постанову Господарського суду міста Києва

від 24.07.2019

у складі судді Івченка А.М.

у справі №910/8348/19

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

30.04.2020 поштовим відправленням Головне управління ДФС у Київській області звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/8348/19 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8348/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Банаська О.О., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2020.

08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон).

Оскільки касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області у справі №910/8348/19 подано 30.04.2020, Верховний Суд здійснює перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України в редакції Закону з 08.02.2020.

Предметом касаційного оскарження у справі №910/8348/19 Головним управлінням ДФС у Київській області визначено постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 , прийняту за результатами апеляційного перегляду постанови Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 про визнання боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каміа" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначені постанови апеляційного та місцевого судів визначені як судові рішення, що можуть бути оскаржені в касаційному порядку в силу пункту 4 частини 1 статті 287 ГПК України та частини 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , що застосовуються до боржника з 21.10.2019.

Згідно з частиною 2 статті 287 ГПК України, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті , є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні . У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою (вх. КГС ВС №3785/2020 від 05.05.2020), Головне управління ДФС у Київській області обґрунтовувало незаконністю оскаржуваних судових рішень про визнання ТОВ "Каміа" банкрутом та введення щодо нього ліквідаційної процедури та зазначило про подання касаційної скарги з метою запобіганню фіктивного банкрутства та недопущення нанесення шкоди інтересам держави в частині наповнення дохідної частини державного бюджету з боку боржника внаслідок його ліквідації в процедурі банкрутства.

Однак, в порушення вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі не зазначено як підстави (підстав) для касаційного оскарження судового рішення посилання на постанову (-и) Верховного Суду, в якій (-их) викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та (або) не зазначено обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника касаційної скарги.

Однак, скаржником не надано доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками на постанову апеляційного суду 07.04.2020 та постанову місцевого суду 24.07.2019 учасникам справи №910/8348/19, що не відповідає вимогам статті 291 ГПК України.

Також, Суд зазначає, що в пункті 4 прохальної частини касаційної скарги (вх. КГС ВС №3785/2020 від 05.05.2020) Головне управління ДФС у Київській області просило за результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень закрити провадження у справі №911/1974/18 , тоді як касаційну скаргу контролюючим органом фактично подано на постанови апеляційного (07.04.2020) та місцевого (24.07.2019) судів про введення ліквідаційної процедури у справі №910/8348/19 .

Отже, подана Головним управлінням ДФС у Київській області касаційна скарга на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 про визнання боржника банкрутом у справі №910/8348/19 не відповідає вимогам ГПК України щодо її змісту та форми.

Виходячи з положень частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Водночас, Законом України №540-IX від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)."

З огляду на подання Головним управлінням ДФС у Київській області касаційної скарги з недоліками щодо її форми і змісту та зважаючи на установлення Кабінетом Міністрів України на усій території України в період з 12.03.2020 по 22.05.2020 карантину з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19, а також з урахуванням приписів пункту 4 Розділу X Прикінцеві положення, яким ГПК України доповнено Законом України №540-IX від 30.03.2020, щодо визначення тривалості процесуального строку, який встановлює суд в умовах дії карантину, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Головного управління ДФС у Київській області без руху з наданням йому процесуального строку на усунення недоліків касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/8348/19 до 05.06.2020.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтею 4 Закону України "Про судовий збір", статтями 174, 234, 287, 290, 291, 292, пунктом 4 Розділу X Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2020 та постанову Господарського суду міста Києва від 24.07.2019 у справі №910/8348/19 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню ДФС у Київській області строк на усунення недоліків касаційної скарги до 05 червня 2020 року.

3. Роз`яснити Головному управлінню ДФС у Київській області, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук