Ухвала

від 20.05.2020 по справі 120/2031/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення адміністративного позову

м. Вінниця

20 травня 2020 р. Справа № 120/2031/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Слободонюка М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРС Україна" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРС Україна" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРС Україна" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 189016 від 24.03.2020 року.

Одночасно із пред`явленням позову ТОВ "ТРС Україна" подало до суду заяву про його забезпечення (вх. № 13435/20) шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови № 189016 від 24.03.2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн., виданої відповідачем.

Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 15.05.2020 року на його електронну адресу надійшов лист від Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), де у вкладенні до листа містила постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2020 року ВП № 62072471. Як стверджує представник позивача, зі змісту вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2020 року ВП № 62072471 слідує, що головним державним виконавцем Сиридюк Т.В. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року, де боржником фіксується ТОВ "ТРС Україна". На переконання представника позивача, у разі невжиття достатніх заходів забезпечення позову державним виконавцем в силу повноважень наданих Законом України Про виконавче провадження може бути накладено арешт на рахунки та майно позивача, що може ускладнити або унеможливити його господарську діяльність в цілому. При цьому, зауважує, що у разі забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, на період часу розгляду справи в суді та дії відповідної ухвали про забезпечення позову, державний виконавець не буде вчиняти жодних дій по виконавчому провадженню, що унеможливить наявність витрат виконавчого провадження, які в майбутньому можуть бути покладені на боржника. Принагідно зауважує, що заходи забезпечення позову будуть носити тимчасовий характер та у випадку негативного результату розгляду справи для позивача, застосовані судом заходи будуть скасовані, що в результаті призведе до стягнення з боржника суми накладеного штрафу, але з однією умовою, що оскаржувана постанова буде ретельно перевірена судом на предмет її законності та відсутності ознак протиправності. З огляду на вказане, на переконання представника позивача, є необхідність у забезпечені позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги те, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подану заяву, додані до неї матеріали та матеріали адміністративного позову, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Тобто, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

При цьому, враховуючи вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, який передбачений ч. 2 ст. 150 КАС України, суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

При оцінці підстав для забезпечення позову суд враховує, що за оскаржуваною постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 189016 від 24.03.2020 року, Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області на підставі абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" застосовано до ТОВ "ТРС Україна" адміністративно-господарський штраф в сумі 17 000,00 грн.

Згідно з частиною шостою статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" адміністративно - господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 14.05.2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 62072471. Виконавчим документом вказано оскаржувану постанову відповідача.

Із змісту клопотання про забезпечення позову та позовної заяви встановлено, що позивач вважає протиправною постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року та переслідує мету уникнення обов`язку сплати відповідних сум грошових коштів, які, на його думку, нараховані неправомірно. Водночас, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року є виконавчим документом, на підставі якого розпочато виконавче провадження.

Разом з тим, зазначене рішення суб`єкта владних повноважень є предметом спору у даній справі за позовною заявою ТОВ ТРС Україна .

В силу положень ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Тому, факт судового оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року не зупиняє її дію та виконання у межах виконавчого провадження ВП № 62072471. За цих обставин суд доходить висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача у випадку задоволення пред`явленого ним позову, оскільки ймовірною є ситуація, що навіть у випадку скасування оскаржуваної постанови відповідача та набрання рішенням суду законної сили, визначена у ній сума штрафу, а також виконавчий збір на цей момент може бути стягнуто органами Державної виконавчої служби України.

Крім того, у межах спору який виник між сторонами, суд вважає недопустимою ситуацію, при якій одночасно здійснюється судовий розгляд справи про оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та її примусове виконання органами ДВС з відповідними негативними наслідками для позивача, які можуть мати місце.

В іншому випадку, намір позивача захистити свої права та інтереси в суді залишиться нереалізованим якщо відбудеться примусове стягнення з нього спірних коштів або їх частини. Також може виникнути ситуація, що зумовить необхідність вжиття інших заходів позивачем для повернення стягнутих коштів, тому для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль. Водночас це не відповідатиме завданню адміністративного судочинства, яке відповідно до ст. 2 КАС України полягає, зокрема, у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В цьому контексті суд також застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року N ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").

Зокрема, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами представника позивача, що не вжиття заходів до забезпечення позову може заподіяти позивачу майнову шкоду у вигляді стягнення сум грошових коштів, правомірність нарахування яких наразі перевірятиметься судом, чи призвести до покладення на нього обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді виконавчого збору чи інших витрат у виконавчому провадженні, чим також може буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача у випадку задоволення його позовних вимог. Наведені обставини свідчать про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Частиною першою статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти інші дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за якими стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.04.2020 року у справі № 640/21360/19, від 27.04.2020 року у справі № 580/2403/19 та від 12.05.2020 року у справі №855/2/).

В силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов`язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.

Відтак вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року унеможливить подальше вчинення виконавчих дій на період судового розгляду даної справи.

Щодо співмірності та адекватності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у такий спосіб, то необхідно вказати, що забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа не скасовує оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі та зацікавлених осіб. Для відповідача такий захід не несе будь-яких негативних наслідків, не покладає додаткових обтяжень та не має невідворотного характеру.

Застосування заходів забезпечення позову у цій справі матиме наслідком лише відтермінування стягнення суми штрафу, визначеної у постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року, якщо за результатом розгляду справи по суті суд відмовить у задоволенні адміністративного позову. Водночас невжиття таких заходів може спричинити для позивача негативні наслідки щодо можливої втрати майна (грошових коштів), у зв`язку з чим захист прав, свобод та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду буде істотно ускладнений.

Тому, враховуючи встановлені обставини, які підтверджуються доказами, що містяться в поданих матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача та вжиття заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року, винесеної Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області, до набрання законної сили рішення суду в цій справі.

Керуючись ст. 150, 151, 154, 156, 243, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРС Україна" про забезпечення адміністративного позову у справі № 120/2031/20-а задовольнити.

Забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 189016 від 24.03.2020 року, у межах виконавчого провадження ВП № 62072471, до набрання законної сили судовим рішенням в даній адміністративній справі.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову негайно надіслати учасникам справи та Центральному відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович