Постанова

від 19.05.2020 по справі 160/11026/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/11026/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 ( суддя першої інстанції Горбалінський В.В.) в адміністративній справі №160/11026/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Широківської районної ради Дніпропетровської області третя особа: Карпівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до Широківської районної ради Дніпропетровської області з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Широківського районної ради Дніпропетровської області № 421-42/VІІ від 26 грудня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 2096,7779 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0643 і загальною площею 241,5012 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0657 які перебувають в користуванні Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, на території Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів).

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області №421-42/VІІ від 26 грудня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 2096,7779 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0643 і загальною площею 241,5012 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0657 прийнято з порушенням, передбаченої Законом України від 11.09.2003 року №1160-IV Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності процедури, не було опубліковано повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акту та відповідно не було надано позивачу та іншим особам терміну для надання зауважень та пропозицій, а саме рішення не оприлюднене в друкованому засобі масової інформації.

Позивач із посиланням на ПК України, Закони України Про місцеве самоврядування в Україні , Про оцінку земель , Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 травня 2018 року справа № 461/8220/13-а, Верховного Суду від 06.03.2019 року по справві № 803/417/18, вважає, що рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області №421-42/VІІ від 26 грудня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок є нормативно-правововим актом регуляторного характеру. Проте, відповідачем, всупереч законодавству України, повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, відповідний аналіз регуляторного впливу розробником цього проекту оприлюднений не був, також не було забезпечена підготовка експертного висновку щодо регуляторного впливу, при прийнятті рішення, без аналізу регуляторного впливу, відповідальна постійна комісія не прийняла рішення про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект. У зв`язку із порушенням відповідачем встановленого порядку розробки проекту регуляторного акта, позивач був позбавлений можливості реалізувати свої права, що випливають із ст. 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме право подавати свої зауваження та пропозиції щодо регуляторного акта та брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю. В свою чергу, відповідно вимог ст. 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений. Таким чином, позивач стверджує, що відповідачем, при прийнятті спірного рішення, було порушено процедуру його ухвалення, що є підставою для визнання такого акта протиправним та нечинним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 січня 2020 року позов Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат до Широківської районної ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Карпівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволено: визнано протиправним рішення Широківського районної ради Дніпропетровської області № 421-42/VІІ від 26 грудня 2018 року про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земельних ділянок загальною площею 2096,7779 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0643 і загальною площею 241,5012 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0657 які перебувають в користуванні Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, на території Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів).

З апеляційною скаргою звернувся відповідач - Широківська районна рада Дніпропетровської області що рішення Широківської районної ради Дніпропетровської області №421-42/VІІ від 26 грудня 2018 року не є регуляторним актом, а тому прийнято у відповідності до норм діючого законодавства України. За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Така ж позиція висловлена представниками Карпівської міської ради.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство вказує на правильність висновку суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції просить залишити без змін.

Від представника відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19".

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та від 16.03.2020 № 215 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211" не припинено роботу органів державної влади - як судів, так і органів місцевого самоврядування, а лише переведено їх на особливий режим роботи, у зв`язку з чим відповідач як орган державної влади, зобов`язаний організувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на нього повноважень.

Колегія суддів зауважує, що явка відповідача в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася, також не було позбавлено права подати клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції або додаткові письмові пояснення по суті справи або повідомити про наявність інших доказів правомірності своїх дій, які не були раніше подані до суду, якщо б вважало це за необхідне.

Беручи до уваги, що відповідач виклав свої доводи в апеляційній скарзі, враховуючи можливість розгляду справи без надання усних пояснень представником відповідача, відсутність клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції, колегія суддів зазначає, що причини, викладені в клопотанні, не є поважними для відкладення розгляду справи за клопотанням суб`єкта владних повноважень, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат у постійне користування надано 2096,7779 га землі для виробничих потреб згідно з Державним актом на право постійного користування землею, серія II-ДП №002894, виданий 25.02.1998року Миколаївською селищною Радою народних депутатів Широківського району Дніпропетровської області, відповідно до рішення Миколаївської селищної Ради народних депутатів від 30.01.1998року №79-12/22, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею - Шр №174 та 241,5012 га землі для будівництва першої черги нового хвостосховища, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею, серія ДП, виданий 12.11.2001року Широківською районною Радою народних депутатів Широківського району Дніпропетровської області, відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.12.2000року №2179-111, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею - Шр №260.

26.12.2018 року Широківська районна рада Дніпропетровської області розглянувши клопотання Карпівської сільської ради від 13.12.2018року за № 338/02-14/1 затвердила рішенням № 421-42/VII від 26.12.2018року технічну документацію з нормативно грошової оцінки земельних ділянок за межами населених пунктів загальною площею 2096,7779 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0643, і загальною площею 241,5012 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0657, які перебувають в користуванні ПРАТ ІНГЗК для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, на території Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області.

06.02.2019 року позивачем отримано лист №24/07-08/7 від 05.02.2019року від Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області, у якому зазначено, що 26 грудня 2018 року рішенням сесії Широківської районної ради затверджено технічну документацію з нормативно-грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки, відповідно до якої вартість 1 м2 становить 210,93 грн.

Даний лист Карпівська сільська рада Широківського району Дніпропетровської області містив пропозицію розглянути питання щодо застосування нової оцінки земель та провести з 01.01.2019року перерахунок вартості плати за землю за 1 м2 земельної ділянки за кадастровим номером 1225855300:09:009:0643 та 1225855300:09:009:0657, які розташовані за межами населених пунктів.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.37-187/179-19 від 15.05.2019року (запит від 14.05.2019року № 133003-001926-010-07-2019) Відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, щодо земельної ділянки, розташованої на території Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), кадастровий номер 1225855300:09:009:0643, площа земельної ділянки 2096,7779 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 210,93 грн./м2.

Згідно з витягом із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 97-4-0.37-186/179-19 від 15.05.2019року(запит від 14.05.2019року № 133003-001925-010-07-2019) Відділу у Широківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, щодо земельної ділянки, розташованої на території Миколаївської селищної ради Широківського району Дніпропетровської області (за межами населених пунктів), кадастровий номер 1225855300:09:009:0657, площа земельної ділянки 241,5012 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 210,93 гри./м2.

Вважаючи таку позицію відповідача протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та обґрунтуванню доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 143 Конституції України передбачено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону.

Діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР), який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

За змістом пунктів 24, 35 статті 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України, затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV Про оцінку земель (далі - Закон № 1378-IV; в редакції, чинній на час прийняття оспорюваного рішення відповідача) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Відповідно до частини третьої статті 201 Земельного кодексу України, частини п`ятої статті 5, частини першої статті 13 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Відповідно до ч.1 статті 15 Закону №1378-IV Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом ч.1 статті 23 Закону №1378-IV технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з ч.1,2 статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.12 статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом №1160-IV.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначає Закон № 1160-IV.

Відповідно до статті 1 Закону № 1160-IV регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого, спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.

Таким чином, затверджена нормативна грошова оцінка визначає базові розрахункові показники, які є обов`язковими для застосування у окремих відносинах між органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарської діяльності, вона може застосовуватися неодноразово і стосуватися невизначеного кола суб`єктів, тому рішення про затвердження нормативної грошової оцінки земель є регуляторним актом, а відтак має бути прийняте з додержанням вимог Закону № 1160-IV.

Згідно зі статтею 4 Закону № 1160-IV одним із принципів державної регуляторної політики є прозорість та врахування громадської думки - відкритість для фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, обов`язковість і своєчасність доведення прийнятих регуляторних актів до відома фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону № 1160-IV забезпечення здійснення державної регуляторної політики, зокрема, включає: підготовку аналізу регуляторного впливу; оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань, а також відкриті обговорення за участю представників громадськості питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю; відстеження результативності регуляторних актів; оприлюднення інформації про здійснення регуляторної діяльності.

Громадяни, суб`єкти господарювання, їх об`єднання та наукові установи, а також консультативно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб`єктів господарювання, мають право: подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю (стаття 6 Закону № 1160-IV).

Планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів визначено у статті 7 Закону №1160-IV, згідно з якою регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.

План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів повинен містити визначення видів і назв проектів, цілей їх прийняття, строків підготовки проектів, найменування органів та підрозділів, відповідальних за розроблення проектів регуляторних актів.

Затверджені плани діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до них оприлюднюються у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.

За змістом вищенаведених нормативно-правових актів можливим є внесення змін до затвердженого регуляторним органом плану діяльності з підготовки ним проектів регуляторних актів не пізніше дня оприлюднення проекту регуляторного акта, відсутнього в плані.

Статтею 36 Закону № 1160-IV передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом або посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу, проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Відповідно до ч.1,2 статті 8 Закону № 1160-IV стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій.

За приписами статті 9 Закону № 1160-IV кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону.

У випадках, встановлених цим Законом, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 цього Закону, не пізніше п`яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

В статті 13 Закону № 1160-IV зазначено, що повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Отже, Законом № 1160-IV передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

Згідно із частинами п`ятою - восьмою статті 9 Закону № 1160-IV повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта повинно містити: стислий виклад змісту проекту; поштову та електронну, за її наявності, адресу розробника проекту та інших органів, до яких відповідно до цього Закону або за ініціативою розробника надсилаються зауваження та пропозиції; інформацію про спосіб оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект регуляторного акта та аналіз регуляторного впливу, або інформація про інший спосіб оприлюднення, передбачений частиною п`ятою статті 13 цього Закону); інформацію про строк, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань; інформацію про спосіб надання фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями зауважень та пропозицій.

Строк, протягом якого від фізичних та юридичних осіб, їх об`єднань приймаються зауваження та пропозиції, встановлюється розробником проекту регуляторного акта і не може бути меншим ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу.

Усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій не може бути перешкодою для проведення громадських слухань та будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту регуляторного акта.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що відповідачем повністю недотримана процедура прийняття оспорюваного рішення - регуляторного атка. Зокрема, відсутній аналіз регуляторного впливу та не був оприлюднений проект регуляторного акта, що є безумовною підставою для висновку про те, що воно прийняте не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, а відтак і про його скасування.

Висновки про віднесення рішень суб`єкта владних повноважень про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель до нормативно-правових актів у подібних правовідносинах, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а, Верховним Судом у постановах від 25.09.2018 у справі № 428/7176/14-а, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13 та від 06.03.2019 у справі №803/417/18.

Відповідно до ч. 2 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають, в тому числі особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Так, ПрАТ " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", як особа, яка фактично використовує земельні ділянки загальною площею 2096,7779 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0643 і загальною площею 241,5012 га, кадастровий номер 1225855300:09:009:0657, є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано спірне рішення та, відповідно, має право на його оскарження до суду.

З тих же підстав доведеним є існування порушеного права ПрАТ " Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат ", оскільки оскарженим рішенням визначається базова величина, яка має безпосередній вплив на формування вартості оренди земельної ділянки, що знаходиться в користуванні підприємства.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим регуляторним актом, а тому воно підлягає правовій оцінці на предмет дотримання процедури його прийняття, що визначена Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-IV.

В спростування доводів апелянта також слід зазначити, що діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Статтею 26 цього Закону визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, зокрема, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк;

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься у постановах Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 522/22780/16-а, від 26.11.2019 у справах № 826/4630/18 та № 183/6195/17, від 11.12.2019 у справі № 369/7296/16-а, від 21.12.2019 у справі № 826/14366/15, від 04.03.2020 № 450/1236/17.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322,325,328,329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Карпівської сільської ради Широківського району Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 в адміністративній справі №160/11026/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст постановив складено 19.05.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак