Постанова

від 19.05.2020 по справі 640/16876/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16876/19 Суддя першої інстанції: Погрібніченко І.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Горяйнова А.М.,

суддів - Файдюка В.В. та Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Державного підприємства ЗАВОД 410 ЦА до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року ДП ЗАВОД 410 ЦА звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27 травня 2019 року № 0027261404 та № 0027281404.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року вказаний адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що фактичне здійснення господарських операцій позивача з ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ не знайшло свого підтвердження під час проведення перевірки.

ДП ЗАВОД 410 ЦА подало відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначило, що відповідачем не зазначено в чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі. Також представник позивача зазначає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на глибокому дослідженні взаємовідносин ДП ЗАВОД 410 ЦА з його контрагентами, а доводи відповідача не підтверджені належними доказами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року - без змін, виходячи із наступного.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у м. Києві провело документальну позапланову виїзну перевірку ДП ЗАВОД 410 ЦА з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2019 року, за результатами якої склало акт від 26 квітня 2019 року № 439/26-15-14-04-01/01128297.

На підставі вказаного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2019 року:

- № 0027261404, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість за лютий 2019 року у розмірі 35000 грн 00 коп.;

- № 0027281404, яким визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2019 року у розмірі 9487 грн 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ДП ЗАВОД 410 ЦА звернулося до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову ДП ЗАВОД 410 ЦА , суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , який у подальшому був включений до складу від`ємного значення з податку на подану вартість і заявлений до бюджетного відшкодування.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що ДП ЗАВОД 410 ЦА у лютому 2019 року здійснило декларування податкового кредиту в розмірі 35000 грн 00 коп. за операцією з придбання коробки приводів 2906836 у ПП ЕРКАР та у розмірі 9487 грн 34 коп. за операціями з придбання гвинтів 0-0-0501, гайки 0-1-0190 і втулки гумової 36.08.18.0590360818059 у ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ .

Згідно з актом перевірки від 26 квітня 2019 року № 439/26-15-14-04-01/01128297 підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про те, що у ПП ЕРКАР (в акті перевірки допущено описку та зазначено ПП ЕКАР ) та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ була відсутня можливість для вчинення господарських операцій, фактичний рух товару від продавців до ДП Завод 410 ЦА не відбувався, а тому у позивача не було підстав для відображення таких операцій у податковому обліку.

Такий висновок обґрунтований тим, що ПП ЕРКАР (код 33776797) перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у м. Києві. Основним видом діяльності підприємства є виробництво повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування. Розмір статутного фонду ПП ЕРКАР дорівнює 100 грн, а штатна чисельність працівників становить 7 осіб.

Відповідач за результатами проведення аналізу податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановив, що у період з січня по лютий 2019 року ПП ЕРКАР мало взаємовідносини з ТОВ ТК ІНТЕГРА та ТОВ ТД ОЛІМПІКУС , які є нереальними в частині придбання коробки приводів 2906836. Відповідач зазначив, що такі товариства перебувають на обліку в Головного управління ДФС у Донецькій області та у них відсутні власні чи орендовані виробничі потужності для виробництва коробки приводів 2906836. Згідно з ІС Податковий блок ТОВ ТК ІНТЕГРА придбало зазначений товар у ТОВ ТД ОЛІМПІКУС . У свою чергу ТОВ ТД ОЛІМПІКУС протягом січня-лютого 2019 року не придбавало такий товар у інших контрагентів.

У свою чергу ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Харківській області. Статутний фонд товариства становить 14000 грн 00 коп., а штатна чисельність працівників - 1 особа. Основний вид діяльності підприємства - діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками.

За результатами проведення аналізу податкових накладних, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач встановив, що у період з січня по лютий 2019 року ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ мало взаємовідносини з ТОВ ЛАНГВАЖ та ТОВ УНІК-ЕКСПО , які є нереальними в частині придбання гвинтів, гайки та втулки гумової.

Відповідач зазначив, що такі товариства перебувають на обліку в Головного управління ДФС у Харківській області та у них відсутні власні чи орендовані виробничі потужності для виробництва гвинтів 0-0-0501, гайки 0-1-0190 і втулки гумової 36.08.18.0590360818059. Згідно з ІС Податковий блок ТОВ ЛАНГВАЖ та ТОВ УНІК-ЕКСПО придбало зазначений товар у ТОВ ОРІДЖН ПРОДАКТ та ТОВ ДІСЕРІ . У свою чергу ТОВ ОРІДЖН ПРОДАКТ та ТОВ ДІСЕРІ не є виробниками відповідного товару та протягом січня-лютого 2019 року не придбавало його в інших контрагентів.

З огляду на викладене контролюючий орган прийшов до висновку про те, що фактичне здійснення господарських операцій з придбання ДП ЗАВОД 410 ЦА товару в ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ не підтверджується по ланцюгу постачання.

Інших доводів, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового законодавства під час декларування податкового кредиту, сформованого на підставі податкових накладних, що видані ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , відповідач не наводить.

Посилання на неповноту чи невірне оформлення первинних документів, складених у ході здійснення відповідних господарських операцій в акті перевірки також відсутні.

Перевіряючи обґрунтованість висновку податкового органу щодо незаконного формування позивачем податкового кредиту, колегія суддів виходить із того, що у відповідності до абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Також колегія суддів, керуючись ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує правові висновки Верховного Суду щодо оцінки доводів контролюючого органу про неможливість здійснення господарських операцій.

Так, у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 2040/5325/18 зазначено, що не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДФС України.

За висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 24 березня 2020 року у справі № 814/1781/15, будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону, оскільки, автоматизоване співставлення, зокрема задекларованих податкових зобов`язань та податкового кредиту, не віднесено до засобів перевірки правильності та повноти визначення таких податкових зобов`язань.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 820/659/17, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат та податкового кредиту.

Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що контролюючий орган фактично ставить під сумнів можливість придбання товару не позивачем та не його контрагентами. Відповідач посилається на неможливість встановлення джерела походження товару в юридичних осіб, які продали його ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ .

Разом з тим, у відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Відтак, обов`язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні товару чи послуги, які були фактично отримані платником податків.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування ДП ЗАВОД 410 ЦА податкового кредиту підлягає перевірці фактичне отримання товару від ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ .

Водночас у акті перевірки від 26 квітня 2019 року № 439/26-15-14-04-01/01128297 та в апеляційній скарзі відсутній аналіз господарських операцій позивача із зазначеними контрагентами та посилання на недоліки в документальному оформленні таких операцій.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи та докази, які покладені Головним управлінням ДФС у м. Києва в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими.

Подібний підхід до оцінки доводів контролюючого органу викладений в постанові Верховного Суду від 24 березня 2020 року у справі №814/1781/15. Суд касаційної інстанції зазначив, що можливе порушення податкового законодавства контрагентом позивача, а тим більше по ланцюгу постачання, не означає автоматичного порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. Акт перевірки, на який посилається відповідач, не містить дослідження операцій безпосередньо з позивачем.

З метою повного з`ясування обставин справи та усунення будь-яких сумнівів щодо здійснення господарських операцій ДП ЗАВОД 410 ЦА із ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ , колегія суддів вважає необхідним дослідити документи, які надані позивачем для підтвердження фактичного отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що між ДП ЗАВОД 410 ЦА та ПП ЕРКАР був укладений договір поставки № УМТЗ-18-534/4 від 20 грудня 2018 року, відповідно до якого продавець зобов`язується поставити позивачу коробки приводів 2906836 (код ДК 021:2015-34731600-6).

Фактичне здійснення операції з поставки товару за вказаним договором підтверджується специфікацією № 1, платіжним дорученням № 615 від 15 лютого 2019 року, видатковою накладною № ЕР-0000001 від 04 лютого 2019 року, довіреність, якою надано менеджеру ДП ЗАВОД 410 ЦА з транспортно-експедиторської діяльності Димніковій В.М. права та повноваження отримувати вантаж, підписувати акти пошкодження (втрати) вантажу, акти приймання-передачі та інші документи, що пов`язані з виконанням довіреності, звітом про приймання товару та біркою кондиційного компонента.

Між ДП ЗАВОД 410 ЦА та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ був укладений договір поставки № УМТЗ-18-540/4 від 19 грудня 2018 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити позивачу комплектуючі для двигунів типу Д-36 (код ДК 021:2015-34731600-6).

Позивач з метою підтвердження фактичного переходу товару від продавця до покупця, позивач під час проведення перевірки та до суду надав специфікацію № 1, платіжні доручення № 348 від 29 січня 2019 року, № 1239 від 11 квітня 2019 року, № 1241 від 11 квітня 2019 року, № 1240 від 11 квітня 2019 року, № 1242 від 11 квітня 2019 року та № 1301 від 18 квітня 2019 року, видаткові накладні № 163 від 19 грудня 2018 року, № 18 від 04 лютого 2019 року, № 19 від 04 лютого 2019 року, № 20 від 04 лютого 2019 року, № 21 від 04 лютого 2019 року та № 22 від 04 лютого 2019 року, довіреності № 283 від 26 лютого 2019 року та № 173 від 04 лютого 2019 року, що видані ДП ЗАВОД 410 ЦА менеджеру (управителю) з транспортно-експедиторської діяльності ОСОБА_1 на отримання товару, звіти про приймання товару № 100с64 від 29 грудня 2018 року та №005с64 від 08 лютого 2019 року, а також бірки кондиційного компонента.

Також між ДП ЗАВОД 410 ЦА та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ був укладений договір поставки № УМТЗ-18-555/4 від 29 грудня 2018 року, за умовами якого продавець зобов`язується поставити позивачу комплектуючі для двигунів типу Д-36 (код ДК 021:2015-34731600-6).

На підтвердження фактичного отримання товару від зазначеного контрагента позивач надав суду специфікацію № 1, платіжні доручення № 1235 від 11 квітня 2019 року та № 1326 від 19 квітня 2019 року, видаткові накладні № 32 від 12 лютого 2019 року та № 33 від 12 лютого 2019 року, довіреність № 207 від 11 лютого 2019 року, яка видана менеджеру (управителю) ДП ЗАВОД 410 ЦА з транспортно-експедиторської діяльності ОСОБА_2 на отримання товару, звіти про приймання товару № 006с64 від 18 лютого 2019 року та від 22 грудня 2018 року, бірки кондиційного компонента.

Оцінивши зазначені докази за правилами ст. 90 КАС України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, колегія суддів прийшла до висновку, що вони підтверджують поставку товару від ПП ЕРКАР та ТОВ АВИАТЕХКОМПЛЕКТ до ДП ЗАВОД 410 ЦА .

Враховуючи, що позивач надав суду первинні документи, які повністю підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення адміністративного позову ДП ЗАВОД 410 ЦА .

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 12 листопада 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач А.М. Горяйнов

Судді В.В. Файдюк

Є.В. Чаку