Постанова

від 19.05.2020 по справі 240/10560/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/10560/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Токарева Марія Сергіївна

Суддя-доповідач - Совгира Д. І.

19 травня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (повний текст якої складено в м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудсервус" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області та Державної фіскальної служби України, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Житлобудсервус" у якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не проведення перевірки (на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України - за зверненням платника податків та на підставі абз. 23 п. 201.10. Податкового кодексу України) для встановлення факту відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року;

- невстановлення відсутності податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306;

- невчинення жодних дій щодо відновлення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376333,28 грн.;

- Визнати недійсними та скасувати податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр": № 102 від 30 грудня 2016 року; № 103 від 30 грудня 2016 року; № 104 від 30 грудня 2016 року; № 105 від 30 грудня 2016 року; № 106 від 30 грудня 2016 року; № 107 від 30 грудня 2016 року; № 108 від 30 грудня 2016 року; № 109 від 30 грудня 2016 року; № 110 від 30 грудня 2016 року; №111 від 30 грудня 2016 року; № 112 від 30 грудня 2016 року; № 113 від 30 грудня 2016 року; № 114 від 30 грудня 2016 року; № 115 від 30 грудня 2016 року; № 116 від 30 грудня 2016 року; № 117 від 30 грудня 2016 року; № 118 від 30 грудня 2016 року.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України:

- виключити з Єдиного реєстру податкових накладних зареєстровані податкові накладні ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" №102 від 30.12.2016, № 103 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №104 від 30.12.2016, №105 від 30.12.2016, №106 від 30.12.2016, №107 від 30.12.2016, №108 від 30.12.2016, №109 від 30.12.2016, №110 від 30.12.2016, №111 від 30.12.2016, №112 від 30.12.2016, №113 від 30.12.2016, №114 від 30.12.2016, №115 від 30.12.2016, №116 від 30.12.2016, №117 від 30.12.2016, №118 від 30.12.2016;

- відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) Товариства з додатковою відповідальністю "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) реєстраційний ліміт в сумі 1 376 333,28 грн. (один мільйон триста сімдесят шість тисяч триста тридцять три грн. 28 коп.).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Крім того, апелянтом було подано клопотання про заміну відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Також на адресу суду 30.04.2020 позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому він заперечує проти задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області, також просив суд замінити відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державну фіскальну службу України на правонаступника - Державну податкову службу України.

Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У відповідності до наказу ДПС від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України" та наказу Головного управління ДПС у Житомирській області від 29.08.2019 №6 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Житомирській області повноважень Головного управління ДФС у Житомирській області, що припиняється.

Оскільки, на даний час повноваження Головного управління ДФС у Житомирській області здійснюються Головним управлінням ДПС у Житомирській області, наявні підстави для заміни відповідача - Головного управління ДФС у Житомирській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Житомирській області.

При цьому, згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18 грудня 2018 року № 1200, утворюються Державна податкова служба України та Державна митна служба України, шляхом реорганізації Державної фіскальної служби через поділ.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби", керуючись Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 та на виконання наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року № 36, Державна податкова служба України розпочала виконання функцій і повноважень Державної фіскальної служби України.

Таким чином, відповідно до статті 52 КАС України, відповідач у справі - Державна фіскальна служба України підлягає заміні на процесуального правонаступника - Державну податкову службу України.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 лютого 2019 року ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області та просило встановити факт відсутності відносин між ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 та ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 в грудні 2016 року, в тому числі (але не виключно) шляхом проведення відповідної перевірки на підставі п. 78.2. Податкового кодексу України; встановити відсутність податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1 376 333,28 грн. за грудень 2016 року по відносинам ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" код ЄДРПОУ 01374547 з ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306 у зв`язку з їх відсутністю; виключити з Реєстру податкових накладних 17 зареєстрованих податкових накладних №№ 102 - 118 від 30 грудня 2016 року на загальну суму ПДВ в розмірі 1 376 333,28 грн. відновити 1 376 333,28 грн. на рахунку ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Підставою для такого звернення слугував факт зменшення реєстраційного ліміту рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та виявлення відсутність суми в розмірі 1 376 333,28 грн. що відбулося на підставі реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних 17 податкових накладних за №№ 102 - 118 від 30 грудня 2016 року щодо надання рекламних послуг ТОВ "Житлобудсервус" код ЄДРПОУ 40470306.

Проте, ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" будь-яких відносин та жодних намірів щодо співпраці з ТОВ "Житлобудсервус" не мало, будь-яких угод з таким товариством не укладало, первинну документацію не складало і не підписувало, жодних коштів від нього не отримувало.

Крім того слід вказати, що видом діяльності ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" ( на даний час ТДВ "Ігнатпільський кар`єр") є добування граніту та продаж щебеневої продукції, а не надання рекламних послуг.

Також у податковій звітності ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" господарські операції з ТОВ "Житлобудсервус" не відображено у зв`язку з їх відсутністю. В Розділі І. Податкові зобов`язання Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за грудень 2016 року відсутня сума податку в розмірі 1 376 333,28 грн. по ТОВ "Житлобудсервус".

Управлінням захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України в листі № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року зазначено, що в ході розгляду встановлено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно - обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.

19 березня 2019 року від Головного управління ДФС у Житомирській області надійшов лист № 2398/06-30-55-12-01 від 04 березня 2019 року, яким було повідомлено про необхідність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних "отримувачем" товарів/послуг (ТОВ "Житлобудсервус"), проте не було вчинено жодних дій щодо проведення перевірки.

Приписами ст. 200-1 ПК України встановлено основи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Так, згідно п. 200-1.1. ст. 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами абз. 1, 3 п. 200-1.2. ст. 200-1 ПК України платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

У пункті 200-1.3. статті 200-1 ПК України наведена формула, за якою обчислюється сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до п. 200-1.4. ст. 200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 цього Кодексу;

б)з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

За положеннями абз. 1, 3 п. 200-1.5. ст. 200-1 з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів /послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість (п.200-1.7 ст.200-1 ПК України).

Наведене, свідчить про те, що будь-які дії в системі електронного адміністрування податку на додану вартість призводять до формування податкових зобов`язань, чи то виникнення права на формування податкового кредиту та в подальшому бюджетне відшкодування, що, в свою чергу, веде до руху коштів на електронному рахунку платника податків та зміні його майнового стану.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що листом Управління захисту економіки в Житомирській області Національної поліції України № 1180/39/03-2017 від 17 лютого 2017 року підтверджено, що невстановлена особа несанкціоновано втрутилася в роботу електронно - обчислювальних машин (комп`ютерів), що призвело до безпідставного списання в системі електронного адміністрування ПДВ з ПАТ "Ігнатпільський кар`єр" (код ЄДРПОУ 01374547) на користь та ТОВ "Житлобудсервус" (код ЄДРПОУ 40470306) ПДВ в сумі 1 376 333 гривень.

Також це підтверджується і копією витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 120170602500000172.

Викладене вказує на порушення права позивача, оскільки визнаний сторонами факт реєстрації податкових накладних від імені товариства та подальше формування в системі податкового зобов`язання, що повинно призвести до списання коштів з рахунку позивача, беззаперечно свідчить про факт порушення права суб`єкта господарювання на вільне розпорядження власними коштами, що можна вважати посяганням на свободу підприємницької діяльності, оскільки фактично позивача примушують виконувати зобов`язання за господарськими угодами, які підприємством не укладались.

Щодо підтвердження чи спростування існування фактичних господарських операцій на яких зауважував позивач, відповідачем зазначено про відсутність законодавчо встановлених дій та необхідність, в даному випадку, встановлення таких фактів податковою службою.

Разом з тим, слід вказати, що нормами п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Аналогічного змісту норму наведено і у абз.23 п.201.10 ст.201 ПК України, зокрема, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Водночас, відповідачем не заперечується факт того, що податкові накладні від 30.12.2016 №102-118 не відображені позивачем у податковій звітності.

Крім того, ТДВ "Ігнатпільський кар`єр" самостійно подавало до контролюючого органу звернення щодо необхідності проведення перевірки по питанню відсутності господарських операцій між ним та ТОВ "Житлобудсервус" щодо яких було внесено до реєстру податкові накладні від 30.12.2016 №102-118. Водночас, жодних дій з цього питання контролюючим органом не було вчинено.

Суд зазначає, що згідно статті 1 Закону № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 4 Закону №996 визначено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах: превалювання сутності на формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі Положення № 88).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд наголошує, що позивач звертався до контролюючого органу з повідомленнями що ним фактичні господарські операції з ТОВ "Житлобудсервус" не здійснювалися та позивачем накладні не реєструвалися в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому відсутні підстави для зменшення реєстраційного ліміту на суму цих податкових накладних.

Необхідно зазначити, що даному випадку суб`єктом владних повноважень порушено принцип юридичної визначеності (legal certainty), який є невід`ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.

Як зазначив Європейський суд у справі van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'5ізання містяться в законодавчому акті, якій загалом не має автоматичної npsiMoi дії.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Крім того, аналогічні правові висновки висвітлені в постанові Верховного Суду у справі №200/14922/18 від 17 березня 2020 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.