Постанова

від 19.05.2020 по справі 300/2011/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/2011/19 пров. № А/857/4248/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Довгої О.І. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Герман О.В.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Шуневич Т.П.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл. на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020р. в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд до Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл. про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (суддя суду І інстанції: Біньковська Н.В., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 24.02.2020р., м.Івано-Франківськ; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не вказана),-

В С Т А Н О В И В:

04.10.2019р. (згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті) позивач Приватне акціонерне товариство /ПрАТ/ Фірма Нафтогазбуд звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати вимогу відповідача Головного управління /ГУ/ ДПС в Івано-Франківській обл. № Ю-1492-17 від 10.09.2019р. (а.с.4-6).

Розгляд цієї справи, що віднесена процесуальним законом до справ незначної складності, проведено судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.1-2).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020р. заявлений позов задоволено; скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-14392-17 від 10.09.2019р.; вирішено питання про розподіл судових витрат (а.с.68-73).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач ГУ ДПС в Івано-Франківській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.78-81).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що спірна вимога винесена на суму 186692 грн. 24 коп., однак позивачем оскаржуються дії податкового органу в частині неправильного зарахування сплачених коштів на суму 26013 грн. 65 коп. в рахунок зобов`язань з єдиного соціального внеску /ЄСВ/ структурного підрозділу Управління механізації /УМ/ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд .

Водночас, підстави для зарахування вказаних коштів як сплату ЄСВ за іншого платника внеску є відсутніми, оскільки в силу діючої редакції абз.5 п.1 ч.1 ст.4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платником внеску є філія, представництво, інший відокремлений підрозділи, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки з застрахованими особами.

УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд (код ЄДРПОУ 047715612, номер реєстрації страхувальника 4174) є платником ЄСВ, ним подаються відповідні звіти, останній має відкриті банківські рахунки.

Позивачем не надано доказів того, що рахунки УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд заблоковані, не представлено платіжних доручень на сплату ЄСВ із відмітками банку про неможливість сплати таких коштів.

Також чинне законодавство не передбачає можливості сплати обов`язкових платежів до бюджету юридичною особою за відокремлений підрозділ.

Позивач ПрАТ Фірма Нафтогазбуд скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.99-100).

15.05.2020р. за допомогою засобів електронного зв`язку до апеляційного суду надійшла письмова заява ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. про відкладення розгляду справи із покликанням на запровадження в Україні карантину (а.с.102-103).

За результатами розгляду вказаного клопотання колегія суддів ухвалила його відхилити, оскільки поверхневі та загальні покликання на умови карантину зі сторони суб`єкта владних повноважень (апелянта) не можуть вважатися достатньою підставою для відкладення розгляду справи. Також рекомендація Ради суддів України (лист № 9-рс-186/20 від 16.03.2020р.) не вказує на припинення судами розгляду справ, а лише встановлює особливий режим судів України, який включає в себе, зокрема, розгляд справ в режимі відеоконференції, по можливості здійснення розгляду справи без участі сторін, в порядку письмового провадження, рекомендацію учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності за наявними у справі матеріалами.

Водночас, відповідачем не було вжито заходів для участі в розгляді справи, зокрема, в режимі відеоконференції тощо.

Також відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність в судовому засіданні учасників справи (їх представників), а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача (його представників). Водночас, будь-яких нових доказів або обставин по справі останнім не наведено, клопотань про їх витребування/долучення тощо останнім не заявлено.

В протилежному випадку відкладення розгляду справи без пошуку реальних можливостей здійснювати правосуддя в умовах карантину може бути розцінено як самоусунення від виконання обов`язку по здійсненню розгляду справи.

Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ч.5 ст.44 КАС України учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки суду, а й учасників справи.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, № 64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що відокремлений підрозділ не є самостійним учасником господарських відносин, діє від імені юридичної особи і виключно у межах повноважень, наданих йому юридичною особою у положенні. У взаємовідносинах з сторонніми організаціями відокремлений підрозділ виступає лише як представник самої юридичної особи, а отже, у взаємовідносинах з самою юридичною особою відокремлений підрозділ не може розглядатись для останньої як третя особа. Фактично діяльність як і підприємства, так і його відокремленого підрозділу, спрямовані на здійснення завдань, встановлених в статуті підприємства.

В платіжних дорученнях № 3930 від 17.01.2019р. на суму 2860 грн., № 4251 від 07.03.2019р. на суму 4897 грн. 99 коп., № 36 від 19.03.2019р. на суму 3830 грн., № 4437 від 22.07.2019р. на суму 3990 грн., № 1038 від 08.07.2019р. на суму 3144 грн. 71 коп. у полі Призначення платежу позивачем зазначено код платника єдиного внеску - 04715612, який належить структурному підрозділу УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , а також про зарахування коштів - для УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд .

В такому випадку сплата структурним підрозділом УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд єдиного внеску через рахунок юридичної особи ПрАТ Фірма Нафтогазбуд не може підпадати під дію заборони на передачу повноважень зі сплати єдиного соціального внеску третім особам, передбачену ч.9 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , оскільки підприємство не передавало своїх обов`язків зі сплати ЄСВ третім особам, а сумлінно виконувало їх у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Крім того, відповідач не спростував із наданням відповідних доказів твердження позивача про відсутність у структурного підрозділу УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд окремого балансу.

Відповідно до приписів п.5 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України № 422 від 07.04.2016р., при виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірне незарахування відповідачем сплачених УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд через рахунок ПрАТ Фірма Нафтогазбуд сум ЄСВ до облікової картки платника структурного підрозділу.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не у повній мірі ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, структурний підрозділ УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд перебуває на обліку як окремий платник ЄСВ, останнім подається відповідна звітність по вказаному внеску (а.с.39-47).

Задекларовані цим підрозділом суми ЄСВ сплачені ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , яким в платіжних дорученнях № 3930 від 17.01.2019р. на суму 2860 грн., № 4251 від 07.03.2019р. на суму 4897 грн. 99 коп., № 36 від 19.03.2019р. на суму 3830 грн., № 4437 від 22.07.2019р. на суму 3990 грн., № 1038 від 08.07.2019р. на суму 3144 грн. 71 коп. у полі Призначення платежу зазначено код платника ЄСВ - 04715612, який належить структурному підрозділу УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , а також про цільове зарахування коштів - для УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд (а.с.9-15).

05.09.2019р. УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд звернулося до відповідача з листом № 01/160 про зарахування сплаченої суми ЄСВ в розмірі 18722 грн. 70 коп. і відображення цих змін в обліковій картці УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд (а.с.16).

Згідно листа ГУ ДПС в Івано-Франківській обл. № 215/10-09-19-55-13-23 від 16.09.2019р. є відсутньою можливість зарахувати кошти, сплачені ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , в рахунок погашення зобов`язань по сплаті ЄСВ за УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд (а.с.17-18).

В подальшому позивач ПрАТ Фірма Нафтогазбуд звернувся з листом № 390 від 16.09.2019р. про зарахування сплачених ним коштів в розмірі 26013 грн. 65 коп. в рахунок погашення зобов`язань по сплаті ЄСВ за УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд , а також продовжувати зараховувати оплати від позивача за його структурний підрозділ (а.с.19-20).

Із змісту заявленого позову слідує, що вимоги ПрАТ Фірма Нафтогазбуд обґрунтовані сукупністю таких обставин:

податковим органом неправомірно не зараховані кошти, які були сплачені позивачем за його структурний підрозділ, в рахунок погашення зобов`язань цього підрозділу по сплаті ЄСВ;

структурний підрозділ не є окремим суб`єктом розглядуваних правовідносин, не має окремого балансу, що виключає його кола роботодавців.

Звідси, вказані обставини входять в предмет доказування по розглядуваній справі.

Спірні правовідносини регулюються приписами Закону України № 2464-VI від 08.07.2010р. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яким визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до абз.5 п.1 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч.7 ст.9 цього Закону).

Частиною 9 ст.25 вказаного Закону передбачено, що передача платниками єдиного внеску своїх обов`язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством.

Із змісту наведених норм закону убачається, що єдиний внесок повинен сплачуватися безпосередньо платниками такого внеску (роботодавцями) шляхом перерахування коштів з їхніх банківських рахунків; також передача обов`язку із сплати вказаного внеску останніми третім особам законом заборонена.

Наведеним Законом передбачена процедура взяття на облік платників ЄСВ та внесення відповідних відомостей щодо них до реєстру страхувальників.

В розумінні Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування структурний підрозділ УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд є окремим платником єдиного внеску, що стверджується взяттям його на облік як окремого платника ЄСВ (реєстраційний № 4174, код ЄДРПОУ 4715612), подачею ним звітності з ЄСВ (а.с.39-47), наявністю власних банківських рахунків (а.с.53).

Водночас, позивачем заперечується факт наявності у УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд окремого балансу.

Однак, у відповіді на відзив, відзиві на апеляційну скаргу позивач стверджує про те, що баланс цього структурного підрозділу є частиною загального балансу, щодо якого подається одна зведена звітність (а.с.50-52, 99-100).

Відповідно до абз.6 ч.5 ст.8 Закону України № 996-XIV від 16.08.1999р. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємство самостійно може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Згідно з п.п.1-3 розділу ІІ Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 Консолідована фінансова звітність , затв. наказом Міністерства фінансів України № 628 від 27.06.2013р., фінансова звітність материнського підприємства та його дочірніх підприємств, що використовується при складанні консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату балансу.

Консолідовану фінансову звітність складають з фінансової звітності групи підприємств з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це повідомляється у примітках до консолідованої фінансової звітності.

Консолідована фінансова звітність складається шляхом впорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підприємств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства.

З огляду на викладене, позивач має свій окремий баланс, однак його не подає до відповідних контролюючих органів, оскільки в такому випадку консолідована фінансова звітність подається материнським підприємством (в даному випадку - позивачем).

Підтвердженням наведеного слугує наданий позивачем під час апеляційного розгляду справи наказ ПрАТ Фірма Нафтогазбуд № 01/3 від 03.01.2017р. Про затвердження облікової політики підприємства в новій редакції , відповідно до п.1.17 якого згідно з п.5 ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підприємство виділяє на окремий баланс структурні підрозділи, які зобов`язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Цим же наказом передбачено перерахування зарплати, податків та ЄСВ працівникам структурних підрозділів по кореспонденції рахунків: Дт682 Кт311 (головне підприємство), Дт66, 65, 64, 37 Кт682 (структурний підрозділ) (а.с.105-108).

Стосовно можливості зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок сплати ЄСВ структурним підрозділом шляхом формулювання належного призначення платежів (за УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд ) колегія суддів враховує таке.

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затв. наказом міністерства фінансів України № 666 від 24.07.2015р., передбачені правила заповнення поля Призначення платежу розрахункового документа при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів.

Нормами цього Порядку не передбачено можливості сплати відповідних платежів по ЄСВ за іншу особу, в тому числі відокремлений структурний підрозділ, який перебуває на обліку як платник ЄСВ.

За таких обставин підстави для зарахування сплачених ПрАТ Фірма Нафтогазбуд грошових коштів в рахунок сплати єдиного внеску за структурний підрозділ УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд у податкового органу є відсутніми.

Окрім цього, спірна вимога № Ю-1492-17 від 10.09.2019р. вказує на наявність в УМ № 22 ПрАТ Фірма Нафтогазбуд заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31.08.2019р. в розмірі 186692 грн. 24 коп.

Будь-яких доказів невірного обчислення цього боргу сторонами не наведено, не здобуто таких під час апеляційного розгляду.

Водночас, доводи позивача стосується помилкової відмови відповідача щодо зарахування сплачених коштів в загальній сумі 26013 грн. 65 коп., при цьому частина цих платежів мала місце після 31.08.2019р. (платіжне доручення № 1523 від 09.09.2019р.).

Відтак, позивачем не наведено переконливих доказів того, що саме внаслідок розглядуваних дій податкового органу була помилково обчислена сума боргу (недоїмки) по ЄСВ, що призвело до формування невірної вимоги про сплату боргу.

Оцінюючи в сукупності наведене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що останній не підлягає до задоволення.

В силу приписів ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню ПрАТ Фірма Нафтогазбуд ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта ГУ ДПС в Івано-Франківській обл.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (незастосування закону, який підлягав застосуванню), що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл. задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2020р. в адміністративній справі № 300/2011/19 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Фірма Нафтогазбуд до Головного управління ДПС в Івано-Франківській обл. про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - відмовити.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви не підлягають відшкодуванню Приватному акціонерному товариству Фірма Нафтогазбуд ; суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Головне управління ДПС в Івано-Франківській обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку лише у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Дата складення повного тексту судового рішення: 20.05.2020р.