Постанова

від 20.05.2020 по справі 460/2407/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2407/19 пров. № А/857/1204/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Ільчишин Н.В.,

Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б.,

представника позивача Шевчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донікс на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (прийняте у м. Рівне суддею Дорошенко Н.О.; складене у повному обсязі 13 грудня 2019 року) в адміністративній справі № 460/2407/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донікс до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Донікс (далі - ТОВ Донікс , Товариство) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ГУ ДФС у Рівненській області) від 29.08.2019 за № 0244115012.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) відсутні підстави для застосування штрафу, та зазначає про множинність трактування прав та обов`язків платників податків, закріплених в пункті 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ТОВ Донікс , яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що податкові накладні не надавались отримувачу, тому такі підпадають під виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, оскільки наведені в пункті 120-1.1 статті 120-1 ПК України виключення стосуються трьох випадків: 1) коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю); 2) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 3) коли податкова накладна складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою. Крім того, норма статті 120-1 ПК України допускає можливість неоднозначного (множинного) трактування прав та обов`язків платників податкові, а тому застосуванню підлягають положення підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4, пункту 56.21 статті 56 ПК України щодо презумпції прийняття рішення на користь платника податку.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Як встановлено судом, у серпні 2019 року ГУ ДФС у Рівненській області провела камеральну перевірка з реєстрації ТОВ Донікс податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), за результатами якої склала акт від 13.08.2019 № 4840/17-00-50-01/32038467.

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковий орган встановив порушення позивачем терміну реєстрації у ЄРПН податкових накладних:

1) від 17.05.2017 № 1 на суму ПДВ 16 701,15 грн, яка зареєстрована 24.07.2017, чим порушено термін реєстрації на 39 днів;

2) від 14.07.2017 № 2 на суму ПДВ 18 951,76 грн, яка зареєстрована 09.11.2017, чим порушено термін реєстрації на 101 день;

3) від 02.10.2017 № 3 на суму ПДВ 18 951,76 грн, яка зареєстрована 23.01.2018, чим порушено термін реєстрації на 84 дні (а.с. 17).

На підставі цього акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ГУ ДФС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Н" від 29.08.2019 № 0244115012, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України, та згідно зі ст. 120-1 ПК України до позивача застосовано штраф у розмірі 30 % (від суми 16 701,15 грн), що становить 5010,35 грн, та у розмірі 40 % (від суми 37 903,52 грн), що становить 15 161,40 грн, за платежем податок на додану вартість; загальна сума штрафу - 20 171,75 грн (а.с. 15).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство оскаржило його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач підтвердив правомірність своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення. А доводи позивача не спростовують порушення ним податкового законодавства та не дають суду підстав для скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховний Суд вже розглядав питання застосування норми права - пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України в частині розуміння виключних випадків звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (зокрема, постанови від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17, від 13.08.2019 у справі № 2040/7988/19, від 18.03.2020 у справі № 640/4200/19).

Верховним Судом, зокрема, сформульовано правову позицію, що пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, можна зробити висновок, що внесені Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних:

1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування;

2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або її оподаткування за нульовою ставкою.

Отже, Верховний Суд вказав, що саме зміст операції є визначальним при вирішенні питання про наявність / відсутність підстав для притягнення платника податку до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

Дослідивши податкові накладні від 17.05.2017 №1, від 14.07.2017 №2 та від 02.10.2017 № 3 (а.с. 28, 30, 32) суд встановив, що у графі 8 таких податкових накладних позивачем внесено код ставки податку на додану вартість 20 .

Тобто позивачем самостійно визначено, що операції з постачання товарів/послуг за вказаними податковими накладними підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за основною ставкою - 20 %.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що норма статті 120-1 ПК України не визначає прав та обов`язків платників податків. Обов`язок зареєструвати податкові накладні, які не надаються покупцю, покладений на платників податків саме абзацом четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України, а не пунктом 120-1.1 статті 120-1 зазначеного Кодексу, який встановлює відповідальність за невиконання або невчасне виконання такого обов`язку. Отже, норма статті 120-1 ПК України не припускає множинного трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, а тому підстави для застосування пункту 56.21 статті 56 ПК України відсутні.

Інші доводи апелянта фактично зводяться до незгоди зі змістом самої статті 120-1 ПК України, проте не є такими, що доводять протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Донікс залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року в адміністративній справі № 460/2407/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Постанова складена у повному обсязі 20 травня 2020 року.