Ухвала

від 19.05.2020 по справі 640/9389/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 травня 2020 року

Київ

справа №640/9389/19

адміністративне провадження №К/9901/11948/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС) (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві) (далі - ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Логіс Карго до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В :

29.04.2020 ГУ ДПС подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020.

Одночасно ГУ ДПС заявило клопотання про заміну сторони (відповідача) правонаступником згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За змістом статті 332 КАС відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги.

Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 КАС.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС, згідно з яким у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Цим же пунктом встановлено вимоги до касаційної скарги, в залежності від підстав касаційного оскарження. Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

ГУ ДПС зазначило, що касаційна скаргаподається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.

При цьому ГУ ДПС вказує, що оскаржувана постанова судом апеляційної інстанції ухвалена без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 20.11.2014 (справа №К/800/30768/14), від 27.01.2016 (справа №К/800/58277/14).

Колегія суддів визнає безпідставним посилання відповідача у касаційній скарги на зазначені судові рішення Вищого адміністративного суду України, оскільки пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачає наявність висновку викладено в постанові саме Верховного Суду, а не Вищого адміністративного суду України.

Отже, ГУ ДПС не вказало в касаційній скарзі постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов`язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Колегія суддів вважає, що наведені відповідачем обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не є достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.

Окрім того, відповідачем до касаційної скарги не додано платіжного доручення про сплату судового збору.

Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Відповідач документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду не надав, заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.05.2019 №0007001402 у розмірі 1 072 839,00 грн).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 32 185,18 грн (1 072 839,00 грн х 1.5%) х 200 %).

Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України №3674-VI).

Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.

З огляду на викладене, клопотання ГУ ДПС про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі.

Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Замінити відповідача у справі - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду