Ухвала

від 20.05.2020 по справі 521/7674/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/7674/20

Провадження №2/521/2543/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.05.2020 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Леонов О.С., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ СТІЛ (65085, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ - 38574586), за участю третьої особи Виробничого кооперативу ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 93, код ЄДРПОУ 33600699), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ - 26302537) про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року до Малиновського районного суду звернувся ОСОБА_1 позовом до ТОВ РОЯЛ СТІЛ за участю третіх осіб: ВК ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 15.05.2020 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду, справу передано судді 18.05.2020 року.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам викладеним у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Так відповідно до ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язків досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Однак, в порушення наведених норм, вказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано.

Враховуючи, що розгляд справи проводиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, позивачем відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не повно викладені обставин, якими обґрунтовуються вимоги, й відсутні посилання на засоби їх доказування.

Відповідно до ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що набувальна давність - це спосіб набуття права власності на нерухомість, який не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а виникає із сукупності певних обставин, а саме: майно може бути об`єктом набувальної давності; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність; відсутність інших осіб, які претендують на це майно; відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності. Позивачем у справах про набуття права власності за набувальною давністю є володілець чужого майна.

Як роз`яснено у пунктах 9,11 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні встановити, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Згідно з положеннями ст.ст. 335, 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуте на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

З наведеного можна зробити висновок, що встановлюючи, чи є володіння добросовісним, насамперед слід встановити, що володілець не знав і не міг знати про те, що володіє чужою річчю , тобто обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Одночасно з цим право власності за набувальною давністю можна визнати лише за особою, яка фактично не є законним володільцем такого майна, тобто особа, яка володіє майном по волі власника і завжди знає хто є власником майна, не може вимагати визнання за нею права власності за давністю володіння.

Крім того, застосування набувальної давності передбачає відсутність титулу (підстави) для виникнення права власності в момент захоплення (заволодіння) чужою річчю.

У разі якщо існує інша підстава для виникнення права власності у момент заволодіння (наприклад, договір), а сторона посилається на строк набувальної давності, - то така сторона обрала невірний спосіб захисту, тобто такий, який не відповідає специфіці правовідносин, що виникли.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду висловленої в постанові суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 умовами набуття права власності за набувальною давністю на підставі статті 344Цивільного кодексуУкраїни є: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна (нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери) право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду. За змістом частини першоїстатті 344 Цивільного кодексу Українидобросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Так позивач в обґрунтування позовних вимог про визнання права власності на будівлю приймального пункту по АДРЕСА_2 , посилається на акт прийому-передання майна від 29.07.1995 року , укладений між КТ Бегляко та Ко Одесавторма та позивачем відповідно до якого він отримав у власність зазначений приймальний пункт на земельній ділянці 0,02 га., разом з цим позивачем не повідомлено суд про договір купівлі продажу, або інший договір про відчуження КТ Бегляко та Ко Одесавторма спірного об`єкта на підставі якого складено акт приймання-передачі.

Крім того, як вбачається з єдиного державного реєстру судових рішень слідчий суддя Приморського райсуду м. Одеси Капля О.І., розглянув клопотання ст. слідчого СУ ГУМВС України в Одеській області Маришевої Н.В., погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області Бабін О.Д., та матеріали кримінального провадження №12013170110001464 від 26.06.2013 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, про заборону використання та розпорядження майном на яку накладено арешт, ухвалою від 18.09.2013 року встановив, що слідчим управлінням ГУМВС України в Одеській області 29.07.2013 до Приморського районного суду м. Одеси надані узгодженні з прокуратурою Одеської області клопотання про арешт об`єктів нерухомого майна в кількості 11 об`єктів, які створюють частину цілісного майнового комплексу, що належить орендному підприємству Одессавторма , у тому числі і приміщення по АДРЕСА_2 . Приморським районним судом м. Одеси 31.07.2013 року зазначені клопотання задоволено та винесено ухвали про арешт об`єктів нерухомого майна в кількості 11 об`єктів, які створюють частину цілісного майнового комплексу, що належить орендному підприємству Одессавторма в кількості 11 об`єктів.

Разом з цим позивачем у позові не зазначено обсавин добросовісного володіння спірним майном у період з 31.07.2013 року після накладення арешту на майноорендного підприємства Одессавторма .

Також, позивачем не вказано якими саме діями відповідач ТОВ Роял СТІЛ не визнає, порушує, чи оспорює його право, не роз`яснено в чому саме полягає спір між позивачем та відповідачем. Суд звертає увагу позивача на необхідність виправлення зазначених недоліків допущених у позовній заяві, шляхом надання до суду зазначених відомостей та доказів на їх підтвердження.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищенаведене, суддя приходить до висновку, що подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяв и постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави не сплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Суд пропонує позивачу усунути вищезазначені недоліки позовної заяви з метою забезпечення повного захисту його прав та інтересів.

Керуючись ст. ст. 175-178 , 185 ЦПК України , суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛ СТІЛ (65085, м. Одеса, вул. Моторна, буд. 8-Б, код ЄДРПОУ - 38574586), за участю третьої особи Виробничого кооперативу ОРГАНІЗАЦІЯ ОРЕНДАРІВ ОДЕСАВТОРРЕСУРСИ (65006, м. Одеса, вул. Вапняна, буд. 93, код ЄДРПОУ 33600699), Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, буд. 6, код ЄДРПОУ - 26302537) про визнання права власності за набувальною давністю, - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями 175 , 177 ЦПК України , позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3ст.185 ЦПК України ).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику до виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Леонов

20.05.20