Постанова

від 31.07.2007 по справі 10/53-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/53-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2007                                                                                                         Справа № 10/53-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ролдугіній Н.В.

за участю представників, які були присутні у судовому засіданні 26.07.2007 року :

позивача: Зуєва Н.В.- юр., дов.№29 від 20.03.2007 року

                  Янушкевич Т.В.- предст., дов.№22 від 01.03.2007 року

відповідача: Шестіріков В.В.- предст., дов.№01-12/01-28 від 15.01.2007 року

третьої особи-1: не явився

третьої особи-2: Максименко С.М.- предст., дов.№22 від 29.01.2007 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської  області від 21.05.2007р. у справі №10/53-07

     за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

              до: Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (м. Дніпропетровськ)

          третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: комунальне підприємство “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” (м. Дніпропетровськ)

         третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Дніпропетровської міської Ради (м. Дніпропетровськ)

              про: визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2007 року по справі №10/53-07 (суддя Кощеєв І.М.) відмовлено у задоволені позовних вимог регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) до Дніпропетровського обласного об'єднання профспілок (м. Дніпропетровськ) за участю третіх осіб: комунального підприємства “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” (м. Дніпропетровськ) і виконавчого комітету Дніпропетровської міської Ради про визнання права власності на нерухоме майно –Будинок Союзів за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93.

Не погоджуючись з рішенням суду, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) –позивач –подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2007 року по справі №10/53-07 і задовольнити його позовні вимоги. В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що при винесенні рішення господарський суд щодо реєстраційного посвідчення, виданого 06.10.1997р. застосував Інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка була затверджена 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і втратила чинність 13.12.1995 року. До того ж, суд зіслався на Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №75 від 07.02.2002 року, яке не діяло на час видачі реєстраційного посвідчення. Позивач вважає, що судом першої інстанції порушено ст.34 ГПК України, оскільки рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 29.06.1979 року №420 не відноситься до правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно. Скаржник зазначає, що суд також неправильно послався на Декрет Кабінету Міністрів України “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992 року №8-92, як на підставу відсутності у позивача права звернення до суду з даною позовною заявою. На час розгляду справи вищезазначений Декрет втратив чинність у зв'язку з набуттям чинності Закону України “Про управління об'єктами державної власності”. Крім того, на підтвердження права власності держави на спірний об'єкт позивач наводить історичну довідку по будівлі і посилається на відповідні норми Конституції УРСР 1919 року, 1929 року і 1937 року.

Відповідач –Дніпропетровське обласне об'єднання профспілок (м. Дніпропетровськ) –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що право власності профспілок було виділено у Цивільному кодексі УРСР в редакції 1963 року і Конституції УРСР 1978 року. Щодо рішення виконкому Дніпропетровської міської ради народних депутатів №420 від 29.06.1979 року „Про затвердження Акта державної комісії про прийняття в експлуатацію завершеної реконструкцією і розширенням будівлі Будинку спілок по пр. Карла Маркса, 93 в Кіровському районі”, то зазначене рішення приймалося на виконання ст.82 Конституції УРСР, та відповідно до п.4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства Української РСР і не стосується передачі майна одним суб'єктом іншому суб'єкту. Дане рішення фіксувало юридичний факт створення нової речі. Замовником будівництва був відділ капітального будівництва Обласної ради профспілок, тому зазначеним рішенням було дозволено цьому відділу (а не державі або органу державної влади) передати новозбудоване майно на баланс Обласної ради профспілок.

Третя особа-1 –комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” –відзив на апеляційну скаргу не надав, представник третьої особи-1 у судове засідання не явився, а заявив клопотання про розгляд справи без його участі. Крім того, третьою особою-1 була надана для огляду у судовому засіданні Інвентарна справа на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 93.

Третя особа-2 –виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради –у відзиву на апеляційну скаргу і у судовому засіданні пояснив, що рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Третя особа-2 вважає, що регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області перевищила надані йому повноваження при поданні позову. Щодо спірної будівлі, то виконавчий комітет зазначив, що дозвіл Дніпропетровській обласній раді профспілок на надбудову 5 поверху, прибудов до будівлі був наданий рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів рішенням №39 від 25.11.1972 року, а рішенням від 11.07.1974 року було надано дозвіл на знесення житлового будинку місцевих рад, сараїв та гаражів за адресою: пр. К. Маркса, 93. Спірна будівля була побудована будівельним управлінням „Металургбуд” тресту „Дніпроважбуд” для відділу капітального будівництва Обласної ради профспілок як замовника об'єкту. Під час прийняття побудованого об'єкту до експлуатації застосовувалася Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР”, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року. Крім того, третя особа-2 зазначає, що акт про державну реєстрацію права власності за відповідачем не скасований і недійсним не визнаний.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 14.10 31 липня 2007 року.

30 липня 2007 року від відповідача надійшли документи щодо фінансування будівництва і реконструкції Будинку спілок у період з 1972 по 1978 роки, які долучені до матеріалів справи.  

Вислухав представників сторін і третьої особи-2, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих №39 від 25.01.1972 р. було надано дозвіл Дніпропетровської обласної раді профспілок провести надбудову 5 поверху, прибудову до будівлі Будинку спілок зали засідань на 450 місць та їдальні на 150 місць, а також здійснити двоповерхову прибудову приміщень товариства охорони природи та служб парку ім. Чкалова за рахунок часткового вилучення території парку площею 0,19 га зі знесенням пивного бару та туалетної.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської народних ради депутатів трудящих №449 від 11.07.1974р. було надано дозвіл Дніпропетровській обласній раді профспілок на знесення житлового будинку місцевих Рад, сараїв та гаражів по пр. К. Маркса, 93.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №420 від 29.06.1979 року “Про затвердження Акта державної комісії про прийняття до експлуатації завершеної реконструкцією і розширенням будівлі Будинку спілок по пр. К. Маркса, 93 в Кіровському районі”, виконавчий комітет вирішив затвердити Акт державної комісії від 29.06.1979 року про прийняття до експлуатації закінченого реконструкцією та розширенням Будинку спілок по пр. К. Маркса, № 93 “а”, побудованого БУ „Металургбуд” тресту „Дніпроважбуд” для відділу капітального будівництва обласної ради профспілок, а також дозволив відділу капітального будівництва обласної ради профспілок ввести в експлуатацію після реконструкції і розширення будівлю Будинку спілок і передати її на баланс обласної Ради профспілок.

Отже, спірна будівля була побудована Будівельним управлінням “Металургбуд” тресту “Дніпроважбуд” для відділу капітального будівництва Обласної ради профспілок. Тобто, замовником будівництва виступала Обласна рада профспілок в особі свого структурного підрозділу - відділу капітального будівництва.

Зазначене рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №420 від 29.06.1979 року приймалося на виконання положень Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої 31.01.1966 р. Міністерством комунального господарства Української РСР, яка була чинною на час прийняття рішення №420. При цьому, виконавчий комітет, приймаючи рішення про затвердження акта державної комісії лише підтверджував відповідність побудованого будинку будівельним нормам і правилам. Тобто, дане рішення фіксувало створення відповідно до архітектурно-будівельних норм нової нерухомої речі - будівлі Будинку спілок, реконструкція і розширення якого були завершені у 1979 р., та придатність даної речі до експлуатації.

06.10.1997 року Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №420 від 29.06.1979 року видало Реєстраційне посвідчення, в якому зазначалося, що будівля будинку спілок (літ. “А-5”) по пр. К. Маркса, 93 зареєстрована на праві колективної власності за Об'єднанням профспілок Дніпропетровської області. Вказане реєстраційне посвідчення ніким не скасовувалося і недійсним не визнавалося.

Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 1315 від 16.07.1998 року “Про надання земельної ділянки по пр. К. Маркса, 93 у постійне користування об'єднанню профспілок Дніпропетровської області (міжгалузевій раді профспілок), код 02657827, по фактичному розміщенню адміністративного будинку” було вирішено надати земельну ділянку площею 8032 кв.м. по пр. Карла Маркса, 93 у постійне користування з видачею Державного акта об'єднанню профспілок Дніпропетровської області (міжгалузевій раді профспілок) для обслуговування адміністративного будинку по його фактичному розміщенню за рахунок земель громадської забудови. На підставі зазначеного рішення об'єднанню профспілок Дніпропетровської області (міжгалузевій раді профспілок) був виданий Державний акт на право постійного користування землею.

Предметом заявленого позивачем позову є визнання права державної власності на нерухоме майно –Будинок спілок. Відповідно до ст.16 ЦК України визнання права є одним із способів захисту цивільних прав і інтересів. Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Отже, законом встановлені виключні випадки, коли особа, яка вважає себе власником, має право пред'явити позов про визнання за нею цього права. Подаючи позов, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області вважало, що право власності зареєстроване за відповідачем всупереч чинному законодавству. Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, тягар доведення того, що власником спірного майна є держава, покладений на позивача і саме останній повинен довести належність спірного майна до державного майна.

Як вбачається із матеріалів справи 06.10.1997 року відповідачу було видане реєстраційне посвідчення на спірне майно органом технічної інвентаризації. Зазначене реєстраційне свідоцтво було видано на підставі Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 р. N56 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 р. за N31/1056. Підставою введення в дію зазначених Правил була Концепція розвитку житлово-комунального господарства в Україні, схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.95 р. N150, якою передбачено впровадження державної системи реєстрації, обліку та оцінки вартості нерухомого майна, а також системи нагляду і контролю за його використанням та утриманням. Отримавши саме державну реєстрацію власності, відповідач встановив своє право на майно шляхом підтвердження цього права державою через органи державної реєстрації такого права.

Будинок Союзів, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ пр. К. Маркса, 93, перебуває на балансі Відповідача. Ще у 1955 році за проектним завданням реконструкції будинку, затвердженого постановою Секретаріату ВЦРПС №36 від 20.05.1955 року, була проведена реконструкція його фасадів. Зазначений будинок в процесі реконструкції, яка проводилася за період 1974-1979 років був повністю перебудований, про що свідчить лист державного підприємства „Дніпропетровський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва „Дніпроцивільпроект” №145 від 06.03.2007 року, у якому зазначено, що будівля була повністю перебудована. Факти, викладені у зазначеному листі, підтверджуються технічним висновком оцінки віку будівельних конструкцій, проведеному Придніпровською державною академією будівництва та архітектури 12.03.2007 року. Нова будівля будувалася повністю за рахунок коштів професійних спілок, що підтверджується наданими відповідачем документами (інших доказів і доказів проведення реконструкції будівлі за рахунок коштів держави позивач не надав). За таких обставин доводи позивача, що спірна будівля була націоналізована у 20-х роках ХХ століття і тому належить державі не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки в процесі експлуатації будинку було створено нове майно за рахунок коштів профспілок.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд також враховує, що 29.06.1922 року будинок був переданий Окружній раді профспілок, а підставою такої передачі була постанова ВУЦИК „О предоставлении помещений для «Дворцов Труда»від 12.02.1921 року, яким були зобов'язані всі Губвиконкоми та Уєздвиконкоми надати Губ профспілкам та Уєздпрофспілкам приміщення для „Дворцов Труда”, вполне пригодные и достаточные для удобного размещения в них всех местных профорганизаций». Крім того, в розвиток постанови від 12.02.1921 року була прийнята постанова Всеукраїнського ЦВК від 05.05.1922 року „Про Палаци Праці, палаци-комуни і Будинки робітників”, якою також передбачена передача цих будинків профспілкам. 08.05.1932 року спірний будинок знову був переданий профспілкам одночасно із земельною ділянкою, що підтверджується оглянутою у судовому засіданні Інвентаризаційною справою.

Підтвердженням тих обставин, що спірне майно не належить до державної власності є також постанова Федерації професійних спілок України від 29.01.1993 року №К-1-11 „Про власність професійних спілок” і постанова президії Федерації професійних спілок України від 24.03.1993 року №П-3-5 „Про переліки майна профспілок України”. Зазначені постанови не скасовані і недійсними не визнавалися.

За таких обставин рішення господарського суду слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Помилкове посилання в рішенні господарського суду на те, що позивач не є особою, яка може від імені держави ставити питання про визнання права власності на майно за державою, не вплинуло на висновки судового рішення, оскільки суд відмовив у задоволенні позовних вимог і з інших, зазначених у рішенні, підстав.

На підставі вищевикладеного, керуючись 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2007 року у справі №10/53-07 залишити без зміни.

Головуючий                                                                                    О.С. Євстигнеєв

Судді:                                                                                                Л.О. Лотоцька

                                                                                                                            Р.М. Бахмат

З оригіналом згідно.

Помічник судді                                                   М.В. Юрченко

31.07.2007р.