ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" травня 2020 р. Справа№ 910/12245/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дикунської С.Я.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання Огірко А.О.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання
розглянувши матеріали справи за апеляційною Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 11.09.2019
у справі №910/12245/19 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез
до Товариства з обмеженою відповідальністю БК САД
про стягнення 104 948,64 грн.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК САД про стягнення заборгованості за Договором будівельного підряду № ПП36 в розмірі 104 948,64 грн., що складається з суми основного боргу в розмірі 86 699,56 грн., 4 128,36 грн. 3% річних та 14 219,72 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/12245/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез повернуто позивачеві.
Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез оскаржило її в апеляційному порядку, просило скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів процесуального права та загальних засад правосуддя. Зокрема, апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що не запровадження на момент звернення позивача з даним позовом до суду (06.09.2019) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача, вказуючи на те, що наказам ДСА України № 628 від 22.12.2018 місцевим та апеляційним судом було повідомлено про початок функціонування підсистеми Електронний суд та у ході її тестового режиму експлуатації наказано керуватись вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (зі змінами та доповненнями) в частині функціонування підсистеми електронного суду. За твердженнями апелянта, розділом ХІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яке на виконання пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 03.1 0.20І 7 № 2147-9911 було приведено у відповідність до чинних процесуальних законів, врегульоване питання роботи підсистеми електронного суду. На переконання апелянта, право особи звернутись до суду через Електронний суд повністю врегульовано на нормативному рівні, на що суд першої інстанції не звернув уваги. За твердженнями апелянта, в повідомленнях ДСА України вказувалось, що проведення тестування Електронного суду передбачає функціонування програмного продукту в реальних умовах експлуатації та навантаження, із залученням усіх користувачів, які тестують офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку, а тому незрозуміло чому створюються штучні перепони для учасників, які добровільно навантажують систему, дозволяючи виявити всі недоліки, які оперативно усуваються і таким чином вдосконалюється система правосуддя в Україні. Крім цього, апелянт звертає увагу на те, що Верховний Суд в постанові від 22.08.2019 у справі №520/20958/18 зазначив про помилковість висновку, що нібито подана через систему Електронний суд до функціонування ЄСІТС позовна заява не може вважатися позовною заявою, поданою та підписаною у встановленому законом порядку. Верховний Суд зазначив, що оскільки підсистема Електронний суд функціонувала в тестовому режимі, позивач діяв згідно вимог чинного законодавства, відповідно не погодився з висновками судів, що подібний позов вважається не підписаним. При цьому, апелянт вказуває, що посилання господарського суду на наведені в оскаржуваній ухвалі процесуальні рішення Верховного Суду є хибними, оскільки стосуються випадків відсутності належним чином вчиненого кваліфікованого електронного підпису (КЕП, в старій термінології - електронного цифрового підпису), проте в даному випадку позовна заява, як і інші документи засвідчені КЕП тощо.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 (зі змінами) Про запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установлено карантин з 12.03.2020 до 22.05.2020 на усій території України.
Указом Президента України №87 від 13.03.2020 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , яким констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв`язку поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 набула надзвичайно загрозливого характеру.
З огляду на наведене, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі граничного процесуального строку розгляду даної справи, здійснення її розгляду у розумний строк з застосуванням ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 ГПК України, відтак ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/12245/19 було призначено на 19.05.2020. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
За приписами ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.
При цьому, пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 19.05.2020 представники сторін, явка яких в судове засідання обов`язковою не визнавалась, не з`явились не зважаючи на їх належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення їм відповідної ухвали про призначення розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи сторони не подали, наявні в матеріалах справи докази є достатніми для вирішення спору у даній справі без заслуховування їх пояснень, апеляційний суд вважав за можливе справу розглядати за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Сад про стягнення 104 948,64 грн. Вказана позовна заява з доданими до неї документами сформована заявником в системі Електронний суд 06.09.2019 та зареєстрована в автоматизованій системі Діловодство спеціалізованого суду 06.09.2019 за вх. № 12245/19.
Постановляючи ухвалу від 11.09.2019 у справі №910/12245/19 про повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез , суд першої інстанції виходив з того, що функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Сад про стягнення 104 948,64 грн. і додані до неї документи подані в електронній формі, що в свою чергу є підставою для повернення позовної заяви заявнику.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду.
За змістом ч. 1 ст. 2, ч. 1, 2, 3 ст. 4 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 2, ч. 1 ст. 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
За приписами ч. 1 ст. 171 ГПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява подається до суду (ч. 2 ст. 162 ГПК України) в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Разом з цим, положеннями ст. 6 ГПК України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (далі також - ЄСІТС).
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом та Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться у електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неможливості розгляду справи судом в електронній формі з технічних причин більше п`яти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом, справа розглядається за матеріалами в паперовій формі, для чого матеріали справи невідкладно переводяться в паперову форму у порядку, встановленому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система підлягає захисту із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до п. 17.1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Разом з цим, згідно абз. 2 п. 17.15 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).
Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті Голос України № 229 (6984) 01.12.2018. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі наступних підсистем (модулів): Єдиний контакт-центр судової влади України; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); Офіційний веб-портал Судова влада України ; Єдиний державний реєстр судових рішень; Підсистема Електронний суд ; Модуль Автоматизований розподіл ; Модуль Судова статистика . З 1 січня 2019 року підсистема ЄСІТС функціонує в тестовому режимі.
В подальшому, у газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року №624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№229 (6984) від 1 грудня 2018 року.
Таким чином, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі заяви мають подаватися в паперовій формі засобами поштового зв`язку або під час безпосереднього звернення до суду.
Відповідно до листа ДСА України №15-4999/19 від 28.02.2019 початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано.
Відтак, станом на момент звернення позивача з даним позов до суду (момент реєстрації позовної заяви в системі Електронний суд ) у господарських судах Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система свою роботу ще не розпочала та працює виключно в тестовому режимі.
Разом з цим, наказом Державної судової адміністрації України № 628 від 22.12.2018 Про проведення тестування підсистеми Електронний суд у місцевих та апеляційних судах вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми Електронний суд у всіх місцевих та апеляційних судах України, Касаційному адміністративному суді (пілотних судах).
Положеннями п. 2 цього наказу передбачено, що місцевим та апеляційним судам, Касаційному адміністративному суді у ході тестового режиму експлуатації підсистеми Електронний суд слід керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами і доповненнями), у частині функціонування підсистеми Електронний суд (далі - Положення).
Відповідно до п. 2.3 рішення Ради суддів України № 16 від 12.04.2018 ряд норм Положення, в тому числі і розділ XI (Підсистема Електронний суд ), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України).
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форми процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему .
Відповідно до ч. 8 згаданої статті ГПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
За змістом п.п. 4, 3 Розділу І Положення авторизація користувача - процедура отримання користувачем прав на здійснення операцій з інформаційними ресурсами, в межах його повноважень та компетенції, за допомогою власного електронного цифрового підпису користувача, який прирівнюється за правовим статусом до його власноручного підпису; автор електронного документа особа (особи), що підписала (підписали) електронний документ власним ЕЦП.
Відповідно до п.п. 1, 2 розділу XI (підсистема електронного суду) Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №30 від 26.11.2010 (із змінами і доповненнями), обмін електронними документами між судом, ОСП, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми електронного суду. Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (п. 15 ч.1 Розділу ІІ Положення №30).
Згідно вимог розділу XI Положення №30 обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі Електронний суд , розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua .
Таким чином, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного цифрового підпису.
З аналізу вищезазначених положень вбачається, що альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним цифровим підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет. При цьому, відсутність факту початку повноцінного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не може бути перешкодою для роботи її підсистеми Електронний суд та відповідно, права особи на подання процесуальних документів через цю підсистему в електронній формі, на що суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви позивачеві.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.08.2019 у справі № 2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі № 520/20958/18, від 10.09.2019 у справі № 640/1374/19.
Крім цього,за практикою Європейського суду з прав людини, яка згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується українськими судами як джерело права, зокрема на п. 36 рішення Беллет проти Франції (Bellet v. France, заява № 23805/94), в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає передчасними та необґрунтованими посилання місцевого суду на те, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється виключно в паперовій формі, тоді як позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез до Товариства з обмеженою відповідальністю БК Сад про стягнення 104 948,64 грн. і додані до неї документи подані в електронній формі, та відповідно висновки місцевого господарського суду про повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, за змістом якої суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Положеннями ч. 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За змістом п. 6 ст. 275 ГПК України апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені місцевим судом обґрунтування оскарженої ухвали є незаконними, не можуть бути достатніми підставами для повернення позовної заяви, відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
В зв`язку з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом апеляційної скарги, має здійснюватись місцевим судом за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 269-270, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 у справі №910/12245/19 - скасувати.
Матеріали справи № 910/12245/19 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.05.2020
Головуючий суддя С.Я. Дикунська
Судді К.В. Тарасенко
О.В. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 19.05.2020 |
Оприлюднено | 22.05.2020 |
Номер документу | 89346826 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Дикунська С.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні