Рішення

від 15.09.2020 по справі 910/12245/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2020Справа № 910/12245/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Дельвантеез"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК САД"

про стягнення 105 047,64 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "А.Дельвантеез" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" про стягнення 104948,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором будівельного підряду № ПП36 від 17.08.2016 щодо повернення гарантійного платежу, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 86699,56 грн, 3% річних у розмірі 4128,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 14219,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез повернуто позивачеві.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 скасовано, матеріали справи № 910/12245/19 повернуто до Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

04.06.2020 матеріали справи № 910/12245/19 надійшли до Господарського суду міста Києва.

Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Дельвантеез" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви; надати до суду відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; надати докази, які підтверджують направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

30.06.2020 до суду надійшла заява про усунення недоліків, яка 26.06.2020 була сформована в системі Електронний суд .

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, з огляду на те, що у справі № 910/12245/19 ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд доходить висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Так, враховуючи, що предметом позову у даній справі є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.

У встановлений судом строк відповідачем не подано до суду відзиву на позовну заяву позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд

ВСТАНОВИВ:

17.08.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю БК Сад (відповідач, генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю А.Дельвантеез (позивач, підрядник) укладено договір будівельного підряду № ПП36 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору (у редакції, викладеній в Додатковій угоді № 1 від 13.10.2016 до Договору будівельного підряду №ПП36 від 17.08.2016) генпідрядник доручає, а підрядник приймає на себе зобов`язання на власний ризик, власними та/або залученими силами, засобами, матеріалами виконати та здати генпідряднику відповідно до умов Договору, робочої документації та технічного завдання (Додаток №4 до Угоди № ПП3601 та Угоди № ПП3602) яке, разом з вузлами примикання, самостійно розробляє та погоджує з генпідрядником, роботи по влаштуванню покрівлі житлової секції С1 та житлової секції С2 на об`єкті будівництва: Будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка та житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 24 (літ А), 26 у Шевченківському районі м. Києва , (надалі - Об`єкт ), а генпідрядник зобов`язується здійснити приймання та сплатити вартість виконаних підрядником визначених в цьому пункті робіт, та використаних ним при цьому матеріалів, комплектуючих виробів у відповідності до умов Договору.

Склад, вартість, об`єми робіт, місце виконання робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт згідно підписаних сторонами кошторисів, порядок оплати, місце виконання окремих робіт та інші додаткові умови визначаються цим Договором та Угодами до Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору остаточна вартість робіт, яку має сплатити генпідрядник на користь підрядника, визначається на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт, підписаних сторонами на виконання цього Договору

Згідно з п. 5.1 Договору підрядник не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа звітного місяця надає Акти для узгодження фактичних обсягів виконаних робіт уповноваженому представнику Організації, що здійснює технічний нагляд та генпідряднику. Акти вважаються переданими генпідряднику належним чином, якщо на супровідному листі, до якого додано Акти, є підпис уповноваженої генпідрядником особи про їх отримання або є поштове повідомлення з відміткою про отримання листа з Актами. Уповноважений представник Організації, що здійснює технічний нагляд та генпідрядник в термін 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання Актів, зобов`язані узгодити надані Акти, або надати свої обґрунтовані заперечення в той же термін. Акти вважаються узгодженими представником Організації, що здійснює технічний нагляд за умови наявності його підпису та штампу Обсяги, склад та якість робіт перевірено . Підрядник не пізніше 21 (двадцять першого) числа звітного місяця, після узгодження з уповноваженими представниками Організації, що здійснює технічний нагляд та генпідрядника на Об`єкті, обсягів фактично виконаних Робіт, надає генпідряднику Акти, а генпідрядник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути та у випадку відсутності обґрунтованих заперечень їх підписати або надати свої обґрунтовані заперечення протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання Актів.

Пунктом 7.1.7 Договору визначено право генпідрядника отримати від підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих підрядником робіт у гарантійний термін шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 7 (сім) % від загальної вартості фактично виконаних та прийнятих робіт, не враховуючі матеріали, за Договором у наступному порядку:

- шляхом утримання 3,5% від сум усіх (в т. ч. проміжних) платежів по кожному з Актів, не враховуючі вартості матеріалів, та виплатою цих 3,5% від вартості фактично виконаних та прийнятих робіт по кожній угоді протягом восьми місяців з дня підписання сторонами останнього Акту за відповідною Угодою до Договору та прийняття Генпідрядником повного комплекту Виконавчої документації за результатами виконання робіт по цій Угоді;

-шляхом утримання 3,5% від сум усіх (в т. ч. проміжних) платежів по кожному з Актів, не враховуючі вартість матеріалів. з виплатою їх по кожній Угоді протягом восьми місяців з дня підписання Сторонами останнього Акту за відповідного Угодою до Договору та прийняття генпідрядником повного комплекту виконавчої документації за результатами виконання Робіт по цій Угоді.

Відповідно до п. 8.1.1 Договору гарантійні строки якості закінчених робіт становлять 4 (чотири) роки з дня прийняття їх генпідрядником, але в будь-якому разі не менше строків, передбачених чинним законодавством України.

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов Договору (п. 12.1 Договору).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 02.06.2017 сторонами було підписано Остаточний акт приймання-передачі робіт на будівельному об`єкті Будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка та житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 24 (літ А), 26 у Шевченківському районі м. Києва про те, що підрядником належним чином виконано усі зобов`язання за Договором (крім гарантійних зобов`язань, передбачених п. 8.1.1 Договору, щодо яких станом на дату укладання цього остаточного акту ще не сплинув термін їх виконання) і генпідрядник не має з цього приводу до підрядника претензій та зауважень (з урахуванням положень ст. 853 Цивільного кодексу України щодо прихованих недоліків); з моменту підписання цього Остаточного акту починається перебіг терміну виконання генеральним підрядником зобов`язання, визначеного у п. 7.1.7 Договору щодо повернення підряднику гарантійного платежу.

Зазначений Остаточний акт приймання-передачі робіт підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором будівельного підряду № ПП36 від 17.08.2016 щодо повернення гарантійного платежу, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 86699,56 грн, 3% річних у розмірі 4128,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 14219,72 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання.

Згідно з ст. 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку. Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.

Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду. До обчислення гарантійного строку за договором підряду застосовуються положення статті 676 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 860 Цивільного кодексу України).

Так, суд зазначає, що обов`язок з передання виконаних підрядником робіт замовнику покладено саме на підрядника, який, власне, складає відповідний акт виконаних робіт та передає його на розгляд замовнику.

Судом було встановлено, що 02.06.2017 сторонами було підписано Остаточний акт приймання-передачі робіт на будівельному об`єкті Будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. О. Довженка та житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями на проспекті Перемоги, 24 (літ А), 26 у Шевченківському районі м. Києва про те, що підрядником належним чином виконано усі зобов`язання за Договором (крім гарантійних зобов`язань, передбачених п. 8.1.1 Договору, щодо яких станом на дату укладання цього остаточного акту ще не сплинув термін їх виконання) і Генпідрядник не має з цього приводу до Підрядника претензій та зауважень (з урахуванням положень ст. 853 Цивільного кодексу України щодо прихованих недоліків); з моменту підписання цього Остаточного акту починається перебіг терміну виконання Генеральним підрядником зобов`язання, визначеного у п. 7.1.7 Договору щодо повернення Підряднику гарантійного платежу.

Таким чином, генеральним підрядником прийнято виконані підрядником за Договором роботи.

Разом з тим, з наданих позивачем доказів вбачається, що генпідрядником були утримані забезпечувальні кошти в сумі 39489,87 грн за улаштування покрівлі секції С1 та забезпечувальні кошти в сумі 47209,69 грн за улаштування покрівлі секції С2.

Так, пунктом 7.1.7 Договору визначено право Генпідрядника отримати від Підрядника забезпечення зберігання результатів виконаних та прийнятих Підрядником робіт у гарантійний термін шляхом утримання забезпечувальних сум, що становлять 7 (сім) % від загальної вартості фактично виконаних та прийнятих робіт, не враховуючі матеріали, за Договором у наступному порядку:

- шляхом утримання 3,5% від сум усіх (в т. ч. проміжних) платежів по кожному з Актів, не враховуючі вартості матеріалів, та виплатою цих 3,5% від вартості фактично виконаних та прийнятих робіт по кожній угоді протягом восьми місяців з дня підписання Сторонами останнього Акту за відповідною Угодою до Договору та прийняття Генпідрядником повного комплекту Виконавчої документації за результатами виконання Робіт по цій Угоді.

-шляхом утримання 3,5% від сум усіх (в т. ч. проміжних) платежів по кожному з Актів (не враховуючі вартість матеріалів) з виплатою їх по кожній Угоді протягом восьми місяців з дня підписання Сторонами останнього Акту за відповідного Угодою до Договору та прийняття Генпідрядником повного комплекту виконавчої документації за результатами виконання Робіт по цій Угоді.

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що Остаточний акт було підписано сторонами 02.06.2017, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів щодо неналежної якості робіт, виконаних позивачем за договором будівельного підряду № ПП36, а також, закінчення терміну, визначено умовами договору (8 місяців з дня підписання сторонами остаточного акту), суд приходить до висновку, що у генпідрядника виник обов`язок з перерахування утриманих коштів на рахунок підрядника.

Так, наявність обов`язку відповідача з повернення утриманих коштів у розмірі 86699,56 грн підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів перерахування позивачу грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим позов в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем, також, заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 4128,36 грн та інфляційні втрати у розмірі 14219,72 грн.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що з огляду на дату підписання остаточного акту та строк утримання коштів, визначений умовами Договору (8 місяців), датою з якої починається нарахування 3% річних та інфляційних втрат є 03.02.2018.

Так, зробивши перерахунок 3% річних за період з 03.02.2018 (перший день прострочення) по 04.09.2019 (як заявлено у позові позивачем), суд зазначає, що вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 4128,36 грн підлягають задоволенню в частині, а саме у розмірі 4125,95 грн.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат за період з лютого 2018 року по липень 2019 року, зазначає, що розмір інфляційних втрат за заявлений період складає 9905,87 грн., а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 14219,72 грн підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 9905,87 грн.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Сад" (01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 19; ідентифікаційний код: 39724021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Дельвантеез" (36000, м. Полтава, вул. Котляревського, 3, офіс 513; ідентифікаційний код: 13946109) основний борг у розмірі 86699 (вісімдесят шість тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) грн 56 коп., 3% річних у розмірі 4125 (чотири тисячі сто двадцять п`ять) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 9905 (дев`ять тисяч дев`ятсот п`ять) грн 87 коп. та судовий збір у розмірі 1842 (одна тисяча вісімсот сорок дві) грн 07 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Картавцева