Ухвала

від 20.05.2020 по справі 910/1835/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2020Справа № 910/1835/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мостовий центр" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мостовий центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут комплексного проектування об`єктів будівництва"

про стягнення 890500 грн.

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мостовий центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут комплексного проектування об`єктів будівництва" про стягнення 890500 грн. заборгованості за договорами зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 05.03.2018 № 0503-2019/1, від 05.07.2018 № 0507-2018/1, від 06.11.2018 № 0611-2018/1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

24.02.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Також у відповідача витребувано оригінали для огляду та належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи договорів зворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 05.03.2018 № 0503-2019/1, від 05.07.2018 № 0507-2018/1, від 06.11.2018 № 0611-2018/1.

У наданих відповідачем 17.03.2020 через відділ діловодства та документообігу суду пояснень щодо витребуваних документів останній послався на неможливість їх надання на даний час. Як зазначив відповідач, у товариства відсутні витребувані договори, оскільки останні могли зникнути під час рейдерського захоплення товариства або були вилучені слідчим під час обшуку.

14.05.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову у справі, в якій позивач просив накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу та знаходяться (обліковуються) на його рахунках в усіх банківських або інших кредитно-фінансових установах на території України в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 890500 грн.

На обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що поведінка посадових осіб та представників відповідача свідчить про намір ухилятися від виконання рішення суду, а не накладення арешту на рахунки відповідача призведе до надання часу та можливості зняти відповідачу грошові кошти та унеможливить виконання рішення суду. Також позивач вказав, що Голосіївським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019100100003592 від 17.04.2019 за статтею 191 Кримінального кодексу України, а саме щодо встановлення обставин зловживання своїми повноваженнями з метою власного збагачення директором відповідача ОСОБА_1, здійснення розтрати та заволодіння майном або грошовими коштами товариства шляхом перерахування коштів фізичним особам-підприємцям без реального виконання робіт та надання послуг.

Крім того, позивач послався на умисне невиконання відповідачем ухвали суду від 27.02.2020 у частині надання витребуваних документів, а надана відповідачем копія протоколу обшуку, на яку посилався відповідач у своїх поясненнях, не містить у переліку вилучених слідчім документів витребувані судом договори. Одночасно, позивач звертався до Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, що внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2020100100001047 від 31.01.2020, за частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України щодо заволодіння ОСОБА_1 документами за договорами фінансової допомоги та протиправного заволодіння грошовими коштами позивача шляхом зловживання довірою.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позов. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При цьому, системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Тобто, саме лише посилання позивача у заяві про забезпечення позову за відсутності жодних доказів того, що відповідач буде вчиняти дії по зняттю чи переведенню грошових коштів зі своїх рахунків у фінансових установах не є достатньою підставою для накладення арешту на рахунки відповідача та задоволення заяви про забезпечення позову.

Одночасно, не можуть бути визнані судом як належні та допустимі докази наявності обставин щодо зменшення відповідачем кількості грошових коштів на рахунках та відчуження майна посилання позивача на наявність внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо вчинення кримінальних правопорушень директором відповідача. Як слідує із наявних у матеріалах справи документів, досудові розслідування № 12019100100003592, № 2020100100001047 наразі не є завершеними. У той же час, за положеннями частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

По суті, подана заявником заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у даній справі в разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні статей 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову, та які би свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що в разі невжиття відповідних заходів до забезпечення позову виконання рішення суду може бути утруднено чи його виконання у майбутньому взагалі стане неможливим, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів вчинення відповідачем дій, направлених на відчуження власного майна або грошових коштів, що дало би змогу визнати такі припущення заявника обґрунтованими.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заявлених нею заходів забезпечення позову у даній справі.

Таким чином, керуючись статтями 140, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Мостовий центр" про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 20.05.2020.

Суддя К.В. Полякова