Ухвала

від 21.05.2020 по справі 922/933/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" травня 2020 р.Справа № 922/933/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши матеріали справи

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", м.Чернівці про стягнення 341235,22 грн. ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 341235,22 грн. за період з 01.08.2018 року по 31.12.2018 року, з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, згідно з ст.ст.1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул.Піщаній,13-А у м.Харкові загальною площею 0,1056 га (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001), на якій розташована належна відповідачу нежитлова будівля літ."А-1", без укладання договору оренди землі, у зв`язку з чим, відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за спірний період у розмірі 341235,22 грн., оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.03.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/933/20 за правилами загального позовного провадження, призначивши підготовче засідання.

Підготовче засідання відкладалось.

13.05.2020 року відповідач надав до суду клопотання (вх.№10762, а.с.72) про залишення позову без розгляду по справі №922/933/20.

14.05.2020 року позивач надав до суду письмові пояснення (вх.№10875, а.с.80-81), в яких заперечує проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

19.05.2020 року відповідач надав до суду відзив (вх.№11265, а.с.85-94) про відмову в задоволенні позову.

19.05.2020 року позивач надав до суду відповідь на відзив (вх.№22454) та заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№11452).

Судом прийняті до розгляду надані документи та долучені до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 21.05.2020 року представник відповідача підтримував клопотання про залишення позову без розгляду, просив відкласти підготовче засідання для надання заперечень на відповідь на відзив; проти прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог не заперечував.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні 21.05.2020 року просив прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог, заперечував проти залишення позову без розгляду, щодо відкладення покладався на розсуд суду.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд вважає за можливе прийняти її до розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1 ст.177 ГПК України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу є одним з завдань підготовчого провадження.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Враховуючи те, що заява позивача про зменшення позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання у даній справі та до відповідної заяви додані докази направлення її відповідачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для її прийняття до розгляду.

Таким чином, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та подальший розгляд справи здійснює з урахуванням даної заяви.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про залишення позову без розгляду через неналежне представництво ХМР, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, виходячи з наступного.

Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що на його думку позов підписала неуповноважена особа, оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особою, що уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи є Кернес Г.А. , проте позов підписано Мовчаном М.В.

Відповідно до ч.1 ст.56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.4 ст.56 ГПК України орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Приписами частини 2 статті 162 ГПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 ГПК України).

Згідно до частини 1 статті 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати.

Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Визначення довіреності міститься у частині третій статті 244 Цивільного кодексу України, за якою довіреність - це письмовий документ, що видається довірителем представнику для засвідчення його повноважень перед третіми особами в процесі здійснення представництва.

Специфіка представництва за довіреністю в господарському судочинстві зумовлена його публічно-правовим та офіційним характером, оскільки реалізація права на звернення до суду, в тому числі підписання позовної заяви, є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва.

29 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" (№ 390-ІХ від 18 грудня 2019 року). Цим законом розширюються можливості самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді.

Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України, в редакції Закону № 390-IX від 18 грудня 2019 року, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Отже, прийнятий Закон визначає поняття самопредставництва юридичної особи шляхом закріплення такого права не лише за керівником, членом виконавчого органу юридичної особи, а для держави та територіальної громади - за керівником відповідного органу, а і за іншими уповноваженими особами.

Працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування підтверджує право на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, для чого надає суду:

- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або

- оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та

- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного орган, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення.

Відповідно до правил частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи, що мають статус адвоката. У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Отже, в даній справі територіальна громада, яка діє через відповідний орган місцевого самоврядування, може брати участь у судовому процесі або шляхом самопредставництва, або через свого представника (в тому числі за довіреністю), якщо останній має статус адвоката.

Як встановлена судом, позовна заява підписана Мовчаном М. В ., на підтвердження повноважень якого до матеріалів заяви представлено копію посвідчення головного спеціаліста-юрисконсульта сектору правового забезпечення Департаменту територіального контролю №3033, дійсне до 31.12.2020 року (а.с.12), підписане харківським міським головою Кернесом Г.А .

У справі наявна копія положення про Департаменту територіального контролю ХМР (а.с.15-25), розпорядження №146/2к від 07.02.2019 року про призначення на посаду Мовчана М .В. (а.с.26).

Таким чином, до позову надані всі необхідні документи, передбачені частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (положення, розпорядження, посвідчення тощо), які є належним доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені відповідного органу місцевого самоврядування в порядку самопредставництва.

Враховуючи вищенаведене, суд зауважує, що Харківською міською радою надано належних та достатніх доказів, передбачених частиною 4 статті 56 ГПК України, на підтвердження наявності у представника (Мовчана М.В.) повноважень представляти інтереси органу місцевого самоврядування в суді (відповідно до закону, статуту, положення, розпорядження ) в порядку самопредставництва.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано

У зв`язку з наявністю законних підстав Мовчана М.В. для підписання позову, відповідно до норм чинного на даний час законодавства, суд не знаходить підстав для залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.3 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені ч.2 ст.182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, для належної підготовки справи до розгляду по суті, керуючись ст.177 та ст.183 ГГІК України, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання, та з власної ініціативи продовжує строк підготовчого провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 56, 58, 162, 164, 177, 182, 183, 226, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

2. Прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Подальший розгляд справи проводити з урахуванням даної заяви.

3. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

4. Задовольнити клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

5. Підготовче засідання відкласти на 02.06.2020 року о 9:40.

Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, місто Харків, майдан Свободи 5, Держпром, 8-й під`їзд, 2-й поверх, зал судових засідань №208.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали складено 21.05.2020

Суддя К.В. Аріт