Рішення

від 02.07.2020 по справі 922/933/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/933/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Горбачовій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд", м.Чернівці про стягнення 302553,55 грн. за участю представників:

позивача - Судаков Д.О. (посвідчення №3726);

відповідача - Ясинецький Д.В. (адвокат, довіреність від 08.01.2020 року).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Харківська міська рада звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 341235,22 грн. за період з 01.08.2018 року по 31.12.2019 року, згідно з ст.ст.1212-1214 ЦК України.

В обґрунтування позову позивач посилається, зокрема на те, що відповідач здійснює фактичне користування земельною ділянкою по вул.Піщаній,13-А у м.Харкові загальною площею 0,1056 га (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001), на якій розташована належна відповідачу нежитлова будівля літ."А-1", без укладання договору оренди землі, у зв`язку з чим, відповідач зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою, а тому відповідач повинен відшкодувати розмір збережених коштів від безпідставно набутого майна за спірний період в розмірі 341235,22 грн., оскільки саме відповідач фактично користується зазначеною земельною ділянкою.

Під час підготовчого провадження сторони надали до суду наступні документи:

- відзив відповідача (а.с.85-94) про відмову в задоволенні позову.

- відповідь позивача на відзив (а.с.107-115) та заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.122), в якій читати п.2 прохальної частини позову у такій редакції: стягнути з ТОВ "Текіла Голд" на користь ХМР безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 302553,55 грн.

- три клопотання відповідача про витребування доказів, клопотання про долучення доказів, про визнання неналежними та недопустимими докази ХМР;

- пояснення ХМР (від 05.06.20 вх.№12660);

- заперечення ХМР проти витребування доказів (від 22.06.20 вх.№14012).

Судом прийняті до розгляду надані документи та долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.05.2020 року прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог. Подальший розгляд справи проводиться з урахуванням даної заяви.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року відмовлено в задоволенні клопотань відповідача: про витребування доказів, про долучення доказів, про визнання неналежними та недопустимими доказів ХМР, про залучення 3-ої особи.

Ухвалою суду від 25.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач у судовому засіданні 02.07.2020 року позов підтримував, а відповідач заперечував проти його задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Земельна ділянка по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 перебувала в оренді у ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ на підставі договору оренди землі від 18.03.2008 року №140867100037 строком до 01.02.2012 року. Земельна ділянка по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 повернута до земель запасу міста на підставі акту приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 10.07.2018 року №151/18.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.02.2020 року №199213036 на земельну ділянку по вул. Піщаній, 13-А у м.Харкові, з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 інше речове право припинено 12.07.2018 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.02.2020 року №199213036 право власності на нежитлову будівлю літ. А-1 загальною площею 71,5 кв.м. по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з 27.03.2017 року зареєстроване за ТОВ ТЕКІЛА ГОЛД на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 25.03.2017 року б/н, договору купівлі-продажу від 22.11.2012 року № 5000.

Відповідно до вищевказаної інформації датою державної реєстрації земельної ділянки по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 є 18.03.2008 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.02.2020 року №НВ-0004640932020 земельна ділянка площею 0,1056 га з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові має цільове призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій; категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; вид використання - для обслуговування стаціонарної АЗС з магазином супутніх товарів. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 18.03.2008 року.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001, та з урахуванням ст.ст.12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1056 га з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ ТЕКІЛА ГОЛД коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001) від 22.01.2019 року №142/0/45-19, виданий Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, ТОВ ТЕКІЛА ГОЛД у період з 01.08.2018 року по 31.12.2019 року не сплачувало за користування земельною ділянкою по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти в розмірі орендної плати.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 11.03.2020 року проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ ТЕКІЛА ГОЛД використовує земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. А-1 , право власності на яке зареєстроване за відповідачем.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру від 25.02.2020 року №НВ-0004640932020 про земельну ділянку по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001) площа вказаної земельної ділянки складає 0,1056 га.

Згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001) від 22.01.2019 року №142/0/45-19, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області, площа вказаної земельної ділянки складає 0,1056 га.

За результатами обстеження складено акт обстеження земельної ділянки по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові від 11.03.2020 року.

ТОВ ТЕКІЛА ГОЛД , набувши право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Листом Відділу у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.11.2019 року № 2999/116-19 повідомляється наступне.

Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року №1209/13 була затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 року, яка застосовується з 01.01.2014 року і по теперішній час. Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 291,18 грн.

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 04.01.2019 року №22-28-0.22-125/2-19 нормативну грошову оцінку земель міста Харкова станом на 01.01.2019 року необхідно індексувати на коефіцієнт 1.8920602, який визначається, виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 2014 рік- 1,249, 2015 рік - 1,433, 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0 та 2018 рік - 1,0.

Наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури та УААН від 27.01.2006 року №18/15/21/11 було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за №388/12262, згідно з яким коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) визначається відповідно до Додатку 1, Таблиці 1.1 цього Порядку. Віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням проводилась згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем), затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.98 №377, зареєстрованою в Мін`юсті України 14.12.98 за №788/3228, відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №489 від 25.11.2016 року затверджено новий Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за № 1647/29777, який застосовується з 01 січня 2017 року.

Відповідно до цього Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1 Порядку).

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №162 від 27.03.2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884, що набрав чинності з 17.07.2018 року, було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифри 2,0 замінити цифрами 3,0 .

В примітках Додатку 1 цього Порядку визначено застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 3.0, у разі: якщо інформація про земельні ділянки не внесена до відомостей Державного земельного кадастру (земельні ділянки, на які обліковуються правовстановлюючі документи до 2004 року, але не пройшли державну реєстрацію в державному земельному кадастрі) та якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель (згідно наказу Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопаду 2010 року за № 1011/18306.

Відділ у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремо земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством тільки на час звернення заявників.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування ст.ст.1212-1214 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтями 142 Конституції України та ст.ст.16, 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з приписами ч.5 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування" в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст.19 Конституції України, територіальна громада м.Харкова як власник спірної ділянки делегує ХМР повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст.14 Конституції України).

Відповідно до п.19 ч.1 ст.64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами ст.14.1.147 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з ч.1 ст.96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідач здійснює свою господарську діяльність на території, яка належить ХМР.

У спірний період договору оренди між сторонами укладено не було, як наслідок, оренда плата не сплачується.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селиш, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст.1 ЗУ Про оренду землі ).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що вказана земельна ділянка є комунальною власністю та належить територіальній громаді м.Харкова, представницьким органам якої є Харківська міська рада, доказів протилежного до суду не надано.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

ХМР відповідно до вимог п.п.3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності та ч.1 ст.122 Земельного кодексу України є органом, який діє від імені територіальної громади, здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

ХМР відповідно до ст.189 Земельного кодексу України здійснено заходи самоврядного контролю з питань використання та охорони земель територіальної громади міста Харкова, додержання вимог земельного законодавства.

В пункті п.2.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 року №6, зокрема зазначено, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв`язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень".

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

У п.65 постанови від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Верховний Суд у Постановах від 29.01.2019 року у справах № 922/3780/17 та №922/536/18, від 11.02.2019 року у справі №922/391/18, від 12.04.2019 року у справі №922/981/18, від 12.06.2019 року у справі №922/902/18, застосувавши положення ч.2 ст.20 і ч.3 ст.23 Закону України Про оцінку земель , зазначив, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються ж витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об`єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Згідно з п.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З аналізу змісту норм ст.ст.1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст.144, абз.5 ч.1 ст.174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи та з пояснень представників сторін вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

По-перше, судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування земельною ділянкою за адресою: вул.Піщана,13-А у м.Харкові загальною площею 0,1056 га (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001)

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлові будівлі за зазначеною адресою та фактично земельною ділянкою, яка є огородженою з усіх боків, та використовується як з метою утримання цих будівель так і для ведення господарської діяльності.

Відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

По-друге, правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно з ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь ХМР на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для ненарахування, несплати орендної плати за землю, тощо.

По-третє, відповідач зберіг майно саме за рахунок ХМР. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки у м.Харкові є територіальна громада м.Харкова в особі ХМР. Згідно з ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст.14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м.Харкова в особі ХМР. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання територіальною громадою м.Харкова в особі ХМР.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату ХМР майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст.1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 23.05.2018 року по справі №629/4628/16-ц та від 20.11.2018 року по справі № 922/3412/17.

З огляду на вищевикладене, позовні ХМР про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за спірний період суд визнає такими, що ґрунтуються на вимогах Закону.

Право користування (оренди) чи інші речові права відповідача на земельну ділянку по вул.Піщаній,13-А у м.Харкові загальною площею 0,1056 га (кадастровий номер 6310136300:02:012:0001), на якій розташована вказана нежитлова будівля літ."А-1", у спірний період не зареєстровані за відповідачем.

Тобто, у відповідності до положень п."а" ч.2 ст.83 ЗК України земельна ділянка по вул.Піщаній,13-А у м.Харкові у спірний період належала територіальній громаді м.Харкова на праві комунальної власності. Перебуває ця земельна ділянка, як свідчать матеріали справи та вбачається з пояснень учасників справи, у фактичному володінні і користуванні відповідача.

Згідно з наявними у справі розрахунками розмір орендної плати, нарахованої за володіння і користування ТОВ "Текіла Голд" цією земельною ділянкою в спірний період і збереженої (заощадженої) у себе відповідачем становить 302553,55 грн.

Правові підстави для звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати орендної плати і збереження (заощадження) її відповідачем у спірний період відсутні.

Такі обставини свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.120 ЗК України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічним чином встановлено перехід права користування на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на будівлі або споруди, унормовують положення статті 377 ЦК України.

Згідно зі ст.7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права користування на нерухоме майно у відповідача виник обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під нерухомим майном. Цього обов`язку відповідач не виконав, а отже без законних підстав зберігає у себе майно - кошти за оренду землі. Вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на підставі статей 1212-1214 ЦК України.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок у себе за рахунок іншої особи (потерпілого власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберігав у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст.1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами можна дійти висновку, що згідно з чинним законодавством України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Відсутність укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Текіла Голд" у спірний період договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу будівлі, що зареєстровано належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі на даний час в Україні також не вважається правопорушенням. Так, частина третя статті 125 ЗК України в редакції від 25.10.2001 року, котра раніше забороняла приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації була виключена Законом України від 05.03.2009 року №1066-VI. Жодних інших норм, котрі б містили заборону такого володіння і використання чинне законодавство не містить.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно з існуючим і станом на даний час порядком укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов`язку, немає навіть і такої можливості. Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та інші заходи, здійснення яких знаходиться поза межами волі й контролю потенційного орендаря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачеві.

Не може бути поставлене відповідачеві в провину і невиконання (несвоєчасне виконання) ним приписів ч.2 ст.123 ЗК України (особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації). Ця норма не містить визначення строку, в який ці дії мають бути вчинені. Тобто, строк виконання цього зобов`язання не встановлений. Як свідчать матеріали справи позивач вимог в порядку ст.530 ЦК України про виконання цього обов`язку відповідачеві не пред`являв, у інший спосіб строк виконання цього обов`язку не встановлював. Тобто, бездіяльність у вигляді не звернення з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки також не може бути визнана деліктом (навіть у разі її наявності, що в цьому випадку матеріалами справи не доведено), а отже не може бути підставою виникнення деліктних зобов`язань.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема, ст.ст.22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст.216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує про неможливість застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди - ст.ст.22, 1166 ЦК України, ст.ст.224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно з п.2 ч.2 ст.22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин можна дійти до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст.1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст.1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

Згідно з розрахунками, наданими позивачем, розмір орендної плати (вартість майна, безпідставно збереженого відповідачем) у спірний період становить 302553,55 грн.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений Постановою КМУ від 19.04.1993 року №284 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки він розрахований на застосування лише у деліктних правовідносинах, та інших вичерпно визначених в його пункті 1 випадках (вилучення (викупу) та тимчасове зайняття земельних ділянок, встановлення обмежень щодо їх використання, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведення їх у непридатний для використання стан та неодержання доходів, у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок).

У п.33 та 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2020 року по справі №922/2843/19 зазначено, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (п.33), нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 року у справі № 920/739/17) (п.35).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка є сформованою, оскільки має кадастровий номер, площу, адресу, нормативно грошова оцінка земельної ділянки покладена в основу розрахунку ціни позову, що підтверджується матеріалами справи.

Судом перевірено розрахунок позивача, встановлено його арифметичну вірність та відповідність вимогам законодавства.

Щодо заперечень відповідача суд зазначає наступне.

Харківською міською радою надавалася інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності у якому зазначено, що інше речове право на земельну ділянку по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 припинено 12.07.2018 року. Також, даний факт зазначався Харківською міською радою безпосередньо у позовній заяві.

Між Харківською міською радою та Дочірнім підприємством "Нафта-Харків" підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" було укладено договір оренди землі від 31.05.2005 року, зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 13.06.2005 року №63140/05. Цим договором Харківська міська рада надала Дочірньому підприємству "Нафта-Харків" підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" в оренду земельну ділянку по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 площею 0,1056 га строком до 01.02.2030року.

Відповідно до угоди від 29.01.2008 про розірвання договору оренди земельної ділянки, договір оренди земельної ділянки від 31.05.2005, що був зареєстрований у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 13.06.2005 № 63140/05, укладений між Харківською міською радою та Дочірнім підприємством "Нафта-Харків" підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Нафта" розірваний за взаємною згодою сторін.

Пункт 11.1. та 11.2. додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 21.02.2007 № 21/07 зазначає наступне:

Припинити дочірньому підприємству Нафта-Харків підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ Кіровоград-Нафта право користування земельною ділянкою площею 0,1056 га по вул. Піщаній, 13-а, за його добровільною відмовою

Договір оренди землі від 31.05.2005 року № 4252 року, вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ .

Також, рішення Харківської міської ради від 04.07.2007 року №136/07, а саме пункт 23.1. додатку 2 цього рішення вказує на наступне:

Пункт 11.2. додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд від 21.02.2007 року №21/07 викласти в наступній редакції: Договір оренди землі від 13.06.2005 року № 63140/05 вважати таким, що припиняє дію з дня державної реєстрації договору оренди землі з новим землекористувачем - ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ .

Між Харківською міською радою та ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ було укладено договір оренди землі від 14.02.2008 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 18.03.2008 року №140867100037. Даним договором ТОВ ХАРКІВ- ПЕТРОЛ надано в оренду земельну ділянку по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 площею 0,1056 га строком до 01.02.2012 року.

Разом з цим актом приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 10.07.2018 року земельна ділянка по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 площею 0,1056 га прийнята Орендодавцем (Харківською міською радою) до земель запасу міста. Даний акт складено в односторонньому порядку у зв`язку з тим, що орендар (ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ ) у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань статус юридичної особи ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ припинено 19.12.2018 року.

Відповідно до пп.4.1.14. п. 4.1 Положення про Департамент земельних відносин Харківської міської ради, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 20.11.2015 (чинна редакція від 22.04.2020) № 7/15 Департамент земельних відносин Харківської міської ради відповідно до покладених на нього завдань готує угоди про розірвання договорів оренди землі та акти приймання-передачі земельних ділянок (у разі потреби).

Отже, акт приймання передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 10.07.2018 року №151/18 складений в односторонньому порядку, оскільки ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ у встановлений строк не повернуло земельну ділянку до земель запасу міста, оскільки договір оренди землі від 14.02.2008 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 18.03.2008 року №140867100037 закінчився в силу закону, у зв`язку із закінченням строку договору, на який його було укладено (тобто строком до 01.02.2012 року).

Також суд звертає увагу на те, що акт приймання-передачі земельної ділянки не є документом, який вказує на закінчення будь-якого договору, а зазначає повернення земельної ділянки до земель запасу міста в натурі (на місцевості).

Акт приймання-передачі земельної ділянки від 10.07.2018 року №151/18 по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові площею 0,1056 га з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001, складений в односторонньому порядку, оскільки ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ у встановлений строк не повернув земельну ділянку до земель запасу міста.

Отже, договір оренди землі від 14.02.2008 року, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в Державному реєстрі земель від 18.03.2008 року №140867100037, укладений між Харківською міською радою та ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ , закінчився в силу закону, тому що закінчився строк, на який його було укладено - 01.02 2012 року.

До суду не надано жодного документу, який би посвідчував продовження даного договору оренди землі.

Враховуючи вищевикладене, доведено законне закінчення вищевказаного договору оренди землі, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ ХАРКІВ-ПЕТРОЛ .

Щодо Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові , затвердженого рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові від 03.10.2007 № 203 07, а саме що відповідно до Додатку 1, а саме глави - Зміна умов договору і припинення його дії , жодним пунктом не передбачено складання Акту приймання передачі земельної ділянки до земель запасу міста, більше того, передачі земельної ділянки Актом, який складений в односторонньому порядку .

Даний порядок, на який посилається представник відповідача є недіючим, оскільки на загальнодоступному офіційному сайті Єдиного міського реєстру актів Харківської міської ради, міського голови та виконавчих органів ради, який є у вільному доступі зазначено, що даний документ, а саме Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові , затвердженого рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові від 03.10.2007 № 203/07 мас статус Недіючий .

У зв`язку з тим, що даний порядок має статус Недіючий , посилання представника відповідача на даний порядок є необґрунтованим.

Щодо наказу Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 01.11.2019 року №12 Про затвердження форми розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м.Харкова з порушенням вимог законодавства та переліку документів, необхідних для проведення розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова з порушенням вимог законодавства .

Даний наказ є локальним нормативним актом індивідуальної дії, який затверджує форму розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності на території міста Харкова.

Даний наказ призначає відповідальним посадову особу Харківської міської ради - Дорош Г.Г. на проведення розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м.Харкова з порушенням вимог законодавства та призначає відповідальною за погодження (візування) розрахунку ОСОБА_1 , а за її відсутності ОСОБА_2 .

Даний наказ є локальним нормативним актом індивідуальної дії, адресований конкретним суб`єктам і призначений для вирішення окремих або конкретних юридичних справ, зокрема складання або засвідчення розрахунків, тобто спрямований на наділення повноважень конкретних посадових осіб Харківської міської ради, діяти у спосіб, віднесений до їх компетенції та в межах закону.

Оскільки локальний нормативний акт індивідуальної дії спрямований на конкретне коло осіб, а нормативно-правовий акт спрямований на невизначене коло осіб, наказ Директора Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 01.11.2019 № 12 є локальним нормативним актом індивідуальної дії, оскільки він спрямований на визначене коло осіб.

Відповідач зазначає, що у додатку 1 даного наказу (форма розрахунку) відсутня графа стосовно зазначення кадастрового номеру земельної ділянки у формі розрахунку безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної форми власності з порушенням вимог земельного законодавства.

Судом встановлено, що розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати здійснювався на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 22.01.2019 року № 142/0/45-19 по вул.Піщаній, 13-А у м.Харкові з кадастровим номером 6310136300:02:012:0001 площею 0,1056 га (копія даного витягу наявна у матеріалах справи), а також Харківська міська рада при здійсненні розрахунку керувалася рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 року (чинна редакція) № 41/08.

Така правова позиція Харківської міської ради узгоджується із судовою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах Верховного Суду від 02.06.2020 року у справі № 922/2845/19, від 25.02.2020 року у справі № 922/748/19, від 17.03.2020 року у справі № 922/2413/19.

Суд також акцентує увагу на судовій практиці Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду від 29.05.2020 року у справі №922/2843/19 та постанові по справі №922/2845/19. У даних постановах колегія Суддів вважає, що перевіривши розрахунок, місцевий господарський суд правомірно виходив з правильності визначення Міськрадою суми безпідставно збережених відповідачем коштів на основі належного і допустимого доказу - витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого Відділом у м.Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Також, у даній постанові Суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими доводи скаржника про те, то чинне земельне законодавство, в тому числі стаття 20 Закону України Про оцінку земель , не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, а лише зазначає про фіксування нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки у відповідному витязі.

Згідно з ст.ст.13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вказаних норм, відповідач доказів на спростування наведених розрахунків та інших викладених вище обставин не надав.

Матеріали даної справи не містять доказів державної реєстрації права користування або оренди відповідачем спірної земельної ділянки за спірний період, відповідач використовував її для розміщення власних об`єктів нерухомого майна без оформлених у встановленому порядку правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Як зазначено вище, відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною за спірний період.

З огляду на викладене, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2020 року по справі №922/2843/19, від 02.06.2020 року по справі №922/2845/19, від 23.05.2018 року по справі №629/4628/16-ц (провадження №14-77цс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 року у справі №922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 року у справі №922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 року у справах №922/207/15 (провадження №3-1345гс16) і №922/5468/14 (провадження №3-1347гс16).

Отже, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи і тому підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.1212 Цивільного кодексу України, статтями 13, 74-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (місцезнаходження: 58000, м.Чернівці, пр.Незалежності, буд.106, офіс 503 В; код ЄДРПОУ 40504261) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243, за реквізитами: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN)-UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м.Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 302553,55 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Текіла Голд" (місцезнаходження: 58000, м.Чернівці, пр.Незалежності, буд.106, офіс 503 В; код ЄДРПОУ 40504261) на користь Харківської міської ради (місцезнаходження: 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA908201720344280001000032986, Банк: ДКСУ м.Київ, МФО 820172) 4538,30 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "13" липня 2020 р.

Суддя К.В. Аріт