Рішення

від 20.05.2020 по справі 280/2448/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 травня 2020 року Справа № 280/2448/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

до Офісу великих платників податків ДПС

про визнання протиправними дій, наказу, та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач 1), до Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач 2), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача1 від 31.01.2019 № 200 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582)";

-визнати протиправними дії відповідача2 по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" за наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.01.2019 № 200 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582)";

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача1 від 11.04.2019 року №0001224709, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" (код платежу 3014060100 ) на загальну суму 519984 грн., з яких 346656,00 грн. збільшене податкове зобов`язання, 173328,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Ухвалою суду від 28.05.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 25.06.2019.

25.06.2019 зупинено провадження у справі для надання сторонам часу для примирення до 27.08.2019.

27.08.2019 продовжено процесуальний строк для зупинення провадження у справі до 19.11.2019.

19.11.2019 продовжено процесуальний строк для зупинення провадження у справі до 20.01.2020.

20.01.2020 провадження у справі не поновлювалося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, засідання було перенесено на 20.02.2020.

20.02.2020 поновлено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Офіс великих платників податків ДПС, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 02.03.2020.

02.03.2020 відкладено розгляд справи на 10.03.2020.

10.03.2020 (вх. №11269) представником позивача подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. На задоволенні позовних вимог наполягає.

Представником відповідачів подано клопотання (вх. №11271 від 10.03.2020), яким просить розглядати справу в порядку письмового провадження, проти позову заперечує в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність призначення відповідачем та проведення позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго". Стверджує, що спірна перевірка не могла бути призначена згідно з пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України з огляду на відсутність запитів контролюючого органу в яких зазначено про виявлену недостовірність даних у податкових деклараціях за травень, червень та грудень 2018 року. Висновки акту перевірки про безтоварний характер господарських операцій також вважає безпідставними. А отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яке винесено на підставі таких висновків, є неправомірним.

Представник відповідачів позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №26035 від 25.06.2019). Вказує, що контролюючим органом позивачу направлявся запит Про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з його контрагентами, в яких зазначено підстави для надіслання запиту, що саме позивачу необхідно відобразити у поясненнях та наведено орієнтовних перелік документів, що підтверджують здійснення господарських операцій. Враховуючи встановлення недостовірності даних у податкових деклараціях з ПДВ 31.01.2019 Офісом прийнято наказ №200 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Донбасенерго . Зазначає, що перевіркою було встановлено здійснення позивачем неправомірне оформлення первинних документів за нереальними господарськими операціями з придбання ТМЦ у контрагентів: ТОВ Оникспром та ТОВ Геомаксис . Вважає, що дії контролюючого органу та прийняті рішення є такими, що відповідають вимогам Податкового кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю виходячи із наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 31 січня 2019 року року Офісом ВПП ДФС, на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України прийнято наказ №200 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582) (а.с. 68-69 т.1).

У період з 07.02.2019 по 27.02.2019 співробітниками Офісу ВПП ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Донбасенерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні взаємовідносин з контрагентами: ТОВ Оникспром (код ЄДРПОУ 38982264) за звітний період квітень 2018 в деклараціях з податку на додану вартість за травень, червень 2018; ТОВ Геомаксис (код ЄДРПОУ 40951193) за звітні періоди червень, липень, серпень 2018 р в декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року, за результатами якої складено Акт перевірки №25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПАТ "Донбасенерго" вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 346 655,67 грн., у т.ч. по періодах травень 2018 року 79 166,67 грн., червень 2018 року- 549 грн., грудень 2018 року 266 940 грн.

Не погодившись з висновками Акту перевірки ПАТ "Донбасенерго" подало письмові заперечення на висновки акту перевірки, проте, за результатами розгляду заперечень ПАТ "Донбасенерго" контролюючий орган дійшов висновку про відповідність висновків акту перевірки вимогам чинного законодавства.

Листом Офісу великих платників податків ДФС від 08.04.2018 №17959/10/28-10-47 висновки Акту перевірки №25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019 визнано правомірними.

На підставі висновків Акту перевірки №25/28-10-47-09/23343582 від 06.03.2019 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення:

№0001224709 від 11.04.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 519984 грн., в т.ч. за основним платежем 346 656 грн. та 173 328 грн. - штрафні санкції.

Позивач, не погодившись з правомірністю дій Офісу ВПП ДФС щодо призначення та проведення позапланової перевірки та правомірністю прийняття податкового повідомлення - рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Щодо посилань позивача на протиправність призначення та проведення позапланової перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.01.2019 №200 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго", стало отримання від ПАТ "Донбасенерго" пояснень та первинних документів на обов`язкові запити Запорізького управління Офісу великих платників податків ДФС від 29.05.2018 №22373/10/28-47-09, від 24.07.2018 №31079/10/28-10-47-09, від 25.09.2018 №39809/10/28-10-47-09 які свідчать про недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України).

З наданих до матеріалів адміністративної справи запитів Офісу ВПП ДФС (а.с. 56-57, 59-60,61-62 т.1), які направлялись на адресу ПАТ "Донбасенерго", встановлено, що підставою для їх направлення Запорізьким управлінням Офісу ВПП ДФС стало опрацьована отримана у відповідності до ст.72, ст.73 ПК України податкова інформація, згідно якої встановлено факти документального оформлення контрагентами господарських операцій з реалізації товарів (робіт, послуг) в адресу ПАТ "Донбасенерго".

У вказаних запитах (від 29.05.2018 № 22373/10/28-10-47-09 з приводу господарських операцій з ТОВ Оникспром у квітні 2018 року; від 24.07.2018 № 31079/10/28-10-47-09 з приводу господарських операцій з ТОВ Геомаксис у червні 2018 року; від 25.09.2018 № 39809/10/28-10-47-09 з приводу господарських операцій з ТОВ Геомаксис у липні та серпні 2018 року) контролюючий орган посилається на те, що данні Єдиного реєстру податкових накладних, згідно яких документально оформлено нереальну господарську операцію з придбання товару, оскільки відсутнє реальне (законне) джерело походження ідентифікованого товару (відсутнє дійсне формування цього активу), а відтак неможливий його рух за ланцюгом всіх платників податків, які брали участь у здійсненні взаємопов`язаних нереальних господарських операцій до ПАТ "Донбасенерго".

Відповідно до приписів п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що ПАТ "Донбасенерго" надавало відповіді та документальне підтвердження на запити контролюючого органу (а.с.63-67 т.1).

В той же час, у запитах контролюючого органу від від 29.05.2018 №22373/10/28-47-09, від 24.07.2018 №31079/10/28-10-47-09, від 25.09.2018 №39809/10/28-10-47-09 конкретно не визначено жодної з визначених у п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, підстав для направлення такого запиту.

З оскаржуваного наказу вбачається, що предметом перевірки є дані, відображені ПАТ Донбасенерго , в яких зазначено про виявлену недостовірність даних у податкових деклараціях за травень, червень 2018 року щодо господарських операцій з ТОВ Оникспром , за грудень 2018 року щодо господарських операцій з ТОВ Геомаксис .

Відтак підставою для проведення такої перевірки мали бути запити до ПАТ Донбасенерго в яких зазначено про виявлену недостовірність даних у податкових деклараціях за травень, червень та грудень 2018 року.

Більш того, у запитах контролюючого органу не зазначено жодних відомостей про виявлені факти під час аналізу податкової інформації, які б свідчили про можливі порушення позивачем або його контрагентами вимог податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Так само контролюючим органом не зазначено, жодної з декларацій з податку на додану вартість, більш того податкова декларація за грудень 2018 року була подана майже через 4 місяці після направлення останнього запиту від контролюючого органу.

З огляду на зазначене, запити контролюючого органу про надання інформації від 29.05.2018 №22373/10/28-47-09, від 24.07.2018 №31079/10/28-10-47-09, від 25.09.2018 №39809/10/28-10-47-09 були оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, а тому позивач звільнений від обов`язку надавати відповідь на вказаний запит, що прямо передбачено п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим контролюючий орган був позбавлений права приймати наказ про призначення позапланової невиїзної перевірки платника податків з підстав визначених пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (не надання пояснень та їх документального підтвердження), що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Таким чином, у разі, якщо запит контролюючого органу про надання інформації оформлений з порушенням законодавчо встановленого порядку, зокрема в якому чітко не зазначено підстави для його направлення (надсилання), платник податку звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит, що в свою чергу виключає право контролюючого органу призначати проведення перевірки з підстав ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит, а у разі прийняття рішення, оформленого наказом, про призначення перевірки за вказаних обставин такий наказ може бути визнано протиправним та скасовано.

Вказана позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, яка викладена у постанові суду від 20.02.2018 у справі №826/12244/14 (К/9901/4473/18).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №200 від 31.01.2019 призначено та проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Донбасенерго" всупереч вимог чинного законодавства України.

Щодо встановленого в ході проведеної перевірки порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України слід зазначити наступне.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Суд зазначає, що, відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону № 996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положення.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи в перевіряємому періоді між ПАТ Донбасенерго в особі структурної одиниці Слов`янська теплова електрична станція ТОВ Оникспром укладено договір на поставку продукції №191 від 15.03.2018, предметом якого є постачання металопрокату. На підставі заяви на поставку від 04.04.2018 №03-04/1/01582 проведено постачання замовленої продукції двома партіями. На підтвердження першої партії продукції надані товарно-транспортна накладна №100418-1 від 12.04.2018, рахунок-фактура №100418к3 від 12.04.2018, видаткова накладна №100418к3 від 12.04.2018, сертифікати виробника на поставлену продукцію. На підтвердження другої партії продукції надані товарно-транспортну накладну №260418-1 від 26.04.2018, рахунок- фактура №260418к2 від 26.04.2018, видаткова накладна №260418к2 від 26.04.2018, сертифікати виробника. Оприбуткування продукції на складі підтверджується прибутковими накладними №739 від 12.04.2018 та №777 від 26.04.2018, записами в журналі реєстрації разових перепусток на територію станції, картками складського обліку матеріалів. На підтвердження сплати отриманої продукції надані платіжні доручення на загальну суму 714643,20 грн. ТОВ Оникспром виписані на адресу ПАТ Донбасенерго податкові накладні, які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стверджуючи про завищення ПАТ Донбасенерго податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ Оникспром відповідач 1 у відзиві та відповідач 2 у акті перевірки вказують наступні обставини:

-надані до перевірки товарно-транспортні накладні № 100418-1 від 12.04.2018 та № 260418-1 від 26.04.2018 заповнені не згідно з формою ТТН, що затверджена наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, а саме: у графі вантажовідправник не зазначено місцезнаходження вантажовідправника; у графі вантажоодержувач не зазначено місцезнаходження вантажоодержувача; не заповнено графи про вантажно-розвантажувальні операції;

-ПАТ Донбасенерго , ТОВ Оникспром не було відображено виплати на користь ФОП ОСОБА_1 (який є перевізником ТМЦ) згідно інформації з податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ) за І, II, III та IV квартали 2018 р.;

-частину поставлених ТМЦ ТОВ Оникспром оформило як придбані в квітні 2018 р. у ТОВ БРУКСТОУН . В свою чергу, ТОВ БРУКСТОУН не має відповідних виробничих потужностей, виробничо-складських приміщень та іншого майна, достатньої кількості кваліфікованого персоналу, не реєструвало у ЄРПН податкові накладні про придбання ТМЦ відповідної номенклатури. За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ БРУКСТОУН не оформлювало будь-які придбання у виробників відповідної продукції - ПАТ АОЗЦМ та ТОВ Завод кольорових металів . За даними ЄРПН податковий кредит ТОВ БРУКСТОУН формується за рахунок придбання будівельно-монтажних робіт, одягу, що був у використанні, продуктів харчування, з чого вбачається що ТОВ БРУКСТОУН здійснювало підміну номенклатури та сформувало неправомірний кредит по ланцюгу постачання;

- ПАТ Донбасенерго одержало необгрунтовану податкову вигоду, що характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійснення операцій без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх економічного змісту, необережністю та необачністю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов`язань, укладенням нетипових та разових угод.

Також, встановлено, що у перевіряємому періоді між ПАТ Донбасенерго в особі структурної одиниці Електроремонт уклало з ТОВ Геомаксис два договори на поставку продукції: №18-18-ЕР від 21.02.2018 та №27-18-ЕР від 13.03.2018, предметом яких є постачання обладнання для промислової техніки, зокрема для пічних пальників.

На підтвердження господарських операцій за вказаними договорами надані: специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури, посвідчення якості, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні. На підтвердження оприбуткування продукції надані прибуткові накладні, картки складського обліку матеріалів, видаткові накладні про переміщення продукції між структурними одиницями, реєстри витрачання ТМЦ, акти списання ТМЦ, відомості по залишкам товарів на складах, виписки з журналу-ордеру по рахунку 6311. Про факт оплати отриманої продукції свідчать платіжні доручення на загальну суму 962 400 грн.

Стверджуючи про завищення ПАТ Донбасенерго податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ Геомаксис відповідач 1 у відзиві та відповідач 2 у акті перевірки вказують наступні обставини:

-частину поставлених ТМЦ ТОВ Геомаксис оформило як придбані в червні, липні 2018 р. у ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ . В свою чергу, ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ далі по ланцюгу придбало ТМЦ у ТОВ УНІВЕРС СИСТЕМ , а ТОВ УНІВЕРС СИСТЕМ у ТОВ Союзенергомаш . А вже ТОВ Союзенергомаш , за даними інформаційних систем податкової, здійснювало підміну номенклатури та сформувало неправомірний податковий кредит по ланцюгу постачання;

-іншу частину поставлених ТМЦ ТОВ Геомаксис оформило як придбані в серпні 2018 р. у ТОВ РЕКМАН . В свою чергу, ТОВ РЕКМАН далі по ланцюгу придбало ТМЦ у ТОВ ЛАЙФСІТІ , а ТОВ ЛАЙФСІТІ у ТОВ СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД . А вже ТОВ СПЕЦВИСОТМОНТАЖ-БУД , за даними інформаційних систем податкової, здійснювало підміну номенклатури та сформувало неправомірний податковий кредит по ланцюгу постачання;

-ПАТ Донбасенерго одержало необгрунтовану податкову вигоду, що характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійснення операцій без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх економічного змісту, необережністю та необачністю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов`язань, укладенням нетипових та разових угод.

Підсумовуючи вказане вище, слід зазначити, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права. Достовірних, належних і переконливих доказів, що первинні документи і податкова звітність ПАТ Донбасенерго є дефектними або підробленими та містять неправдиву, недостовірну інформацію перевіряючими в акті перевірки не наведено.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі і за змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. А вищезазначені господарські операції призвели до істотних змін у структурі активів і зобов`язань позивача.

Щодо недоліків заповнення товарно-транспортних накладних слід зазначити, що заповнення інформації про місцезнаходження вантажовідправника та вантажоодержувача, а також інформації про початок, закінчення та тривалість розвантаження не є обов`язковими реквізитами форми товарно-транспортної накладної.

Разом з тим, всі вищезазначені обов`язкові реквізити у товарно-транспортних накладних № 100418-1 від 12.04.2018 та № 260418-1 від 26.04.2018 заповнені відповідно до вимог п.11.1 Правил (а.с. 201, 220 т.1).

Таким чином висновок відповідачів про наявність недоліків у заповненні товарно-транспортних накладних є безпідставним.

Посилання відповідачів на те, що ПАТ Донбасенерго та ТОВ Оникспром не було відображено виплат на користь ФОП ОСОБА_1 (який є перевізником ТМЦ) у 2018 році, є необгрунтованим, оскільки матеріали справи не містять жодних документальних підтверджень вказаної обставини. ПАТ Донбасенерго не мало договірних взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1 та, відповідно, не нараховувало йому доходів. До того ж сам факт участі у господарській операції перевізника ФОП ОСОБА_1 не впливає на правомірність формування податкового кредиту.

Стверджуванні відповідачами обставини придбання ТМЦ ТОВ Оникспром в квітні 2018 р. у ТОВ БРУКСТОУН також не підтверджуються жодним письмовим доказом. Більш того, акт перевірки не містить жодних посилань на відповідні перевірки як ТОВ Оникспром , так і ТОВ БРУКСТОУН . Тобто такі обставини є лише припущеннями контролюючого органу.

Отже, за висновками відповідачів, правомірність оформлення ПАТ Донбасенерго податкового кредиту з ПДВ залежить саме від того, чи дотримаються його контрагенти податкової дисципліни.

Проте, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постановах від 01.10.2019 у справі №804/9072/16 та від 03.10.2019 у справі № 813/4079/15.

В іншій частині у позивача наявні всі необхідні первинні документи, які підтверджують наявність витрат на придбання робіт та послуг, а відповідно і правомірність декларування суми витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Доводи контролюючого органу відносно кожного контрагента судом розглянуті та спростовані вищенаведеними обставинами.

Крім того, суд зазначає, що ПАТ Донбасенерго здійснило господарські операції у перевіряємий період з контрагентами, які були зареєстровані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в органах державної податкової служби, та які не мали заборгованості перед бюджетом та фондами, про що свідчать відповідні довідки органів податкової служби, місцезнаходження усіх контрагентів позивача підтверджено відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Щодо посилань контролюючого органу на аналіз інформаційних баз даних ДФС України та Єдиного реєстру податкових накладних, суд зазначає наступне.

Процес аналізу інформаційних баз даних ДФС України та ЄРПН є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань й податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Окремо слід зазначити, щодо посилань податкового органу на не підтвердження відповідними первинними документами та не відповідність задекларованим даним в ході господарської операції між позивачем та його контрагентами з підстав розриву ланцюга постачання товару, суд вважає спростованими у зв`язку з наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд зазначає, що платник податків, який правильно застосовує норми податкового права, не повинен залежати у своїх правовідносинах з державною від іншого платника податків, який ці норми порушує.

Дефектність та наявність ознак фіктивності контрагента платника податків сама собою не свідчить про обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагента або про дефектність самих господарських операцій, а відтак не є вичерпним доказом при встановленні реальності або нереальності господарської операції, наявності або відсутності в ній ділової мети, яка за змістом пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 ПК передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції на отримання позитивного економічного ефекту.

Також, суд зазначає, що рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України" та від 22.01.2009 "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Таким чином, висновки контролюючого органу про те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій контрагентами за спірний період є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Окремо слід зазначити, що посилання у відзиві на постанову Верховного Суду від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16 є безпідставним, оскільки встановлені обстави у справі № 804/5444/16 суттєво відрізняються від фактичних обставин у справі, що розглядається. Зокрема, у справі № 804/5444/16 встановлено, що позивач не підтвердив реальність господарських операцій належно оформленими первинними документами, надані документи містили численні недоліки та неузгодженості. Натомість у справі, що розглядається, у контролюючого органу відсутні претензії до оформлених ПАТ Донбасенерго первинних документів, ймовірні порушення податкового законодавства вчинені суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час судового розгляду справи свтановлено відсутність підстав для призначення документальної позапланової перевірки ПАТ Донбасенерго за пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, та протиправність наказу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 31.01.2019 № 200 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ Донбасенерго , а також протиправність дій Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ПАТ Донбасенерго .

Також не знайшли свого підтвердження висновки, контролюючого органу про порушення платником податків вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, тому податкове повідомлення-рішення від 11.04.2019 року №0001224709, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" (код платежу 3014060100 ) на загальну суму 519984 грн., з яких 346656,00 грн. збільшене податкове зобов`язання, 173328,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) слід визнати протиправним та скасувати.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ "Донбасенерго".

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №200 від 31 січня 2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582)".

Визнати протиправними дії Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" за наказом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №200 від 31 січня 2019 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Донбасенерго" (код ЄДРПОУ 23343582)".

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0001224709 від 11 квітня 2019 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість" (код платежу 3014060100 ) на загальну суму 519984 грн., з яких 346656,00 грн. збільшене податкове зобов`язання, 173328,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Предславинська, б. 34-А, код ЄДРПОУ 23343582) сплачену суму судового збору в розмірі 11641 грн. 76 коп. (одинадцять тисяч шістсот сорок одна гривня 76 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г, код ЄДРПОУ 39440996).

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Н.В. Стрельнікова