Рішення

від 21.05.2020 по справі 520/9697/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 травня 2020 р. № 520/9697/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення середнього грошового забезпечення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії та бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 20.03.2017 по 27.03.2019 за 8 (вісім) робочих днів;

- стягнути з ГУНП в Харківській області середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку з вини власника при звільненні працівника, за період з 20.03.2019 по 27.03.2019;

- стягнути з ГУНП в Харківській області середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 20.03.2019 по час вирішення вказаного спору.

Ухвалою суду від 23.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 17.10.2019 в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено. Клопотання представника відповідача про продовження строку для подання відзиву на позов - задоволено. Продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов - на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою суду від 22.11.2019 зупинено провадження у справі № 520/9697/19 до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду по справі № 821/1083/17.

Ухвалою суду від 19.05.2020 провадження у справі поновлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в органах національної поліції та був звільнений через хворобу наказом №77о/с від 19.03.2019. 28.03.2019 позивач отримав заробітну плату. Позивач, посилаючись на положення КзПП України, вважає, що відповідачем несвоєчасно виплачено суму заробітної плати позивача у зв`язку з його звільненням. За затримку виплати заробітної плати позивачу на 8 робочих днів з 20.03.2019 по 27.03.2019, він вважає, що відповідач має сплатити середнє грошове забезпечення, та як наслідок, вважає, що має право на отримання середнього грошового забезпечення за затримку виплати заробітної плати за період з 20.03.2019 по час вирішення вказаного спору.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах повноважень на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. Зазначив, що позивач був відсутній на робочому місці в останній робочий день, тому відповідач не має нести відповідальність, передбачену ч.1 ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Позивач проходив службу у Липецькому відділенні поліції Харківського відділу поліції ГУ ПН в Харківській області.

Наказом начальника ГУ НП в Харківській області від 19.03.2019 № 77 о/с позивач звільнений зі служби в поліції з 19.03.2019 за п. 2 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію України" (через хворобу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з заявами про надання інформації про грошове забезпечення.

Листом ГУ НП в Харківській області від 29.05.2019 № П-124/2/119/04/29-2019 надані довідки про отримане позивачем грошове забезпечення за період з 14.07.2017 по 19.03.2019.

Остаточний розрахунок щодо виплати грошового забезпечення з позивачем проведено 28.03.2019 в сумі 13380,00 грн.

Обставини виплати позивачу одноразової грошової допомоги на підставі ст. 102 Закону України Про Національну поліцію після його звільнення 25.04.2019 відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб не мають відношення до обґрунтування заявлених позовних вимог, отже не входять до предмету доказування по справі та не досліджуються судом при її розгляді.

Позивач звернувся до відповідача 16.07.2019 з заявою, в якій просив забезпечити належну підготовку та видання наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні з 19.03.2019 по 28.03.2019 на суми, які не оспорюються, та за весь час затримки при звільненні, починаючи з 19.03.2018 до моменту повного розрахунку.

Листом від 06.08.2019 №П-206/4/119-29/01-2019 позивачу повідомлено, що згідно з п. 13 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України 06.04.2016 № 260 (зареєстровано в Мінюсті 29.04.2016 № 669/28799) виплата грошового забезпечення здійснюється в останній день місяця за поточний місяць. У зв`язку з вищевикладеним, порушень чинного законодавства не відбулося.

Не погоджуючись з вказаною відповіддю, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи цей спір, суд зазначає, що первинно підлягає встановленню можливість поширення загального законодавства про працю на працівників Національної Поліції в частині строків розрахунків при звільненні, а не в частині відповідальності за несвоєчасний розрахунок, відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України.

Так, судом, при розгляді справи, встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення поліцейським визначений такими нормативними приписами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України Про Національну поліцію поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 1, 6, 13 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених Наказом Міністра внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 р. за № 669/28799 (далі за текстом - Наказ № 260) ці Порядок та умови визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання). Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць. Виплата грошового забезпечення поліцейським поліції охорони здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць.

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що строки виплати грошового забезпечення поліцейським при звільненні не є нормативно врегульованими спеціальним законодавством.

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч.ч.2,3 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

При розгляді справи з наданих до відзиву на позов документів судом встановлено, що рапортом майора поліції Д.Тураєва, начальника Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області, в якому проходив службу позивач перед звільненням, підтверджено обставини відсутності позивача на службі 19.03.2019 - в день його звільнення. Доказів зворотнього позивачем до суду не надано. Також позивачем не надано доказів звернення до відповідача з вимогою про проведення розрахунку в період з 19.03.2019 по 27.03.2019.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, норми ст.117 КЗпП України, на які посилається позивач, не передбачають відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок при звільненні у разі відсутності працівника на робочому місці в останній робочий день.

З огляду на зазначене, умови застосування ч.1 ст. 117 КЗпП України, які встановлюють відповідальність за несвоєчасний розрахунок при звільненні, відносно позивача відсутні.

Суд також не бере до уваги як належне обґрунтування заявленого позову посилання позивача на правові позиції Європейського суду з прав людини у справі Кечко проти України щодо неможливості органу державної влади посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, оскільки у цій справі судом встановлено, що відповідач не посилався на відсутність коштів як підставу для невиплати позивачу грошового забезпечення.

З огляду на зазначене, позовні вимоги про визнання неправомірними дій та бездіяльності ГУНП в Харківській області щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.03.2017 по 27.03.2019 за 8 (вісім) робочих днів та стягненні з ГУНП в Харківській області середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку з вини власника при звільненні працівника за період з 20.03.2019 по 27.03.2019 не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з ГУНП в Харківській області середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 20.03.2019 по час вирішення вказаного спору, суд зазначає, що позивач вважає, що невиплата йому середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.03.2019 по 27.03.2019 є окремою підставою для ще одного нарахування середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні. Вказана позиція позивача не є обґрунтованою, оскільки середнє грошове забезпечення, яке може сплачуватися на підставі ч.1 ст. 117 КЗпП України, не є сумою, яка належить до виплати працівнику при звільненні. Отже, незалежно від результатів розгляду справи в частині перших двох позовних вимог, в задоволенні третьої вимоги належить відмовити.

Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 по справі № 821/1083/17 судом встановлено, що спірні правовідносини у вказаній справі стосувалися періоду, протягом якого позивачу не була виплачена сума одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір якої визначений рішенням суду та після набрання таким рішенням законної сили (тобто коли невиплачені суми перестали бути спірними), а також не були встановлені обставини відсутності позивача на робочому місці в останній робочий день.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) про визнання дій та бездіяльності протиправними, стягнення середнього грошового забезпечення - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2020 року.

Суддя Білова О.В.