Постанова

від 21.05.2020 по справі 826/17404/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/17404/18 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Єгорової Н.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торекс-К" до Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Торекс-К" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

18 травня 2020 року на електронну адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Торекс-К", в якому останній просить залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік ТОВ "Торекс-К", що оформлено актом від 21.03.2018 №212/26-15-12-09-19/24575834.

За результатами вказаної перевірки встановлено, що сума податкового зобов`язання з плати за землю з юридичних осіб, визначена за результатами подання звітної податкової декларації на 2018 рік №9023977957 від 16.02.2018 ТОВ "Торекс-К", є нижча, ніж визначено за результатами камеральної перевірки за січень 2018 року, на загальну суму 8284,04 грн.

Вказані висновки контролюючим органом зроблено виходячи з витягу з бази даних ПК "Кадастр", у відповідності до якого ТОВ "Торекс-К" отримано у 2017 році довідку №Ю-26621/2017 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на яку площа земельної ділянки становить 5771,83 кв.м, нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки - 2776,63 грн., ставка орендної плати, визначена платником, - 3%; сума зобов`язань за січень 2018 року (р. 3) становить 381378,48 грн. (за даними платника) та 480 786,98 грн. (за даними перевірки); сума зобов`язань за січень 2018 року (р. 4) становить 31 781,54 грн. (за даними платника) та 40065,58 грн. (за даними перевірки). Значення відхилення (-) - 8284,04 грн.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2018 року №0244981209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у загальному розмірі 10355,05 грн., з яких за основним платежем нараховано 8 284,04 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2071,01 грн.

Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення, позивачем подано до Державної фіскальної служби України відповідну скаргу, за результатами розгляду якої рішенням від 04.10.2018 року №32394/6/99-99-11-03-01-25 дану скаргу залишено без розгляду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 289.2 статті 289 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Згідно з п. 289.3. ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади , що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Вищенаведені правові норми свідчать, що розмір орендної плати за землю має обчислюватись з дотриманням ПК України, який передбачає визначення орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за певною формулою.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 ПК України та ст. 11 Положення про плату за землю в місті Києві платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 287.1 статті 287 ПК України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Положення про оплату за землю в місті Києві, затверджене Рішенням Київської міської ради № 242/5629 від 23.06.2011 року).

Також статтею 93 ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької діяльності та іншої діяльності.

Як визначено п.п. 288.1. - 288.4 статті 288 ПУ України та п.13.5. ст. 13 Положення про плату за землю в місті Києві, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких приведено, - у розмірі не більше 3% нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Отже, Податковий кодексу України та Положення про плату за землю в місті Києві визначає тільки обмеження щодо максимального та мінімального розміру орендної плати за землю. За цим виключенням, питання щодо розміру орендної плати регулюються виключно договором оренди, про що свідчать і положення ст. 21 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ст.ст. 13, 21, 31, 33 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно з п.п. 288.1, 288.4, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема, не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, якщо після закінчення строку дії договору оренди платник не передав земельну ділянку орендодавцю, продовжує нею користуватися та не отримав письмове заперечення від орендодавця щодо використання такої ділянки, то до поновлення дії договору оренди такий платник має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі, але не нижчу розміру, встановленого пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Відповідно до пп. 289.1, 289.2 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 100 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 100.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Судом першої інстанції встановлено, що нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки становить 2202,52 грн., яка обрахована виходячи з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, визначеної у довідці від 11.09.2015 року №Ю-10536/2015 та проіндексованої за 2015-2017 роки. Іншої довідки, крім як довідки від 11.09.2015 року №Ю-10536/2015, позивачем отримано не було.

У той же час, в акті від 21.03.2018 року №212/26-15-12-09-19/24575834 контролюючим органом наголошено на тому, що згідно з витягом з бази даних ПК "Кадастр", позивачем у 2017 році отримано довідку №Ю-26621/2017 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також вказано, що нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки становить 2776,63 грн.

Разом з тим, на підтвердження вказаних обставин, з яких виходив контролюючий орган, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, останнім не надано суду першої інстанції жодних доказів, зокрема, не надано ані витягу з бази даних ПК "Кадастр", ані довідки №Ю-26621/2017, а також не зазначено про причини неможливості їхнього подання.

Відтак, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та достатніх доказів, які б підтверджували правомірність застосування у межах спірних правовідносин нормативної грошової оцінки одиниці площі земельної ділянки у розмірі 2 776,63 грн., замість визначеної позивачем - 2 202,52 грн. Вказане свідчить про безпідставність нарахування позивачу грошового зобов`язання за земельним податком, внаслідок чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступник Головного управління ДФС у м. Києві) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Єгорова Н.М.

Сорочко Є.О.