Ухвала

від 20.05.2020 по справі 400/500/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2020 року

Київ

справа №400/500/19

адміністративне провадження №К/9901/11952/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Шик до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

27.04.2020 Головне управління Державної податкової служби у Миколаївській області (правонаступник Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області) подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

У касаційній скарзі відповідач як на підставу касаційного оскарження посилається на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені без врахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах. Так, щодо застосування норм пункту 12 статті 3, статті 20 Закону України від 06.07.1995 № 265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265) відповідач вказує на невідповідність оскаржуваних судових рішень висновку Верховного Суду в постановах від 24.01.2018 (справа № 802/2148/13-а ) та від 09.10.2019 (справа № 808/9397/13-а).

Норми пункту 12 статті 3, статті 12 Закону № 265 дають підстави для висновку про те, що товар вважається необлікованим за місцем реалізації та зберігання в разі, якщо облікові документи були в наявності у суб`єкта господарювання, але знаходилися не в місці реалізації (зберігання) товару. Суди встановили, що товар вартістю 45 206,35 грн, який знаходився на реалізації за місцем проведення фактичної перевірки, був облікований ПП Шик відповідно до статей 1, 8, 9, 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а облікові документи зберігалися в приміщенні за місцезнаходженням позивача (м. Первомайськ, вул. Грушевського, 19). Довід ГУ ДПС в касаційній скарзі, що в оскаржуваних судових рішеннях норми права застосовані по-іншому, ніж в постановах Верховного суду від 24.01.2018 (справа № 802/2148/13-а ), від 09.10.2019 (справа № 808/9397/13-а) не знайшов підтвердження, оскільки в цих постановах Верховний Суд не застосовував норми пункту 12 статті 3, статті 20 Закону № 265 до подібних правовідносин. Натомість, суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях ці норми застосували у відповідності з висновком Верховного Суду щодо правозастосування у подібних правовідносинах в постановах від 12.06.2018 (справа № 814/413/16), від 03.05.2018 (справа № 810/1147/17).

Разом з тим, обґрунтованим є довід ГУ ДПС про застосування в оскаржуваних судових рішеннях норм пунктів 2.6, 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), абзацу 3 статті 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки №436/95 від 12.06.1995 (далі - Указ №436/95) без врахування висновку Верховного суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах в постанові від 26.02.2019 (справа № 816/4396/15). В цій постанові Верховний Суд, надаючи юридичну оцінку встановленим у справі обставинам (друкування фіскальних звітних чеків (Z-звіту) по закінченню робочої зміни, тривалість якої не співпадала з календарною добою та облікування готівки, отриманої впродовж робочої зміни, датою закінчення робочої зміни) застосував вище вказані норми і зробив висновок, що суб`єкти господарювання повинні щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченню зміни, але не пізніше 24 годин цього ж дня, друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки, забезпечувати їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій та своєчасно і в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до каси.

Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана без дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судовий збір сплачено у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.03.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про судовий збір (у редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 10 282,20 грн (342 739,20 грн х 1,5 %) х 200% (але не більше 42 040,00 грн).

Відповідно до частини другої статті 332 КАСУ до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким до окремих положень КАСУ внесені зміни.

Зокрема, розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 відповідно до якого строк, зокрема, встановлений статтею 169 КАСУ продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху та впродовж встановленого строку скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.

Керуючись статтею 332, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 залишити без руху.

Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху з продовженням цього строку на строк дії карантину.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

Р.Ф. Ханова

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду