ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2020 року
Київ
справа №826/13041/15
адміністративне провадження №К/9901/22718/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року (суддя - Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (головуючий суддя - Собків Я.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі №826/13041/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельний Союз до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельний Союз (далі по тексту - позивач, ТОВ Будівельний Союз) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2015 року №15926552209, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 2307878 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 1538585 грн та штрафні (фінансові) санкції - 769293 грн.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач вказав, що висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях за наслідками здійснення аналізу податкової звітності ПП Львівопттрейд , а також аналізу діяльності контрагентів зазначеного підприємства, з якими позивач ніколи не мав господарських відносин. Натомість, правомірність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із вказаним контрагентом підтверджується належними первинними документами.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року у справі призначалась будівельно-технічна експертиза.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, адміністративний позов задоволено повністю.
Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суди вказали, що досліджені ними первинні документи, а також інші встановлені в ході розгляду справи обставини у своїй сукупності підтверджують рух активів між сторонами при здійсненні спірних операцій.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ГУ ДФС подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення і прийняти нове рішення про відмову в позові.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що перевіркою не було підтверджено виконання контрагентом позивача ремонтних робіт, зокрема через відсутність у останнього достатньої кількості трудових ресурсів. Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №32014100000000072 встановлено, що ПП Євроальянсбуд створено для прикриття незаконної діяльності та надання податкової вигоди реально діючому сектору економіки, у вказаного товариства відсутні основні фонди технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби тощо для ведення господарської діяльності. На переконання скаржника, судами не було надано належної правової оцінки висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28 лютого 2017 року № 15462/15-43/15463/15-42, відповідно до якого не видалось за можливе встановити перелік фактично виконаних робіт з ремонту приміщення та їх відповідність об`ємам, зазначеним в акті приймання виконаних підрядних робіт від 31 березня 2014 року. Крім того, позивач не надав до перевірки документів, які б підтверджували якість виконаних робіт, перепусток для робітників (враховуючи діючу на об`єкті контрольно-пропускну систему).
Окремо скаржник наголосив на допущеному апеляційним судом порушенні норм процесуального права, яке виявилось у розгляді справи в порядку письмового провадження з посиланням на те, що суд першої інстанції розглядав цю справу у спрощеному позовному провадженні. Разом з тим, дана справа розглядалась судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження, а ГУ ДФС заявлялось клопотання про розгляд справи за участю його представника, яке судом було проігноровано. Такі обставини, на думку скаржника, свідчать про порушення апеляційним судом вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
У поданому відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані. Наголошено, що надані позивачем як до перевірки, так і до суду первинні документи в повній мірі підтверджують реальність господарських операцій між ТОВ Будівельний Союз та ПП Львівопттрейд . Додатково рух активів між сторонами господарських відносин також підтверджено актами списання товарів на підприємстві, фотознімками стану будівель до та після проведення ремонтних робіт, нотаріально засвідченими поясненнями директора ПП Львівопттрейд ОСОБА_1 . Позивач зауважує, що перед укладенням договору ним було вчинено дії, спрямовані на перевірку означеного контрагента, але за наслідками такої перевірки у ТОВ Будівельний Союз були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що ПП Львівоптрейд має дефекти у правовому статусі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
Надаючи оцінку доводу касаційної скарги щодо порушення апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке.
У статті 6 Конвенції закріплено принцип доступу до правосуддя, що є здатністю особи безперешкодно отримати судовий захист за наслідками незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Тобто праву особи на судовий захист кореспондує обов`язок суду з дотримання встановлених законом процедур розгляду відповідних категорій справ.
Згідно з частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Частиною першою статті 11 КАС України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює для судів певну процедуру надсилання процесуальних документів учасникам справи, а також необхідність їх виклику та заслуховування в судовому засіданні.
Судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями (частина перша статті 124 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 124 КАС України повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.
За загальним правилом, наведеним у частині третій статті 124 КАС України (з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 15.1 пункту 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України), судовий виклик або судове повідомлення учасників справи здійснюється шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром зі зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами.
Відповідно до підпункту 6.1.22 пункту 6.1 глави 6 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17 грудня 2013 року № 174 (була чинна до 1 січня 2020 року, далі - Інструкція) повістка про виклик (повістка-повідомлення) до суду в адміністративній справі (додаток 14) підписується секретарем судового засідання та надсилається з позначкою "Судова повістка" рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
В додатку 14 до зазначеної Інструкції наведено зразки повістки про виклик та повістки-повідомлення.
Відповідно до частин першої та другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 307 КАС України про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Частина перша статті 311 КАС України встановлює, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі:
1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання;
3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З аналізу наведених норм КАС України слідує, що передумовою для розгляду справи судом є належне сповіщення всіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи (у сукупності), якщо така справа відповідно до вимог КАС України повинна розглядатись з їх повідомленням. Належність означає інформування учасників справи у спосіб та за формою, передбаченою процесуальним законодавством.
Крім того, законодавцем встановлено виключний перелік випадків, за наявності яких апеляційний суд має право ухвалити рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір позовних вимог у цій справі становить 2307878 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 червня 2018 року вирішено розгляд справи № 826/13041/15 здійснювати в порядку загального позовного провадження (том 10 а.с.72).
У поданій на рішення суду першої інстанції апеляційній скарзі ГУ ДФС було заявлено клопотання про розгляд справи за участю його представника (том 10 а.с.115 зворот).
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 березня 2019 року відкрив апеляційне провадження за скаргою ГУ ДФС (том 10 а.с.121-122).
Ухвалою від 20 березня 2019 року апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДФС про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін або їх представників та призначив справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 22 квітня 2019 року (том 10 а.с.123-124).
Вказана ухвала вмотивована тим, що предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, а скаржником не зазначено підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін або їх представників. Керуючись приписами пункту 3 частини першої статті 311 КАС України апеляційний суд вважав за можливе розглянути цю справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до супровідного листа від 20 березня 2019 року Шостий апеляційний суд направив на адресу позивача та відповідача копію ухвали про відкриття апеляційного провадження від 20 березня 2019 року, а також копію апеляційної скарги для позивача (том 10 а.с.125). Дані про направлення повістки у справі відсутні.
Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний супровідний лист з додатками було вручено уповноваженій особі ГУ ДФС 26 березня 2019 року (том 10 а.с.146).
Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа правильно була розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження, виходячи із критерію складності справи та положень пункту 4 частини четвертої статті 12 КАС України.
Натомість, апеляційний суд помилково вважав даний спір справою незначної складності, розглянутою судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що давало б підстави для застосування приписів пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається направлення апеляційним судом на адресу відповідача лише копії ухвали про відкриття провадження від 20 березня 2018 року. Водночас, ухвала від цієї ж дати про призначення справи до розгляду в порядку письмового провадження та відмову в задоволенні поданого апелянтом клопотання, з якої скаржник міг би дізнатися про прийняте апеляційним судом рішення про порядок розгляду скарги, на адресу ГУ ДФС не надсилалась, що є обмеженням процесуальних прав останнього.
При цьому зазначення у супровідному листі про розгляд справи в порядку письмового провадження з 22 квітня 2019 року, який, до того ж, не містить відомостей про час та місце розгляду справи судом, не відповідає формі належного повідомлення учасників справи, що передбачена Інструкцією (шляхом надсилання повістки про виклик або повістки-повідомлення).
Крім того, у поданому ТОВ Будівельний Союз відзиві на апеляційну скаргу також заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника позивача (том 10 а.с.138), яке судом апеляційної інстанції розглянуто не було.
Таким чином, апеляційним судом не було виконано процесуальну вимогу щодо належного повідомлення учасника справи про дату, час та місце розгляду справи як передумови для апеляційного перегляду справи по суті. Фактично він незаконно був позбавлений можливості реалізувати своє право на участь у апеляційному перегляді справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на усне слухання . Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Екбатані проти Швеції" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Право учасників справи, зокрема, бути належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та на участь у судових засіданнях (за виключенням випадків, що стосується окремих категорій справ), відповідає основним засадам адміністративного судочинства, таким як, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин справи.
В межах даної справи апеляційним судом не було забезпечено дотримання таких прав відповідача, хоча ця справа є такою, що розглядається виключно за правилами загального позовного провадження, а тому повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання є обов`язковим. У справах даної категорії суд може провести розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін лише у разі, якщо учасники справи не прибули у судове засідання, будучи належним чином повідомлені про його проведення, або у разі відсутності від них клопотань про розгляд справи за їх участю або участю їх представників.
Відповідно до пункту 3 частини третьої, частини четвертої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
За встановлених порушень процесуального права, допущених апеляційним судом, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, забезпечити рівні права учасників процесу, зокрема виконати обов`язок щодо належного повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час і місце судового розгляду.
Керуючись статтями 343, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі №826/13041/15 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
Н.Є. Блажівська
М.Б. Гусак ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2020 |
Оприлюднено | 21.05.2020 |
Номер документу | 89353058 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні