Справа № 420/4299/20
УХВАЛА
22 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши клопотання представника ТДВ Ренійське АТП 15140 за вхід. №19644/20 від 21.05.2020 р. про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника ТДВ Ренійське АТП 15140 про забезпечення позову в якому просить суд:
заборонити відповідачу - Одеській обласній Державній адміністрації в особі Управління Транспортно-комунікаційної Інфраструктури вчиняти певні дії, а саме: розірвання з ТДВ Ренійське АТП-15140 договору №49/19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 Рені АС- Одеса АС АВ Привоз , від 05.06.2019р. в односторонньому порядку, до рішення по суті.
Клопотання обґрунтовано, наступним:
ТДВ Ренійське АТП-15140 , як пасажирський перевізник договір пасажирських перевезень па маршрутах загального користування: №49/19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 Рені АС- Одеса АС АВ Привоз з організатором даних перевезень, а саме з Одеською обласною Державною Адміністрацією, в особі Управління транспортно - комунікаційної Інфраструктури.
Зазначеній договір був укладений з ТДВ Ренійське АТП-15140 як з переможцем конкурсу, відповідно до Порядку проведення конкурсу перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 р. № 1081.
Розробкою договорів на пасажирські перевезення займався організатор в особі Управління транспортно - комунікаційної Інфраструктури Одеської обласної Державної адміністрації, нам як стороні не було дано можливості внести поправки, як і зміни в договори, і з боку Одеської обласної Державної Адміністрації були висунуті вимоги підписання договору тільки в даному трактуванні і змістовності.
У договорах в розділі про порядок розірвання договорів, був включений пункт про можливість одностороннього розірвання договорів, що не відповідає типовим договорам, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
ОДА, користуючись своїм переважним становищем в даній сфері підприємницької діяльності, з надуманих причин, і з порушенням чинного Законодавства, прийняли рішення про розірвання зазначених договорів в односторонньому порядку.
14.02.2020 р. були отримані листи Одеської обласної Державної Адміністрації, в особі Управління транспортно - комунікаційної інфраструктури від 10.02.2020 р. за № 04-08/136, яким підприємство повідомлено, що за результатами перевірки від 03.02.2020 р. виявлено порушення пасажирських перевезень, згідно ст.ст. 21, 30 Закону України "Про автомобільний транспорт", і на підставі даних перевірки, та відповідно до пункту 55 Порядку проведення конкурсу перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1081 та прийнято рішення про дострокове розірвання договору з ТДВ "Ренійське АТП- 15140" №49 /19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 "Рені АС- Одеса АС АВ Привоз " від 05.06.2019р. в односторонньому порядку, протягом 15 днів з моменту отримання.
Ознайомившись з матеріалами перевірки, і висновками організатора перевезень - Одеської обласної Державної адміністрації, в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури, заявник вважає, що дана перевірка проведена з порушенням чинного Законодавства, тому що були перевірені технічні засоби, які взагалі не виставлялися на дані маршрути, а інформація про те, що не проводився передрейсовий медичний огляд водіїв та технічній огляд транспортних засобів, не відповідає дійсності, тому що підприємством були надані всі відповідні документи, але дані факти учасниками комісії були проігноровані.
Вказане свідчить, що рішення прийнято з порушенням договірних зобов`язань, Порядку проведення конкурсу перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008р. №1081, і на користь третіх осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
У ч. 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Разом з тим, із поданої заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не вбачається, а заявником не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності дії суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.
Частиною 1, 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).
Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.
У свою чергу, судом не встановлено, а заявником у заяві не доведено існування жодної з обставин, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову шляхом
заборони Одеській обласній Державній адміністрації в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури вчиняти певні дії, а саме: розірвання з ТДВ "Ренійське АТП-15140" договору № 49/19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 "Рені АС- Одеса АС АВ Привоз ", від 05.06.2019р. в односторонньому порядку , що стосуються предмета спору.
При цьому, суддя звертає увагу, що у даному випадку така обов`язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача" у спірних правовідносинах може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності, як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Заявником не наведено та не надано жодних доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому.
Отже, суддя відзначає, що забезпечуючи такий позов шляхом заборони Одеській обласній Державній адміністрації в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури вчиняти дії по розірванню з ТДВ "Ренійське АТП-15140" договору № 49/19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 Рені АС- Одеса АС АВ Привоз , від 05.06.2019р. в односторонньому порядку , до вирішення справи по суті, і якому ще не надано офіційну правову оцінку в межах оскарження та без застосування принципів адміністративного судочинства, зокрема, таких як гласності і відкритості, змагальності тощо, суд фактично ухвалює рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, суддя звертає увагу, що представник ТДВ Ренійське АТП 15140 у поданому клопотанні вказує, що про намір Одеської обласної Державної адміністрації в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури розірвати договір № 49/19 з ТДВ "Ренійське АТП-15140" протягом 15 днів з моменту отримання листа стало відомо 14.02.2020 р. Відтак, 15-денний строк сплив 02.03.2020 року.
Однак із клопотання про забезпечення позову та адміністративним позовом представник ТДВ Ренійське АТП 15140 звернувся 21.05.2020 року, з огляду на вказане, відсутні докази та обґрунтування, які б вказували, що не забезпечення адміністративного позову в майбутньому ускладнить виконання судового рішення.
При цьому, представником заявника не зазначено чи розірвано договір, навпаки викладені обставини свідчать про те, що станом на 21.05.2020 року договір не розірвано.
Також у поданому адміністративному позові (справа № 420/4299/20) ТДВ Ренійське АТП 15140 ставить ідентичну вимогу:
визнати протиправними дії Одеської обласної державної адміністрації в особі Управління транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації - організатору перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування в частини встановлення умов договору, свідомо нерівних, в частині умов про можливість розірвання договору перевезень з боку організатора в односторонньому порядку та заборонити Одеській обласній державній адміністрації та Управлінню транспортно-комунікаційної інфраструктури Одеської обласної державної адміністрації - вчиняти певні дії, а саме розірвання договору з ТДВ "Ренійське АТП- 15140" № 49/19 на право обслуговування автобусного маршруту 488/487 Рені АС- Одеса АС АВ Привоз від 02.10.2019 р., в односторонньому порядку.
З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суддя,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову представника ТДВ Ренійське АТП 15140 за вхід. №19644/20 від 21.05.2020 р.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.
Приписами ч. 2 ст. 256 КАС України встановлено, що ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу.
Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2020 |
Оприлюднено | 25.05.2020 |
Номер документу | 89388134 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Потоцька Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні