Постанова

від 21.05.2020 по справі 816/1276/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №816/1276/16

адміністративне провадження №К/9901/40704/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 ( суддя Ясиновський І.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 ( головуючий суддя Макаренко Я.М., судді: Мінаєва О.М., Шевцова Н.В.) у справі № 816/1276/16 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Промінь до Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь" (надалі по тексту також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту також - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2016 № 0000102200, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 275808,75 грн, в тому числі 183872,50 грн - за основним платежем, 91936,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ АНІАН спростовуються належним чином оформленими первинними документами. Зауважує, що СТОВ "Промінь" перебуває на спеціальному режимі оподаткування і сума податку на додану вартість, нарахована підприємством не підлягає сплаті до бюджету і залишається в його розпорядженні.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області від 22 лютого 2016 року №0000102200.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне податкове повідомлення-рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з придбання товару в межах господарської діяльності суб`єктів господарювання, оплата вартості товару, правомірність формування даних податкового обліку на підставі первинних та інших документів бухгалтерського та податкового обліку, які відповідають вимогам закону.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В своїй касаційній скарзі по суті зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, наводячи нормативно-правове обґрунтування й мотиви, аналогічні викладеним податковим органом у апеляційній скарзі.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вказує на таке.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Промінь", код ЄДРПОУ 03773205, зареєстроване як юридична особа в установленому законом порядку.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктів 75.1.2 статті 75, пп. 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Гадяцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 14.01.2016 №11 посадовими особами Гадяцької ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку СТОВ "Промінь" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "АНІАН" (код ЄДРПОУ 39643482) за квітень 2015 року.

За наслідками проведеної перевірки в період з 15.01.2016 по 20.01.2016 відповідачем складено акт №26/16-07-22-14/03773205 від 27.01.2016, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 44.1 статті 44, п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 статті 198, п.201.1, п.201.4 статі 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 183872,50 грн, в тому числі у квітні 2015 року на суму 133343,50 грн та травні 2015 року на суму 50529 грн, та зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24) по податку на додану вартість на загальну суму 50529 у тому числі за квітень 2015 року на суму 50529 грн .

Позивачем до Гадяцької ОДПІ подані заперечення від 05.02.2016 на акт перевірки . У відповіді Гадяцької ОДПІ від 18.02.2016 №311/10/16-07-22-28 на заперечення СТОВ "Промінь" зазначено, що на висновки перевірки обґрунтування позивача не вплинуло, тому останні залишились без змін.

На підставі акту перевірки Гадяцькою ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000102200 від 22.02.2016 , яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 275808,75 грн, в тому числі 183872,50 грн - за основним платежем, 91936,25 - за штрафними (фінансовими) санкціями .

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення .

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв`язку з чим оскаржив його до суду.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як визначено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

У справі, яка розглядається, судами встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "АНІАН" (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 03.04.2015 №12-04/15, за умовами якого товарною продукцією є засоби захисту рослин.

Продавець надає покупцеві товарну продукцію шляхом поставки (передачі) згідно умов цього договору. Кількість та асортимент продукції визначається відповідним додатком (додатками) до цього договору, які є невідємними частинами цього Договору (п.1.2, 1.4, 1.5 Договору).

В підтвердження фактичного виконання сторонами умов вказаного договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, копії платіжних доручень.

Отриманий від ТОВ "АНІАН" товар оприбутковано по бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується картками складського обліку матеріалів.

Перевезення товару від контрагента ТОВ "АНІАН" здійснювалося власним транспортом позивача за допомогою автомобіля САЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є СТОВ "Промінь", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

На підтвердження факту перевезення товару позивачем надано товарно-транспортну накладну № 18 від 10.04.2015 року.

Суди правильно не взяли до уваги посилання контролюючого органу на неправомірність формування податкового кредиту позивача через ненадання до перевірки товарно-транспортних накладних на отриманий від контрагента товар, оскільки, відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути самостійним доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами.

З`ясовано, що одним із видів діяльності позивача є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Відповідно до довідки з державної статистичної звітності про наявність земель та їх розподіл за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01 січня 2015 року наданої Відділом Держземагентства у Котелевському районі Полтавської області за СТОВ "Промінь" рахується 2890,8035 га земель, з них сільськогосподарські угіддя складають 2030,6128 га, тому числі: рілля - 2030,6138 .

Так, придбані у контрагента гербіциди лонтрел і центуріон СТОВ Промінь використані у власній господарській діяльності, шляхом внесення на посіви озимої пшениці, соняшника, кукурудзи, гороху від бур`янів та інсектицид Бі-58 на посів пшениці від шкідників.

Вказане підтверджується наявними в справі довідкою про внесення ЗЗР по СТОВ Промінь , копією акту №45 про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин .

Позивачем надано докази щодо наявності у нього техніки необхідної при внесенні засобів захисту рослин, а саме відповідно до наявних у матеріалах справи бухгалтерських довідок та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на балансі позивача перебувають: ГАЗ 53 АЦУ-10 реєстраційний номер НОМЕР_3 , що використовується для доставки води до оприскувачів для внесення засобів захисту рослин; причіпний оприскувач ОП 2000, інвентарний номер 622,1989 року випуску; причіпний оприскувач AMAZONE UX 3200 Special, який використовується позивачем на підставі договору оренди виробничих засобів №02/01/15 від 02.01.2015 року .

Внесення засобів захисту рослин підтверджується подорожніми листами трактору, реєстраційні номери-15738 НО та НОМЕР_4 , власником яких є позивач.

Споживча тара, яка залишилася після використання засобів захисту рослин повернута ТОВ "АНІАН", про що підписано відповідний Акт приймання-передачі від 27.11.2015.

Також, згідно матеріалів справи, позивачем подано форму статистичної звітності № 9-б-сг (річна) затвердженої Наказом Державної служби статистики України від 14.06.2013 № 181 про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування грунтів під урожай 2015 року .

Решті висновків податкового органу, які встановлені під час проведення перевірки і які, в свою чергу, базуються на "Податковій інформації" ДПІ в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області щодо не встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ "АНІАН", як на доказ сумнівності такого суб`єкта господарювання та обґрунтування не підтвердження реальності операцій останніх з СТОВ "Промінь", судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку та встановлено що вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Слід погодитися і з висновком судів про те, що інформація за результатами податкового контролю контрагента, у даному випадку, не є тією обставиною, що може свідчити про нереальність господарських операцій з урахуванням встановлених у справі обставин на підставі поданих позивачем доказів.

Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано об`єкт оподаткування податком на прибуток та податковий кредит, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гадяцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі № 816/1276/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду