Ухвала

від 21.05.2020 по справі 916/1390/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1390/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову вх. ГСОО №2-1824/20 від 19.05.2020 року подану по справі №916/1390/20:

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );

до відповідачів: 1. Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда" (68322, Одеська обл., Кілійський р-н, с. Червоний Яр, вул. Шкільна, 21); 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Макумба" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, 2 провулок Грибоєдова, 4); 3. Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича (67330, Одеська обл., Березівський район, с. Новоселівка, вул. Нова, 77А)

про визнання недійсним рішення загальних зборів, акту прийому-передачі нерухомого майна та визнання протиправним і скасування запису про право власності

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 19.05.2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою вх. ГСОО №1433/20 до відповідачів - Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда", Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Макумба" та Державного реєстратора Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійського Дмитра Петровича, в якій просить суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда" від 14.02.2018р., що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда" від 08.12.2018;

2) визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна, що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Макумба" від 28.02.2018, щодо передачі бази відпочинку „Троянда" за адресою: Одеська області, Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148;

3) визнати протиправним і скасувати запис про право власності №25103613 від 28.02.2018 на нерухоме майно - базу відпочинку „Троянда" за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Курортна, 148 .

Обґрунтовуючи звернення з відповідним позовом позивач зазначає, що загальні збори 14.02.2018, у разі якщо вони проводились взагалі, проведено незаконно, в порушення вимог статуту, ст. 15 Закону України „Про кооперацію" з порушенням порядку та процедури скликання загальних зборів, оскільки позивач та інші члени кооперативу не отримували повідомлень про скликання загальних зборів. Крім того, за твердженням позивача, оскільки 14.02.2018 року члени кооперативу не приймали у часті на відповідних зборах, то був відсутній кворум, що за думкою позивача, є безумовною підставою для визнання рішення загальних зборів від 14.02.2018, оформлених протоколом № 4 недійсним. Разом з тим, позивач зазначає, враховуючи зазначене вище, акт прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 між СОК „Троянда" та ТОВ „БВ „Макумба" підписано не повноважною особою. При цьому позивач наполягає, що він не приймав участі та не був повідомлений про прийняття рішення щодо розпорядження майном СОК „Троянда", яке є власністю членів кооперативу, згідно рішення Господарського суду Одеської області від 02.06.2008 по справі № 34/69-08-1354. Більш того, позивач звертає увагу суду, що оскаржуваний акт прийому-передачі нерухомого майна містить недостовірні відомості щодо площі нерухомого майна - Бази відпочинку „Троянда". Разом з тим, позивач посилаючись на те, що рішення загальних зборів членів СОК „Троянда" №4 від 14.02.2018 акт прийому-передачі нерухомого майна від 28.02.2018 є протиправними, то відповідно, за думкою позивача, і рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ „БВ „Макумба" на базу відпочинку „Троянда" проведено протиправно. При цьому, позивач наполягає, що державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради „Регіональне бюро державної реєстрації" Пінтійським Дмитром Петровичем прийнято рішення про державне реєстрацію нерухомого майна за ТОВ „База відпочинку „Макумба" в порушення вимог ст.ст. 2, 10, 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки подані документи не давали змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Більш того, позивач зазначає, що були наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, що відповідно до вимог п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 24 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для відмови в державній реєстрації.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, судом було встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим, ухвалою суду від 21.05.2020 року, за результатами розгляду матеріалів даної позовної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, відповідну позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення відповідних недоліків.

Водночас, разом з позовною заявою ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. ГСОО №2-1824/20), в порядку ст.ст. 136-138 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до змісту заяви про забезпечення позову позивач просить суд:

1) заборонити відповідачу Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу „Троянда" та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на рухоме та нерухоме майно СОК „Троянда", а саме: будівлю пекарні; 2 склади зернові; автомобіль УАЗ-469 № 59-75, передані СОК „Троянда" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2004 по справі № 15/12-04-346, а також: сховище зернове типове (ток); будівлю майстерні, кузні, столярної майстерні, заправки ПМС з прилеглою територією та огорожею; будинок тваринництва та будинок ветлабораторії з прилеглою територією та огорожею; будинок магазину-сховища, право власності на які визнано за СОК „Троянда" на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.03.2004 по справі №17/27-04-987;

2) накласти арешт на нерухоме майно - Базу відпочинку „Троянда" за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Курортна, 148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486247151223, номер запису про право власності 25103613).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Положеннями ч. 4 ст.137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.п.3, 4, 6 ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У відповідності до ч.1 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що оскаржувані рішення загальних зборі членів СОК „Троянда" від 14.02.2018, акт прийому-передачі нерухомого майна, а також проведена на їх підставі реєстрація права власності ТОВ „БВ „Макумба" на нерухоме майно - базу відпочинку „Троянда" є незаконними у зв`язку з тим, що їх було прийнято неповноважними особами, за відсутністю кворуму, за відсутністю взагалі жодного з чинних членів СОК „Троянда", в порушення порядку скликання та проведення загальних зборів, без повідомлення позивача та інших членів СОК „Троянда" про проведення загальних зборів за 10 днів з повідомлення про порядок денний зборів, що за думкою позивача, є порушенням ст.ст. 8, 12, 15 Закону України „Про кооперацію", ст. 97 Цивільного кодексу України, п.п. 11.1-11.4, 13.2-13.6 статуту СОК „Троянда".

За таких обставин позивач зазначає, що з метою забезпечення виконання рішення суду, запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів позивача, запобігання ризику заподіяння серйозної і непоправної шкоди та ефективного захисту прав позивача, а також, враховуючи неодноразові незаконні дії СОК „Троянда" щодо захоплення та розкрадання підприємства, внаслідок чого позивач вимушений був неодноразово оскаржувати незаконні рішення СОК „Троянда" у справах №№ 916/400/18, 916/1499/17, 916/1240/20, у нього виникла необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Більш того, позивач наполягає, що відповідні заходи забезпечення направлені на попередження подальшого незаконного відчуження майна СОК „Троянда" - бази відпочинку „Троянда", яке було передано ТОВ „БВ „Макумба", оскільки невжиття таких заходів неминуче унеможливить виконання рішення суду та поновлення порушених прав позивача.

Вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони відповідачу - СОК „Троянда" та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на рухоме та нерухоме майно СОК „Троянда", а саме: будівлю пекарні; 2 склади зернові; автомобіль УАЗ-469 № 59-75, передані СОК „Троянда" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2004 по справі № 15/12-04-346, а також: сховище зернове типове (ток); будівлю майстерні, кузні, столярної майстерні, заправки ПМС з прилеглою територією та огорожею; будинок тваринництва та будинок ветлабораторії з прилеглою територією та огорожею; будинок магазину-сховища, право власності на які визнано за СОК „Троянда" на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.03.2004 по справі №17/27-04-987 та накладення арешту на нерухоме майно - Базу відпочинку „Троянда" за адресою: Одеська область, Кілійський район, с. Приморське, вул. Курортна, 148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486247151223, номер запису про право власності 25103613), суд дійшов висновку про часткове її задоволення з огляду на таке:

Суд зазначає, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як вище зазначалось судом, за приписами ч. 4 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає врахування господарським судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Згідно з роз`ясненнями, які міститься у п. 6.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016р. №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан юридичної особи або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд має право забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється.

При цьому, заявляючи вимогу про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження, у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду та вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на рухоме та нерухоме майно СОК „Троянда" позивачем наведений наступний перелік майна, відчуження якого слід заборонити:

- будівля пекарні, 2 склади зернові, автомобіль УАЗ-469 №59-75, передані СОК „Троянда" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2004р. по справі №15/12-04-346;

- сховище зернове типове (ток); будівля майстерні, кузня, столярної майстерні, заправки ПМС з прилеглою територію та огорожею, будинок тваринництва та будинок ветлабораторії з прилеглою територією та огорожею, будинок тваринництва та будинок ветлабораторії з прилеглою територією та огорожею; будинок магазину-сховища, право власності на які визнано за СОК „Троянда" на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.03.2004 по справі №17/27-04-987.

Водночас, як зазначено у п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", за позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Більш того, положеннями п 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у спорах щодо витребування майна в ухвалі про накладення арешту на майно боржника господарський суд повинен чітко охарактеризувати ознаки, за якими той чи інший предмет відрізняється від подібних. Не можна, наприклад, накладати арешт на автомобіль, не зазначивши його видових ознак, державного реєстраційного номера, номера двигуна та ін., що відрізняло б саме цей автомобіль від будь-якого автомобіля взагалі.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога про забезпечення позову щодо заборони вчинення відповідних дій щодо відчуження зазначеного у заяві майна не підлягає задоволенню, оскільки заявником не наведено необхідних даних (реквізитів, адреси знаходження тощо) щодо якого конкретно майна він просить вжити відповідний захід, а отже заявлене майно не є індивідуально визначеним.

Крім того, як вбачається із змісту позову, заявлений перелік майна для заборони вчинення дій щодо відчуження не відноситься до предмету спору, оскільки позивачем оскаржено рішення загальних зборів від 14.02.2018р., що стосується передачі бази відпочинку СОК „Троянда" за оскаржуваним актом приймання-передачі. Між тим, суд зауважує, що позивачем не додано до матеріалів позову копії оскаржуваного рішення загальних зборів від 14.02.2018р, а надано лише складений на підставі нього акт приймання передачі від 28.02.2018, що також позбавляє суд, на даний момент, дійти висновку про обгрунтованість заявлених у п. 1 заяви про забезпечення позову вимог.

Разом з тим, суд зазначає, що до заяви про забезпечення позову заявником не додано жодного доказу, підтверджуючого право власності СОК „Троянда" на майно зазначене у п. 1 заяви, з якого можливо було б дійти висновку про порушення прав та інтересів позивача.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, у суду відсутні правові підстави для забезпечення позову шляхом заборони СОК „Троянда" та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які дії щодо відчуження у тому числі шляхом укладання договору купівлі-продажу, дарування, міни, іпотеки, передачу в оренду, тощо, вчиняти будь-які дії, що пов`язані з державною реєстрацією речових прав на рухоме та нерухоме майно СОК „Троянда", а саме: будівлю пекарні; 2 склади зернові; автомобіль УАЗ-469 № 59-75, передані СОК „Троянда" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 22.01.2004 по справі № 15/12-04-346, а також: сховище зернове типове (ток); будівлю майстерні, кузні, столярної майстерні, заправки ПМС з прилеглою територією та огорожею; будинок тваринництва та будинок ветлабораторії з прилеглою територією та огорожею; будинок магазину-сховища, право власності на які визнано за СОК „Троянда" на підставі ухвали Господарського суду Одеської області від 22.03.2004 по справі №17/27-04-987.

Щодо вимог позивача про накладення арешту на нерухоме майно - Базу відпочинку „Троянда" за адресою: Одеська область, Кілійський район , с. Приморське, вул. Курортна, 148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486247151223, номер запису про право власності 25103613), суд зазначає:

Згідно п.1 та п. 4 ч.5 ст.137 Господарського процесуального кодексу України, не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору та здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Предметом спору у справі є визнання недійсними рішення загальних зборів, від 14.02.2018р. оформлене протоколом №4, яке, як зазначає позивач, прийнято незаконно, а тому відповідна особа - ОСОБА_2 . діяв на підставі зазначеного протоколу неправомірно, оскільки не мав права підписувати жодні документи від СОК „Троянда", в зв`язку з чим внесення у статутний капітал ТОВ „БВ „Макумба" нерухомого майна - базу відпочинку „Троянда" відбулось неправомірно.

Разом з тим, на підтвердження належності бази відпочинку СОК "Троянда" на праві власності надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 17.05.2018р., згідно з якою за СОК „Троянда" 16.02.2009 р. зареєстровано право власності на базу відпочинку СОК "Троянда" площею 497,7 кв.м., розташовану за адресою: Одеська обл., Кілійський р-н, Приморська сільська рада, узбережжя Чорного моря, реєстраційний номер майна - 26447985. Підставою реєстрації відповідного права власності є рішення господарського суду Одеської області від 02.06.2008р. у справі №34/69-08-1354 та ухвала господарського суду Одеської області від 09.12.2008р. у справі №34/69-08-1354.

За таких обставин, враховуючи, що предметом спору у справі є визнання недійсним рішення загальних зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда" від 14.02.2018р., що оформлене протоколом №4 зборів членів Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Троянда", на підставі якого було передано базу відпочинку СОК „Троянда", загальною площею 315,8 кв.м., яка знаходиться за адресою Кілійський р-н, с. Приморське, вул. Курортна, 148, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер об`єкта в РПВН НОМЕР_2 за актом приймання передачі нерухомого майна від 28.02.2018р. ТОВ „БВ „Макумба", суд вважає вимоги заяви про забезпечення позову про накладення арешту на відповідне майно обґрунтованими та співмірними щодо заявлених позовних вимог, та такими, що не створять перешкод нормальній господарській діяльності, а навпаки дозволять уникнути погіршення фінансового стану кооперативу та ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позову та можливого порушення корпоративних прав позивача.

Суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Крім того, оскільки зазначені заходи вживаються судом як засіб забезпечення позову, тобто виключно до вирішення спору по суті, суд вважає не порушеними інтереси осіб, в зв`язку з чим суд доходить висновку щодо необхідності накладення відповідного арешту.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за вх.№2-1824/20 від 19.05.2020р. - задовольнити частково.

2.Накласти арешт на нерухоме майно - Базу відпочинку СОК „Троянда" за адресою: Одеська область, Кілійський район , село Приморське, вул . Курортна, будинок 148 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1486247151223; номер запису про право власності 25103613; номер об`єкта в РПВН 26447985).

3.У задоволенні решти заяви відмовити.

Стягувачем за ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ід. код НОМЕР_3 ).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю „База відпочинку „Макумба" (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, 2 провулок Грибоєдова, 4; код ЄДРПОУ 41966070)

Ухвала набрала законної сили 21.05.2020 року.

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання до органу державної виконавчої служби протягом строку, встановленого Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу може бути оскаржено у 10-денний термін з дня її складання.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Невінгловська Юлія Михайлівна