Постанова

від 15.08.2007 по справі 20-5/135

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/135

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

23 серпня 2007 року   Справа № 20-5/135

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Плута В.М.,

суддів                                                                      Гоголя Ю.М.,

                                                                                          Горошко Н.П.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: Дишлового Валерія Івановича, довіреність №  б/н   від 25.12.06;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 08 червня 2007 року у справі № 20-5/135,

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" (вул. А. Іванова, 51-а, Вінниця, 21000)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" (пр. Ген. Острякова, 126-29, Севастополь, 99029)        

про стягнення заборгованості в розмірі 183406,84 грн.,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 8 червня 2007 року у справі №20-5/135 (суддя Євдокимов І.В.)  задоволено позов відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" до товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" про стягнення заборгованості у розмірі 183406,84грн.

Суд стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" на користь відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко"  заборгованість у сумі 183406,84грн., 1834,07грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В основу рішення головним чином були покладені загальні норми цивільного та господарського права, а саме норми статей 173, 175, 193 Господарського кодексу України та положення статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України.

Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що господарський суд неповно з'ясував обставини справи, що призвело до прийняття неправомірного рішення.

Так, відповідач посилається на те, що вершки 10% йому не поставлялися, договору на поставку даного виду товару між сторонами взагалі не існує.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" зазначає, що для виникнення будь-якого обов'язку сторони, в силу вимог статей 203, 208 Цивільного кодексу України, необхідно укладення письмового договору з наявністю усіх істотних умов.

Таким чином, заявник апеляційної скарги вважає недоведеним факт поставки на його адресу з боку позивача вершків 10%, і відсутність договірних зобов'язань сторін стосовно цього виду товару.

Позивач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався. Однак, до початку слухання справи надіслав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому з доводами апеляційної скарги не погодився, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає та просить розглянути справу у його відсутність.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.08.2007 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Горошко Н.П.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство "Вінницямолоко" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" вершки 10% на суму 183406,84 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № КО-9819 від 05.05.2004, № КО-10320 від 08.06.2004, № КО-рн 22040 від 30.09.2004, № КО-7688 від 06.03.2004, № КО-рн 22031 від 31.08.2004, № КО-рн 22033 від 31.07.2004, № КО-рн 22009 від 31.07.2004, № КО-10402 від 18.06.2004 (а. с. 7-9).

При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що суд першої інстанції невірно визначив характер поставки даного товару.

Надання позивачем послуг відповідачу за договором від 02.03.2004 № 46 на загальну суму 139648,54 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, які підписані сторонами, та які долучені до матеріалів справи (а. с.10-12), не є підставою виникнення позовних вимог, а тому такі обставини судовою колегією залишаються поза увагою, оскільки не стосуються предмету спору.

Як слідує з пояснень позивача, які наведені в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу, дана поставка була здійснена з метою виробництва продукції, визначеної договором від 02.03.2004 № 46. Однак, умови цього договору не стосуються поставки з боку позивача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" такого товару. Чітких пояснень відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко", стосовно необхідності поставки саме позивачем –відповідачу вершків 10%, матеріали справи не містять, однак, таки дані не мають значення для правомірного вирішення спору по суті.

Таким чином, необхідно зробити висновок, що спірні правовідношення сторін не стосуються вищенаведеного договору і не можуть підпадати під дію його умов, а цей договір судовою колегією приймається до уваги лише для розуміння стосунків сторін та обставин справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що такий помилковий висновок господарського суду міста Севастополя стосовно визначення правового характеру відношень сторін не привів до прийняття незаконного рішення.

Враховуючи наявність у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, слід звернути увагу на наступні положення чинного законодавства України.

Згідно статті 509 Господарського кодексу України та пункту першого частини другої статті 11 Цивільного кодексу України  однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші право чини.

Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі. Сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким,  що вчинений у письмовій формі, якщо  його  зміст зафіксований в одному або кількох документах,  у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З вищевикладених норм вбачається, що між сторонами виникли договірні зобов'язання, додані до позовної заяви товарно-транспортні накладні свідчать про факт укладення сторонами правочину: відкрите акціонерне товариство "Вінницямолоко"  зобов'язується поставити товар, а товариство з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" - прийняти та сплатити його вартість.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу,  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.  

Надані позивачем товарно-транспортні накладні: № КО-9819 від 05.05.2004, № КО-10320 від 08.06.2004, № КО-рн 22040 від 30.09.2004, № КО-7688 від 06.03.2004, № КО-рн 22031 від 31.08.2004, № КО-рн 22033 від 31.07.2004, № КО-рн 22009 від 31.07.2004, № КО-10402 від 18.06.2004 (а. с. 7-9), містять усі істотні умови поставки, а саме найменування продукції, її кількість, ціна, підписані представниками відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко" і товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" та скріплені печатками тощо. При цьому, достовірність вказаних накладних відповідачем не заперечується. Дані накладні вважаються судом належними доказами.

Стосовно посилань відповідача на відсутність в матеріалах справи довіреностей на прийняття товарно-матеріальних цінностей, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Міністерством фінансів України від 16.05.1996 № 99, без довіреності може здійснюватись відпуск цінностей в разі, якщо здійснюються систематичні поставки за узгодженими на певний період параметрами на адресу одного замовника або більше замовників. Окрім того, не використовується довіреність в разі прийняття продукції особою, яка має право діяти від імені юридичної особи без довіреності.

Про систематичність поставок за вказаними накладними, говорить кількість накладних від різних дат, що вказує на неодноразовість поставок товарно-матеріальних цінностей на адресу відповідача.

Оскільки заперечень відповідача стосовно того, що на накладних про прийняття вершків поставлена печатка саме товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К", яка повинна постійно зберігатися у особи, яка має право представляти інтереси відповідача в будь-яких правовідносинах без довіреності, - не має, відповідачем не порушено питання про несанкціоноване використання печатки товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К", то, таким чином, факт отримання продукції відповідачем апеляційною інстанцією вважається доведеним і підтвердженим доказами, які є у матеріалах справи.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень  статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником зобов'язань не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Вимогу про сплату заборгованості позивач надіслав відповідачу 26.02.2007 (а. с. 18), яка була отримана останнім, про що свідчить наявність відповіді відповідача на цю вимогу від 16.03.2007 (а. с. 20).

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості  не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість за отриманий товар в розмірі 183406,84грн. підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" на користь  відкритого акціонерного товариства "Вінницямолоко".

З урахуванням викладеного, судова колегія  вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Аметист і К" залишити без задоволення.

2.  Рішення господарського суду міста Севастополя від 08 червня 2007 року у справі № 20-5/135 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  В.М. Плут

Судді                                                                                Ю.М. Гоголь

                                                                                Н.П. Горошко