Постанова

від 19.05.2020 по справі 905/2211/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2020 р. Справа № 905/2211/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А. , суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.,

та за участю представників сторін:

від позивача - адвокат Балашов Ю.В., довіреність б/н від 22.04.2019;

від відповідача - Рабко Т.О., довіреність 09-18/7922 від 27.12.2019;

розглянувши в режимі відеоконференції з Донецьким апеляційним судом у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області (вх. №1087 Д/1)

на рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 (повний текст складено та підписано 13.03.2020), ухвалене у складі судді Макарової Ю.В.

у справі №905/2211/19,

за позовом Приватного підприємства "Ергане", м. Маріуполь Донецької області,

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 1 877 328,33 грн,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Ергане" (далі ПП "Ергане", позивач) м.Маріуполь Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", відповідач), м. Маріуполь Донецької області, про стягнення 1326069,60 грн заборгованості, 483582,75 грн пені, 47265,67 грн - 3% річних, 20410,31 грн за неправомірне користування чужими грошима (всього 1877328,33 грн).

В процесі розгляду справи відповідач - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" подав до Господарського суду Донецької області заяву про зменшення суми штрафних санкцій на 90%, з посиланням на наявність виняткових обставин, які вплинули на фінансовий стан підприємства, а стягнення пені може призвести до настання негативних наслідків для відповідача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 позовні вимоги ПП "Ергане", м. Маріуполь Донецької області задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, б.1; код ЄДРПОУ 00191158) на користь ПП "Ергане" (87505, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Граверна, 1; код ЄДРПОУ 23415577) заборгованість у розмірі 1326069,60 грн., пеню у розмірі 478010,88 грн, 3% річних у розмірі 47265,67 грн, судовий збір у розмірі 27770,19 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17964 грн 36 коп.; в частині стягнення 20410,31 грн за неправомірне користування чужими грошима та пені у розмірі 5571,87 грн відмовлено.

Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, який просить рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. У разі, якщо суд прийде до висновків про залишення рішення без змін, просить зменшити суму штрафних санкцій до 90%. Судові витрати просить покласти на позивача.

Відповідач вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що позивачем не обґрунтовано документально строки виникнення зобов`язань по кожному із рахунків.

Вважає, що господарський суд вийшов за межі своїх повноважень та повторно розглянув стягнення пені та 3% за період з 08.05.2019 по 31.05.2019, що був предметом розгляду справи №905/866/19.

Зазначає, що оскільки позивачем невірно визначено строк виконання відповідачем зобов`язання по спірному договору, відсутні і підстави для нарахування 3% річних та пені у заявленій сумі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19; встановлено учасникам справи строк протягом 15 днів з дати вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не менше, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; призначено справу до розгляду на 19.05.2020 об 11:30 годині.

13.04.2020 на електронну пошту Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 19.05.2020 об 11:30 годині в режимі відеоконференції, в якому заявник просить доручити проведення відеоконференції зокрема Донецькому апеляційному суду (Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миру, 1-А).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 клопотання ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено; судове засідання призначене на 19.05.2020 об 11 год 30 хв ухвалено провести в режимі відеоконференції та доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання 19.05.2020 об 11 год 30 хв в режимі відеоконференції за участю представників сторін.

У відзиві (вх. №3785 від 24.04.2020) позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вважає, що вона є необґрунтованої, також заперечує проти задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу на 90 %.

07.05.2020 на електронну пошту суду від апелянта надійшла відповідь на відзив, у якому відповідач зазначив, що з метою мінімізації ризиків розповсюдження SARS-COV-2 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" облаштовує кисневі пости в лікарнях міста Маріуполя, на ці цілі направлено близько 7 млн грн. Таким чином, в умовах економічної кризи для відповідача стягнення сум штрафних санкцій є значним фінансовим тягарем. Також апелянт заперечує проти стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу у Східному апеляційному господарському суді у розмірі 10 000 грн, вважає таку суму необґрунтованою та завищеною.

Позивач направив до апеляційного суду заперечення (вх. №4653 від 15.05.2020), в якому зазначив, що діяльність відповідача пов`язана з виробництвом металу, а не медичного обладнання та вважає, що посилання відповідача на коронавірус не стосується предмету спору. Також зазначив, що витрати на правову допомогу були фактичними та неминучими, та просить рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

19.05.2020 у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке проводилося в режимі відеоконференції з Донецьким апеляційним судом з`явилася представник апелянта, яка наполягала на доводах апеляційної скарги, просила суд її задовольнити, рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, а якщо суд прийде до висновків про залишення рішення без змін, просить зменшити суму штрафних санкцій до 90%.

Присутній у судовому засіданні 19.05.2020 представник позивача, який також з`явився до приміщення Донецького апеляційного суду, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції, а також стягнути з відповідача на користь ПП "Ергане" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.10.2018 між ПП "Ергане" (надалі підрядник) та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" (надалі замовник) було укладено Договір підряду №2019/10ск (надалі Договір), згідно якого замовник (відповідач) доручив підряднику (позивачу) виконати роботи.

Підрядник зобов`язується за завданням замовника у відповідності до умов цього Договору виконати роботи передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ "МК "Азовсталь", договірними цінами та /або заявками (п.1.1).

Замовник зобов`язується прийняти та оплатити (якщо інше не передбачено положеннями даного договору) виконані підрядником роботи (1.2).

Вартість, вид та обсяг усіх робіт, виконаних по Договору, визначаються договірними цінами, які містять посилання на даний договір та є його невід`ємною частиною (2.1).

Пунктом 4.1.1 Договору встановлено, що розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника, зазначений у даному договорі, впродовж 60 (шістдесяти) календарних днів з дати акцепту рахунка підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт. Рахунок надається підрядником не пізніше 2-го числа місяця, наступного за місяцем виконання робіт.

У відповідності до п.16.2 Договору замовник у випадку порушення строків оплати виконаних робіт, сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних та неоплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Цей Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019, а в частині гарантійних зобов`язань та санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного строку (п.18.1 Договору).

Договір підписаний уповноваженими особами та засвідчений печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість на підставі договору підряду №2019/10ск від 24.10.2018 за основним зобов`язанням за січень, лютий, березень 2019 року у сумі 2025934,80 грн, інфляційні втрати на загальну суму 29960,69 грн (нараховані за січень 2019 та лютий 2019), 3% річних - 8535,57 грн (нараховані за січень 2019 та за лютий 2019) та пеня у розмірі 102427,85 грн. (нараховані за січень 2019 та лютий 2019) були предметом розгляду у справі №905/866/19.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/866/19 від 28.08.2019, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.11.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2019, позовні вимоги ПП "Ергане" до ПрАТ "Металургіний комбінат "Азовсталь" про стягнення заборгованості за договором підряду №2019/10ск від 24.10.2018 в загальному розмірі 2166857,91 грн задоволені частково, стягнуто з ПрАТ "Металургіний комбінат "Азовсталь" на користь ПП "Ергане":

- суму основного боргу за період січень, лютий, березень 2019 у розмірі 2025934,80 грн;

- 3% річних у розмірі 2540,28грн за періоди січень-лютий 2019;

- інфляційні нарахування у розмірі 6515,11грн за січень 2019;

- пеню у розмірі 30118,46 грн за періоди січень-лютий 2019;

- витрати на сплату судового збору у розмірі 30976,63 грн.

Як зазначає позивач, та підтверджується долученою до матеріалів справи випискою по рахунку від 21.11.2019, присуджені до стягнення по справі №905/866/19 грошові кошти були сплачені відповідачем лише 21.11.2019.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору ПП "Ергане" виконало у квітні-травні 2019 року роботи з капітального ремонту устаткування ТЛЦ ПрАТ "МК "Азовсталь", що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 1 326 069,60 грн:

- за квітень 2019 №№66, 67, 68, 69, 70, 71;

- за квітень 2019 №№72, 73, 74, 75, 76, 77, 78;

- за квітень 2019 №№79, 80, 81;

- за квітень 2019 №№82, 83, 84;

- за квітень 2019 №86;

- за квітень 2019 №87;

- за травень 2019 №№88, 89, 90, 91, 92, 93, 94;

- за травень 2019 №№95, 96, 97;

- за травень 2019 №№98, 99, 100, 101, 102, 103;

- за травень 2019 №№98, 99, 100, 101, 102, 103;

- за травень 2019 актом №104;

- за травень 2019 актом №№105, 106, 107;

- за травень 2019 актом №108.

Акти приймання виконаних підрядних робіт підписані представниками ПП "Ергане" та ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" без заперечень та зауважень.

На кожному із зазначених актів міститься акцепт (прийняття пропозиції) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо оплати цих актів у вигляді відповідного штампу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати акцепту, номера акту та суми, яка належить до сплати за виконані роботи по цьому акту. Кожен з таких штампів містить особистий підпис уповноваженої особи відповідача - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Після двостороннього підписання кожного із зазначених актів приймання-передачі виконаних робіт, відповідачем, в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 договору підряду, було виставлено позивачу на оплату рахунки-фактури по договору на загальну суму 1 326 069,60 грн, зокрема: №18 від 23.04.2019 на суму 168 606,00грн; №19 від 23.04.2019 на суму 114 175,20 грн; №20 від 23.04.2019 на суму 102 219,40 грн; №21 від 23.04.2019 на суму 24 992,40 грн; №22 від 23.04.2019 на суму 216 340,80 грн; №23 від 23.04.2019 на суму 60 385,20 грн; №24 від 22.05.2019 на суму 114 111,60 грн; №25 від 22.05.2019 на суму 102 750,00 грн; №26 від 22.05.2019 на суму 168 622,80 грн; №27 від 22.05.2019 на суму 102 750,00 грн; №28 від 22.05.2019 на суму 24 636,00 грн; №29 від 22.05.2019 на суму 168 686,40 грн.

Однак позивач стверджує, що роботи за період квітень-травень 2019 року відповідачем не були оплачені.

З урахуванням викладеного, позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, звернувся до суду із даним позовом про стягнення 1 326 069,60 грн заборгованості за квітень - травень 2019 року, 483 582,75грн пені за період заборгованості січень-травень 2019, 47 265,67 грн - 3% річних за період заборгованості січень-травень 2019, 20 410,31 грн за неправомірне користування чужими грошима за період січень-лютий 2019.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 позовні вимоги ПП "Ергане" задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь ПП "Ергане" заборгованість у розмірі 1 326 069,60 грн, пеню у розмірі 478 010,88 грн, 3% річних у розмірі 47 265,67 грн, судовий збір у розмірі 27 770,19 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 964,36 грн; в частині стягнення 20410,31 грн за неправомірне користування чужими грошима та пені у розмірі 5571,87 грн відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем виконаних позивачем робіт за квітень та травень 2019 року за договором від 24.10.2018 №2019/10ск на загальну суму 1 326 069,60 грн, у зв`язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 1 326 069,60 грн.

Здійснивши перевірку правильності наданого позивачем розрахунку пені та 3% річних, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення зазначених позовних вимог.

Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 20 410,31 грн, оскільки в силу невизначеності законом та договором розміру процентів, відповідач не може бути примушений до дій щодо сплати процентів за користування належними позивачу коштами в сумі неоплачених робіт.

При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).

Аналогічна норма закріплена у статті 638 ЦК України, за якою договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, до яких, серед іншого, віднесено умови про предмет договору.

Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору підряду, за умовами якого позивач зобов`язався за завданням відповідача виконати роботи з ремонту устаткування ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за договірними цінами та/або заявками відповідача, а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Сторонами у договорі погоджено, що за результатами виконаних робіт підрядник зобов`язаний щомісячно не пізніше 23 числа кожного місяця передати замовнику оформлені акти здачі виконаних робіт (пункти 9.1., 9.3., 9.4. договору).

Судом встановлено, що на виконання умов договору ПП "Ергане" квітні-травні 2019 року поточний ремонт ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", на загальну суму 1326069,60 грн. За результатами виконання робіт сторонами підписано відповідні акти приймання робіт. При цьому, зазначені акти приймання виконаних підрядних робіт підписані замовником - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" без заперечень та зауважень. На кожному із зазначених актів міститься акцепт (прийняття пропозиції) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" щодо оплати цих актів у вигляді відповідного штампу ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати акцепту, номера акту та суми, яка належить до сплати за виконані роботи по цьому акту.

Також судом встановлено, що строк оплати сторонами було погоджено пп. 4.1.1 договору, а саме, розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акта приймання-передачі виконаних робіт шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника впродовж 60 календарних днів з дати акцепту рахунка, виставленого підрядником на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Після двостороннього підписання кожного із зазначених актів приймання-передачі виконаних робіт позивачем, в порядку пп. 4.1.1 п. 4.1 договору, були виставлені на оплату відповідачу рахунки-фактури за договором підряду на загальну суму 1 326 069,60 грн, зокрема: №№ 18,19, 20, 21, 22, 23 від 23.04.2020; №№ 24, 25, 26, 27, 28, 29 від 22.05.2019.

На кожному із зазначених рахунків-фактур міститься штамп ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" із зазначенням дати, відмітки "Прийнято до сплати" та підпису уповноваженої особи відповідача - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", що свідчить про акцепт рахунків наданих підрядником.

Відповідно до чинного законодавства права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції оформлюються первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За своїм змістом рахунок не є первісним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції, а є лише документом, в якому зазначено суму належного за товар платежу.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору підряду від 24.10.2018 № 2019/10ск сторони передбачили, що розрахунок за виконані роботи у розмірі вартості виконаних робіт проводиться замовником після підписання двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт шляхом сплати грошових коштів на поточний рахунок підрядника впродовж 60 календарних днів з дати акцепту рахунка підрядника, виставленого на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Зважаючи на викладене, апелянт безпідставно посилається на те, що позивачем до позовної заяви не надано доказів на підтвердження строків виникнення зобов`язань по кожному із рахунків, оскільки рахунки-фактури №№18-23 від 23.04.2020, №№ 24-29 від 22.05.2020 містять відмітку про прийняття їх до сплати ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", тобто акцепт відповідача, а суми, зазначені в цих рахунках-фактури були погоджені відповідачем в актах приймання виконаних підрядних робіт за квітень-травень 2019 року, на підставі яких були виставлені вказані рахунки-фактури.

Враховуючи умови договору, зокрема п.п. 4.1.1 п. 4.1. та дати акцепту на актах приймання передачі, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач мав оплатити рахунки-фактури за квітень 2019 року - до 22.06.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту - 23.04.2019), за травень 2019 року - до 21.07.2019 (протягом 60 календарних днів з дати акцепту - 22.05.2019).

Докази оплати підрядником заборгованості за договором підряду №2019/10ск від 24.10.2018 за квітень-травень 2019 року в матеріалах справи відсутні.

Тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 1 326 069,60 грн.

Посилаючись на оплату відповідачем 21.11.2019 суми боргу за період січень-березень 2019, яка була предметом розгляду по справі 905/866/19, а також неналежне виконання відповідачем зобов`язань за період квітень-травень 2019, позивач також просив суд стягнути з відповідача 483 582,75 грн пені, 47 265,67 грн - 3% річних, 20 410,31 грн за неправомірне користування чужими грошима відповідно до наданого суду уточненого розрахунку (а.с. 146, том 3).

У постанові Верховного Суду України від 26.04.2017 у справі №918/329/16, прийнятій у зв`язку з неоднаковим застосування судами ст.625 Цивільного кодексу України, викладено правову позицію щодо правової природи нарахувань, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та обчислення перебігу строку позовної давності в спорах про стягнення 3% річних та інфляційних витрат, зазначено, що правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави вважати, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за час прострочення.

Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.01.2018 у справі №906/1283/16.

Саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснене, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

У відповідності до п. 16.2 Договору Замовник у випадку порушення строків оплати виконаних робіт, сплачує пеню у розмірі 0,5% від вартості виконаних та неоплачених робіт за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У рішенні Господарського суду Донецької області від 28.08.2019 у справі №905/866/19 суд дійшов висновку, що обґрунтованим є розрахунок пені по простроченим зобов`язанням ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за січень 2019 року за період з 30.03.2019 по 07.05.2019 (дата звернення до суду з позовом) та за лютий 2019 року за період з 30.04.2019 по 07.05.2019 і відповідно здійснивши розрахунок за вказані періоди присудив до стягнення пеню у розмірі 30118,46 грн, та зазначив про безпідставність визначення позивачем у розрахунку 3% річних та пені кінцевою датою нарахування 31.05.2019.

З огляду на те, що рішенням по справі №905/866/19 вже стягнуто з відповідача пеню за період січень 2019 року з 30.03.2019 по 07.05.2019 та за лютий 2019 року з 30.04.2019 по 07.05.2019, позивачем за даним позовом невірно визначений початок періоду нарахування пені за період січень та лютий 2019 з 07.05.2019, в той час як правомірним є нарахування пені починаючи з 08.05.2019.

Враховуючи викладене та положення ст. 232 Господарського кодексу України, пеня на заборгованість за січень підлягає нарахуванню за період з 08.05.2019 по 30.09.2019, на заборгованість за лютий за період з 08.05.2019 по 30.10.2019.

Як було встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 28.08.2019 у справі №905/866/19 рахунки-фактури №12-17 акцептовано відповідачем 25.03.2019, отже відповідач мав сплатити за вказаними рахунками до 24.05.2019, однак зазначена заборгованість погашена відповідачем 21.11.2019. Враховуючи викладене пеня на заборгованість за березень підлягає нарахуванню за період з 25.05.2019 по 20.11.2019

Як вже зазначалось вище, відповідач мав оплатити рахунки-фактури №№ 18-23 від 23.04.2019 до 22.06.2019, №№ 24-29 від 22.05.2019 - до 21.07.2019.

Позовна заява ПП "Ергане" у даній справі датована 25.11.2019.

За таких обставин, пеня нараховується за період прострочення зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором підряду від 24.10.2018 № 2019/10ск по рахункам-фактури №№ 18-23 від 23.04.2019 - з 23.06.2019 по 25.11.2019 та по рахункам-фактури №№ 5-10 від 28.02.2019 - з 22.07.2019 по 25.11.2019.

Судом апеляційної інстанції за допомогою калькулятора "Ліга Закон" здійснено розрахунок розміру пені, та встановлено, що судом першої інстанції правильно визначено розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача:

- на суму заборгованості 651 511,20 грн за січень 2019 за період 08.05.2019 по 30.09.2019 підлягає задоволенню 89 444,46 грн;

-на суму заборгованості 687 216,00 грн за лютий 2019 року за період 08.05.2019 по 30.10.2019 підлягає задоволенню 112 195,08 грн - в заявленому позивачем розмірі;

- на суму заборгованості 687 207,60 грн за березень 2019 за період 25.05.2019 по 20.11.2019 підлягає задоволенню 113 812,88 грн;

- на суму заборгованості 686 719,20 грн за квітень 2019 року за період з 23.06.2019 по 25.11.2019 підлягає задоволенню 89 462,31 грн - в заявленому позивачем розмірі;

- на суму заборгованості 639 350,40 грн за травень 2019 за період 22.07.2019 по 25.11.2019 підлягає задоволенню 73 096,15 грн.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача щодо стягнення пені у загальному розмірі 478 010,88 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування 3% річних на заборгованість за січень та лютий повинно здійснюватися з 08.05.2019.

Перевіривши розрахунок 3% річних здійснений судом першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача 3% річних у загальній сумі 47 265,67 грн:

- на суму заборгованості 651 511,20 грн за січень 2019 стягненню підлягає 10549,13 грн за період 08.05.2019-20.11.2019;

- на суму заборгованості 687 216,00 грн за лютий 2019 стягненню підлягає 11 127,25 грн за період 08.05.2019-20.11.2019;

- на суму заборгованості 687 207,60 грн за березень 2019 стягненню підлягає 10 166,91 грн за період 25.05.2019-20.11.2019;

- на суму заборгованості 686 719,20 грн за квітень 2019 стягненню підлягає 8 748,61 грн за період 23.06.2019-25.11.2019 (в заявленому позивачем розмірі);

- на суму заборгованості 639 350,40 грн за травень 2019 стягненню підлягає 6 673,77 грн за період 22.07.2019-25.11.2019.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком Господарського суду Донецької області щодо необґрунтованості тверджень відповідача про неправомірність повторного звернення до суду з вимогою про стягнення пені та 3% річних за заборгованість за січень та лютий 2019 за період з 08.05.2019 по 31.05.2019, який вже розглянутий в межах справи №905/866/19, оскільки за змістом судових рішень по справі №905/866/19 суди лише дійшли висновку про передчасність звернення позивача з вказаними вимогами з огляду на звернення з позовом 07.05.2019. Тобто, по суті в цій частині вимоги не розглядалися, та пеня і 3% річних за цей період не розраховувалися та з відповідача не стягувалися.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь ПП "Ергане" 20 410,31 грн за неправомірне користування чужими грошовими, що нараховані на підставі ст. 1048 Цивільного кодексу України у розмірі облікової ставки НБУ за січень 2019 за період з 30.09.2019 по 21.11.2019, за лютий 2019 за період з 31.10.2019 по 21.11.2109, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Тобто зазначена норма регулює відносини щодо сплати процентів за договором позики, в той час як у даній справі між сторонами виникли правовідносини з договору підряду. Чинним законодавством не передбачено можливості застосування до договору підряду положень про позику, ці договори є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види правовідносин, тому застосування до спірних правовідносин приписів ст.1048 ЦК України є безпідставним.

Правовими нормами, що регулюють правовідносини, які виникають із договору підряду не передбачено сплати замовником процентів за користування грошовими коштами, які підлягають сплаті підряднику за виконані роботи.

Разом з тим, умовами договору підряду №2019/10ск від 24.10.2018, укладеного між сторонами, також не передбачено нарахування процентів за користування замовником чужими грошовими коштами.

Оскільки а ні чинним законодавством, а ні умовами договору не передбачено обов`язку замовника сплачувати проценти за користування належними підряднику коштами в сумі неоплачених робіт, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні з ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на користь ПП "Ергане" 20 410,31 грн.

Щодо клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій на 90% судова колегія зазначає наступне.

В обґрунтування зазначеного клопотання ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" посилається на те, що знаходиться в м. Маріуполі, в якому починаючи з 2014 року проводилась антитерористична операція (АТО) та даний час триває операція об`єднаних сил (ООС), що значно ускладнило ведення господарської діяльності товариством. Зокрема, у результаті порушення залізничного сполучення - основного джерела постачання сировини, ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" опинився перед загрозою зупинки. З метою забезпечення виробничого процесу, та стабілізацією обсягів виробництва ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" був змушений нести додаткові витрати на забезпечення доставки сировини та відправки вантажів іншими способами. У зв`язку з ускладненням логістики поставок через проведенням військових дій в регіоні, ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" був здійснений перехід на поставку сировини більш дорогим морським транспортом замість залізничного, у виробництві стало використовуватися більш дороге імпортне вугілля через неможливість забезпечення українським вугіллям, що знаходиться на тимчасово неконтрольованій державою території. Крім того, збільшилися відстані маршруту перевезення залізничним транспортом, що спричинило значні додаткові витрати на оплату доставки сировини. Здійснення господарської діяльності на території АТО, ООС (знаходження в безпосередній близькості від лінії зіткнення) та заборгованість контрагентів перед ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" негативно впливають на можливість достатньої мірою забезпечити виробничий процес, викликає падіння обсягів виробництва та показників прибутку.

Крім того, відповідач у відповіді на відзив на апеляційну скаргу зазначив, що з метою мінімізації ризиків розповсюдження SARS-COV-2 ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" облаштовує кисневі пости в лікарнях міста Маріуполя, також буде надана допомога в забезпеченні додатковими балонами. На ці цілі направлено близько 7 млн грн. Таким чином, в умовах економічної кризи для відповідача стягнення сум штрафних санкцій є значним фінансовим тягарем. В підтвердження скрутного фінансового стану посилається на долучений до матеріалів справи звіт про фінансові результати ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" станом на 31.10.2019.

Статтею 546 ЦК України неустойка (штраф, пеня) віднесені до переліку видів забезпечення виконання зобов`язань.

Отже, неустойка має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, у випадку, коли розмір неустойки значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, передбачена ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України. При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки суд має взяти до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; майнові та інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Тобто, вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Зменшення розміру пені на 90% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №918/116/19).

Крім того, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, визначені в ст. 3 Цивільного кодексу України, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися на засадах справедливості та розумності.

При цьому, суд має врахувати, що наявність у кредитора можливості стягувати з боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).

Станом на момент розгляду справи відсутні докази хоча б часткового погашення відповідачем заборгованості за договором підряду від 24.10.2018 № 2019/10ск.

Відповідачем - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" не доведено, що причиною прострочення виконання грошового зобов`язання є обставини, які перебувають поза його волею, а стягнення пені на загальну суму 478010,88 грн є неспівмірним з наслідками порушення, не відповідає засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та може спричинити повне зупинення господарської діяльності товариства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ПП "Ергане" також знаходиться та веде свою господарську діяльність в регіоні, пов`язаному з проведенням військових дій, проте, зазначені обставини не завадили йому, як підряднику, виконати роботи передбачені договором від 24.10.2018 № 2019/10ск, та, внаслідок порушення грошового зобов`язання замовником (ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь") по зазначеному договору, позивач не досяг очікуваних результатів від господарської діяльності.

Разом з тим, обов`язок зі сплати неустойки виник у відповідача внаслідок неоплати ним грошових коштів за виконані підрядні роботи, необхідність сплати яких підтверджена рішенням суду у справі №905/866/19. Однак за наявності судового рішення у аналогічній справі, відповідач продовжував систематично неналежним чином виконувати умови договору щодо оплати виконаних робіт за договором підяду.

Зазначене свідчить про недобросовісність сторони договору та її намагання уникнути відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання відповідача на запровадження постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" карантину на всій території України та облаштування ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" кисневих постів в лікарнях міста Маріуполя виходячи з наступного.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виготовлення медичного обладнання не відноситься до видів господарської діяльності, які здійснює відповідач.

ПП "Ергане" також здійснює підприємницьку діяльність на території України та зазнає негативного впливу на господарську діяльність внаслідок поширення коронавірусу на території України та запроваджених обмежувальних заходів, спрямованих на запобігання поширенню епідемії, як і відповідач.

Крім того, заборгованість за договором підряду, на яку було нараховано пеню, виникла до розповсюдження епідемії коронавірусу COVID-19 та запровадження карантину в Україні.

Зазначені у відповіді на відзив обставини щодо підтвердження скрутного фінансового стану відповідача не заявлялися ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" під час розгляду справи у суді першої інстанції та не були предметом його розгляду.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про відсутність підстав для зменшення штрафних санкцій, пред`явлених до стягнення з відповідача.

Крім того, рішенням Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 було стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17 964 грн. 36 коп.

Апелянт вважає, що позивачем не надано суду доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, не надано даних щодо кількості годин, які адвокат витратив для надання правової допомоги позивачу в межах розгляду даної справи, акт наданих послуг №2 від 28.01.2020 із сторони ПП "Ергане" не містить відомостей про посадову особу та надані їй повноваження на підписання зазначеного акту, витрати позивача на професійну правничу допомогу є завищеними та не відповідають принципу співмірності.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 2-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В підтвердження надання адвокатських послуг позивачем було надано суду копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії №4367 від 20.06.2012 на ім`я Балашова Юрія В`ячеславовича (т. 1 а.с. 20), платіжне доручення №90 від 27.11.2019 на суму 35000,00 грн (т. 1 а.с. 19), копію Договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019, укладеного між Адвокатським бюро "Балашов та партнери" та ПАТ "Ергане" (т. 1 а.с. 22-23), та довіреність б/н від 22.04.2019, виданої Адвокатському бюро "БАЛАШОВ та партнери" в особі керуючого - адвоката Балашова Ю.В (т. 1 а.с. 21).

Відповідно до п.1.1. Договору про надання правової допомоги Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо претензійної, позовної роботи направленої на стягнення заборгованості за Договором №2019/10ск від 24.10.2018, між Клієнтом та ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" за вказаним договором перед Клієнтом у сумі 1326069,60 грн за основним зобов`язанням), шляхом:

-надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань;

-складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

-складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

-представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України, Державної виконавчої служби та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Пунктом 5.2. зазначеного Договору визначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, а саме за: претензійну, позовну роботу та представляти Клієнта у господарському суді Донецької області становить 35 000,00 грн. Представлення Клієнта у Східному апеляційному господарському суді становить 10 000,00грн.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін (п.5.5. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ГПК України, разом з позовною заявою представником позивача, адвокатом Балашовим Ю.В., суду був наданий попередній (орієнтовний) детальний розрахунок судових витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв`язку з розглядом справи (т. 1 а.с. 16). Загальний попередній розрахунок суми судових витрат складає 24286 грн 00 коп., з яких:

- адвокатом вже виконані роботи на суму 15950 грн, до яких входить: консультація, аналіз документів наданих клієнтом, збір та правовий аналіз документів, аналіз судової практики, складання позовної заяви та розрахунку, складання попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, підготовка позову разом з копіями до відправки та направлення на адресу відповідача та суду;

-адвокат очікує понести у зв`язку з розглядом справи роботи на суму 8300 грн, до яких входить: правовий аналіз відзиву на позов та доданих до нього доказів, підготовка відповіді на відзив/заперечень та їх направлення іншій стороні, участь у судових засіданнях;

-прямі витрати у розмірі 236 грн, до яких входить: послуги пошти (позов, заперечення на відзив).

У розрахунку відображено скільки часу витратив адвокат на надання правової допомоги.

Отже твердження скаржника, що позивачем не надано даних щодо кількості годин, які адвокат витратив для надання правової допомоги позивачу в межах розгляду даної справи є не обґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ПАТ "Ергане", розрахунок ціни позову підписані представником позивача адвокатом Балашовим Ю.В., за підписом адвоката Балашова Ю.В. до Господарського суду Донецької області була надана відповідь на відзив б/н від 28.01.2020.

На підставі договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019, між замовником (ПАТ "Ергане") та виконавцем (Адвокатським бюро "Балашов та партнери") був підписаний Акт надання послуг №2 від 28.01.2020 на суму 35000,00 грн (т. 3 а.с. 235). Виконавцем були виконані наступні роботи: супровід справи у Господарському суді Донецької області, у тому числі: правовий аналіз документів, розробка правової позиції, складання позовної заяви, складання розрахунку до позову, складання інших процесуальних документів, спрямування документів за належністю, участь у судових засіданнях. Акт підписаний представниками сторін: керівником Адвокатського бюро "БАЛАШОВ та партнери" та директором ПП "Ергане", та скріплений печатками сторін.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що акт наданих послуг №2 від 28.01.2020 із сторони ПП "Ергане" не містить відомостей про посадову особу та надані їй повноваження на підписання зазначеного акту, оскільки в зазначеному акті вказано, що він підписаний директором ПП "Ергане".

Позивачем також надано до суду платіжне доручення №90 від 27.11.2019 на суму 35000 грн 00 коп. з призначенням платежу: "за претензійну, позовну роботу та представництво клієнта у господарському суді зг рах№9 від 25.11.2019, договір №11/19 від 25.11.2019" (т. 1 а.с. 19).

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Таким чином, у спірних правовідносинах обов`язковому дослідженню підлягає встановлення обставин щодо реального надання правничої допомоги клієнту.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Розділом 5 договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019 визначені умови щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару.

Отже, для оплати послуг, визначених у розділі 5 договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019, вони мають бути фактично наданими, що вбачається, зокрема, зі змісту положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також надані послуги мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність наданих послуг, які є підставою для їх оплати.

Таким чином, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019 є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що попередній розрахунок містить детальний перелік робіт адвоката та їх вартість на загальну суму 24250 грн, факт надання послуг за цим переліком не спростований наявними в матеріалах справи доказами (крім участі в судових засіданнях), позивачем не обґрунтовано (зі змісту Акту надання послуг №2 від 28.01.2020 встановити це не вбачається можливим) у зв`язку з чим сума послуг збільшилась до 35000,00 грн. Надання адвокатом додаткових послуг правничої допомоги, не обумовлених у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, позивачем не доведено. Також судом першої інстанції правильно зазначено, що матеріалами справи не підтверджено зазначених у попередньому детальному розрахунку витрат на правову допомогу прямих витрат на послуги пошти у розмірі 236,00 грн, оскільки матеріалами справи підтверджено витрати на послуги поштового зв`язку у меншому розмір.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що матеріалами справи підтверджено витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18216 грн 48 коп. (24250 - 6100 + 66,48).

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виклала висновок у постанові від 22.11.2019 по справі №902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 у справі №910/906/18, заначивши, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.05.2020 у справі №922/2749/19)

Тобто саме на відповідача покладається обов`язок щодо доказування неспівмірності заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Саме лише посилання на невідповідність витрат на правову допомогу іншої сторони принципу співмірності не може бути беззаперечною підставою для зменшення розміру витрат, який підлягає розподілу між сторонами.

Як уже зазначалося, матеріалами справи підтверджуються фактично понесені витрати ПП "Ергане" на професійну правничу допомогу в сумі 18216 грн. 48 коп.

Однак скаржником не надано жодних доказів та належних обґрунтувань у чому саме відповідач вважає витрати позивача на професійну правову допомогу вкрай завищеними, не надано достатніх та чітких пояснень, чому розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним, а також не зазначено, які з вимог, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, не були дотримані при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Колегія суддів зазначає, що сам відповідач надаючи попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат до суду першої інстанції оцінив свої витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 32 502,78 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Донецької області, що розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру. Колегія суддів вважає, що беручи до уваги ціну позову, витрачений адвокатом час, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, такі витрати були необхідними та неминучими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, а відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу. У зв`язку з цим судом не вбачається підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Таким чином судом першої інстанції правомірно присуджено до стягнення з відповідача суми судових витрат на правову допомогу пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 17 964 грн 36 коп.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі № 905/2211/19.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

Вирішуючи питання про задоволення клопотання позивача - ПП "Ергане" про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом апеляційної скарги відповідача в сумі 10000,00 грн, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З матеріалів справи вбачається, що в Східному апеляційному господарському суді інтереси позивача - ПП "Ергане" представляв адвокат Балашов Юрій Вячеславович, повноваження якого підтверджуються доданими до матеріалів справи довіреністю б/н від 22.04.2019, виданої Адвокатському бюро "БАЛАШОВ та партнери" в особі керуючого - адвоката Балашова Ю.В., копією договору про надання правової допомоги №11/19 від 25.11.2019, укладеного між ПП "Ергане" та Адвокатським бюро "БАЛАШОВ та партнери" в особі керуючого - адвоката Балашова Ю.В., та копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4367 від 20.06.2012.

Так, за підписом адвоката Балашова Ю.В. до Східного апеляційного господарського суду в інтересах позивача ПП "Ергане" надано відзив на апеляційну скаргу б/н від 14.04.2020 та заперечення на відповідь на відзив б/н від 12.05.2020. Крім того, адвокат Балашов Ю.В. брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 19.05.2020.

Згідно з п. 5.2 договору про надання правової допомоги від 25.11.2019 №11/19, розмір гонорару, який клієнт сплачує за надану в межах цього договору правову допомогу, а саме: за представлення клієнта в Східному апеляційному господарському суді становить 10000,00 грн.

Відповідно до п. 5.4 зазначеного договору, оплата за договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої бюро юридичної допомоги і її вартість. (п. 5.5. договору).

На підтвердження оплати витрат на професійну допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції позивач надав платіжне доручення від 03.04.2020 №7 на суму 10 000,00 грн, яке свідчить про сплату позивачем на рахунок адвокатського бюро "БАЛАШОВ та партнери" 10 000,00 грн за супровід справи №905/2211/19 у Східному апеляційному господарському суді згідно (т. 4 а.с. 85).

Також позивачем надано акт надання послуг №14 від 14.04.2020, в якому зазначено, що виконавцем було виконані наступні послуги: супровід справи №905/2211/19 у Східному апеляційному господарському суді, у тому числі: правовий аналіз документів; підготовка відповіді на апеляційну скаргу; складання інших процесуальних документів; спрямування документів за належністю; участь у судових засіданнях. Вартість послуг склала 10 000,00 грн. Акт підписаний представниками сторін: керівником Адвокатського бюро "БАЛАШОВ та партнери" та директором ПП "Ергане", та скріплений печатками сторін.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення клопотання позивача - ПП "Ергане" про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку в сумі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 123, 126, 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 05.03.2020 у справі №905/2211/19 залишити без змін.

Клопотання Приватного підприємства "Ергане" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Лепорського , будинок 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Приватного підприємства "Ергане" (87505, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Граверна, будинок 1, код ЄДРПОУ 23415577) витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в апеляційному порядку в сумі 10 000,00 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя В.В. Россолов

Суддя П.В. Тихий

Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2020.