Ухвала

від 25.05.2020 по справі 160/47/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 травня 2020 року Справа №160/47/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали заяви відповідача про відстрочення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно із частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши заяву представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у Дніпропетровській області про відстрочення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.166 КАС України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 167 КАС України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, в якій ч.1 зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання,заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Також, ч.1 ст.167 КАС України чітко встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Суд зазначає, що порядок розгляду заяви представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зменшення розміру штрафу віднесено до Розділу IV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що до заяви про відстрочення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року, яку подано на стадії виконання судового рішення, не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Отже, суд робить висновок, що заява про відстрочення виконанняя судового рішення є такою, що подана без додерження вимог ч.1 ст.167 КАС України.

Частиною 2 ст.167 КАС України встановлено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи скорочені строки розгляду заяв в порядку виконання судового рішення та необізнаність інших зацікавлених осіб з вимогами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з урахуванням вказаних вище правових норм, суд доходить висновку про залишення заяви про відстрочення виконання ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 166, 167, 243, 248, 250, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

УХВАЛИВ:

Заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.

Одночасно суд роз`яснює, що залишення заяви без розгляду, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар