Постанова

від 25.05.2020 по справі 200/13493/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року справа №200/13493/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Компанієць І.Д., Міронової Г.М., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі №200/13493/19-а (головуючий І інстанції суддя Мозговая Н.А., у повному обсязі виготовлено 09 січня 2020 року у м. Слов`янськ Донецької області) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 про стягнення податкового боргу, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 про стягнення коштів з рахунків у банківських установах, які обслуговують Гаражно-будівельний кооператив Східний-Авто-1 в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 7497,71 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року позовні вимоги задоволено, стягнуто кошти з рахунків у банківських установах, які обслуговують Гаражно-будівельний кооператив Східний-Авто-1 в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 7497,71 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що судом не прийнято до уваги доводи відповідача щодо оскарження договору оренди у зв`язку з його незаконністю. Звертає увагу суду, що Гаражно-будівельний кооператив Східний-Авто-1 не узгоджував ніяких сум податкового боргу та податкових зобов`язань. Декларація подана неуповноваженою особою. ОСОБА_1 , вказаний у декларації звільнений від посади 28.02.2015 року відповідно до його заяви, як звільнена вказана у декларації ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера. Відповідачем не була оскаржена вимога, оскільки не була ним отримана, вважає, що позивачем порушена процедура формування та направлення податкової вимоги.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, заслухав суддю доповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Гаражно-будівельний кооператив Східний-Авто-1 - відповідач, є юридичною особою, зареєстровано юридичним департаментом Маріупольської міської ради 08.12.1994 за № 270/2, місцезнаходження юридичної особи: 87503, Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Київська, 51-Б, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, Маріупольське управління, Лівобережна ДПІ (Лівобережний район м.Маріуполь) (а.с. 8-9).

Матеріали справи містять податкову декларацію від 22.02.2016 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, відповідно до якої відповідачем задекларовані зобов`язання з терміном сплати 30.11.2016 - 2499,22 грн.; 30.12.2016 - 2499,22 грн.; 30.01.2017 - 2499,27 грн.(а.с. 13-14).

Витягом з інтегрованої картки платника податків Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 , що міститься в матеріалах справи підтверджується, що за відповідачем обліковується податковий борг за узгодженими грошовими зобов`язаннями в загальній сумі 7497,71 грн. (а.с. 17).

Маріупольською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області було надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми Ю від 01.06.2016 № 668-17 на загальну суму 1918,47 грн.

На підтвердження направлення на адресу відповідача вимоги суду надано копії корінця податкової вимоги від 01.06.2019 № 668-17 та рекомендоване повідомлення, з якого вбачається, що датою поштового відправлення є 19.07.2016 та 16.08.2016 повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с. 10).

Відповідно частини першої статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.39 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Відповідно пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковий борг виник в результаті не сплати узгоджених грошових зобов`язань відповідно до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності № 1600003170 за 2016 р.).

Згідно пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом підпункт 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Згідно пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Доводи апелянта стосовно оскарження договору оренди, оформлення неналежним чином договору № 1 про визнання електронних документів, подання податкової декларації не уповноваженими особами є неприйнятними, оскільки не є предметом даного позову.

Також, доводом апеляційної скарги є посилання на порушення процедури формування та направлення податкової вимоги, на що суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, пунктом 95.2. статті 95 ПК України визначено два альтернативних види направлення платнику податків податкової вимоги: вимога може бути надіслана або вручена такому платнику.

Згідно пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 1 розділу V Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі також Порядок № 610) визначено, що після отримання контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення (у тому числі із зазначенням причин невручення за їх наявності) платнику податків податкової вимоги таке повідомлення передається податковому керуючому.

На корінці податкової вимоги проставляється:

-дата вручення контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона вручається платнику податків під розписку:

посадовою особою юридичної особи або відокремленого підрозділу юридичної особи;

фізичною особою або її законним чи уповноваженим представником;

-дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення, - працівником контролюючого органу;

-дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою - працівником контролюючого органу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, вважав доведеним факт направлення відповідачу зазначеної податкової вимоги.

Разом з тим з квитанції пошти та рекомендованого повідомлення неможливо встановити, яка саме поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача 19.07.16 року та повернута 16.08.2016 року. Опис відправленої кореспонденції до суду позивачем не надавався, а безпосередньо на зазначених документах відомості про вид кореспонденції відсутні.

В порушення Порядку № 610, після отримання контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення, на корінці податкової вимоги не проставлена дата надсилання контролюючим органом податкової вимоги, якщо вона надсилається листом з повідомленням про вручення та дата фактичного вручення податкової вимоги поштовою службою.

Дата формування податкової вимоги та квитанції про відправлення поштової кореспонденції відрізняються більше ніж на місяць.

Відповідач заперечує отримання листа з вимогою або сповіщення про надіслання вимоги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не надано до суду належних доказів, які підтверджують факт направлення відповідачу податкової вимоги 01.06.2016 № 668-17, що за приписами пункту 95.2 статті 95 ПК України виключає можливість стягнення з платника податків коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № П/811/2406/17, адміністративне провадження №К/9901/61390/18.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та порушено норми процесуального права, його висновки суперечать обставинами справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 308, 311, 315-317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 січня 2020 року по справі № 200/13493/19-а скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Донецькій області до Гаражно-будівельного кооперативу Східний-Авто-1 про стягнення податкового боргу відмовити.

Повне судове рішення складено 25 травня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, щодо запобігання поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: І.Д. Компанієць

Г.М. Міронова