Рішення

від 12.05.2020 по справі 550/386/20

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/386/20

Провадження № 2/550/123/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2020 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Михайлюк О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Байрачній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №550/386/20

за позовом ОСОБА_1 ,

до відповідачів :

1) Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області,

2) Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області,

про встановлення факту та визнання права власності на земельну частку (пай),-

УСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області та до Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області, в якому просив:

- встановити факт перебування в трудових відносинах з колективним сільськогосподарським підприємством Промінь та приватним сільськогосподарським підприємством Вільницьке Чутівського району Полтавської області у період з 29 серпня 1997 року по 18 вересня 2000 року;

- визнати право на земельну частку (пай) в розмірі 5, 99 га, розташовану на території Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області та зобов`язати Чутівську РДА Чутівського району Полтавської області видати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельну частку (пай) в розмірі 5,99 га із земель запасу на території Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він 29 серпня 1997 року був прийнятий в члени та працював механізатором у колективному сільськогосподарському підприємстві Промінь Чутівського району Полтавської області. 8 лютого 2000 року КСП Промінь було реорганізовано у приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке , в якому пропрацював до кінця 2000 року.

Позивач вказує, що відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 (далі - Указ № 720/95) у господарстві, де він працював у 1999 - на початку 2000 року, розпочалося розпаювання земель.

Як вказує позивач, при розпаюванні землі він був учасником Колективного сільськогосподарського підприємства Промінь , був включений до списку членів господарства, які мають право на земельну частку (пай), проте не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай), чим, вважає, було порушено його права.

Перший відповідач - Чутівська районна державна адміністрація Полтавської області відзив на позов в установлений законом строк на надала, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без представника першого відповідача, в якій зазначила, що вирішення спору по суті залишає на розсуд суду.

Другий відповідач - Вільницька сільської ради Чутівського району Полтавської області відзив на позов в установлений законом строк на надала, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без представника другого відповідача, в якій зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в установлений законом строк пояснення по справі не надав, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без представника третьої особи.

Позивач та його представники у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином були повідомлені, через канцелярію суду подали заяви про розгляд справу за їх відсутності.

Враховуючи, що учасники справи належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, враховуючи заяви учасників справи про розгляд справи без їх участі, суд, у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Фіксація судового розгляду справи технічними засобами не проводилась, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 29.08.1997р. був зарахований в члени Колективного сільськогосподарського підприємства Промінь Чутівського району Полтавської області на посаду механізатора. 8 лютого 2000 року КСП Промінь було реорганізовано у приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке . 18.09.2000р. ОСОБА_1 розрахований з членів ПСП Вільницьке Чутівського району Полтавської області за власним бажанням (а.с.7).

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст.11,15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дії осіб, що актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Захист передбачені цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у рази їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

За приписом ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Враховуючи, що матеріалами справи, а саме - записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , підтверджується, що ОСОБА_1 працював на посаді механізатора КСП Промінь , яке було реорганізоване у ПСП Вільницьке , суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині встановлення факту перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Колективним сільськогосподарським підприємством Промінь , правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке .

Також, з матеріалів справи вбачається, що протоколом №3 загальних зборів членів КСП Промінь від 31 січня 2000 року було затверджено список членів господарства, які мають право на земельну частку (пай), де під номером 3 значиться ОСОБА_1 (а.с.11, зворотна сторона).

Рішенням одинадцятої сесії двадцять третього скликання Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області від 18.02.200р. було погоджено проект передачі земель КСП Промінь власникам сертифікатів у приватну власність (а.с. 12).

Згідно з додатком до рішення Вільницької сільської ради Чутівського району від 18.02.2000 року Про погодження проекту передачі земель колективної власності КСП Промінь Чутівського району у приватну власність, ОСОБА_1 був включений до списку громадян, що мають право на земельну частку (пай) за №384 (а.с.13).

Згідно свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПО ХХІV №165825, виданого Вільницькою сільською радою, ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна ПСП Вільницьке у розмірі 154 грн, або 0,01% (а.с. 14, зворотна сторона).

Проте, як вбачається з відповіді Вільницької ради Чутівського району Полтавської області від 21.10.2019р. в сільській раді відсутня інформація про видачу ОСОБА_1 сертифікату на земельну частку (пай) та з яких причин сертифікат не було видано (а.с. 14).

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначено Земельним кодексом України, зокрема, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав (ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року (далі - ЗК України 1990 року) землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України Про власність суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших, державних сільськогосподарських підприємств.

Постановою Верховної Ради УРСР Про земельну реформу від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ, землі Української PCP оголошені об`єктом земельної реформи. Преамбулою до постанови визначено, що завданням цієї реформи є перерозподіл земель з одночасною передачею їх у приватну та колективну власність. Пунктом 5 зазначеної постанови, передбачена передача земель у приватну та колективну власність.

Згідно Постанови Верховної Ради України Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі №2200-ХІІ від 13.03.1992 року роздержавлення та приватизація земельних ділянок недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні розпочато з лютого 1992 року з врученням господарствам державних актів на право колективної власності на землю, до яких додавався список громадян-членів аграрних формувань, що надалі було підставою для складання уточнених списків на отримання цими громадянами земельних сертифікатів.

Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва від 10.11.1994р. № 666/94 (чинного на час процедури розпаювання земель КСП Промінь ) доручено прискорити приватизацію земель, які перебувають у користуванні сільськогосподарських підприємств і організацій, та передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08 серпня 1995 року № 720/95 (далі - Указ № 720/95) паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Пунктом 2 зазначеного Указу № 720/95 передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року (у редакції Закону України від 13 березня 1992 року) державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16.04.2004р. № 7, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

У ч. 3 ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) №899-IV від 05.06.2003 року, вказується, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Із змісту вищевказаних норм випливає, що право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов - перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на момент отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю, включення до списку осіб, доданого до цього акта. Однак, невнесення до списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не позбавляє її права на земельну частку (пай), оскільки таке право особи є безумовним.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення про розпаювання земель КСП Промінь , ОСОБА_1 був членом КСП Промінь , правонаступником якого є ПСП Вільницьке , що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , а також був включений до списку осіб, які мають право на земельну частку (пай).

За таких обставин суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) є порушеним і підлягає захисту шляхом визнання за позивачем права на земельну частку (пай).

Таким чином, суд вважає законними та обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай), як колишнього члена Колективного сільськогосподарського підприємства Промінь , правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке .

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач має право на земельну частку (пай) саме в розмірі 5,99 га, оскільки наданий позивачем договір оренди земельної ділянки б/н б/д, зареєстрований 07.03.2000 року за №371, укладений між ОСОБА_1 (орендодавець) та ПСП Вільницьке (орендар) не є правовстановчим документом, а лише підтверджує орендні правовідносини сторін.

Суд зазначає, що в процесі реалізації свого права на земельну частку (пай) та її приватизації шляхом звернення позивачем до відповідних органів місцевого самоврядування, буде встановлений розмір земельної частки (паю), її місце розташування, а також видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку.

З огляду на те, що станом на момент прийняття рішення судом у сторін відсутній спір щодо розміру земельної частки (паю), її виділення в натурі, а також видачі позивачеві правовстановчого документу на земельну ділянку, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог в цій частині та вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 19, 81, 133, 139,141, 263- 265, 268 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до відповідачів: 1) Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області, 2) Вільницької сільської ради Чутівського району Полтавської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, про встановлення факту та визнання права власності на земельну частку (пай) - задовольнити частково.

Встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з Колективним сільськогосподарським підприємством Промінь , правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке .

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), як колишнього члена Колективного сільськогосподарського підприємства Промінь , правонаступником якого є Приватне сільськогосподарське підприємство Вільницьке .

В іншій частині в позові - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Полтавського апеляційного суду або через Чутівський районний суд Полтавської області.

Позивач - ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Перший відповідач - Чутівська районна державна адміністрація, адреса: смт Чутове, вул. Центральна, 4 Полтавської області, код ЄДРПОУ - 04057557.

Другий відповідач - Вільницька сільська рада Чутівського району Полтавської області, адреса: с. Вільниця, вул. Центральна, 34 Полтавської області, код ЄДРПОУ - 2104724.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: відділ у Чутівському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, адреса: смт Чутове, вул. Центральна, Ѕ Полтавської області, код ЄДРПОУ - невідомо.

Повне судове рішення складено 22 травня 2020 року.

Суддя О. І. Михайлюк