Постанова

від 21.05.2020 по справі 138/2558/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/2558/18

Провадження № 22-ц/801/1046/2020

Категорія: 3

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 рокуСправа № 138/2558/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач),

суддів Берегового О. Ю., Сала Т. Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_1

відповідач Немійська сільська рада Могилів - Подільського району Вінницької області

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року, ухвалене у складі судді Цибульського О. Є. у м. Могилів-Подільський, повне судове рішення складено 17 лютого 2020 року,-

в с т а н о в и в :

10 вересня 2018 року ОСОБА_1 подала позов до Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку.

Позов мотивований тим, що позивач є власником нежитлової будівлі ферми загальною площею 890,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на об`єкт нерухомості набуто шляхом викупу частки майнового паю КСП Могилів-Подільське с. Немія Могилів-Подільського району Вінницької області. Відповідно до рішень №187 та № 192 Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області позивачу було відмовлено в задоволенні заяви щодо передачі безкоштовно у власність земельної ділянки площею 0,4951 га, на якій розташований об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля ферми) за вказаною адресою. Згідно акту обстеження земельної ділянки від 12.02.2018 встановлено, що на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля ферми, яка на праві приватної власності належить позивачу, площа земельної ділянки, яка використовується для обслуговування будівлі становить 0,1182 га. 28 березня 2018 року висновком №14 відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та інфраструктури Могилів-Подільської РДА Вінницької області погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для іншого сільськогосподарського призначення.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.06.2018 кадастровий номер земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,12 га - 0522684800 :03:001:0582. Земельна ділянка визначена, як об`єкт цивільного права, встановлено її площу та внесено інформацію про неї до Державного кадастру. У зв`язку з відмовою Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області в передачі безкоштовно у власність земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, тому позивач просила визнати за нею права власності на зазначену земельну ділянку.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області про визнання права власності на земельну ділянку відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що право здійснювати розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передавати їх у власність або користування фізичним та юридичним особам, належить до виключної компетенції органу місцевого самоврядування, тобто Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, та не може бути делеговане суду. При цьому, законом чітко визначено порядок, підстави та умови передання у власність земельних ділянок комунальної власності.

Не погодившись з таким рішенням, 03 квітня 2020 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Балтака О. О., подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи. Посилається на те, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю, або споруду, в силу імперативного припису, відбувається перехід права власності на житловий земельну ділянку, розміщену під цим жилим будинком , будівлею або спорудою, до нового власника, а відповідне право на цю земельну ділянку у попереднього власника припиняється, як визначено ст. 120 Земельного Кодексу України.

29 квітня 2020 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшов відзив від Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 адвокат Балтак О. О. підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити. Представник Немійської сільської ради в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, Вінницької апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

По справі встановлено наступні обставини:

-ОСОБА_1 отримала право власності на майновий пай (майновий сертифікат № 003714), що підтверджується договором купівлі-продажу частки майнового паю від 01.06.2012 року ( а. с. 11 т. 1) та актом прийому - передачі майна від 17.10.2012 року (а.с.12 т. 1), видатковим касовим ордером від 06.05.2012 року (а.с.13), за яким їй було передано будівлю приміщення ферми в АДРЕСА_1 ;

-ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2012 року, а також підтверджується Витягом про державну реєстрацію прав від 19.12.2012 року (а. с.10, 14 т. 1);

-Відповідно до рішення № 187 22 сесії 6 скликання Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 12.07.2013 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні її заяви щодо передачі їй безкоштовно у власність земельної ділянки площею 0,4951 га, на якій розташований її об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 (а.с.15 т. 1);

-Відповідно до рішення №1 96 23 сесії 6 скликання Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 01.07.2013 року, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні її заяви щодо передачі їй безкоштовно у власність земельної ділянки площею 0,4951 га, на якій розташований її об`єкт нерухомого майна в АДРЕСА_1 та зобов`язано її підписати та провести Державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, на якій розташована її господарська будівля, в разі невиконання зазначеної вимоги зобов`язано позивача звільнити земельну ділянку (а.с.16 т. 1);

-Відповідно до рішення № 15 13 сесії 7 скликання Немійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області від 09.02.2018 року ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (для обслуговування нежитлових будівель), що знаходяться у її власності, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0,12 га, для подальшої передачі в оренду (а.с.18 т. 1).

-Згідно акту обстеження земельної ділянки від 12.02.2018 року встановлено, що на спірній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, а саме нежитлова будівля ферми. Площа земельної ділянки, яка використовується для обслуговування будівлі становить 0,1182 га (а.с.17 т. 1);

-на замовлення позивача було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (а.с.19-36).

Між сторонами виник спір з приводу визнання права власності на земельну ділянку за особою, якій на праві власності належить споруда, розташована на цій земельній ділянці.

Статтями 13, 41 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Виходячи з положень статей 12, 122, 124, 116ЗК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вирішення питання про надання земельних ділянок у власність відноситься до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, що у відповідності до положень цивільного та земельного кодексів України, при переході права власності на будівлю, споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, - слід заначити наступне.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Аналогічне положення закріплене статтею 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом частин першої, третьої статті 626 ЦК України двостороннім договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Отже, правова природа двостороннього договору передбачає волевиявлення обох сторін договору на зміну, припинення або встановлення прав та обов`язків сторін цього договору.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу частки майнового паю укладено 01.06.2012 року (на його виконання 17.10.2012 року передано будівлю ферми (а.с.12, т.1)) між уповноваженим головою співвласників майна реформованого КСП Могилів-Подільське с. Немія Могилів-Подільского району вінницької області Любінецькою К. М. та ОСОБА_1 ..

Тому саме між цими суб`єктами цивільних правовідносин виникли права та обов`язки, і саме від співвласників майна реорганізованого КСП мало перейти наявне у них право на земельну ділянку у порядку статті 120 ЗК України.

Свідоцтво про право власності на приміщення ферми було отримано ОСОБА_1 18.12.2012 року (а.с.14, т.1). Саме з моменту укладення договору купівлі-продажу та реєстрації нерухомого майна до особи переходить право на земельну ділянку.

Судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розміщено передану на виконання договору купівлі-продажу майнових паїв належну співвласникам майнових паїв будівлю ферми, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , не була на той момент ідентифікована (кадастровий номер, тощо) як об`єкт цивільних прав. Земля, на якій розташована будівля позивача, відноситься до земель комунальної власності, землі запасу (16.00) про що свідчать Довідки Держгеокадастру від 03.04.2018 року (а.с.24, т.1), від 03.04.2018 року № 0-2-0.24-265/170-18 (а.с.25, т.1), експлікація земельних угідь (а.с.27, т.1).

Таким чином, оскільки земельна ділянка, право власності на яку просить визнати позивач, не перебувала у власності попереднього власника будівлі, тому відсутні підстави для визнання права власності на земельну ділянку за позивачем на підставі ст. 120 Земельного Кодексу України, ст. 377 Цивільного Кодексу України.

Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Тобто не потрібно скасовувати правильне по суті рішення суду лише заради правового пуризму.

При цьому необхідно врахувати, з якою метою особа звертається до суду, та з`ясувати, чи дійсно порушено право особи з огляду на положення ст. 3 ЦПК України 2004 року (аналогічна норма міститься у ст. 4 ЦПК України) і ст. 15 ЦК України, де зазначено, що особа може звернутися до суду за захистом свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відтак, не зважаючи на те, що суд першої інстанції не дав оцінку цій підставі позову, проте прийняв по суті правильне рішення, з метою уникнення правового пуризму, апеляційний суд приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги, а оскаржуваного судового рішення, - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 382 - 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року залишити без змін.

Відновити дію рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07 лютого 2020 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча Т. М. Шемета

Судді: О. Ю. Береговий

Т. Б. Сало

Повне судове рішення складено 25 травня 2020 року.