Ухвала

від 25.05.2020 по справі 705/2767/16

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2767/16

2-во/705/35/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року Уманського міськрайонного суду Черкаської області у складі:

головуючого судді Білик О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербакової Л.А.

розглянувши у письмовому провадженні, без повідомлення учасників справи, заяву ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/2767/16-ц (провадження №2/705/982/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2020 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/2767/16-ц (провадження №2/705/982/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування. У заяві про виправлення описки заявник вказує на те, що у рішенні суду допущена описка, а саме не вірно зазначено розташування земельної ділянки площею 1.1308 га, що надана для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с.Посухівка Уманського району, а не у с.Юрківка Уманського району, як вказано у відповідному рішенні. Заявник зазначає, що вказана описка унеможливлює виконання рішення суду та заявник не може оформити право власності на Ѕ частину відповідної земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за доцільне розгляд справи проводити в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.06.2016 позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с.Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки (паю), площею 2,9418 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с.Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.05.2017 ОСОБА_1 подала до Уманського міськрайонного суду Черкаської області заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вказала, що у рішенні суду від 24.06.2016 було помилково вказано місце розташування земельної ділянки, площею 1,1308 га, яка надана для ведення особистого селянського господарства, а саме вказано- с. Юрківка, Уманського району Черкаської області, однак вказана ділянка площею 1,1308 розташована на території с.Посухівка, Уманського району Черкаської області.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.06.2017 в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить суд: …Визнати за мною, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за мною, ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину земельної ділянки (паю) площею 2,9418 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 … .

Відповідно до ст. ст. 43, 49 ЦПК України саме сторони наділені правами та обов`язками, в тому числі, подавати докази, збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, змінювати предмет або підстави позову, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, тощо.

Частина 3 ст. 13 ЦПК України передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

При цьому, суд, в свою чергу, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків - ч. 5 ст. 12 ЦПК України.

При ухваленні рішення, згідно ст. 264 ЦПК України, суд вирішує в тому числі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Під час ухвалення рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

У відповідності до принципів цивільного процесуального законодавства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом.

У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

При цьому, слід наголосити, що опискою або арифметичною помилкою є описка або помилка технічного характеру. Термін описка означає помилку в написаному тексті, зокрема, - через неуважність. Під опискою необхідно розуміти зроблену помилку в написанні слів (спотворення слів); спотворення (неточність): прізвища, імені й по-батькові, в зазначенні ініціалів, назві юридичних осіб, їхніх адрес тощо. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009р. Про судове рішення у цивільній справі , вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Окрім того, виходячи з правової позиції Верховного Суду України, суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, однак стороною не було уточнено зміст позовних вимог, такі помилки судом не виправляються (Ухвала Верховного суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16).

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для внесення виправлень у рішення суду.

Керуючись ст. 258-259,269, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні суду у цивільній справі № 705/2767/16-ц (провадження №2/705/982/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам процесу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до суду апеляційної інстанції, через Уманський міськрайонний суд, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. В. Білик