Постанова

від 30.07.2020 по справі 705/2767/16

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року

м. Черкаси

Справа № 705/2767/16 Провадження № 22-ц/821/1169/20 категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2020 року про відмову у виправленні описки в рішенні суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування, у складі головуючого судді: Білик О. В. ,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд із заявою щодо вирішення питання про виправлення описки в рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2016 року у цивільній справі № 705/2767/16-ц (провадження №2/705/982/16) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області про визнання права власності в порядку спадкування, зазначивши вірне розташування земельної ділянки площею 1,1308 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с. Посухівка Уманського району Черкаської області.

Заяву мотивувала тим, що у рішенні суду допущена описка, а саме не вірно зазначено розташування земельної ділянки площею 1,1308 га, що надана для ведення особистого селянського господарства, яка розташована у с. Посухівка Уманського району, а не у с. Юрківка Уманського району, як вказано у відповідному рішенні.

Зазначає, що у поданому позові та у відповіді на звернення ОСОБА_1 за Вих. №С-199/0-0.211-219/145-20 з міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 25 лютого 2020 року, станом на 01 січня 2013 року згідно облікових документів управління, за ОСОБА_4 обліковуються дві земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка площею 1,1308 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована в Уманському районі с. Посухівка Державний акт Серії ЯЗ № 023529 від 08 квітня 2009 року, виданий на підставі рішення Уманської Райдержадміністрації № 63 від 06 березня 2009 року, кадастровий номер ділянки: 7124389500:03:000:0716, тобто описка міститься саме у судовому рішенні.

Вважає, що вказана описка унеможливлює виконання рішення суду та заявник не може оформити право власності на 1/2 частину відповідної земельної ділянки.

Просила виправити описку, допущену в усьому тексті рішенні Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2016 року у цивільній справі № 705/2767/16-ц (провадження №2/705/982/16) зазначивши вірне розташування земельної ділянки площею 1,1308 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, що розташована у с. Посухівка Уманського району Черкаської області, а не на території с. Юрківка, Уманського району, Черкаської області.

Тобто визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Посухівка Уманського району Черкаської області, що залишилась після смерті дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що суд може виправити лише ті описки або арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в письмових доказах, однак стороною не було уточнено зміст позовних вимог, такі помилки судом не виправляються (Ухвала Верховного суду України від 22.02.2017 у справі № 6-788цс16).

17 червня 2020 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просила скасувати ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2020 року, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні її заяви про виправлення описки.

Зазначає, що в оскаржуваній ухвалі суд зазначив лише ті норми закону на які послалась вона в своїй заяві, однак вказав, що суд може виправити ті описки чи арифметичні помилки, яких він сам припустився.

Разом з тим, у своїй заяві вона вказувала, що саме суд першої інстанції, постановляючи рішення у справі № 705/2767/16-ц від 24 червня 2016 року, допустив помилку, визнавши право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, зазначивши, що вона розташована на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області, тоді як насправді вказана земельна ділянка розташована в с. Посухівка Уманського району Черкаської області.

Вказує, що дана обставина підтверджена і наданою нею до суду першої інстанції відповіддю міськрайонного управління в Уманському районі та м. Умані Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області за Вих. № С-199/2-0.211-219/145-20 від 25 лютого 2020 року.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені, зокрема, в п. 19 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, таким вимогам відповідає.

Згідно до ч. 1 ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвали описки чи арифметичні помилки.

Описка - це помилка, яка пов`язана з неправильним написанням слів у тексті судового рішення. Виправленню підлягають виключно ті описки, які істотно впливають на суть прийнятого судового рішення та його виконання. Такими описками, зокрема, можуть бути: неправильне написання прізвищ, імен, по-батькові, найменувань учасників судового процесу, найменувань та адрес знаходження спірного майна, встановлених дат та строків тощо.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі судам, зокрема, роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Отже, під опискою слід розуміти зроблену судом механічну (мимовільну, випадкову) граматичну помилку в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.

Апеляційним судом також враховано, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

Судом встановлено, що звертаючись в суд з позовом ОСОБА_1 , зокрема, просила суд визнати за нею право в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

В тексті позовної заяви також зазначено, що земельна ділянка площею 1,1308 га, розташована саме на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області.

До позовної заяви правовстановлюючого документа на спірну земельну ділянку додано не було.

Згідно листа управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області від 17 лютого 2016 року, долученого до позовної заяви в якості додатку, за гр. ОСОБА_4 обліковується дві земельні ділянки, зокрема, земельна ділянка площею 1,1308 га для ведення особистого селянського господарства, розташована в Уманському районі, с. Юрківка, Державний акт серії ЯЗ023529 від 08 квітня 2009 року, виданий на підставі рішення Уманської райдержадміністрації № 63 від 06 березня 2009 року, кадастровий номер земельної ділянки 7124386600:03:000:6321 (а.с. 15).

В процесі розгляду справи управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області надіслало свої пояснення відносно позову та повторно зазначило, що земельні ділянки, які є предметом спору знаходяться на території Юрківської сільської ради та рахуються за гр. ОСОБА_4 про що свідчать Державні акти, зокрема, серії ЯЗ023529 від 08 квітня 2009 року, зареєстрований 08 квітня 2009 року за № 010979400009 та виданий на підставі розпорядження Уманської райдержадміністрації № 63 від 06 березня 2009 року, площею 1,1308 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства (а.с. 38).

Під час розгляду справи був присутнім представник ОСОБА_1 - адвокат Гупало М. М., який підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити (а.с. 48).

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 червня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину земельної ділянки, площею 1,1308 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території с. Юрківка Уманського району Черкаської області, що залишилася після смерті дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 49-50).

Рішення сторонами та учасниками справи не оскаржувалось.

До заяви про виправлення описки ОСОБА_5 було надано Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 023529, з якого вбачається, що земельна ділянка, площею 1,1308 га, надана для ведення особистого селянського господарства, розташована саме на землі Посухівської сільської ради Уманського району Черкаської області (а.с. 69).

Згідно листа Міськрайонного управління держгеокадастру в Уманському районі та м. Умані від 25 лютого 2020 року № С-199/0-0.21219/145/20, земельна ділянка, площею 1,1308 га, для ведення особистого селянського господарства, розташована саме на землі Посухівської сільської ради Уманського району Черкаської області, Державний акт серії НОМЕР_1 від 08 квітня 2009 року (а.с. 68).

З викладеного вбачається, що звертаючись в суд з позовом ОСОБА_5 сама помилково зазначала місце розташування земельної ділянки, площею 1,1308 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, с. Юрківка Уманського району Черкаської області, надавши докементи, які, на її переконання, підтверджували заявлені нею вимоги. У свою чергу, документи, які підтверджують вірне місце розташування спірної земельної ділянки, були надані нею лише до заяви про виправлення описки в рішенні суду.

Помилкове місце розташування вищевказаної земельної ділянки також було неодноразово зазначено Управлінням Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області.

Зважаючи на викладене, здійснивши аналіз заявлених позовних вимог, доказів наданих у їх підтвердження, тексту рішення суду першої інстанції від 24 червня 2016 року, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення не було допущено описки, оскільки суд дійшов висновку, що підлягає задоволенню саме позовна вимога ОСОБА_5 , яка викладена нею в позовній заяві, на підставі наданих нею доказів, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову в задоволенні зави про виправлення описки.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_5 в позовній заяві та відповіді управління Держгеокадастру в Уманському районі Черкаської області вірно було вказано місце розташування спірної земельної ділянки спростовується матеріалами справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін та інші проти України , (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвали судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2020 року про відмову у виправленні описки в рішенні суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Текст постанови складено 30 липня 2020 року.

Головуючий: Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко