Ухвала

від 21.05.2020 по справі 204/2457/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/650/20 Справа № 204/2457/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки щодо

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Орджонікідзе Дніпропетровськоїобласті,українця,громадянина України,працюючого напосаді головиПокровської міськоїради,зареєстрованого тапроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 ,раніше несудимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України , -

за участю учасників провадження:

прокурора: ОСОБА_7

підозрюваного: ОСОБА_8

захисника: ОСОБА_9

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 17 000 000 грн. із покладенням певних обов`язків.

В обґрунтування своїх вимог, зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вважає клопотання прокурора про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою цілком обґрунтованим.

Вказує, що суд не зазначив в ухвалі, чим саме поручителі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 заслуговують на довіру. Сам факт того, що 5 років тому вказаних осіб обрали головами місцевих рад не свідчить про те, що вони заслуговують на довіру на даний час та саме в рамках кримінального провадження щодо забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Звертає увагу на те, що відносно ОСОБА_13 22.12.2017 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська винесено обвинувальний вирок та визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та визначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. 08.11.2018 апеляційним судом Дніпропетровської області було винесено рішення про звільнення ОСОБА_13 від кримінальної відповідальності, у зв`язку зі спливом строків давності, що є нереабілітуючою обставиною. Однак вказана особа у суду необґрунтовано викликала довіру.

Вказує, що усі поручителі є колегами підозрюваного та є членами добровільного об`єднання «Асоціація міст України». Тобто, відсутній жодний поручитель, який не був би пов`язаний з роботою в органах місцевого самоврядування. Суд в ухвалі посилається на лист ВССУ від 04.04.2013, де зазначено, що поняття особи, яка заслуговує на довіру може бути народний депутат, депутат місцевої ради, особа яка відзначена державними нагородами. Жодний з поручителів не являється жодним депутатом та не відзначений державними нагородами.

Вважає, що прокурором доведено в суді першої інстанції про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_8 лише запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави у розмірі 17 000 000 грн., оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать повною мірою виконання ним обов`язків підозрюваного, передбачених законодавством.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року клопотання прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України задоволено частково.

Обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистої поруки. Визначено поручителями підозрюваного ОСОБА_8 наступних осіб: - ОСОБА_10 , який обіймає посаду Дніпровського міського голови, - ОСОБА_11 , яка обіймає посаду міського голови м. Марганця Дніпропетровської області, - ОСОБА_12 , який обіймає посаду міського голови м. П`ятихатки Дніпропетровської області, - ОСОБА_13 , який обіймає посаду Новомосковського міського голови.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: - не відлучатися з м. Покров Дніпропетровської області без дозволу слідчого та/або прокурора; - утриматися від спілкування у будь-якій формі зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; - не змінювати свого місця проживання, зобов`язавши ОСОБА_8 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та до суду.

Строк дії обов`язків покладених судом визначено до 22 червня 2020 року включно.

Рішення слідчого судді обґрунтовано тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 177 КПК України, вказане є визначеною законом підставою застосування запобіжного заходу.

Вирішуючи питання щодо виду запобіжного заходу, суд згідно вимог ст. 178 КПК України врахував: той факт, що наявні докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є достатньо вагомими; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, який є особою працездатного віку та має задовільний стан здоров`я; наявність у підозрюваного стійких соціальних зв`язків та родини, а також наявність неповнолітнього сина, який перебуває на його утриманні; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; наявність відомостей про виключно позитивну репутацію підозрюваного, що підтверджується характеристиками виконавчого директора Асоціації міст України ОСОБА_14 від 24 квітня 2020 року, керуючого справами виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_15 , голови Дніпропетровської обласної ради ОСОБА_16 , виконавчого директора Дніпропетровського регіонального відділення Асоціації міст України ОСОБА_17 від 25 квітня 2020 року; майновий стан підозрюваного; відсутність відомостей про судимість підозрюваного; відсутність відомостей про недотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше; відсутність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, що на час розгляду клопотання в загальному розмірі становить 1325860 грн, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчий суддявважав,що в судовомузасіданні прокурорамине доведено,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів ніжтримання підвартою увідношенні ОСОБА_8 не зможезапобігти ризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання прокурора слідчим суддею були дотримані належним чином, а доводи сторони обвинувачення, викладені в апеляційній скарзі та в судовому засіданні, є необґрунтованими.

Так, слідчим відділом Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000318 від 23.05.2019 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 191 ч.5, 27 ч.3, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України.

24.04.2020 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_8 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 191 ч.5 КК України, а саме у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великому розмірі та організованою групою, як організатор та у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, а саме у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, вчинене у складі організованої групи, як організатор.

З наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з`ясував, що наведені в клопотанні прокурора дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 191 ч.5, 27 ч.3, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.

Згідно матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою вчинення особливо тяжких злочинів створив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та інші невстановлені на даний час особи, які зорганізувалися для спільного вчинення умисних злочинів. У відповідності з планом злочинної діяльності, ОСОБА_8 як організатор, встановив та розподілив ролі і функції членів організованої групи, спрямовані на виконання спільного злочинного умислу.

Зорганізувавшись в стійке злочинне об`єднання (організовану групу) для спільного вчинення злочинів, пов`язаних з привласненням грошових коштів Покровської міської ради та інших злочинів, які будуть цьому сприяти, зловживаючи своїм службовим становищем, голова Покровської міської ради ОСОБА_8 , як організатор, взяв на себе наступні обов`язки, зокрема: - розробка плану і організація вчинення злочинів; - розподіл обов`язків між іншими співучасниками злочину з чітким визначенням ролей при вчиненні злочинів; - керування і координацію дій співучасників злочинів при їх вчиненні та інших осіб, яким не було відомо про злочинні наміри; - організація створення підприємств з ознаками фіктивності по втраченим або викраденим документам громадян, без їх відома; - організація укладання договорів між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва виконавчого комітету Покровської міської ради та створеними раніше підконтрольними організованій злочинній групі підприємствами по капітальному ремонту покрівель житлових будинків та ремонту закладів освіти у м. Покров; - організація складання, погодження, підписання та видачу завідомо неправдивих офіційних документів актів приймання виконаних робіт по капітальному ремонту покрівель житлових будинків та ремонту закладів освіти у м. Покров, в яких закладені матеріали, які не відповідають проекту та роботи виконані не в повному обсязі або взагалі не виконані; - організація переведення в повному обсязі коштів Покровської міської ради згідно договорів на рахунки підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності по актам виконаних робіт, в яких закладені матеріали, які не відповідають проекту та роботи виконані не в повному обсязі, а роботи проведені особами, які не мають відношення до підприємств, з якими укладено договори, технічний нагляд взагалі не здійснювався; - виведення коштів з рахунків підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності в готівкову форму; - розпорядження незаконно отриманими коштами на власний розсуд, а саме отримання особисто ОСОБА_8 коштів у розмірі від 30 до 50 відсотків від загальної вартості договору, у формі так званого «відкату»; - підшукання осіб, які повністю визнаватимуть його організаційну роль і якості лідера, погодяться залучати інших осіб для заняття злочинною діяльністю; - забезпечення взаємозв`язку між діями членів організованої групи та координація їх діяльності; - розподіляти кошти (прибутки), одержані в результаті злочинної діяльності, між членами організованої групи відповідно до функцій, що виконувались; - здійснення прикриття незаконної діяльності групи; - зловживаючи своїм службовим становищем Покровського міського голови усунення будь-яких перешкод при підписанні договорів, підписання актів виконаних робіт та затримок у переведенні коштів на підконтрольні підприємства.

Вказаними діями, починаючи з червня 2016 року, організована група, організатором якої є ОСОБА_8 , привласнила кошти Покровської міської ради Дніпропетровської області на суми: 360 854,00 грн.; 297 826,00 грн.; 281 163,3 грн.; 386 017,00 грн., за кожним епізодом окремо, а разом: 1 325 860,00 грн.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, апеляційний суд зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Перевіривши представлені матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри у скоєнні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч.3, 191 ч.5, 27 ч.3, 28 ч.3, 366 ч.1 КК України, що підтверджується доказами, які знаходяться в цих матеріалах.

Між тим, за вимогами ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно обов`язково містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини та обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Однак, стороною обвинувачення не доведено,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів ніжтримання підвартою увідношенні ОСОБА_8 не зможезапобігти ризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, стійкі соціальні зв`язки, неповнолітню дитину на утриманні, є публічною особою та займає посаду голови Покровської міської ради, наявність численних позитивних характеристик відносно підозрюваного, а також та обставина, що на час розгляду клопотання проведені всі обшуки. Наведене в сукупності спростовує твердження прокурора, що лише тримання під вартою може запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, а також спростовує наявність публічно-правового інтересу, що переважав би попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи та виправдовував тримання підозрюваного під вартою.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). А сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, на яку посилався прокурор в апеляційній скарзі, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути самостійною і достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.(«Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43).

У відповідностідо частинипершої ст.180КПК України,особиста порукаполягає унаданні особами,яких слідчийсуддя,суд вважаєтакими,що заслуговуютьна довіру, письмовогозобов`язанняпро те,що вонипоручаються завиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогообов`язківвідповідно дост.194цього Кодексуі зобов`язуютьсяза необхідностідоставити йогодо органудосудового poзслідуваннячи всуд напершу проте вимогу.

Для виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 КПК України та у разі необхідності доставлення його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, слідчий суддя вірно вважав, що буде необхідним та достатнім визначення наступних осіб поручителями: Дніпровського міського голови, народного депутата України VIIІ скликання, заслуженого журналіста України, нагородженого орденом «За заслуги» ІІІ ступеня ОСОБА_10 ; міського голови м. Марганця Дніпропетровської області ОСОБА_11 ; міського голови м. П`ятихатки Дніпропетровської області ОСОБА_12 та Новомосковського міського голови ОСОБА_13 , яким в судовому засіданні було роз`яснено у вчиненні яких кримінальних правопорушень підозрюється ОСОБА_8 , передбачене законом покарання за їх вчинення, їх обов`язки та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань і порядок реалізації такого права, та які наполягали на визначенні їх поручителями.

Останні погодилисязі своїмиправами таобов`язками поручителів,передбаченими статтею180КПК України. В судовому засіданні досліджені особисті данні перелічених осіб, які характеризують їх та свідчать про особливу довіру до них, спроможність забезпечити належну поведінку підозрюваного і виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Враховуючи викладене, доводи прокурора про те, що поручителі ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 не заслуговують на довіру, а сам факт того, що 5 років тому вказаних осіб обрали головами місцевих рад не свідчить про те, що вони заслуговують на довіру на даний час та саме в рамках кримінального провадження щодо забезпечення виконання покладених на підозрюваного обов`язків, є безпідставними та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються матеріалами провадження.

Посилання апеляційної скарги прокурора на те, що згідно поняття особи, яка заслуговує на довіру, нею може бути народний депутат, депутат місцевої ради, особа яка відзначена державними нагородами, проте жодний з поручителів не являється жодним депутатом та не відзначений державними нагородами, є необґрунтованими, так як відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні», на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Отже, міські голови ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 можуть бути особами, які заслуговують на довіру, в розумінні листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04 березня 2013 року.

Таким чином, ухвалою слідчого судді до ОСОБА_8 обґрунтовано та правомірно застосовано запобіжний захід у вигляді особистої поруки та покладено на останнього обов`язки, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, що є дієвим механізмом контролю його поведінки під час здійснення досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження. При застосуванні більш м`якого запобіжного заходу, судом першої інстанції враховано обґрунтованість підозри в скоєнні умисного злочину, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вимоги ст. 178 КПК України, а саме: дані про особу підозрюваного, його соціальні зв`язки.

Вказані обставини узгоджуються з положеннями ч. 4 ст. 194 КПК України, в якій зазначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки,передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи викладене, оскільки прокурором на момент розгляду клопотання та в апеляційній інстанції не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не зможе запобігти встановленим ризикам, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про застосування до ОСОБА_8 , у відповідності до вимог ст. 180 КПК України, запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки він відповідає вказаним вище нормам закону і фактичним обставинам справи.

Застосування до підозрюваного більш м`якого альтернативного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки відповідає вимогам вищевказаних норм закону, і зокрема правовій позиції, викладеній у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України».

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає законною і обґрунтованою відмову у задоволенні клопотання прокурора щодо застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання щодо нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, запобіжний захід щодо підозрюваного обраний у відповідності з вимогами ст. ст. 179, 194, 196 КПК України, тому колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргупрокурора відділупрокуратури Дніпропетровськоїобласті ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

------------------- ------------------- --------------------

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3