Ухвала

від 22.05.2020 по справі 233/1551/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 травня 2020 року

м. Київ

справа № 233/1551/19

провадження № 61-6168св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадженнякасаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про визнання права користування земельною ділянкою на підставі переукладеного договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство АПК-Інвест (далі - ПрАТ АПК-Інвест ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, про визнання договору оренди землі переукладеним на тих самих умовах.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 20 лютого 2014 року передав ПрАТ АПК-Інвест в оренду належну йому земельну частку (пай) розміром 4,65 умовних кадастрових гектарів, яка розміщена у межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом строком на 20 років. У подальшому ОСОБА_1 , набувши право власності на земельну ділянку, яка перебувала в оренді ПрАТ АПК-Інвест , не повідомив про це останнього у порядку визначеному чинним законодавством та після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки відмовляється виконувати вимоги законодавства і умови договору та переукладати договір оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений.

Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладений між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 на договір оренди землі (кадастровий номер земельної ділянки 1422481500:11:000:0080, площею 6,6358 га) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку (кадастровий номер1422481500:11:000:0080, площею 6,6358 га) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (04 травня 2018 року) у запропонованій редакції.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПрАТ АПК-Інвест та просив припинити дію договору оренди землі шляхом його розірвання. В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_1 посилався на те, що наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року затверджено типовий договір оренди земельної частки (паю), згідно з положень якого у разі виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. Про свої наміри щодо припинення договору оренди він повідомив орендаря та вважав договір припиненим. Зміна договору оренди може бути тільки за його згодою та із оформленням права власності на землю змінилася сторона договору оренди і сам предмет договору. Також з підстав зміни статусу сторони договору ОСОБА_1 із володільця земельної частки (паю) на власника вже виділеної земельної ділянки виникли підстави для розірвання договору оренди.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року у задоволенні позову ПрАТ АПК-Інвест відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено. Припинено дію договору оренди земельної ділянки (паю) від 20 лютого 2014 року, укладеного між ПрАТ АПК-Інвест та ОСОБА_1 , який зареєстрований 20 лютого 2014 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Білокузьминівської селищної ради за №44, шляхом розірвання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що із моменту отримання ОСОБА_1 статусу власника земельної ділянки змінилася сторона договору та предмет договору, що стало підставою для його розірвання. Умова договору оренди про його переукладення у разі виділення земельної ділянки в натурі не є обов`язком для орендодавця, оскільки не може бути розцінена як примус для власника, волевиявлення якого є вирішальним у договірних відносинах.

Постановою Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу ПрАТ АПК-Інвест задоволено частково. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року скасовано у частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що набуття ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, не свідчать про припинення правовідносин оренди та не є підставою для визнання договору припиненим чи розірваним, оскільки це не призвело до порушення прав жодної із сторін, які підтвердили своє волевиявлення укладенням та підписанням договору оренди та фактичними діями направленими на виконання домовленостей досягнутих у договорі оренди, оскільки підтверджено, що ОСОБА_1 і після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) продовжував отримувати орендну плату за договором оренди.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання договору оренди переукладеним на умовах зазначених в позовній заяві, суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинне законодавство вимагає згоди сторін правочину на його переукладення, а тому суд позбавлений можливості визначити умови, на яких необхідно вважати договір оренди переукладеним.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг та позиції інших учасників справи

У березні 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року , в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд належним чином не дослідив усіх обставин справи та не врахував при ухваленні оскаржуваного судового рішення правові висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18 (провадження № 61-11820св19), від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18 (провадження № 61-11971св19), від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18 (провадження № 61-8657св19), а також в ухвалі Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 233/2217/19 (провадження № 61-2926ск20), згідно з якими після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється.

У квітні 2020 року ПрАТ АПК-Інвест подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуванні судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

В обґрунтування касаційної скарги ПрАТ АПК-Інвест посилається на правовий висновок Верховного Суду (Касаційний господарський суд), який викладений у постанові від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14, згідно з якими оформлення державного акту на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладанню. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладання відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі .

30 квітня 2020 року ПрАТ АПК-Інвест звернулося до Верховного Суду із заявою про зупинення провадження у вказаній справі, в якій, посилаючись на те, що ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 61-3325св20) передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу, яка виникла у подібних правовідносинах, просить зупинити касаційне провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19 (провадження № 61-3325св20).

Позиція Верховного Суду

Перевіривши матеріали справи, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення заяви ПрАТ АПК-Інвест про зупинення касаційного провадження у справі.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 233/3676/19 (провадження № 61-3325св20).

Постановляючи вказану ухвалу, Верховний Суд у справі, яку передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виходив із наявності підстави, передбаченої частиною третьою статті 403 ЦПК України.

Передаючи на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільну справу № 233/3676/19 (провадження № 61-3325св20) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходив із наявності підстав для відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18. Зокрема, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначала, що при розгляді спорів про переукладення договорів оренди землі суди повинні враховувати, що згідно з пунктом 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5 , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2000 року за № 101/4322, після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акту на право приватної власності на землю зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акту на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв`язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 27 березня 2007 року у справі № 6-7167сво06. При цьому з таким правовим висновком неодноразово погоджувався й Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду та враховував у своїх постановах: від 11 листопада 2018 року у справі № 484/301/18-ц, від 14 серпня 2019 року у справі № 484/4135/18-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 233/4198/18-ц, від 11 листопада 2019 року у справі № 484/4067/18-ц. Разом з цим, Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 та від 22 травня 2019 року у справі № 904/3558/18 зроблено правові висновки, згідно з якими оформлення державного акту на право власності на землю дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладанню. Припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладання відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України Про оренду землі . Зазначене свідчить про різний підхід до вирішення аналогічних справ за подібних правовідносин, а також щодо правового висновку по суті спору.

Враховуючи зазначене, вбачається, що оскаржувані судові рішення у цій справі та оскаржуване рішення, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухваленні у подібних правовідносинах.

Виходячи з викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ПрАТ АПК-Інвест про зупинення провадження у справі та зупинити касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19-ц.

Керуючись статтями 252 , 415 ЦПК України , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про зупинення провадження у справі задовольнити.

Зупинити касаційне провадження за касаційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 листопада 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 04 березня 2020 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест до ОСОБА_1 , третя особа - Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області про визнання права користування земельною ділянкою на підставі переукладеного договору оренди землі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест про припинення договору оренди землі шляхом його розірвання до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 233/3676/19.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков В. В. Яремко